3.2.Дослідження навантажувальних характеристик перетворювача
Для досліджуваного лабораторного стенда навантажувальні характеристики (Ud(Id)) можна зняти тільки при роботі перетворювача на двигун (проти-ЕРС; S4 – ввімкнений; S5, S6, S3 – вимкнені).
Навантажуючи двигун, необхідно відслідковувати зміну напруги при збільшенні струму й заносити ці показники до таблиці (Табл. 3 .7) та побудувати графіки залежностей Ud(Id).
Табл. 3.7
1 |
2 |
3 |
|||
Ud |
Id |
Ud |
Id |
Ud |
Id |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.Дослідження форм характерних напруг та струмів перетворювача
У роботі необхідно замалювати осцилограми:
струму у вторинній обмотці (RS2);
струму у навантаженні (RS3);
напруги на тиристорі (VS1);
напруги на навантаженні (PV3);
при дослідженні схеми з нульовим вентилем слід показати струм через нього (RS4);
напруги на зрівнювальному реакторі.
Умови роботи перетворювача задає викладач.
У звіті до лабораторної роботи необхідно привести висновки.
3.4.Рекомендована література
[1]
Лабораторна робота № 4 Дослідження трифазної мостової схеми з симетричним керуванням
Мета роботи:
дослідження основних характеристик тиристорного випрямляча при різних видах навантаження;
експериментальна перевірка основних співвідношень між струмами і напругами в окремих вузлах схеми;
вивчення форми кривих напруги і струмів при різних видах навантаження;
вивчення особливостей роботи схеми при шунтуванні навантаження нульовим вентилем;
оцінка енергетичної ефективності схеми.
Короткі відомості
На Рис. 4 .9 наведена схема по дослідженню трифазних мостових схем (стенд №3). Для дослідження симетричної мостової схеми викладач встановлює розімкненими S1, S3 і замкненим S4. Схема набуде вигляду показаному на Рис. 4 .10.
Запропоновану для дослідження схему випрямлення можна розглядати, як таку, що складається з двох послідовно-з’єднаних трифазних нульових: катодної групи (КГ: VS1, VS3, VS5) та анодної групи (АГ: VS2, VS4, VS6). Слід зазначити, що у запропонованій схемі одночасно працює мінімум два тиристора: по одному з анодної та катодної груп, причому, у катодній групі працює той вентиль потенціал анода якого найвищий, а у анодній групі – потенціал катода якого найнижчий. Вказані групи формують відповідно потенціали (по відношенню до нульової точки трансформатора) КГ таАГ (Рис. 4 .11,а). Напруга на навантаженні буде визначатися як різниця зазначених потенціалів:
Рис. 4.9. Схема стенда дослідження мостових перетворювачів
Рис. 4.10. Принципова схема трифазного мостового перетворювача
Рис. 4.11. Діаграми формування напруги та струму мостового перетворювача (кут керування =0)
(4.1)
Іншими словами це довжина штрихованих ліній: n1m1, n2m2, n3m3, n4m4, … (Рис. 4 .11,а). Результат цієї різниці показаний на Рис. 4 .11,б (n1m1, n2m2, n3m3, n4m4, …).
З наведених діаграм напруги Ud можна побачити, що її частота пульсацій у 6 разів перевищує частоту мережі, або ж буде дорівнювати 50·6=300 Гц. Тобто частота пульсацій у два рази вища від частоти пульсацій трифазних нульових схем, причому амплітуда пульсацій нижча у мостовій схемі, що впливає на поліпшення її масо-габаритних показників.
Діаграми струму вторинної обмотки трансформатора для активно-індуктивного навантаження показані на Рис. 4 .11,б, які показують, що перетворювач споживає несинусоїдний струм. Останній факт суттєво впливає на споживчі властивості такого випрямляча, хоча його показники якості споживання енергії перевищують показники нульових схем.