- •Кривий Ріг 2003
- •1.1.Мета занять
- •1.2. Вихідні теоретичні положення
- •1.3. Вихідні дані та зміст роботи
- •1.4. Порядок виконання роботи
- •1.5. Контрольні питання
- •1.6. Література
- •2.1. Мета роботи
- •2.2. Вихідні теоретичні положення
- •2.3. Вихідні дані та зміст роботи
- •2.4. Порядок виконання роботи
- •2.5. Контрольні питання
- •2.6. Література
- •3.1. Мета занять
- •3.2. Вихідні теоретичні положення
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні питання
- •3.6. Література
- •4.1. Мета занять
- •4.2. Вихідні теоретичні положення
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні питання
- •5.6. Література
- •6.1. Мета занять
- •6.2. Вихідні теоретичні положення
- •6.4. Порядок виконання роботи
- •6.5. Контрольні питання
- •6.6. Література
- •7.1. Мета занять
- •7.2. Вихідні теоретичні положення
- •7.4. Порядок виконання вправи
- •7.5. Контрольні питання
- •7.6. Література
1.1.Мета занять
Оволодіння студентами прийомів заміру елементів залягання гірських порід, необхідними навичками роботи з гірничим компасом.
1.2. Вихідні теоретичні положення
Однією з важливих задач курсу "Основи геології" є набуття студентами навичок користування гірничим компасом за допомогою якого заміряють елементи залягання гірських порід. Форми залягання осадових, інтрузивних, метаморфічних порід дуже різноманітні, що пояснюється різко відмінними умовами їх формування. Для осадових утворень формою залягання є верства, яка складена однорідними породами і обмежена більш-менш паралельними поверхнями.
Під верствою слід розуміти геологічне тіло відносно однакової потужності на значній площі, складене однорідною осадовою породою, обмеженою двома поверхнями нашарування. Здебільшого верству називають за назвою породи. Наприклад, верства вапняку, верства пісковику і т.д.
У верствуватій товщі осадових порід кожна верства відокремлена від порід які залягають вище або нижче, поверхнею нашарування. Поверхня, яка обмежовує верству знизу, називається підошвою, а зверху - покрівлею. Таким чином, кожна верства має покрівлю та підошву. В осадовій товщі, складеній різними породами, покрівля верстви, яка залягає
знизу одночасно є підошвою верстви, що залягає на останньому (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Основні елементи верстви
АБ - горизонтальна потужність; АГ - вертикальна потужність: АВ — істинна
потужність.
1 - верства конгломератів; 2 - верства пісковиків; 3 верства аргілітів; 4 -верства вапняків; 5 - елементи верстви: І - покрівля верстви алевролітів або підошва верстви пісковиків, 2 - покрівля верстви пісковиків або підошва верстви вапняків, З покрівля верстви вапняків або підошва верстви конгломератів.
Верства характеризується певною потужністю. Розрізняють істинну, вертикальну та горизонтальну потужності (рис. 1.1). Істинною потужністю називається найкоротша відстань між покрівлею та підошвою верстви. Вертикальна потужність - це відстань по вертикалі від будь-якої точки покрівлі до підошви верстви, а горизонтальна потужність відповідає відстані по горизонталі від будь якої точки покрівлі до підошви верстви, заміряна поперек його простягання.
Положення нахиленої верстви в просторі визначається орієнтуванням лінії простягання, лінії падіння та кутом падіння (рис. 1.2).
Лінія простягання ~ це лінія перетину верстви ч горизонтальною площиною. Положення лінії простягання відносно сторін світу називається азимутом простягання. Іншими
словами азимут простягання - це кут між лінією умовного меридіану, проведеного через точку спостереження та лінією простягання.
Падіння верстви - це певний її нахил до горизонтальної площини. Він має певний напрямок, а також характеризується кутом падіння. Кут падіння - це кут між площиною верстви (пласта) та горизонтальною площиною. Напрямок падіння визначається лінією, проведеною на площині падіння перпендикулярно до лінії простягання. Така лінія називається лінією падіння. Лінія падіння, як і лінія простягання, також займає певне положення відносно сторін світу, яке називається азимутом падіння.
Азимут падіння - це кут між лінією умовного меридіану, проведеного в точці спостереження та лінією падіння. Азимут падіння завжди перпендикулярний азимуту простягання, завдяки чого різниця між кутом азимуту простягання та азимуту падіння завжди буде рівною 90°.
Рис. 1.2. Елементи залягання нахиленої верстви гірської породи
а-а лінія простягання, b-b лінія падіння, а - кут падіння.
Азимут падіння, азимут простягання та кут падіння називаються елементами залягання верстви, які визначають її положення в просторі.
На картах або схемах елементи залягання показують спеціальними загально прийнятими значками (рис. 1.3). На-
прямок
довшої лінії такого зачка відповідає
напрямку ази- муту простягання. Коротша
лінія, проведена перпендикулярно до
лінії простягання, показує напрямок
азимуту падіння, а цифри біля неї
означають величину кута падіння. Довжина
довгої лінії рівна 10 мм, короткої 2 мм.
Рис 1.3. Зображення елементів залягання порід на картах
а - похиле; б - перекинуте; в горизонтальне
Рис 1.4. Гірничий компас.
1 - пластинка; 2 - лімб; 3 -клінометр; 4 -вінт, який закріплює кліно- метр; 5 - стрілка; 6- скло, яке закріплене кільцевою пружиною,7 - фіксатор; 8 -
напівлімб.
