55. Лекція № 8

Тема №3. Радіопередавальні пристрої

Заняття №4. Принципи будови радіо передавального пристрою “Екватор”

ВСТУП

Радіопередавальні пристрої є складовою частиною будь-якої системи радіозв’язку, за їх допомогою забезпечується зв'язок з кореспондентами на відстані в тисячі кілометрів.

Передавальний пристрій "Екватор" виконаний з урахуванням великої дальності ведення спеціального радіозв’язку з використанням у порівнянні з радіопередавальним пристроєм Р-140 більш сучасної елементної бази. Основними особливостями даного радіопередавача є більш потужний підсилювач високої частоти та здійснення настройки всіх складових блоків пристрою за рахунок використання електронних схем настройки.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Призначення, склад та технічні параметри рпп "екватор"

Радіопередавальний пристрій "Екватор" призначений для генерації, підсилення і передачі в антену енергії струмів високої частоти в КХ діапазоні довжин хвиль.

В передавачі реалізується наступні операції:

• формування сітки робочих частот з кроком 100 Гц;

• формування телефонних (ТЛФ) та телеграфних (ТЛГ) сигналів з амплітудною, та одноразовою частотної модуляції та телеграфних з дворазовою частотною модуляціями;

• підсилення сформованих у збуднику коливань високої частоти (ВЧ) до необхідного рівня потужності;

• передача коливань ВЧ в антену через узгоджувально-симетруючий пристрій;

Види робіт і режими роботи передавача:

1. Одноканальна односмугова ТЛФ робота за верхньою (ВБ) або нижньою (НБ) бічними смугами з рівнем напруги несучої частоти, що не перевищує:

3% - режим ВБ, НБ (АЗj);

10-30% - режим ВБ, НБ 10% (А3А)

15-75% - режим ВБ, НБ 70% (АЗА).

2. Двоканальна ТЛФ робота з сигналами односмугової модуляції з одночасним формуванням різних сигналів по ВБ та НБ смугам в режимах:

ВБ+НБ 3% (АЗВ_подав) - з подавленою несучою;

ВБ+НБ 10% (А3В_осл) - з послабленою несучою.

3. Двоканальна ТЛФ робота при одночасній (паралельній) модуляції за обома каналами збудника сигналом однієї і тієї ж інформації в односмуговому режимі - режим АККОРД 3%, АККОРД 10% (АЗВ).

4. Амплітудна телеграфна робота ключем на несучій частоті в режимі амплітудної телеграфії (АТ) (А1) без обмеження і з обмеженням ширини смуги випромінювання.

5. Одноканальна ТЛФ робота з частотною модуляцією (F3).

6. Одноканальна ТЛГ робота (F1) при частотній маніпуляції із зсувами частот 125, 200, 250, 400, 500, 800, 1000, 6000 Гц з обмеженням і без обмеження ширини смуги випромінювання.

7. Двоканальна телеграфна робота (F6) з використанням методу дворазової частотної ТЛГ (ДЧТ) з розносами частот 200, 250, 400, 500, 800, 1000 Гц.

До складу передавача "Екватор" входять (рис. 1):

збудник ВО-71 (прилади 1-ОМ; В-2; В3 та В-4);

підсилювач потужності (ПП);

пристрій узгоджувально - симетруючий (ПУС);

високочастотний перемикач (ВЧП);

еквівалент навантаження;

комутатор передавальних антен (КПА);

узгоджувально-комутувальний пристрій (УКП);

автоматика блоків ПП та КПА;

блок управління ПУС та УКП;

приводи електромеханічні.

Технічні характеристики радіопередавача:

1. Діапазон роботи передавача від 1,5 до 30,0МГц (10-200м).

В цьому діапазоні передавач має 285000 робочих частот, що встановлюються з кроком 100 Гц.

2. Стабільність частоти передавача "Екватор" визначається високостабільним опорним генератором з відносною нестабільністю частоти якого за 10 діб ±6^.10^-8, а за шість місяців – (2-5)^.10^-7 .

