1 Організація роботи над курсовим проектом

1.1 Тематика та обсяг курсового проекту

На початку семестру студенти вибирають тему курсового проекту зі списку, наведеного в табл. 1.1. Слід мати на увазі, що найменування тем повинні бути різними в усіх студентів навчальної групи. Крім приведених у таблиці тем, можуть бути запропоновані теми науково-дослідного характеру, пов'язані з виконанням робіт по замовленням промислових підприємств або пошукових науково-дослідних робіт. Але й при виконанні цих тем обов’язковим є розробка конструкторської документації. Найчастіше такі роботи виконують спільно кількома студентами.

При виборі теми курсового проекту студенти повинні враховувати, що найбільш складною є методика розрахунку практично усіх фільтрів, ліній затримки, трансформаторів. Найбільше складними в конструктивному відношенні є резистори, конденсатори, варіометри, перемикачі. При виконанні усіх курсових проектів необхідно здійснити пошук технічних рішень по періодичній науково-технічній літературі. Особливо це стосується пристроїв функціональної електроніки та індикаторних пристроїв.

В процесі курсового проектування розробляється текстова і графічна документація. Текстова документація оформляється на листах формату А4 і містить пояснювальну записку (25-35 сторінок) та специфікації усіх складальних одиниць. Специфікації зшиваються з пояснювальною запискою. Графічна документація містить складальне креслення виробу (1 лист формату А1), креслення складальних одиниць, із яких складається спроектований виріб (1 лист формату А1) і креслення деталей (1 лист формату А1). Схеми електричні принципові надаються, як правило, на складальному кресленні виробів. Складні схеми електричні принципові кресляться на окремому листі. У цьому випадку оформляється додатковий текстовий документ — перелік елементів.

Усі текстові і графічні документи оформляються відповідно до державних, галузевих стандартів та стандартів підприємства.

1.2 Робота над курсовим проектом

Робота над курсовим проектом починається з першого тижня навчань і проводиться відповідно до графіка, який надається у табл. 1.2.На першому етапі студенти вибирають тему курсового проекту, отримують та заповнюють бланк технічного завдання, що підписується студентом і керівником курсового проекту. При заповненні технічного завдання у плані-графіку проставляються дати закінчення кожного етапу. Одночасно з отриманням технічного завдання необхідно отримати консультацію по роботі, рекомендованій навчальній та технічній літературі. У найближчі дні після оформлення технічного завдання слід підібрати в бібліотеці необхідну літературу, ознайомитися з принципом дії, основними технічними характеристиками та особливостями конструкції проектованого виробу.

Мета проведення бібліографічного пошуку — ознайомлення з новітнім досвідом конструювання обраного виробу, який ще не знайшов свого відбиття в навчальній літературі. При проведенні пошуку рекомендується використовувати систематичний каталог бібліотеки, з якого можна отримати відомості про наявність в бібліотеці технічної літератури за темою курсового проекту. Крім цього, необхідно також переглянути наявні в бібліотеці науково-технічні журнали радіоприладобудівного профілю. При роботі з літературою джерела з найбільше цікавими технічними рішеннями або методикою розрахунку слід виписувати на окремі картки зі стислою анотацією. Потрібно також звертати увагу на джерела, у яких приводяться типові і граничні технічні характеристики виробів.

Перед аналізом технічного завдання і вибором технічного рішення необхідно систематизувати результати бібліографічного пошуку. На цьому етапі визначаються граничні технічні характеристики, досягнуті при практичній реалізації пристроїв. Інтерес мають також теоретичні дані по оцінці межових можливостей параметрів пристроїв. Ці характеристики потім порівнюють з даними в технічному завданні, на підставі чого робиться висновок про можливість розробки виробу з заданими технічними характеристиками. Якщо вихідні дані виходять далеко за межі, досягнуті в практиці конструювання, необхідно проконсультуватися з викладачем по технічному завданню на курсовий проект. На цьому етапі необхідно також виділити

основні види конструкцій робочого елемента, які визначають основні параметри пристрою. Необхідно провести порівняння конструкцій, виявити їх переваги та недоліки. Завершується етап вибором конструкції, яка задовольняє вимогам технічного завдання. Обране технічне рішення обговорюється з керівником проекту і тільки після цього переходять до розрахунків пристрою.

Таблиця 1.1 – Теми курсових проектів

№ теми	Найменування
1	Резистор змінного опору
2	Конденсатор змінної ємності
3	Варіометр
4	Трансформатор низькочастотний
5	Трансформатор високовольтний
6	Трансформатор трифазний
7	Трансформатор статичного перетворювача
8	LC-фільтр
9	LC-лінія затримки
10	Фільтр на спіральних резонаторах
11	Перемикач повзунковий
12	Перемикач програмований
13	Перемикач кнопковий
14	З'єднувач комбінований
15	Реле з магнітокерованими контактами
16	Клавіатура контактна
17	Фільтр електромеханічний
18	Лінія затримки ультразвукова
19	Фільтр п'єзоелектричний
20	Фільтр на поверхневих акустичних хвилях
21	Лінія затримки на поверхневих акустичних хвилях
22	Фільтр теплоелектронний
23	Індикатор матричний газорозрядний
24	Індикатор матричний рідиннокристалевий
25	Індикатор матричний електролюмінісцентний

