3 Покриття Хім.Н4. Пд 4.
Умовне позначення лакофарбових покриттів відповідно до ГОСТ 9.032-71 має три групи знаків. Перша група знаків відбиває позначення лакофарбових матеріалів за ГОСТ 9825-73, друга - позначення класу покриття (1 - УП), третя - позначення умов експлуатації за ГОСТ 9.104-79 і ГОСТ 9.032-74 (у частині зовнішніх впливів). Вибір лакофарбових покриттів проводиться за керівним документом РД 107.9.4002-88 і ГОСТ 23852-79 (декоративні покриття).
Приклад 3. Скласти запис у технічних вимогах для лакофарбового покриття зеленого кольору для трансформатора. Група експлуатації УХЛ2.
Із табл. 3 РД 107.9.4002-88 вибираємо покриття – емаль ЕП-51. Клас покриття і документ на поставку емалі уточнюємо за ГОСТ 23852-79 –клас3, ГОСТ 10982-75.
Позначення умов експлуатації покриття визначається за ГОСТ 9.104-79 - 2. Запис має вид
5. Емаль еп-51, зелена гост 10982-75, 3, 2.
В технічних вимогах відображаються також особливості способу виготовлення деталей. Для штампованих деталей вказуються відомості про використаних типових конструктивних елементах: відтбортовка, видавка, рифт. Умовні позначення типових елементів визначає ГОСТ 17040–80. Рекомендації по вибору рядів наскрізних отворів і радіусів згину надаються в ГОСТ 11284-75 і ОСТ 4.010.018-81. Конструкція і розміри відбортованих отворів вибираються за ОСТ 4Г 0.010.022. Інші види відбортовки наводяться в ОСТ 4.070.017-80. Конструкцію і розміри рифтів встановлює ОСТ 4Г 0.010.028
Приклад 4. Скласти запис в технічних вимогах відбортовки нормальної з діаметром 20 мм.
По ГОСТ 17040-80 визначається позначення відбортовки -1-1. Запис у технічних вимогах має вигляд
3. Відбортовка 1-1 - 20 гост 17040-80.
Приклад 5. Скласти запис у технічних вимогах рифта тарілчастого типу при товщині листа 1,1 мм.
За ГОСТ 17040-80 позначення рифта має вигляд -3-3. За ОСТ 4Г 0.010.028 рифт має номер 4. Запис має вигляд
4. Рифт 3-3-4 ост 4г 0.010.028.
Приклад оформлення креслення на штампований екран LC- фільтра надається на рис.3.1. Виріб виготовлено штампуванням. Поверхня стрічки, із якої виготовлений екран, не піддається механічній обробці. Використовується покриття з нікелю товщиною 9 мкм. Поверхні Г, Д і Е підлягає лудінню з метою підготовки операцій складання екрана ( установлення перегородок) і фільтра (герметизація).
Технічні вимоги на литі деталі залежать від матеріалу деталі. Вибір чорних металів і сплавів проводиться за ОСТ 4Г 0.020.200-80. При виборі кольорових металів слід керуватися рекомендаціями ОСТ 4Г 0.021.300-80.
В технічних вимогах повинні бути відомості про призначення виливків за ГОСТ 977-75 (групи 1-1) і класів точності за ГОСТ 3212-80. Надаються також відомості про ливарні радіуси й ухили, які для виливків, виготовлених литтям під тиском, у кокіль та рідким штампуванням встановлюються за ОСТ 4Г 0.052.208-80. Граничні відхилення розмірів визначаються за ГОСТ 26645 -85. Значення шорсткості поверхні призначається за ГОСТ 2789-73. Крім цього, можуть надаватись вид термічної обробки відповідно до ОСТ 4.054.004, дані про кількість і види допустимих ливарних дефектів і способи їхнього усунення, місця маркування деталі і її характер. Основні параметри виливків із сталі встановлює ОСТ 11.078.002-76, для виливків із кольорових сплавів – ОСТ 4Г 0.021.192 та ОСТ 4 021.203-87.
Приклад 6. Скласти запис у технічних вимогах виливки для деталі загального призначення, виготовленої з алюмінієвого сплаву. Найбільший габаритний розмір - 320 мм, форма виливка проста.