3. Час перестройки передавача з однієї частоти на іншу:

вручну (при першопочатковій настройці) - 3-6 хв;

автоматично - не більше 5сек.

4. Кількість настроювань на частоти (хвиль), які запам’ятовуються та відтворюються радіопередавачем 10 любих фіксованих частот.

Запам’ятовуванню підлягають настройки, режим, вид роботи і тип антени на кожну із 10-ти частот і режимі "НАСТРОЙКА БЕЗ ВЫХОДА В ЕФИР".

5. Потужність, яка віддається радіопередавачем в еквівалент навантаження в телеграфному або телефонному режимах, не менше 1200 Вт.

6. Електроживлення радіопередавача здійснюється від мережі трьохфазного змінного струму напругою 220В з частотою 50Гц.

Висновки

Радіопередавальний пристрій "Екватор" призначений для генерації, підсилення і передачі в антену енергії струмів високої частоти в КХ діапазоні довжин хвиль.

2.ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ РПП "ЕКВАТОР"

Збудник. До складу збудника ВО-71 входять:

а) прилад 1-ОМ – блок опорних частот;

б) прилад В-2 - прилад формування напруги вихідних частот збудника;

в) прилад В-3 - прилад формування ТЛФ, ТЛГ режимів роботи і напруги частотою 10 МГц.

г) прилад В-4 - випрямляючий пристрій для живлення збудника.

Збудник побудований за схемою діапазонно-кварцевої стабілізації частоти з використанням одного генератора плавного діапазону (ГПД) з компенсацією його нестабільності і з перетворенням напруги частоти ГПД в робочий діапазон частот за допомогою ВЧ підставок.

Перекриття всього робочого діапазону частот збудника забезпечується перетворенням частот ГПД 56,222-66,222МГц блоку П2-4 і ВЧ підставок 36,222; 46,222; 56,222МГц в робочий діапазон частот збудника в змішувачі блоку П2-17 при відповідних положеннях перемикачів В1-В6 приладу 1-ОМ.

При ввімкненні збудника або зміні його частоти здійснюється плавна зміна частоти ГПД. Напруга цієї частоти через блоки підсилення напруги частоти ГПД безперервно подається на вхід приладу 10ОВ (блок 1-7), де здійснюється ряд послідовних перетворень частоти 56,222 - 66, 222МГц з частотами селекторів гармонік Б ОЧ в сторону пониження частоти.

Кожний із чотирьох селекторів гармонік виділяє одну із десяти фіксованих частот (сітка на 10 частот) "свого" діапазону:

1-й селектор 49-58МГц через 1МГц;

2-й селектор 5,5-6,4МГц через 100кГц;

3-й селектор 600-690кГц через 10кГц;

4-й селектор 28-37,9кГц через 100Гц;

Компенсаційна частота f_комп=94кГц±Δf_ГПД формується в блоці 1-7 приладу 1-ОМ послідовним відніманням із частоти ГПД (f_ГПД±Δf_ГПД) частот селекторів гармонік f_с, де ±Δf_ГПД - нестабільність генератора.

Підставляючи цифрові значення частот, отримуємо:

f_комп=(56,222÷66,2219) ±Δf_ГПД - (49÷58) - (5,5÷6,4) - (0,6÷0,69) - f^/С4= =(56,222÷66,2219)±Δf_ГПД - (56,128÷66,1279)=94кГц±Δf_ГПД

Примітка 1 Частота f^/ С4 формується в змішувачі блоку 1-7 із частоти четвертого селектора (28÷37,9кГц) і частоти кварцового генератора 1МГц

f^/ С4 =(1,028-1,0379)МГц.

Напруга різничної частоти 94МГц ±Δf_ГПД блоку 1-7 подається на вузькосмужних фільтр, настроєний на частоту 94МГц зі смугою 2Δf=5кГц. Ця напруга являється управляючою для автопошуку блоку ПБ2-1, а також служить для компенсації динамічної нестабільності частоти ГПД.

Смуга пропускання 5кГц вибрана з умов оптимальної компенсації спектру частот і оптимального подавлення паразитних продуктів перетворення.

