
- •Елементна база електронних апаратів
- •1 Організація роботи над курсовим проектом
- •1.1 Тематика та обсяг курсового проекту
- •1.2 Робота над курсовим проектом
- •2 Текстова документація
- •2.1 Позначення конструкторських документів
- •2.2 Пояснювальна записка
- •2.3 Специфікація
- •3 Графічна документація
- •3.1 Загальні вимоги
- •1. * Розміри для довідок,
- •3.2 Креслення деталей
- •4. Покриття Хім.Н12. Кд 12.Хр.
- •3 Покриття Хім.Н4. Пд 4.
- •5. Емаль еп-51, зелена гост 10982-75, 3, 2.
- •3. Відбортовка 1-1 - 20 гост 17040-80.
- •4. Рифт 3-3-4 ост 4г 0.010.028.
- •3.3 Складальні креслення електрорадіоелементів і креслення складальних одиниць
- •П’єзоплата з
- •4.2 Резистори, конденсатори, трансформатори, контактні пристрої
- •4.4 Індикаторні пристрої
2.3 Специфікація
При виконанні курсового проекту оформляються специфікації складального креслення електрорадіоелемента або пристрою функціональної електроніки, а також усіх складальних одиниць, на які розробляються креслення. Слід пам'ятати, що деталі або інші вироби записуються в специфікації тієї складальної одиниці, в якій вона з'єднується з іншими виробами складальними операціями. Таким чином, кожна деталь або виріб записується, як правило, тільки в одній специфікації. Винятком є випадки, коли при виготовленні інших складальних одиниць використовуються такі ж деталі або вироби, як раніше.
Специфікація є основним конструкторським документом, що визначає склад складальної одиниці. Специфікацію виконують на листах формату А4 у вигляді таблиці, у якій записують зверху донизу відомості про документацію на електрорадіоелемент або складальну одиницю і їхній склад. Порядок заповнення таблиць установлює ГОСТ 2.108-68. Додаткові вказівки по оформленню специфікації надаються в ОСТ 4.000.030-85.
Специфікація на електрорадіоелементи й пристрої функціональної електроніки може містити розділи: документація; складальні одиниці; деталі; стандартні вироби; інші вироби; матеріали; комплекти. Найменування кожного розділу записується у вигляді заголовка в графі "Найменування" і підкреслюється. Відстань між заголовком розділу і попереднього тексту повинно бути не менше двох рядків, між заголовком і наступним текстом – один рядок.
У розділ "Документація" вносять документи, що утворюють основний комплект конструкторських документів. В склад основного комплекту конструкторських документів на електрорадіоелементи входять складальне креслення і схема електрична принципова, якщо вона виконується окремим документом.
У розділах "Складальні одиниці" і "Деталі" записуються складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять у специфікований виріб. В процесі курсового проектування, у зв'язку з обмеженим обсягом графічної частини (три листа формату А1), креслення можуть розроблятися не на усі деталі і складальні одиниці, але вони обов'язково вносяться у відповідні розділи специфікації. Запис виробів необхідно робити в порядку зростання номерів класифікаційних характеристик, а при однакових характеристиках – за зростанням порядкового реєстраційного номера.
У розділі "Стандартні вироби" спочатку записуються вироби, на які існують державні стандарти, а потім – вироби за галузевими стандартами. У межах кожної категорії запис виконується за групами виробів. Спочатку записуються електрорадіоелементи, потім підшипники, кріпильні та інші вироби. Черговість запису в кожній групі визначається алфавітним порядком, потім порядком зростання позначення стандартів, розмірів і т.п.
Розділ "Інші вироби" містить вироби, застосовані за технічними умовами або стандартам підприємства. Черговість їхнього запису така ж, як і в розділі "Стандартні вироби".
У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що використовуються в процесі складання даної складальної одиниці, і кількість яких може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу, без участі технолога. Вказівки по застосуванню матеріалів, кількість яких визначається технологом (покриття, припої, клеї, лаки, фарби, замазки, мастила), наводяться в технічних вимогах креслень у порядку, визначеним технологічним процесом. Матеріали записуються в такій послідовності: чорні метали; метали магнітоелектричні і феромагнітні; метали кольорові; кабелі, дроти і шнури; пластмаси і прес-матеріали; паперові і текстильні матеріали; лісоматеріали; гумові і шкіряні вироби; керамічні і скляні матеріали; інші матеріали.
Розділ "Комплекти" специфікації електрорадіоелемента може містити програмні вироби і програми (перфострічки для виготовлення фотошаблонів і т. п.).
