2. Предмет економічної теорії.

Економіка та економічна теорія перебувають у взаємодії і впливають одна на одну. Економіка є предметом економічного вчення. Вона існує об’єктивно, тобто незалежно від волі та свідомості людей. Економічна теорія відображує дію об’єктивних законів економічного життя.

Економічна теорія — це суспільна наука, яка вивчає за­кони розвитку економічних систем, діяльність економіч­них суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх без­межних потреб.

Об'єктом є сукупність явищ, що вивчаються. Для економічних досліджень — це економіка, господарське життя, економічна діяльність загалом. Наприклад, людину як об'єкт досліджень вивчають різні науки — ме­дицина, психологія, етнографія, демографія, історія тощо, кожна з яких має свій предмет.

Предметом – є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними та соціальними інститутами суспільства.

Визначення предмета економічної теорії, знач­ною мірою залежить від вихідних позицій тієї чи іншої теоретичної концепції. Політична економія акцентує увагу на природі багатства, причи­нах його зростання та особливостях привласнення.

Так, перша школа політичної економії — меркантилізм — суттю багатства вважала золото та різні скарби, а їх джерелом — зовнішню торгівлю. Тому визначальним принципом меркантилізму стала доктрина активного торговельного ба­лансу як головної умови національного добробуту.

Класичної школи А. Сміт, виходячи з теорії трудової вар­тості, згідно з якою єдиним джерелом багатства є праця, розробив концепцію політичної економії багатства, предметом якої вважав походжен­ня і розподіл багатства.

Концепцію трудової вартості К. Маркс, вважав, що предметом економічної теорії є відносин між людьми з приводу ви­робництва і привласнення матеріальних благ у капіталістичному сус­пільстві.

А. Маршалл вводить термін «економікс», предме­том якого є «дослідження зусиль людини для задоволення її потреб».

Предметом дослідження економістів є також розміщення та викорис­тання ресурсів (корисні копалини, земля, праця людей та їхні знання, об­ладнання та устаткування). Економічна наука займається дослідженням економічної поведінки людей в умовах обмежених ресурсів. Вивчивши можливості ресурсного забезпечення країни, певного регіону, міста, галузі (докладніше про це йтиметься далі), економісти пропонують варіанти розміщення виробництв для якнайкращого використання ресурсів.

Економічна теорія залежно від функціональної мети поді­ляється на позитивну та нормативну економічну теорію.

Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взаємо­зв'язки та взаємозалежність, які зумовлюються реальною дій­сністю. Тобто вона досліджує фактичний стан економіки, еко­номічну дійсність і відповідає на запитання: яка вона є?

Нормативна економічна теорія з'ясовує об'єктивні про­цеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу її на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на запитання: як повинно бути, що для цього треба зробити?

Отже, ця наука, з одного боку, покликана вивчати реальні факти, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки в економічній системі, з іншого, — давати рекомендації щодо її вдосконалення з метою ефективнішого використання наявних ресурсів і досяг­нення на цій основі вищого рівня задоволення суспільних по­треб. Таким чином, економічна теорія виконує не тільки пізна­вальну, а й прикладну функцію.