Частоти селекторів фіксовані і міняються при перестройці частоти збудника, а частота ГПД плавно змінюється до тих пір, поки різнична частота не попаде в смугу пропускання фільтру вихідного підсилювача блоку 1-7 і фільтра зі смугою пропускання 5кГц блоку 1-8.

При появі сигналу в смузі фільтру блоку 1-8 починає працювати автоматична підстройка частоти (з дикскримінатора блоку 1-8 подається напруга на елемент частотної автопідстройки ГПД), яка практично миттєво підстроює частоту ГПД. При цьому залишкова розстройка ГПД не перевищує смуги пропускання фільтра 94±2,5кГц. Напруга з виходу фільтра через прилад В2 подається на вхід схеми автопошуку блоку ПБ2-1, і пошук припиняється.

Напруга частотою 94кГц±Δf_ГПД з фільтра подається в блок ПБ3-1 приладу В3 для формування сигналу ОМ. Крім того, для утворення сигналу ОМ в прилад В3 із приладу 1-ОВ подається напруга "кварцованої" частоти 128кГц і опорна напруга частотою 1МГц.

Сигнал інформації ΔF подається в прилад В-3 від зовнішнього формувача.

Після трьох послідовних перетворень в блоках ПБ 3-6, ПБ3-1, ПБ 3-2 сигнал частотою 6,222МГц±ΔF±Δf_ГПД, який містить в собі корисну інформацію ΔF і нестабільність ГПД, з виходу приладу В-3 подається в прилад В-2 для утворення вихідних частот збудника.

В приладі В-2 із частот 6,222МГц±ΔF±Δf_ГПД і 10МГц, які поступають із приладу В-3 формуються частоти ВЧ підставок (f⁰_{ВЧ підс}).

Кінцево-вихідні частоти збудника формуються в блоці ПБ 2-17, куди подається напруга ГПД і напруга однієї із ВЧ підставок в залежності від робочого піддіапазону збудника.

Напруга різничної частоти f_ГПД-f_{ВЧ підс} подається на вихід збудника.

Робочі ПДД частот на виході збудника утворюються:

1-й (56,222-66,222)-56,222=(0-10)МГц;

2-й (56,222-66,222)-46,222=(10-20)МГц;

3-й (56,222-66,222)-36,222=(20-30)МГц;

Вихідний широкосмуговий підсилювач блоку П2-17 працює в смузі частот 1,5-30МГц. При утворенні вихідної частоти збудника нестабільність ГПД компенсується, тобто стабільність частоти збудника визначається стабільністю ОКГ.

Вихідна частота збудника визначається формулою:

f_ВИХ=f_ГПД±Δf_ГПД-f_{ВЧ підс}

Підставляючи значення частоти високочастотної підставки

f_{ВЧ підс}=n^.10^.f_ОГ+6222±Δf_ГПД±ΔF, отримуємо:

f_ВИХ=f_ГПД±Δf_ГПД-(n^.10^.f_ОГ+6222±Δf_ГПД±ΔF)

де n=3, 4, 5 в залежності від робочого діапазону.

Сигнал частотою (6222±Δf_ГПД±ΔГ)кГц формується в приладі В-3 послідовним перетворенням компенсаційної частоти (f_комп=94кГц±Δf_ГПД), частоти інформації (ΔF) і трьох піднесучих частот.

f_n1=128кГц, f_n2=500кГц, f_n3=5000кГц

Частоти формуються в приладі В-3 шляхом перемноження, ділення і сумування частот ОКГ у відповідних блоках.

Таким чином, частота (6222±Δf_ГПД±ΔF)кГц являється сумарною наступних частот:

6222±Δf_ГПД=(94±Δf_ГПД+f_n1+2f_n2+f_n3±ΔF)кГц

Підставляючи цей вираз у формулу вихідної частоти отримаємо:

f_ВИХ=f_ГПД n^.10f_ОГ - 94 - f_n1 - 2f_n2 - f_n3±ΔF

Комутатор передавальних антен призначений для підключення антен до виходу передавача. Антени до передавача підключаються шляхом рухомих контактних щіток через прохідні ізолятори. Обертання рухомих щіток забезпечується електромеханічним приводом. Комутатор має ланцюги сигналізації антен, які підключаються.

