4. Методи роботи моп.

Міжнародна організація праці має величезний досвід у регулюванні соціально-трудових відносин на основі різних методів, що забезпечило їй міжнародний авторитет і визнання. Серед усього різноманіття прийомів і методів регулювання соціально-трудових відносин можна виділити три основних:

1. Розробка і прийняття міжнародних трудових норм; Конвенції і ре­комендації та контроль за їхнім виконанням.

2. Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проб­лем (у МОП це називають технічним співробітництвом).

3. Проведення досліджень і здійснення публікацій з соціально-трудо­вих проблем.

Розробка конвенцій і рекомендацій та контроль за їхнім застосуванням

У процесі здійснення своєї діяльності з регулювання соціально-трудо­вих відносин МОП розробляє міжнародні трудові норми, спрямовані на поліпшення умов праці і життя трудящих, підвищення можливостей зай­нятості і підтримку основних прав людини, удосконалення загальної і професійної освіти.

Міжнародні трудові норми охоплюють такі сфери:

• основні права людини в сфері праці (свобода асоціації, ліквідація при­мусової праці, рівність можливостей і звертання);

• сприяння зайнятості;

• поліпшення умов праці і виробничого середовища;

• інспекція праці і трудових відносин;

• соціальне забезпечення трудящих;

• особливості праці в окремих галузях, праця деяких категорій трудя­щих.

Визначаються міжнародні трудові норми конвенціями і рекомендація­ми МОП.

Порядок розробки норм. Міжнародно-планові акти двох видів прийма­ються в рамках процедур, закріплених у Статуті МОП і деяких інших її документах. Традиційною для практики Організації є процедура двора­зового обговорення.

Перше проходить на Конференції в рамках засновуваного для обгово­рення даного питання тристороннього комітету. Тристоронній комітет готує за загальною згодою його членів остаточний текст висновків і ви­носить його на пленарне засідання Конференції.

Після завершення розгляду в першому обговоренні на Конференції МОП готує на основі тексту попередній проект конвенції і/чи рекомендації (в за­лежності від рішення, прийнятого Конференцією). У ході другого обговорен­ня вносяться зміни і виправлення в проект майбутньої конвенції і/чи реко­мендації. Потім проект виноситься на пленарне засідання Конференції для голосування. Для того щоб бути прийнятим, майбутній міжнародно-право­вий акт повинен одержати дві третини голосів присутніх делегатів.

Крім цього, може бути застосована процедура одноразового обгово­рення, у рамках якого відповідним комітетом Конференції відразу роз­глядається проект майбутньої конвенції і/чи рекомендації.

Юридичний аспект конвенцій і рекомендацій. Конвенції і рекомендації як два види міжнародно-правових актів МОП розрізняються за своєю юридичною природою. Конвенції — це міжнародно-правові договори, які закріплюють для держав-членів зобов'язання юридичного характеру, що ратифікували їх. Рекомендації ж призначені лише для створення орієн­тирів при виробленні державами-членами МОП своєї політики в тій чи іншій сфері трудових відносин, при розробці національного законодав­ства і практичних заходів.

Конвенції і рекомендації розглядаються МОП як мінімальні стандар­ти для держав—членів і не повинні використовуватися ними для погір­шення становища трудящих і підприємців.

Прийняті раніше конвенції і рекомендації можуть бути піддані перегля­ду —повному чи частковому. Перегляд конвенцій відбувається в рамках процедури, аналогічній процедурі другого обговорення, описаної вище.

Прийняті Міжнародною конференцією праці конвенції і рекомендації повинні бути представлені на розгляд компетентних національних орга­нів держав — членів упродовж дванадцяти місяців від дня закриття сесій, у ході яких вони були прийняті, з метою прийняття цими органами заходів законодавчого чи іншого характеру. Компетентними вважаються, звичайно, парламенти чи інші законодавчі органи держав. Вони прийма­ють рішення про ратифікацію конвенцій, а також про те, які зміни для реалізації положень ратифікованих конвенцій необхідно внести до націо­нального законодавства. В усіх випадках уряд держави—члена МОП на­правляє в МБП доповідь про те, які заходи намічені після розгляду міжнародно-правових актів компетентними органами.

Ратифікація конвенцій є найважливішим міжнародно-правовим ак­том, за допомогою якого держава — член МОП приймає на себе міжна­родні зобов'язання, що випливають з них.

Нова конвенція набирає сили для конкретної держави, що ратифікувала її, через 12 місяців від дня реєстрації ратифікаційної грамоти Генеральним ди­ректором МОП. З моменту вступу конвенції в силу дана держава зобов'язана прийняти всі необхідні заходи, чи то законодавчі акти (закони або підза-конні акти) чи практичні заходи, для того щоб гарантувати її застосування.

Конституційне право окремих держав передбачає, що конвенції в силу самого факту їхньої ратифікації стають джерелом внутрішнього права поряд з національним законодавством. У цьому випадку, однак, необхід­ні додаткові заходи, спрямовані на ліквідацію можливих суперечностей між положеннями конвенції і національним законодавством чи практи­кою. Крім того, повинні бути встановлені санкції за невиконання вимог, зафіксованих у конвенції, і забезпечена повна інформованість усіх без винятку зацікавлених осіб (підприємці, трудящі, служби інспекції праці, судові органи) про вступ у силу конвенції для даної держави.

Контроль за застосуванням міжнародних трудових норм. Система контролю за застосуванням конвенцій і рекомендацій МОП заснована на Статуті цієї Організації. Вона містить у собі, по-перше, регулярний конт­роль, заснований на доповідях урядів держав — членів, і по-друге, ряд спеціальних контрольних процедур, заснованих на розгляді представлень і скарг. Відповідно до Статуту МОП, держави — члени повинні пред­ставляти щорічні доповіді про прийняті ними заходи щодо застосування ратифікованих конвенцій. На практиці, відповідно до нині діючої систе­ми представлення доповідей, затвердженої Адміністративною радою, до­повіді з найбільш важливих конвенцій, стосовно основних прав людини у сфері праці, представляються один раз на два роки, а по інших конвен­ціях — один раз на чотири роки.

Органами, що розглядають урядові доповіді, є, про що йшлося вище, Комітет експертів із застосування конвенцій і рекомендацій Адміністра­тивної ради і Комітет Міжнародної конференції праці із застосування конвенцій і рекомендацій.

Система розгляду доповідей доповнюється процедурою, за якою дер­жави — члени повинні представляти Міжнародному бюро праці через визначені періоди часу доповіді про стан свого законодавства і практики з питань, що є предметом нератифікованих конвенцій і рекомендацій. Такі доповіді представляються або по якій-небудь одній конвенції, або по групі тісно пов'язаних між собою конвенцій і супутніх їм рекоменда­цій, обумовлених Адміністративною радою, з метою об'єктивної оцінки законодавства і практики держав — членів МОП в обраній галузі. Од­нією з цілей даної процедури є виявлення обставин, що перешкоджають ратифікації чи затримують її.

Міжнародне технічне співробітництво. Для міжнародного технічного співробітництва був створений інститут експертів. Експерти набирають­ся з різних країн світу і працюють в інших, головним чином, що розви­ваються, країнах за проектами МОП.

Останнім часом діяльність експертів дедалі більше стає складовою національних планів розвитку. До компетенції експертів входить форму­вання концепцій за такими основними проблемами:

• сприяння повній зайнятості;

• розвиток людських ресурсів;

• підвищення рівня життя;

• удосконалення трудового законодавства;

• надання допомоги в розвитку трипартизму;

• поліпшення соціально-трудових відносин;

• професійно-технічна освіта;

• впровадження сучасних методів управління;

• поліпшення умов праці і т. п.

Окрім роботи експертів і радників технічна допомога містить у собі постачання необхідного устаткування, надання стипендій для підготовки національних кадрів як на місцях, так і шляхом їхнього відряджання в інші країни, організацію різних семінарів, в основному для представни­ків країн, що розвиваються.

Масштаби технічної допомоги МОП значною мірою обумовлені мож­ливостями її фінансування. Засоби регулярного бюджету МОП, виділені на технічну допомогу, порівняно невеликі. Заходи щодо міжнародного технічного співробітництва певною мірою фінансуються ПРООН (Про­грамою розвитку Організації Об'єднаних Націй).

Дослідницька і видавнича діяльність МОП. Нормотворча діяльність і технічне співробітництво ґрунтуються на систематичних дослідженнях. Вони ведуться безпосередньо основними департаментами МБП, Міжна­родним інститутом соціально-трудових досліджень МОП у Женеві (МІСТД), а з питань освіти — Туринським центром.

МОП планомірно здійснює свої дослідницькі програми, проводить збір, узагальнення й аналіз даних з соціально-трудових питань усіх країн світу.

У Міжнародному інституті соціально-трудових досліджень збираються для спільної роботи фахівці з різних країн і різних наукових установ, пред­ставники урядів, профспілок, експерти підприємницьких кіл. Інститут здійснює зв'язки, співробітництво й обмін дослідженнями і розробками з багатьма національними науково-дослідними установами в системі праці.

МОП є важливим міжнародним видавничим центром, що випускає щороку велику кількість літератури кількома мовами.

Серед публікацій МОП — доповіді, підготовлені для щорічних сесій Міжнародної конференції праці (видаються на всіх робочих мовах, вклю­чаючи й російську), і доповіді для різних інших спеціалізованих нарад і конференцій. На трьох мовах (англійській, французькій та іспанській) видається щомісячний журнал «Міжнародний огляд праці», в якому пуб­лікуються статті з соціально-трудових питань, що становлять загальний інтерес. Періодичним виданням є «Офіційний бюлетень МОП», що пуб­лікує тексти документів МОП. Інформаційний журнал «Трудовий світ» виходить п'ять разів у рік на п'ятьох мовах, розповсюджується безкош­товно. Російською мовою журнал видається в Москві. Велику цінність для дослідників і працівників у системі праці представляє робота МОП зі збору, узагальнення і публікації даних з широкого кола питань праці, що надходять від країн—членів. Ці дані публікуються в «Щорічнику ста­тистики праці» і «Бюлетені статистики праці». Слід відзначити «Законо­давчі акти про працю», де публікуються тексти національних законів, «Збірник з умов праці», «Збірник документів про світ праці» — рефера­тивний інформаційний бюлетень з питань праці і зайнятості.

У МОП термін «робітнича освіта» рівнозначний профспілковому і періодичний журнал «робітнича освіта» призначений для профспілок і їх навчальних закладів.

Крім документів і періодичних видань публікуються міжнародні огля­ди — дослідження з різних питань, підготовлені департаментами МОП, монографії, посібники з техніки безпеки і гігієні праці, з курсів робітни­чої освіти, підручники з управління персоналом, довідники і т. п. З цих видань слід зазначити чотиритомну «Енциклопедію з техніки безпеки і гігієни праці».

У 1981 р. почала виходити серія капітальних досліджень «Праця у світі», у яких розглядаються найважливіші питання праці в різних регіо­нах і країнах світу.

Уся видана література з питань праці зібрана й оброблена бібліотекою МОП, доступ до якої забезпечується комп'ютерною системою інформації.

Отже, нормотворчі зусилля МОП — це найважливіший метод її робо­ти, що використовується у всіх сферах діяльності. Використовуючи все різноманіття прийомів і методів у своїй діяльності, Міжнародна органі­зація праці виконує благородні загальнолюдські задачі.