По ОСТ 4Г 0.021.192 і ОСТ 4 021.203-87 визначаємо, що виливок відноситься до першої групи, має другий клас точності. Ливарні радіуси й ухили визначаємо за ОСТ 4Г 0.052.208-80. Запис у технічних вимогах має вигляд:
1. Виливок 1 гр. ОСТ 4Г 0.021.192.
2. Граничні відхилення лінійних розмірів – Л2 ОСТ 4Г 021.203-87.
3. Ливарні ухили: внутрішні 1:30 , зовнішні 1 в бік збільшення товщини стінок, бобишок 1:30 в бік збільшення розмірів .
4. Невказані ливарні радіуси 2 мм.
Приклад оформлення креслення литої деталі – основи лінії затримки на об’ємних акустичних хвилях надається на рис. 3.2. Деталь виготовлена литтям. Використовується лакофарбове покриття.
з
з
Технічні вимоги до виробів із пластмас встановлюються ОСТ 4Г 0.005.051. Особливості конструювання таких виробів описані в ОСТ 4Г 0.010.035, а вибір матеріалу здійснюється за ОСТ 4Г.023.439-81. Точність виготовлення деталей із пластмас знаходиться в межах 15-го – 16-го квалітетів. Шорсткість поверхні призначається не гірше Rа 2,5, а для місць, що піддавалися механічній обробці не гірше Rа 12,5. У технічних вимогах надаються також відомості про невказані радіуси округлень, зміст маркування і т. і.
Приклад 7. Запис технічних вимог для деталі з пластмаси може мати вигляд:
1. Розміри для довідок.
2. Невказані радіуси округлень 0,5 мм.
3. Технологічні ухили: внутрішніх поверхонь 2 , зовнішніх - 1 30' в бік збільшення товщини стінок.
4. Місця зачищення літнику та облою - Rа 12,5.
5. Граничні відхилення розмірів Н15, h15, + I Т 15 / 2
6. Інші технічні вимоги за ОСТ 4Г 0.005.051.
Загальні технічні умови на деталі з кераміки визначає ОСТ 107.750750.001-88. Вибір керамічних матеріалів проводиться за ОСТ 4Г 0.029.207, металізація керамічних деталей виконується відповідно до ОСТ 4 054.030-78. Вимоги по електричних параметрах повинні відповідати ОСТ II 309 - 86. Для граничних відхилень розмірів керамічних деталей установлені чотири групи точності. Перша група призначається для розмірів, що мають точне спряження в складальних одиницях; друга - для неспряжених шліфованих поверхонь, третя - для різьблення, четверта для інших розмірів. В технічних вимогах креслень керамічних деталей надаються відомості про технологічні ухили, радіусах закруглень, якості і покриттях поверхонь, невказаних граничних відхиленнях розмірів.
Приклад 8. Запис технічних вимог для деталі з кераміки може мати такий вигляд:
1. Технологічні ухили: внутрішніх поверхонь 1:50, зовнішніх 1:100.
2. Невказані радіуси округлень: крайки 0,5 мм, спряжень – 1 мм.
3. Глазурувати зовнішню поверхню легкоплавкою глазур'ю білої.
4. Невказані граничні відхилення розмірів – по четвертій групі точності.
5. Інші технічні вимоги за ОСТ 107.750750..001-88.
При виконанні робочих креслень пристроїв функціональної електроніки розробляються креслення деталей, на яких за допомогою тонкоплівкової технології задаються прошарки з резистивних, магнітних матеріалів і струмоведучих доріжок. Креслення таких деталей можуть виконуватися на кількох листах. На першому листі надається зображення деталі з усіма прошарками. Контактні площинки нумеруються. В технічних вимогах записуються відомості про технологію виготовлення плати, вказівки про точність, вимоги до зовнішнього вигляду, вказівки про те, що позначення контактних площинок є умовним. У таблиці записується позначення і характеристики матеріалів кожного прошарку. Якщо на платі є резистивний прошарок, то в окремій таблиці надаються номінальні значення резисторів і точки, між якими проводиться вимірювання. На інших кресленнях розміри елементів і їхнє розташування задають методом координат або з вказівкою значень координат в окремих таблицях, які виконуються на листах формату А4. В таблиці надаються координати усіх вершин елементів.