Узгоджувальний пристрій КХ призначений:

для трансформації вхідних опорів антен в активний опір 75Ом, рівний вихідному опору підсилювача потужності (ПП) в робочому діапазоні частот;

для фільтрації вищих гармонічних складових сигналу.

Блок управління узгоджувальним пристроєм призначений для управління дискретними органами настройки узгоджуючого пристрою (УП) і симетруючо-комутуючого пристрою (СКП).

Управління узгоджуючим пристроєм здійснюється вручну з передньої панелі блоку або дистанційно. Настройка УП здійснюється попередньо із запам'ятовуванням настройки (коду дискретних органів) на одній із десяти фіксованих хвиль. Автоматична перестройка УП можлива на одну із раніше запам'ятовуваних хвиль в дистанційному режимі.

Управління СКП автоматичне - кодом частоти збудника.

Пристрій управління ПП КХ.

Пристрій складається із дешифратора піддіапазонів, пристрою затримки і індикації, пристрою управління регулятором рівня і призначений для перетворення команд з декадних перемикачів збудника в положення переключаємих органів тракту підсилювача потужності КХ діапазону, забезпечення візуальної цифрової індикації цих положень, забезпечення обезструмленої комутації ПП в режим ПЕРЕВІРКА і автоматизованої установки на виході ПП заданого рівня вихідної потужності.

Симетрувально-комутуючий пристрій (СКП) призначений:

для забезпечення можливості роботи передавача з несиметруючим виходом на симетричні антени;

для забезпечення, сумісно з КПА, переключення виходу передавача з однієї антени на другу;

для грубого попереднього узгодження вхідних опорів антен АЗВ, Д2х40, Д2х13, Т2х40, Т2х13 з вихідним опором передавача.

Підсилювач потужності ПП КХ

Підсилювач потужності рівномірно підсилює сигнал, сформований у збуднику і забезпечує у навантаженні 75Ом не менше 1200Вт в діапазоні частот 1,5 - 30МГц.

Підсилювач складається із двокаскадного попереднього підсилювача напруги (ППН) і вихідного каскаду підсилювача потужності.

Перший каскад ППН зібраний на трьох включених паралельно лампах 6Е, 6П по схемі із заземленим каскадом і паралельним живленням по ланцюгу анода.

Анодним навантаженням служать фільтри, що переключаються. Весь діапазон частот розбитий на три ПДД: 1,5-14; 14-22; 22-30МГц.

Лампи першого каскаду працюють в режимі класу "А" і лінійно підсилюють сигнал із збудника 1В еф, забезпечуючи на вході другого каскаду ~10В еф.

Другий каскад зібраний на лампі ГУ-74Б. Анодним навантаженням лампи служать переключаємі фільтри чотирьох ПДД: 1,5-7; 7-14; 14-22; 22-30МГц.

Лампа другого каскаду працює в режимі класу "А" і забезпечує лінійне підсилення напруги до ~10В еф на першій сітці лампи вихідного каскаду.

Вихідний каскад зібраний на лампі ГУ-78Б по схемі із заземленим катодом і послідовним живленням по ланцюгу анода. Анодним навантаженням лампи вихідного каскаду служать переключаємі фільтри. З метою забезпечення подавлення других гармонік кількість переключаємих фільтрів і ПДД прийнято рівним 10.

Таблиця 1.

ПДД	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Інтервал частот, МГц	1,5-2	2-3	3-4,5	4,5-7	7-10	10-14	14-18	18-22	22-26	26-30

Лампа вихідного каскаду працює в режимі класу А01 і забезпечує не менше 1200 Вт на виході підсилювача потужності, навантаженого на активний опір ~75Ом.

Еквівалент навантаження призначений для розсіювання потужності, яка віддається підсилювачем в навантаження. Він підключається до виходу підсилювача потужності у випадку перевірки роботи ПП на активне навантаження 75Ом.

