Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії та геології

І.С.Паранько, о.О.Калініченко

М Е Т О Д И Ч Н И Й п о с і б н и к

для виконання лабораторних робіт

з курсу “ГЕОЛОГІЯ ”

для студентів I курсу напрямку підготовки “Географія”

м. Кривий Ріг

2007

ББК

Укладачі: І.С.Паранько, О.О.Калініченко

Рецензенти: кандидат геологічних наук, доцент В.В.Стеценко;

кандидат географічних наук, доцент В.О.Шипунова.

Методичний посібник містить основні теоретичні положення, вихідні дані та методику виконання лабораторних робіт з діагностики мінералів, гірських порід, а також складання геологічної документації – геологічних карт, розрізів, стратиграфічних колонок.

Для студентів географічних і природничих факультетів, які вивчають курс геології.

Друкується згідно з рішенням вченої ради Криворізького державного педагогічного університету. Протокол № …, від …………..

ВСТУП

Метою лабораторних занять з курсу “Геологія” є закріплення студентами теоретичних знань і набуття навичок діагностики мінералів та гірських порід, а також складання геологічної документації (геологічних карт, розрізів, стратиграфічних колонок).

В процесі виконання роботи студенти повинні засвоїти основні діагностичні ознаки мінералів і гірських порід, навчитися узагальнювати результати досліджень, а також складати і читати геологічну документацію.

Лабораторний курс поділяється на чотири частини:

1. визначення мінералів;

2. визначення порід;

3. cтворення графічної геологічної документації;

Згідно з робочою програмою на вивчення мінералів необхідно затратити 6 годин; на вивчення гірських порід – 6 годин; на набуття навичок складання геологічних карт, розрізів і стратиграфічних колонок – 14 годин.

Лабораторна робота 1

визначення мінералів

1. Мета і задачі роботи

Знайомство студентів з основними породоутворюючими мінералами, а також методами та способами їх діагностики.

Основними задачами роботи є:

1. вивчення класифікації мінералів;

2. вивчення діагностичних ознак основних породоутворюючих мінералів;

3. набуття навичок діагностики мінералів за їх фізичними властивостями.

1.2. Вихідні теоретичні положення

Мінерали (від латинського “мінера” – руда) – це природні хімічні сполуки або самородні елементи, які утворилися в результаті фізико-хімічних процесів у земній корі та на її поверхні, або внаслідок життєдіяльності організмів (найпростіших, бактерій, молюсків та ін.).

Близько 98 % мінералів мають кристалічну будову, зумовлену характером розташування атомів і іонів, які утворюють кристалічні ґратки. При цьому утворюються кристали – тверді тіла, що мають форму багатогранників. Внутрішня будова кристалів і хімічний склад визначають зовнішній вигляд мінералу та його фізичні властивості.

У кристалічній градці мінералів одні атоми чи іони можуть заміщуватися іншими з близькими атомними (іонними) радіусами. Таке явище називається ізоморфізмом. Тоді різні за хімічним складом речовини можуть мати подібні властивості.

Іноді одні й ті самі атоми (іони) можуть утворювати різні кристалічні гратки. Таке явище в свою чергу називається поліморфізмом. Типовий приклад поліморфізму – алмаз і графіт, що складаються з атомів вуглецю, але завдяки різній будові кристалічної гратки мають протилежні властивості.

Якщо в речовині, з якої утворюється мінерал, атоми та іони розташовані без певної системи, мінерал характеризується аморфною будовою (бурштин, опал, халцедон та ін.).