9. Система поточного і підсумкового контролю знань Поточний контроль знань

Поточний контроль здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння матеріалу дисципліни.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях — на кожному семінарському занятті викладач має можливість контролювати рівень знань студентів; оцінювати активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; проводити індивідуальні і групові опитування;

• виконання завдань для самостійної роботи — підлягає оцінюванню самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань;

• аналіз першоджерел з етичної проблематики - оцінюються навички запитальності та рефлексивності щодо основних концептів рекомендованих текстів, самостійного гуманітарного аналізу;

• підготовка і написання рефератів — оцінюється уміння самостійно опрацьовувати філософські тексти (джерела) під час написання реферату;

• етична експертиза проблемної, конфліктної життєвої ситуації- оцінюється вміння застосовувати набуті теоретичні знання в повсякденному житті, професійній діяльності;

• виконання модульних контрольних робіт — оцінці підлягають теоретичні знання, які набули студенти після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання тощо. З дисципліни передбачається проведення 2-ох модульних контрольних робіт.

Модульна контрольна робота №1 Зразок тестових завдань

1. Оберіть найбільш виважений та сутнісно виправданий варіант відповіді. Поясніть Ваш вибір.

1) етика – наука про мораль;

2) етика – наука про моральнісне освоєння світу людиною;

3) етика – наука про Добро і Зло;

4) етика – наука про моральні цінності;

5) етика – наука про гідність людини.

2. Яке із визначень моралі є найбільш вірним? Аргументуйте свою відповідь.

1) мораль – універсальна форма відносин людей в суспільстві;

2) мораль - це вчення про Добро і Зло;

3) мораль - це норми, правила поведінки людей в суспільстві;

4) мораль - імперативно-оцінювальний спосіб відносин людей в суспільстві, котрий регулює поведінку людей з точки зору принципового протиставлення Добра і Зла;

5) мораль - це форма суспільної свідомості.

3. Виберіть із запропонованих тез ті, які відносяться до категоричного імперативу Канта:

1. Чини тільки відповідно до такої максими (настанови волі), керуючись якою ти будь-коли можеш побажати, щоб вона стала загальним законом.

2. Всі тварини рівні між собою, але деякі рівні більше, ніж інші.

3. Чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також як до мети й ніколи не ставився б до нього як до засобу.

4. Чини так, щоб результати твоєї дії не були руйнівними для можливостей життя в майбутньому, або просто не чини шкоди умовинами подальшого існування людства на Землі.

5. Воля людини має бути не просто підкореною законові, а підкореною йому таким чином, щоб вона розглядалася також як така , що дає закони самій собі;

6. В усіх діях, по-перше, треба виходити з того, щоб забезпечити виживання людського роду як реальної комунікативної спільноти, по-друге, з того, щоб у реальній комунікативній спільноті здійснювати ідеальне.

4. Засновником етики як науки вважають:

1)Геракліта; 2)Демокріта; 3) Арістотеля; 4) Гегеля.

5. Назвіть два основних типи моральних норм: 1) компроміс; 2) заборони; 3)толерантність; 4) взірці; 5)альтруїзм.

6. І.Канту – засновнику автономної етики, вчення про категоричний імператив належить твір: 1) «Нікомахова етика»; 2) «Критика практичного розуму»; 3) «Феноменологія духу»; 4) «Світ як воля та уявлення».

7. Назвіть три сутнісні характеристики моралі: 1) діалогічність; 2) оцінюваність; 3) імперативність; 4) комунікативність; 5) нормативність; 6) духовність.

8. Які поняття відносяться до сфери етики? Напишіть відповідь у вигляді: 1, 2, 3, і т. д. 1. Добро. 2.Суспільна свідомість. 3. Щастя. 4. Моральність. 5. Соціальна установка. 6. Гідність. 7. Суспільний ідеал. 8. Честь. 9. Права людини. 10. Сенс життя. 11. Совість. 12. Трагічне. 13. Обов’язок. 14. Виробничі відносини. 15. Суспільство. 16. Відповідальність. 17. Ідеал особи. 18. Комічне.

9. Оберіть найбільш виправдані варіанти відповідей щодо змісту поняття «обов’язок» в контексті можливих різних мотивацій його виконання:

1) небезпека несхвалення і зневаги з боку суспільства; 2) прагнення здобування прагматично-корисливих преференцій; 3) прагнення суспільного визнання і слави; 4) розумно осмисленою свободою волевиявлення і моральною необхідністю; 5) розуміння персональної відповідальності перед Іншими, зокрема, власним сумлінням.