Автоматика блоків ПП КХ, КПА КХ. Приводи електромеханічні ПЕМ-6, ПЕМ-7,ПЕМ-8 призначені для переключення органів дискретної настройки ПП і комутатора КПА КХ.

Привід електромеханічний ПЕМ-7 призначений для установки перемикача попереднього підсилювача в одне із чотирьох положень (ПДД) і видачі сигналів про відповідне переключення.

Привід електромеханічний ПЕМ-6 призначений для встановлення барабанного перемикача вихідного каскаду ПП в одне із десяти положень.

Привід електромеханічний ПЕМ-8 призначений для переключення передавальних антен в складі антенного комутатора.

ВИСНОВКИ

1. Радіопередавальний пристрій «Екватор» за своїм складом є передавачем з зовнішнім збудженням, що формує сигнали з амплітудною, одноразовою та дворазовою частотними видами модуляції в широких межах.

2. Потужність випромінювання та принцип побудови передача дозволяють забезпечувати радіозв’язок на дальності до 2 тис. км.

3. Для зручності користування в передавачі передбачені пристрої запам’ятовування та автоматичного налаштування на здані параметри випромінювання, що зменшує час входу на зв’язок.

4. 

7. 

8. Рис. 2. Спрощена схема ПУС при під’єднанні симетричної антени

12. 

13. Рис. 3. Спрощена схема ПУС при під’єднанні несиметричної антени

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ № 8

Тема №3. Радіопередавальні пристрої

Заняття №5. Особливості побудови та виконання збудника та підси-лювача потужності РПП “Екватор”

блоків селекторів, коефіцієнт перемножувачів та якій ГПД буде підключений для формування РПП сигналу на частоті (дані приведені в таблиці)

№ вар. Частота сигналу, ГЦ Частота сигналу

(вих. се-лект) блок 1-1 блок 1-2

блок 1-3

блок 1-4 n ГПД

По-ло-жен.

"ЕД, МГц" По-ло-жен.

"СОТНИ КГц" По-ло-жен.

"ДЕСЯТКИ, КГц" По-ло-жен. "ЕД, кГц"

По-ло-жен.

"СОТНИ Гц"

1. 15895300 62023300 5 8 9 5 3 2 1

2. 23570200 59698200 3 2

3. 8934800 65062000 3 1

4. 18952200 65080200 2 1

5. 1628100 57756100 3 1

6. 28701600 64829600 3 2

7. 20956500 57084500 3 2

8. 11775600 57903600 2 1

9. 7854300 63982300 3 1

10. 22843000 58971000 3 2

11. 17895400 64023400 2 1

12. 3743100 59871100 3 1

13. 13598500 59726500 2 1

14. 29023400 65151400 3 2

15. 5784200 61912200 3 1

Рішення:

Відомо, що вихідна частота сигналу, що формується збу-дником, визначається як

ƒВИХ.= ƒГПД - ƒВЧ.підс, (1)

де ƒВЧ.підс,= п •10ƒ0Г +ƒ6.222

п - (2 або 3) коефіцієнт перемножувачів;

ƒ0Г - частота 1 МГц кварцу;

ƒ6.222 - частота, яка формується шляхом послідовного пере-творення компенсаційної частоти і трьох піднесучих частот: ƒ128, ƒ500 і ƒ5500, являючись сумою ƒ6.222 =ƒ128 + ƒ500 + ƒ5500 + ƒ94.

В цьому виразі всі частоти, окрім ƒ94, стабілізовані квар-цом. Позначимо їх через ƒск ,

ƒск= п 10ƒ0Г+ ƒ128 + ƒ500 + ƒ5500 = п 10ƒ0Г + ƒ6.128 (2)

і отримаємо:

ƒВЧ.підс= ƒск + ƒ94 (3)

Частота ƒ94 утворюється шляхом віднімання із частоти ГПД (ƒГПД) частот всіх селекторів

ƒс =ƒс1 + ƒс2 + ƒс3 + ƒс4 , (4)

тобто ƒ94 = ƒГПД- ƒс.