Для плат із п'єзоелектричних матеріалів дається окреме креслення заготовки. На кресленні заготовки, крім її зображення з відповідними розмірами і позначеннями допусків, розміщується рисунок із вказівкою орієнтації кристала щодо кристалографічних осей. У технічних вимогах креслення заготовки обов'язково записуються вимоги про точність орієнтації осей. Інформація про клас чистоти полірованих поверхонь відображається в таблиці відповідно до ГОСТ 23136-78. Правила виконання креслень оптичних виробів визначаються за ГОСТ 2.412-68.
Приклад оформлення креслення п'єзоплати лінії затримки на поверхневих акустичних хвилях надається на рис. 3.3. В таблиці записані вимоги до якості обробки робочої поверхні звукопроводу аналогічно вимогам до оптичних деталей. Обов'язковим для креслень такого роду є зображення орієнтації осей п'єзоплати.
Загальні технічні умови на друковані плати визначає ГОСТ 23752-79. При конструюванні і розрахунку друкованих плат використовується ОСТ 4.010.022-85. Ряди лінійних розмірів надаються в ГОСТ 10317-79 і ОСТ 4.010.020-83. Допуски на лінійні розміри визначаються за ГОСТ 25346-62 і ГОСТ 25347-82. Клас точності друкованих плат встановлює ГОСТ 23751-86. Викреслюються друковані плати за визначеними правилами, наведеними у ГОСТ 23751-86. Розміри можуть вказуватися нанесенням координатної сітки з кроком 2,5; 1,25 або 0,625 мм. Сітка задається тонкими лініями. Інформація про кількість і розміри отворів, їхнє позначення надається у виді таблиці. Відомості про ширину вузьких провідників, крок координатної сітки, класи точності надаються в технічних вимогах. Там же вказується метод виготовлення друкованої плати, група жорсткості, покриття (ГОСТ 9.306-85 і ОСТ 4Г 0.014.000) та інші відомості.
Приклад 9. Скласти запис у технічних вимогах друкованої плати з мінімальним значенням гарантійного паска 0,1. Кліматичне виконання М1. Виготовлення хімічним способом, крок координатної сітки 2,5 мм.
За ГОСТ 23751-86 визначається клас точності за мінімальним значенням гарантійного паска–3. За ГОСТ 15150-69 для кліматичного виконання М1 визначається можлива зміна температури плати від - 40 до 450 С і за ГОСТ 23752-79 визначається група жорсткості - 1. Перші пункти запису в технічних вимогах мають такий вигляд:
1. Плату виготовити хімічним засобом.
2. Плата повинна відповідати ГОСТ 23752-79, група жорсткості 1.
3. Клас точності 3 за ГОСТ 23751-86.
4. Крок координатної сітки 2,5 мм".
Далі можуть надаватися відомості про елементи рисунка друкованих плат, наприклад:
5. Конфігурацію провідників витримувати за координатною сіткою
6. Провідники, умовно позначені суцільними лініями, виконати шириною 0,9 - 0,3 мм.
7. Відстань між провідниками не менше 0,3 мм.
8. Допускається у вузьких місцях заниження контактних площинок до 0,1 мм.
Завершуються технічні вимоги вказівками про довідкові розміри, тип покриття і маркування. Вибір покриття проводиться за ГОСТ 9.306-85 і ОСТ 107.9.3001-87. Маркування містить основні (обов'язкові) і додаткові маркувальні дані. Основні маркувальні дані містять: позначення плати, дату виготовлення (рік, місяць). Додаткові маркувальні дані можуть містити: порядковий номер партії; позиційне позначення навісних елементів; позначення виводів, точок контролю і т.п. Розмір шрифту при маркіруванні позначення повинен бути не менше 2,5 мм, інших символів - не менше 2,0 мм.
Приклад оформлення креслення друкованої плати мембранної клавіатури надається на рис3.4. На осях ординат і абсцис позначені кількість кроків координатної сітки (дискретів). Допустимі відхилення приведені для розмірів, допуск на які відрізняється від обумовлених в ОСТ 4Г 0.070.014.