міністерство освіти і науки україни київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Кафедра філософії

Затверджено

Вченою радою університету

Протокол №____від______________

Вчений секретар________Кусий Ю.І.

Робоча навчальна програма дисципліни «етика»

для всіх спеціальностей

УХВАЛЕНО

На засіданні кафедри філософії

Протокол № від 16. 03. 2010 р.

Завідувач кафедри___________Свінціцький В.М.

ПОГОДЖЕНО

Начальник відділу організаційного забезпечення

навчального процесу__________Жданович А.Д.

Начальник навчально- методичного відділу____________Субіна О.О.

Київ КНЕУ 2010

Укладач програми:

Канд. філос. наук, доц. Дерев’янко Т.М.

Рецензенти:

Професор, д.ф.н. Аболіна Т.Г.

Професор, д.ф.н. Вільчинськй Ю.М.

Професор, д.ф.н. Свінціцький В.М.

№	Зміст робочої програми:	Стор.:
1.	Вступ……………………………………………………………….	4
2.	Тематичний план дисципліни…………………………………….	6
3.	Зміст дисципліни за темами і модулями…………………………	7
4.	Плани лекцій……………………………………………………….	11
5.	Плани семінарських (практичних) занять……………………….	13
6.	Самостійна робота студентів………………………………………..	25
7.	Індивідуально-консультативна робота…………………………...	35
8.	Інноваційні навчальні технології ………………………………...	36
9.	Система поточного і підсумкового контролю знань………………	37
10.	Рекомендована література (основна і додаткова)………………….	42

1. ВСтуп

У контексті глобалізаційних процесів, переходу до інформаційного суспільства посилюється значення гуманітарної освіти, зростає значення етичної раціональності у всіх сферах життєдіяльності. Мораль як засіб запобігання соціальним та культурно-духовним патологіям стає необхідним механізмом, що забезпечує життєздатність суспільства ризику. Про становлення таких тенденцій засвідчує «етичний поворот», феномен прикладної етики, виникнення центрів, комітетів з етики, нової професії експерта-етика. З появою прикладної етики розпочинається новий період у розвитку етики як практичної філософії. Прикладна етика – це не лише знання про те, як виявляється мораль у різних конкретних практиках, але і знання, що зорієнтоване на сприяння цим практикам.

Сучасна ситуація потребує створення нового покоління освітньо-професійних програм, котрі б забезпечували універсальність, фундаментальність освіти та її практичне спрямування. Концептуальними засадами, що визначили логіку, структуру, зміст курсу «Етика» є методологія «онтологічної антропології», завдяки якій забезпечується поєднання антропологічної та онтологічної перспективи, етики та прикладної етики.

Мета дисципліни: ознайомлення студентів з основними універсальними рубрикаціями предметного поля етики, понятійним апаратом та головними концептуальними інтерпретаціями; висвітлення моралі як ціннісного ядра культури, особливостей моральнісного самовизначення особистості в контексті глобалізаційних викликів сучасності.

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:

• ознайомлення студентів з основними текстами щодо парадигмальних форм моралі, сучасних концептів моралі;

• з’ясування змісту і смислу моральних цінностей, норм, етичних кодексів у взаємозв’язку із глобальними проблемами сучасності;

• вироблення навичок самостійного гуманітарного аналізу текстів (в процесі написання письмових робіт, підготовки до семінарських занять, самостійної та індивідуально-консультативної роботи);

• сприяння відкриванню студентами власної культурної ідентичності, становленню морально-етичної культури міжособових взаємин;

• ініціація гуманітарного, гуманістичного мислення, етичних та комунікативних компетенцій.

Предмет дисципліни: моральність у єдності універсальних, нормативних та прикладних вимірів.

Структура дисципліни передбачає два модулі: перший – Етика, другий –Прикладна та професійна етика. Зміст першого модулю складається з тем, пов’язаних з філософією моралі, універсальними характеристиками моралі, концептуальними інтерпретаціями, що розкривають предмет дисципліни у єдності теоретичних, аксіологічних, нормативних вимірів. Зміст другого модуля складається з тем, що розкривають причини «етичного повороту», виникнення наприкінці ХХ століття феномену прикладної етики, висвітлюють особливості її різновидів - екологічної етики, біоетики, економічної етики, етики бізнесу, громадянської етики, професійної етики. Навчальний курс завершується підсумковою студентською науково-практичною конференцією «Діалог культур: етикет і комунікація».

Навчальний курс «Етика» належить до дисциплін циклу гуманітарної підготовки, виконує гуманітарно-гуманістичні функції, іманентно утримує завдання ознайомлення студентів з етико-моральними аспектами розвитку національного духу в його соціокультурному контексті, з особливостями формування ментальних структур мовленєвої діяльності, семантичного поля моралі, починаючи з самого тлумачення понять «етос», «етика», «мораль» аж до її духовного інструментарію – «софійності», «розуміння», «інтерпретації», «діалогічності», « толерантності» тощо.

Завершення навчально-педагогічного дискурсу з «Етики» передбачає, що студент повинен:

знати:

• концептуальний апарат сучасної етичної теорії (основні поняття, терміни, принципи, норми, цінності, духовний інструментарій) на рівні відтворення, тлумачення та використання в повсякденному житті;

• зміст основних концептуальних інтерпретацій моралі як ціннісного ядра культури, засобу запобігання соціальним та культурно-духовним патологіям;

• основні концепти рекомендованих текстів – першоджерел з етичної проблематики;

• особливості феномену прикладної етики та її різновидів;

• етико-моральні основи професійної діяльності, культури спілкування та етикету.

вміти:

• оперувати понятійним та категоріальним апаратом дисципліни;

• застосовувати набуті знання, компетенції, зокрема, навички запитальності та рефлексивності у ставленні до Текстів (різноманітних дискурсів, дійсності та самого себе);

• проявляти етичні компетенції, навички внутрішньої вимогливості, відповідальності по відношенню до себе та толерантного, гуманістичного ставлення до Іншого;

• проявляти комунікативні компетенції, навички діалогічної культури комунікації та гуманістичного мислення у повсякденному житті;

• застосовувати набуті знання, етичні компетенції у майбутній професійній діяльності.

Програма розроблена з урахуванням освітніх пріоритетів, спрямованих на індивідуалізацію навчального процесу, зростання значення самостійної та індивідуально-консультативної роботи. Загальний обсяг курсу –72 год., з них: лекції – 14 год., семінарські заняття – 24 год., індивідуальна робота студентів –10 год. самостійна робота студентів –24 год.