Графи специфікації заповнюються таким чином. Графа "Формат" заповнюється для розділів "Документація", "Складальні одиниці" і "Деталі". У ній вказується формат документів (у розділах "Складальні одиниці" і "Деталі" - основних документів). Якщо документ виконується на кількох форматах, то в графі ставиться "зірочка", а в графі "Примітка" перераховують усі формати у порядку їх збільшення. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" роблять помітку "БК".
Графа "Зона" заповнюється, якщо поле креслення розбито на зони за ГОСТ 2.104-68. У цьому випадку в графі вказується позначення зони, у якій знаходиться номер позиції, що відповідає виробу.
В графі "Поз." записується номер позиційного позначення виробів за порядком запису їх у специфікації. Рекомендується в кожному розділі специфікації лишати кілька вільних номерів. В розділах "Документація" і "Комплекти" ця графа не заповнюється.
Графа "Позначення" призначена для запису позначення записаних документів. Вона не заповнюється в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби", "Матеріали".
У графі "Найменування" розділу "Документація" вказується найменування документів (складальне креслення, схема електрична принципова і т.п.). У розділах "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти", записується найменування виробу відповідно до основного напису на основних конструкторських документах (специфікації складальних одиниць, креслення деталей). Для деталей, на які відсутні креслення, надається найменування виробу, матеріал, а також розміри, необхідні для виготовлення. У розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" та "Матеріали" записується повне умовне позначення виробу відповідно стандартам або документам на поставку. При записі виробів і матеріалів, які мали те саме найменування і документ на поставку, рекомендується загальну частину найменування і документ на поставку записувати у вигляді загального заголовка.
У графі "Кількість" записується кількість виробів на одну складальну одиницю. У розділі "Документація" ця графа не заповнюється. У розділі "Матеріали" записується кількість матеріалу з зазначенням одиниці вимірювання.
У графі "Примітка" вказуються додаткові відомості. Для деталей, на які розроблені креслення, записується, наприклад, маса. Для документів, випущених на кількох листах, надається позначення форматів, наприклад, " *) А1, А2 х 3".
Приклад оформлення специфікації трансформатора статичного перетворювача надається на рис 1.1. Вона містить основні розділи, що зустрічаються при розробці документації на електрорадіоелементи, крім розділу "Інші вироби".
При оформленні групової специфікації спочатку записуються постійні дані для будь-яких виконань, а потім після заголовка "Змінні дані для виконань" розмішаються змінні дані для кожного виконання, відповідно до розділів специфікації. Перед кожним виконанням в графі "Найменування" записується його позначення. Групову специфікацію допускається також виконувати за іншими варіантами, передбаченими ГОСТ 2.113-75. Специфікація групового креслення котушки індуктивності надається на рис. 1.2. У верхній частині таблиці записуються постійні дані для усіх виконань. Для даного виробу вони містять розділи "Документація", Складальні одиниці" та "Інші вироби". Креслення складальної одиниці (каркас) використовує додатковий формат А4х3 по ГОСТ 2.301-68. Це позначення не розміщують у графі "Формат" а переносять у графу "Примітки". Запис змінних даних починається із заголовку "Змінні дані для виконання". Запис даних починається з графи "Найменування", у якій спочатку вносять позначення основного виконання і дані для цього виконання. Потім у порядку зростання номерів записується позначення кожного виконання і його дані. Змінні дані виробу містять тільки розділ "Матеріали".
На рис. 1.3 надається специфікація плати LC-фільтру. Специфікація має розділи "Документація", "Складальні одиниці", "Деталі" та "Інші вироби". В розділі "Складальні одиниці" записані котушки індуктивності, що випускаються за груповим кресленням. Кожній із котушок надається позиційне позначення в графі "Позиція", а в графі "Позначення" записується тільки повне позначення для основного виконання.
Базова специфікація виконується за ГОСТ 2.108-68. Наприкінці специфікації, робиться запис "Інше – див. специфікацію виконання". У специфікації виконання, як складова частина, записується також базова специфікація. При цьому в графі "Поз." ставиться риска, а в графі "Найменування" вказується найменування виробу відповідно до основного напису базової специфікації. Нумерація позицій для складових частин повинна продовжувати нумерацію позицій за базовою специфікацією.
У курсовому проекті оформлена специфікація зшивається з пояснювальною запискою.
Р
исунок1.1
– Специфікація трансформатора
Р
исунок
1.1, аркуш 2
Р
м
Р
м
м
Р исунок 1.3 – Специфікація плати