
Тема 1: Загальна економіко-географічна характеристика світу
П Л А Н
1 Предмет економічної і соціальної географії світу.
2 Історико-географічні регіони світу.
3 Сучасна політична карта світу.
4 Відмінність понять “країна ”, “держава ”, “територія ”, “колонія ”.
5 Класифікація країн за формою правління і формою державного устрою.
1. Економічна і соціальна географія світу вивчає розвиток і розміщення населення та господарства нашої планети. Вона виявляє різноманітність соціально-економічних зв'язків на певних територіях і у світі в цілому. Основними територіальними одиницями дослідження є вся Земля, окремі її регіони, держави та їх частини.
Безпосереднім об'єктом вивчення може бути транспорт світу або населення, наприклад, Південно-Східної Азії, Економічна і соціальна географія світу комплексно досліджує географічне положення, природні умови й ресурси, населення і господарство якоїсь країни, наприклад Франції. При цьомуосновна увага приділяється територіальній організації об'єктів і явищ, тобто їх зв'язкам між собою і з територією, на якій вони розташовані, а також геополітичним аспектам взаємодії різних країн і регіонів, значення яких залишається донині надзвичайно важливим.
Оскільки ми вивчаємо економічну і соціальну географію світу, живучи в Україні, нас насамперед цікавлять економічні зв'язки різних країн світу з нашою державою. Які їх обсяги, динаміка, перспективи? Для чого Україні потрібно розвивати соціально-економічне співробітництво з окремими регіонами й державами Європи і світу? Тому в підручнику і цим питанням приділено певну увагу.
Нині швидко розвиваються і поглиблюються джерела географічних знань про країни і регіони світу. Незалежна Україна встановила дипломатичні відносини з усіма провідними державами світу. Звідти до нас ринув бурхливий потік інформації, у тому числі й географічної. Українці стали набагатомобільнішою нацією. В країні видається багато наукових і навчальних книжок з географії. Для вас джерелами географічних знань з економічної і соціальної географії світу можуть бути також матеріали газет і журналів, радіо і телебачення, енциклопедії, словники, довідники, географічні карти й атласи. Дедалі більше людей в Україні має доступ до величезного обсягу інформації, що її накопичило людство в мережі Інтернет. Як самостійна галузь знань економічна і соціальна географія світу в Україні почала інтенсивно розвиватися після проголошення незалежності нашої держави. Це зумовлено швидким розвитком дипломатичних, зовнішньополітичних, гуманітарних зв'язків України з іншими державами світу. Україну почали вивчати у світі, і Україна почала пізнавати світ. З'явилися монографії, навчальні посібники і підручники. Виникли нові наукові школи, започатковані вченими Києва, Львова, Харкова. Наприклад, на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка засновано кафедру країнознавства і туризму. Розширилося коло вчених, до сфери наукових інтересів яких увіходять дослідження в галузі економічної і соціальної географії світу.
Ви вже знаєте, що об'єкти вивчення даного курсу — природа, люди, господарство — складні, різноманітні, неповторні і перебувають у стані постійної взаємодії, тобто весь час змінюються.
Більшість подій і явищ нашого швидкоплинного світу просто неможливо зафіксувати на сторінках, наприклад, шкільного підручника. Тому вам стануть у пригоді інші джерела — засоби масової інформації: газети і журнали, радіо і телебачення, електронні носії інформації, Інтернет тощо. Вони допоможуть вам наблизити далеке і дізнатися про нього детальніше, оскільки в сучасному глобальному світі ніщо не може існувати відокремлено.
2. Живучи на своїй планеті, людство завжди поділяло її на певні частини, регіони. їхній склад, площі, назви змінювалися з розвитком цивілізації. Відкривши Америку, європейці поділили світ на два величезні регіони — Старий Світ і Новий Світ. До першого вони відносили відомі з давнини Європу, Африку та Азію. Новим Світом стала щойно відкрита Америка. Так називають цю частину світу й досі.
Оскільки в сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна, для зручності вивчення за низкою об'єднуючих ознак (рівень економічного розвитку, особливості ЕГП і ПГП, природні умови і ресурси) виділяють історико-географічні регіони. Найбільшими історико-географічними регіонами є материки.