2.2 Пояснювальна записка

Пояснювальна записка оформляється на листах формату А4 у відповідності зі стандартом підприємства СТП 15-96 і містить: титульну сторінку, технічне завдання, реферат, зміст, аналіз технічного завдання, вибір технічного рішення, обґрунтовування методики розрахунку, обчислення електрорадіоелемента, розробку конструкції, особливості технології виготовлення, висновок і перелік посилань.

Титульна сторінка оформлюється на окремому аркуші формату А4, на якому вказується організація-розробник документації, найменування виробу, найменування і позначення документа у відповідності ДСТУ 3008-95 та СТП 15-96. У нижній частині титульної сторінки надаються відомості про виконавця і керівника розробки. Найменування виробу і його позначення записуються великими літерами. Розмір шрифту 5 або 7 мм за ГОСТ 2.304-81. Інші написи виконуються малими літерами обраного розміру шрифту.

Реферат оформлюється на окремому аркуші формату А4. Спочатку надаються довідкові відомості про конструкторський документ (кількість сторінок, таблиць, рисунків, використаних джерел). Подальший текст повинен рекламувати основні переваги розробленого виробу порівняно з аналогічними розробками. Далі приводиться перерахування не менше 8-10 ключових слів, розділених комами. Ключові слова відбивають основні питання, які розглядаються в текстовому документі, записуються великими літерами. Текст реферату повинен містити 50-70 слів.

Зміст пояснювальної записки оформляється на одному–двох аркушах формату А4. Розділи пояснювальної записки нумеруються арабськими цифрами, а підрозділи двома цифрами, розділеними крапкою. Найменування розділів виконується великими літерами, а підрозділів – малими.

Приклади оформлення титульної сторінки, реферату і змісту надаються у додатках.

Основна частина курсового проекту повинна містити розділи: аналіз технічного завдання, вибір технічного рішення, обґрунтування методики розрахунків, обчислення електрорадіоелемента, розробку конструкції та особливості технології виготовлення. Усі розділи, крім аналізу технічного завдання, повинні мати підрозділи. Зміст основних розділів пояснювальної записки описано в методичних вказівках до курсового проектування

.

Аналіз технічного завдання починається з запису основних вимог до електричних параметрів, опису конструктивних обмежень, умов експлуатації і виготовлення електрорадіоелемента. Основні вимоги до кліматичного виконання визначаються за ГОСТ 15150-69. Вид апаратури і вимоги по механічних впливах уточнюються за ГОСТ 11478-88. На підставі вивчення навчальної і спеціальної, у тому числі періодичної, літератури за тематикою курсового проекту описується сучасний стан конструювання даного класу пристроїв, діапазон досягнутих електричних і конструктивних параметрів. У процесі подання цього матеріалу обов'язкові посилання на вивчені літературні джерела, що повинні бути приведені у переліку посилань. Після порівняння заданих електричних параметрів і досягнутих в практиці конструювання електрорадіоелементів або пристроїв функціональної електроніки робиться висновок про можливість використання відомих технічних рішень, якщо задані електричні параметри лежать у діапазоні досягнутих значень. Вказуються також причина, по яким необхідно провести порівняння різноманітних конструкцій робочого елемента. У випадку, коли задані технічні характеристики лежать на межі досягнутого діапазону або виходять за нього, дається висновок про необхідність використання нових конструктивних або технологічних рішень.

Вибір технічного рішення надається як аналіз відомих технічних рішень для необхідного діапазону параметрів. Основна увага приділяється конструктивному виконанню робочого елемента, що визначає основні параметри пристрою. Аналіз здійснюється з урахуванням можливих технологічних і конструктивних обмежень. У цьому розділі можуть приводитись прості математичні співвідношення для порівняльного аналізу. Обов’язково надаються рисунки різноманітних конструкцій робочого елемента.

Після опису переваг і недоліків різноманітних варіантів робочого елементу необхідно визначити конструкцію, яка буде використовуватись в курсовому проекті. Якщо відомі конструкції робочого елемента по яким-небудь параметрам не задовольняють вимогам технічного завдання, необхідно запропонувати нове конструктивне рішення або новий технологічний процес виготовлення. У ряді пристроїв якась частина параметрів визначається конструкцією не тільки робочого елемента, але і всієї складальної одиниці. Тоді вказується, які параметри забезпечуються на етапі компонування всього пристрою. Конструкції .складальних одиниць обґрунтовуються у розділі "Розробка конструкції".

Розділ “Обґрунтування методики розрахунку” містить обґрунтування спрощених конструкцій робочого елемента, зведення формул для електричного, конструктивного, теплового, ергономічного та інших розрахунків і опису процедури обчислень. Перелік необхідних розрахункових процедур залежить від призначення пристрою. Розділ починається з обґрунтування необхідних при проектуванні електрорадіоелемента розрахунків. Потім, починаючи з електричного розрахунку, для кожного з видів проектних процедур надається діапазон параметрів, на який проектується пристрій, і прийняті при аналізі припущення. На підставі цього вибирається спрощена конструкція робочого елемента або його заступна схема. Потім приводиться математичний опис моделі у вигляді системи диференційних рівнянь або інших математичних співвідношень. Далі описуються основні рівняння, що зв'язують електричні і конструктивні параметри (або інші групи параметрів), які отримані на основі рішень для обраної математичної моделі. Основні рівняння доповнюються іншими виразами, отриманими при розгляді фізичних процесів у електрорадіоелементі.

