- •Елементна база електронних апаратів
- •1 Організація роботи над курсовим проектом
- •1.1 Тематика та обсяг курсового проекту
- •1.2 Робота над курсовим проектом
- •2 Текстова документація
- •2.1 Позначення конструкторських документів
- •2.2 Пояснювальна записка
- •2.3 Специфікація
- •3 Графічна документація
- •3.1 Загальні вимоги
- •1. * Розміри для довідок,
- •3.2 Креслення деталей
- •4. Покриття Хім.Н12. Кд 12.Хр.
- •3 Покриття Хім.Н4. Пд 4.
- •5. Емаль еп-51, зелена гост 10982-75, 3, 2.
- •3. Відбортовка 1-1 - 20 гост 17040-80.
- •4. Рифт 3-3-4 ост 4г 0.010.028.
- •3.3 Складальні креслення електрорадіоелементів і креслення складальних одиниць
- •П’єзоплата з
- •4.2 Резистори, конденсатори, трансформатори, контактні пристрої
- •4.4 Індикаторні пристрої
3.2 Креслення деталей
Деталлю називається виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням матеріалом, без застосування складальних операцій. Деталь може містити отвори, пази, приливки, мати покриття. При її виготовленні можуть використовуватися місцеве зварювання, пайка, склеювання і т.ін.
Креслення деталі є основним конструкторським документом і містить усі данні , необхідні для виготовлення і контролю виробу. Зображення деталі на кресленні дається стосовно до основної операції її виготовлення. Кількість зображень вибирається із необхідності цілком відбити форму деталі.
Крім графічного зображення деталі, на кресленні надаються:
– розміри з граничними відхиленнями;
– позначення шорсткості поверхонь, покриття, термообробки;
– технічні вимоги, що відбивають особливості технології виготовлення і містять інші дані, що неможливо надати графічно.
Загальні технічні умови на деталі радіоелектронної апаратури визначає ОСТ 4Г 0.070.014. Невказані відхилення форми і розташування поверхонь визначаються за ГОСТ 25069-81, невказані граничні відхилення розмірів: отворів – H14, валів - h14, інших – +IТ14/2.
При позначеннях і виборі параметрів шорсткості поверхонь використовують ГОСТ 2.309-73, ГОСТ 2789-73 і ОСТ II 010.018-84. Слід мати на увазі, що гальванічні покриття змінюють шорсткість поверхні. На кресленнях розміри і шорсткість поверхонь проставляється без урахування покриття. У разі потреби в технічних вимогах робиться запис:
Розміри і шорсткість поверхні – після покриття.
Правила нанесення вказівок про термічну обробку і покриття поверхонь визначає ГОСТ 2.310-68 і ОСТ 4.054.004. Якщо покриття задається на поверхню деталі складної форми, то на відстані 0,8-1 мм від контурної лінії проводять стовщену штрих-пунктирну лінію і проставляють розміри, що визначають положення поверхні. Відомості про покриття надається на кресленні або в технічних вимогах. Позначення та вибір металевих і неметалевих покриттів проводяться за ГОСТ 9.300-85 і ОСТ 107.9.3001-87. У позначенні покриттів вказується спосіб нанесення, матеріал і товщина покриття. В разі потереби можуть надаватись спосіб обробки основного матеріалу, функціональні та декоративні властивості покриття і т.п.
Приклад 1. Скласти запис у технічних вимогах про покриття алюмінієвого сплаву з метою захисту від корозії. Виконання деталі загальнокліматичне (0) за ГОСТ 15150-69.
По таблиці додатку 7 ОСТ 107.9.3001-87 визначаємо позначення групи умов експлуатації покриття, по ГОСТ 9.303-84 – група 4. По табл. 1 визначаємо вид покриття - Хім. Н12.КД 12. ХР, шорсткість поверхні до нанесення покриття не більш 2,5 мкм. Запис у технічних вимогах має вид:
4. Покриття Хім.Н12. Кд 12.Хр.
Приклад 2. Скласти запис у технічних вимогах про покриття бронзової пружини товщиною 0,3 мм. Покриття повинно забезпечити стабільність перехідного опору при малих зусиллях натискання. Виконання з'єднання загальнокліматичне (0).
По таблицях ГОСТ 9.303-84 визначається від покриття - Хім. Н1. Пд 1-2. Рекомендується збільшити товщину прошарків на 3 мкм. Запис у технічних вимогах має вид: