Тема 3 ОСНОВНІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА та підвищення ефективності їх використання

3.1 Поняття та склад основних фондів підприємства

3.3 Форми обліку та методи оцінки основних фондів підприємства

3.3 Знос та амортизація основних фондів

3.4 Відтворення основних фондів

3.5 Показники використання основних фондів

3.6 Виробнича потужність підприємства та методи її визначення

3.7 Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів та виробничих потужностей підприємств у сучасних умовах

3.1 Поняття та склад основних фондів підприємства

У процесі виробництва працівники підприємств за допомогою засобів праці впливають на предмети праці та перетворюють їх у різні види готової продукції.

Засоби праці (машини, устаткування, будівлі, транспортні засоби) разом із предметами праці (сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо) складають засоби виробництва. Виражені у вартісній формі засоби виробництва є виробничими фондами підприємства.

Залежно від функціонування виробничих фондів у процесі виробництва, способу перенесення їхньої вартості на готовий продукт і характеру відтворення розрізняють основні та оборотні фонди підприємства.

Основні фонди  засоби праці, які використовуються в процесі виробництва тривалий час (впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх введення до експлуатації), зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово по мірі використання.

Оборотні фонди  частина виробничих фондів, речовинні елементи яких у процесі праці витрачаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натурально-речовинну форму та переносять усю свою вартість на вартість виготовленої продукції.

Таблиця 1 – Розрізняльні особливості основних та оборотних фондів підприємства

Основні фонди	Особливості	Оборотні фонди
Тривалий час	Тривалість функціонування	Участь тільки в одному виробничому процесі
Частково	Ступінь використання у виробничому процесі	Цілком
Поступово	Перенесення вартості на вартість виробленої продукції	Цілком
Зберігають	Зміна натурально-речовинної форми	Змінюють

Основні фонди підприємств, незважаючи на їх економічну однорідність, відрізняються цільовим призначенням, терміном служби, натурально-речовинним складом. Звідси випливає класифікація основних фондів за визначеними групами, що враховує специфіку призначення різних видів фондів.

Класифікація основних фондів

Ознака класифікації	Види ОФ	Призначення та стисла характеристика
За характером використання	виробничі	обслуговують господарську діяльність підприємства та створюють умови для її успішного здійснення
	невиробничі	призначені забезпечити вирішення соціальних завдань
Ступінь участі у виробничому процесі	активна частина	основні фонди, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці (машини, обладнання, інструмент, вимірювальні прилади)
	пасивна частина	забезпечують функціонування та здійснення процесу виробництва (будівлі, споруди, інвентар)
Залежно від прав власності	власні
	орендовані
За цільовим призначенням	будівлі	будівельно-архітектурні об’єкти виробничого призначення
	споруди	інженерно-будівельні об’єкти, що виконують технічні функції не пов’язані зі зміною предметів праці
	передавальні пристрої	об’єкти, призначені для вироблення, трансформування, передачі енергії
	машини та устаткування	безпосередньо беруть участь у технологічному процесі, впиваючи на предмети праці
	транспортні засоби	переміщують людей та вантажі в межах та поза межами підприємства
	інвентар
	інструменти
	інші
Залежно від джерел фінансування	внесені до статутного фонду підприємства його засновниками
	придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів
	придбані за рахунок довгострокових кредитів банків
	безкоштовно отримані

Співвідношення окремих груп основних фондів в їх загальному обсязі є видовою (виробничою) структурою основних фондів.

Найважливішими факторами, які впливають на структуру основних виробничих фондів, є:

– обсяг і рівень продукції, що випускається;

– рівень механізації та автоматизації;

– науково-технічний прогрес;

– рівень спеціалізації та автоматизації виробництва;

 вартість будівництва виробничих об'єктів та рівень цін на устаткування;

 кліматичні та географічні умови.

Поліпшити структуру основних фондів дозволяє:

– відновлення та модернізація обладнання;

– правильна розробка проектів будівництва та їхнє високоякісне виконання;

– впровадження нової техніки й технології;

– раціональне використання площ;

– оптимальне сполучення окремих груп устаткування та ліквідація зайвого обладнання.

3.2 Форми обліку та методи оцінки основних фондів підприємства

Облік основних фондів в натуральному вираженні здійснюється для кожної групи та необхідний для визначення технічного складу основних фондів, виробничої потужності підприємства, ступеня використання обладнання.

Грошова чи вартісна оцінка основних фондів необхідна для визначення їх загального обсягу, динаміки, структури, величини вартості, перенесеної на вартість готової продукції, розрахунку економічної ефективності вкладень.

У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесі виробництва, їх поступовим спрацюванням, зміною умов відтворення існує кілька видів оцінок (вартості) основних фондів:

Оцінка за первісною (початковою) (балансовою) вартістю відображає суму витрат підприємства на їх створення та введення в дію (вартість придбання обладнання, транспортні витрати, пов'язані з його доставкою та вартість монтажних робіт на місці експлуатації). За первісною вартістю основні фонди зараховуються на баланс підприємства, тому її також називають балансовою вартістю. (формула 3.1).

Відновна вартість основних фондів - це розрахункові витрати на відтворення в сучасних умовах їхньої точної копії з використанням аналогічних матеріалів та збереженням всіх експлуатаційних параметрів. (формула 3.3)

Залишкова вартість визначається вирахуванням з первісної чи відновної вартості суми накопиченого зносу та показує вартість основних фондів ще не перенесену на вартість виготовленої продукції. (формула 3.3)

Вартість основних фондів, яку підприємство очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по закінченню терміну корисного використання за мінусом витрат, що пов’язані з процесом їх ліквідації (продажу)

Ліквідаційна