Таблиця 1.2 – План-графік виконання курсового проекту

Етап	Найменування етапу	Навчальний тиждень
1	Отримання та узгодження технічного завдання	1-й – 2-й
2	Проведення бібліографічного пошуку	3-й – 4-й
3	Аналіз технічного завдання і вибір технічного рішення	5-й – 6-й
4	Вибір математичної моделі і обчислення електрорадіоелемента	7-й – 9-й
5	Розробка конструкції пристрою	10-й – 11-й
6	Оформлення графічної і текстової документації	12-й – 13-й
7	Підготовка до захисту і захист курсового проекту	14-й – 15-й

Математична модель робочого елемента задається системою диференціальних або інших рівнянь, що описують процеси, які відбуваються в елементі. При утворенні математичної моделі, реальні процеси спрощуються з метою отримання більш простої системи рівнянь, та більш простих розрахункових співвідношень. Межа припустимих спрощень реальних процесів визначається необхідною точністю розрахунку. Методи обчислення пристроїв функціональної електроніки в більшості випадків добре розроблені. Іноді для розрахунку одного пристрою існує кілька методик. На цьому етапі слід виявити прийняті допущення і похибки, які забезпечуються кожною математичною моделлю. Після цього вибирається найбільш проста модель, яка гарантує необхідну точність розрахунку. У випадку, коли є тільки одна методика розрахунку, для неї виконується такий самий аналіз і робляться висновки про можливість її використання. Якщо за якимись причинами застосувати відомі методи розрахунку неможливо, тоді необхідно запропонувати свою математичну модель і для неї отримати співвідношення, що зв'язують електричні і конструктивні параметри робочого елемента.

Розробку конструкції пристрою слід починати з вибору способу захисту електрорадіоелемента від зовнішніх впливів у відповідності до заданої групи експлуатації. Потім вибирається конструкція корпусу з урахуванням конструктивних обмежень (наприклад по висоті) і місця кріплення електрорадіоелементу (плата, шасі, приладова панель і т.п.). На цьому етапі вибираються також спосіб кріплення робочого елемента в корпусі конструкції виводів. Одночасно слід розробити послідовність проведення складальних операцій і вибрати матеріали для їхнього виконання. Після цього можна приступати до розрахунку розмірів корпуса з урахуванням розмірів робочого елемента, конструкції виводів і способу захисту від зовнішніх впливів. Завершується розробка конструкції розрахунком товщини стінок корпуса, елементів кріплення, розрахунком ступеня герметизації та теплового режиму електрорадіоелемента. Розраховується також маса всіх деталей, складальних одиниць і маса використаних дорогоцінних металів.

Графічна документація виконується на трьох листах формату А1. На першому листі викреслюється складальне креслення електрорадіоелемента, на другому – креслення складальних одиниць, із яких складається електрорадіоелемент. На третьому листі виконуються креслення деталей. Зміст другого і третього листів погоджується з викладачем. Креслення рекомендується виконувати спочатку у вигляді ескізів із постановкою усіх розмірів та текстом технічних вимог. Приступати до оформлення робочої документації потрібно тільки після перевірки ескізів викладачем. Рекомендації по оформленню графічної документації приведені в третьому розділі.

Текстова документація, яка виконується в процесі курсового проектування, містить пояснювальну записку та специфікації до складального креслення і креслень складальних одиниць. У випадку складної електричної схеми, що виконуються на окремому кресленні, оформляється також перелік елементів. Для деяких деталей, які виготовляються з використанням мікроелектронної технології, їх розміри можуть зводитись у таблиці, які оформлюються окремим текстовим документом. Розділи пояснювальної записки оформлюються в чернетці після завершення кожного етапу роботи над курсовим проектом. Пояснювальна записка оформляється після завершення роботи над графічною документацією. Це дозволяє відбити в тексті записки всі зміни в конструкції пристрою, що можуть виникнути в процесі виготовлення робочих креслень.

Специфікація, що є основним конструкторським документом для складальних одиниць, оформляється одночасно з накресленням складальних креслень.

До захисту допускаються курсові проекти, у яких використовуються технічні рішення, що задовольняли всім пунктам технічного завдання. Текстова і графічна документація повинна бути оформлена відповідно до вимог ЄСКД, галузевих стандартів та стандартів підприємства. Вся документація підписується автором проекту, керівником і нормоконтролером (рецензентом).

Курсовий проект приймається комісією. Захист проводиться привселюдно і починається з доповіді (не більш 10 хвилин). Потім автор проекту відповідає на питання присутніх. Оцінка по курсовому проекті проставляється з урахуванням якості виконаної графічної і текстової документації та відповідей на запитання. У випадку незадовільного захисту повторний захист проводиться по направленню деканату після переоформлення графічної і текстової документації.