
- •Фітотестування техногенно забруднених ґрунтів околиць міста Кам’янки Черкаської області
- •1.1. Програма проведення дослідження
- •1.2. Методика проведення дослідження
- •1.2.1. Відбір проб ґрунту
- •1.2.2. Приготування водної витяжки ґрунту
- •1.2.3. Метод ростового тесту
- •2.1. Біотестування міських ґрунтів методом проростків пшениці
- •Результати біотестування міських ґрунтів методом проростків пшениці
- •Проростків пшениці
- •2.2. Біотестування міських ґрунтів методом проростків крес-салату
- •Результати біотестування міських ґрунтів методом проростків крес-салату
- •2.3. Біотестування міських ґрунтів методом проростків редису
- •Результати біотестування міських ґрунтів методом проростків редису
- •2.4. Аналіз забрудненості досліджуваних ґрунтів
- •Ранжирування досліджуваних ґрунтів
- •Список використаних джерел
Результати біотестування міських ґрунтів методом проростків редису
№ |
Місця забору ґрунтів |
корінь |
проросток |
корінь |
проросток |
довжина, мм |
фітотоксичний ефект, % |
довжина, мм |
фітотоксичний ефект, % |
||
1 |
Хімсклад |
5,73±0,54* |
25,22 |
12,27±1,35 |
4,42 |
2 |
АЗС |
3,83±0,50* |
50,00 |
6,67±0,82* |
48,05 |
3 |
Цукровий завод |
5,33±0,40* |
30,43 |
9,23±0,83* |
28,05 |
4 |
Вокзал |
5,13±0,51* |
33,04 |
8,23±0,81* |
35,84 |
5 |
Траса, 5 м |
4,23±0,50* |
44,78 |
6,17±0,70* |
51,95 |
6 |
Траса,10 м |
4,57±1,08* |
40,43 |
6,83±0,79* |
46,75 |
7 |
Траса, 15 м |
4,73±0,55* |
38,26 |
7,03±0,79* |
45,19 |
8 |
СТО |
4,17±0,54* |
43,04 |
8,27±0,81* |
35,58 |
9 |
Спиртовий завод |
4,73±0,56* |
38,26 |
8,00±0,91* |
37,66 |
10 |
Аеродром |
3,97±0,56* |
48,26 |
6,73±0,78* |
47,53 |
11 |
Парк |
5,17±0,63* |
32,61 |
8,63±1,22* |
32,73 |
12 |
Вода |
7,67±0,70 |
- |
12,83±0,75 |
- |
Ріст проростків редису зменшувався в порівнянні з контролем на 4,36-47,54 %.
У 85,76 % досліджуваних паростків редису нами було відмічено зменшення наземної частини, у 83,06 % - підземної.
2.4. Аналіз забрудненості досліджуваних ґрунтів
Нами було проведено ранжирування досліджуваних ґрунтів згідно отриманих даних за наступною класифікацією (табл. 2.4.): ініціальний (слаботоксичний), ефективний (середньотоксичний) та сублетальний (високотоксичний) вміст токсичних концентрацій полютантів у досліджуваних зразках ґрунтів, при яких спостерігалось інгібування приросту кореня тест-рослини на 10, 50 та 90% порівняно з контролем (Довгалюк, 2001; Євсєєва, 2005).
Таблиця 2.4
Ранжирування досліджуваних ґрунтів
№ |
Рівень токсичності |
Місця забору ґрунтів |
1 |
Ефективний (середньотоксичний) ґрунт |
Склад сільгоспхімії |
АЗС |
||
Вокзал |
||
Траса,10 м |
||
Траса, 15 м |
||
Парк |
||
2 |
Сублетальний (високотоксичний) ґрунт |
Траса, 5 м |
Цукровий завод |
||
СТО |
||
Спиртовий завод |
||
Аеродром |
Варіювання отриманих даних показника фітотоксичності під час тестування одного й того ж ґрунту різними тест-рослинами (рис. 2.4) можна пояснити різною чутливістю тест-рослин до тих чи інших полютантів (Шунелько, Федорова, 2000.).
Рис.
2.4. Фітотоксичний ефект за довжиною
кореня редису, крес-салату та пшениці
Згідно результатів наших досліджень, ґрунти аеродрому, СТО, траси, 5м, забруднені йонами Сd та Zn, про що свідчить високе значення фітотоксичного ефекту під час використання в якості тест-рослини пшениці та редису; ґрунти АЗС, цукрового заводу, вокзалу, траси, 15 м забруднені ще і йонами Cu та Ni (значна різниця у значеннях фітотоксичного ефекту, що визначений за пшеницею та крес-салатом); ґрунти спиртового заводу, аеродрому, СТО, цукрового заводу та хімскладу містять Pb (значення фітотоксичного ефекту, визначеного за коренями крес-салату для даних ґрунтів високе).
ВИСНОВКИ
Методи бітестування ґрунтуються на вивченні характеру зворотної реакції тест-організмів і характеризуються: оперативністю проведення; доступністю і простотою проведення досліджень; повторюваністю і достовірністю отриманих результатів; економічністю, низькою собівартістю; об'єктивністю отриманих результатів.
Встановлено, що серед 11 відібраних зразків ґрунтів найбільший фітотоксичний ефект на корені проростків пшениці мають ґрунти СТО (89,69%), траси, 5 м (67,3%) та аеродрому (59%).
Виявлено, що серед досліджуваних зразків ґрунтів значним фітотоксичним ефектом на корені проростків крес-салату характеризуються ґрунти аеродрому, спиртового та цукрового заводів – 63,04%, 56,15% та 51,81% відповідно.
Встановлено, що максимального значення фітотоксичний ефект на корені редису набуває в ґрунтах АЗС (50%), аеродрому (48,26%) та траси, 5 м (44,78%).
Виявлено, що ґрунти аеродрому, СТО, траси, 5м, забруднені йонами Сd та Zn, ґрунти АЗС, цукрового заводу, вокзалу, траси, 15 м забруднені ще і йонами Cu та Ni, спиртового заводу, аеродрому, СТО, цукрового заводу та хімскладу містять Pb.
Згідно проведеного ранжирування ґрунти АЗС, вокзалу, траси, 10 м, траси, 15 м та парку мають ефективний (середньотоксичний) вміст токсичних концентрацій полютантів, ґрунти траси, 5 м, цукрового та спиртового заводів, СТО та аеродрому - сублетальний (високотоксичний).
Результати проведеного дослідження підтверджують необхідність проведення моніторингових досліджень ґрунтів у Кам’янському районі.