Зведення формул повинно бути достатньо повним, щоб по ним можна було б розробити алгоритм розрахунку. Формули, що будуть використовуватися при обчисленнях, обов'язково нумеруються. Методика кожного виду розрахунку описується після зведення формул. Наприкінці розділу необхідно описати, у якій послідовності проводиться обчислення всього пристрою.

Обчислення електрорадіоелемента проводиться відповідно до обраної методики розрахунку. У цьому розділі приводиться тільки ті математичні співвідношення, що не приводилися раніше. Основна увага приділяється обґрунтуванню вибору матеріалів для робочого елемента, коефіцієнтів у розрахункових формулах, які розглядалися у попередньому розділі. Якщо при виборі коефіцієнтів використовується довідкова або інша література, то в посиланнях на літературне джерело вказується номер таблиці, рисунок або сторінки. В тексті цього розділу бажана рубрикація цифрами для кожного з видів розрахунку і кожного з обумовлених параметрів, які визначаються.

Перед обчисленнями спочатку надаються математичні співвідношення, за якими відбуваються розрахунки, або робиться посилання на формулу попереднього розділу, якщо вона там наводилась. Далі обгрунтовуються необхідні коефіцієнти і величини, записується первинний вираз із підставленими коефіцієнтами і величинами та результат обчислень. Проміжні результати обчислень не записуються. Після записаного результату обов’язково надається розмірність визначеної величини (не в дужках). Якщо багаторазово виконуються обчислення за однією і тією ж формулою, то надається приклад обчислень для одного, найбільш характерного, випадку. Результати інших обчислень зводяться у таблицю. При використанні ЕОМ листинг програми розміщується у додатку, а усі формули, приклади розрахунків і усі результати – в тексті розділу.

У розділі "Розробка конструкції" необхідно обґрунтувати усі технічні рішення, пов'язані з розміщенням робочого елемента в корпусі і захистом його від зовнішніх впливів, зробити розрахунки розмірів корпуса, елементів кріплення, ступеня герметизації і теплового режиму. Виклад матеріалу починається з обґрунтування виду захисту від зовнішніх впливів та способу кріплення робочого елемента. Після цього креслиться рисунок компоновки електрорадіоелемента, на основі якої вибираються моделі для розрахунку розмірів корпуса, ступеня герметизації і теплового режиму.

При виконанні теплових розрахунків спочатку визначається потужність, що розсіюється в електрорадіоелементі. Далі оцінюється доцільність проведення таких розрахунків і при необхідності розраховується температура робочого елемента при максимальній температурі зовнішнього середовища. Якщо потрібно полегшити тепловий режим, то необхідно обґрунтувати вибір відповідних методів (збільшення розмірів, вибір матеріалів із більш високою теплопровідністю і т.п.).

Докладний розрахунок маси приводиться тільки для робочого елемента. Результати розрахунку для інших деталей і складальних одиниць наводяться у таблиці. Розрахунок маси дорогоцінних металів виконується для усіх деталей і складальних одиниць.

Опис особливостей технології виготовлення починається з обґрунтування кількості складальних одиниць з урахуванням типу виробництва. Потім для кожної складальної одиниці проводиться вибір технологічних процесів і матеріалів, які використовуються при виконанні складальних операцій. Надається також обґрунтування покриття, перелік регулювальних операцій, операцій контролю і їхніх режимів, місць розміщення маркувальних знаків та таврування. При викладанні матеріалу обов'язкове посилання на відповідні нормативні документи. Найменування деталей приводиться з їх позиційними й умовними позначеннями відповідно до специфікації на відповідну складальну одиницю. Розробку особливостей технології виготовлення кожної складальної одиниці рекомендується завершувати записом технічних вимог у порядку виконання технологічного процесу.

Опис особливостей технології виготовлення деталей проводиться тільки для деталей, що визначають або впливають суттєво на характеристики пристрою. Для них надається обґрунтування вибору шорсткості поверхонь, допусків, контрольних операцій та покриття. Записуються технічні вимоги за порядком виконання технологічного процесу.

Висновок містить опис основних особливостей конструкцій електрорадіоелемента, які використані для виконання вимог технічного завдання. Вказується для яких параметрів вимоги технічного завдання виконані цілком, для яких досягнуті більш високі показники. Далі розглядаються перспективи удосконалення конструкції і технології виготовлення електрорадіоелемента. Перераховуються шляхи і способи поліпшення електричних, конструктивних та експлуатаційних параметрів.

Наприкінці пояснювальної записки надається перелік посилань у відповідності з тим порядком, за яким вони згадуються в тексті. Записуються джерела відповідно до вимог СТП 15-96 та ГОСТ 2070848.12-90.

Загальний обсяг пояснювальної записки складає 25-35 сторінок. Аналіз технічного завдання і висновки не повинні перевищувати 3-5 сторінок. Основні підрозділи пояснювальної записки мають обсяг 5-7 сторінок. Зміст і обсяг пояснювальних записок до курсових проектів дослідницького характеру визначаються в завданні на курсовий проект.

.