Робочі ПДД частот на виході збудника утворюються:

1-й (56,222-66,222)-56,222=(0-10)МГц;

2-й (56,222-66,222)-46,222=(10-20)МГц;

3-й (56,222-66,222)-36,222=(20-30)МГц;

Таким чином, ƒВЧ.підс,= ƒск - ƒс +ƒГПД (5).

Підставивши цей вираз в формулу (1), отримаємо:

ƒвих. = ƒГПД - ƒск + ƒс - ƒГПД = ƒс -ƒск (для ГПД – 2);

ƒвих. = ƒс -ƒск - 2 10ƒ0Г (для ГПД – 1)

Із цього виразу слідує,

ƒс = ƒвих. + 2 10ƒ0Г + ƒ6,128 + ƒгпд1,

де, ƒгпд1 = 20 ƒ0Г.

Таким чином, для формування даної частоти коефіцієнт перемножувачів п = 2, ГПД-1.

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ № 9

Тема №3. Радіопередавальні пристрої

Заняття №6. Особливості побудови та виконання пристроїв управління високочастотних блоків РПП “Екватор”

2. Призначення та склад пристрою управління підси-лювачем потужності

Пристрій управління ПП (див. рис.1) призначений для перетворення команд з декадних перемикачів збудника в по-ложення органів тракту, що переключаються підсилювача потужності КХ діапазону, забезпечення візуальної цифрової індикації цих положень, забезпечення безструмної комутації ПП в режим ПЕРЕВІРКА і автоматизованої установки на виході ПП заданого рівня вихідної потужності.

Він складається із:

 дешифратора піддіапазонів;

 пристрою індикації і затримки;

 пристрою управління регулятором рівня.

Дешифратор являє собою логічний пристрій, управляє-мий вхідними потенціалами декадних перемикачів збудни-ка. Дешифратор на виході формує потенціальні сигнали, які відповідають піддіапазонам ПП.

Входи дешифратора складають три групи, із яких перша відповідає десятим долям МГц, друга - одиницям МГц і тре-тя - десятками МГц.

При встановленні частоти на збуднику на один із входів потрібної групи подається потенціал мінус 27В, який раху-ється одиничним значенням потенціалу на вході, а його від-сутність - нульовим значенням. На входах дешифратора включені перетворювачі рівня вхідного сигналу (-27,0В) в стандартні логічні рівні (0; +4В). Перетворені рівні вхідних сигналів ІІ і ІІІ груп поступають на дешифратор.

Пристрій затримок і індикації

Пристрій складається із:

дешифратора перетворення номерів включених піддіапа-зонів 2-го і 3-го каскадів ПП в код семисегментного індика-тора типу ІВ-9 або аналогічного;

схеми затримок, яка забезпечує безструмну комутацію при перемикані ПП в режим ПЕРЕВІРКА;

поділювача опорної напруги для порогового елемента ав-томатики регулятора рівня, який забезпечує пониження рівня віддаваємої ПП потужності на низькочастотній ділянці діапазону при роботі на АЗВ.

Пристрій управління регулятором рівня

Пристрій управління регулятором рівня (ПУРР) служить для управління регулятором рівня на окремих вузьких підді-апазонах видаваємих дешифратором діапазонів в двоїчному коді по 8-ми адресам.

3. Призначення та принцип роботи узгоджувального пристрою РПП «Екватор»

Узгоджувальний пристрій КХ (див. рис. 2) призначений:

 для трансформації вхідних опорів антен в активний опір 75Ом, рівний вихідному опору підсилювача потужності (ПП) в робочому діапазоні частот;

 для фільтрації вищих гармонічних складових сигналу.

Коливальний контур узгоджувального пристрою викона-ний за схемою П-подібного ФНЧ, який містить три дискрет-но змінних елементи:

вхідна ємність С42-С54;

елемент зв'язку з антеною - конденсатори С2-С41;

елемент настройки контуру - індуктивність L1-L11.

Вхідна ємність на кожному ПДД створюється різними комбінаціями із конденсаторів С42-С54, що комутуються ва-куумним ВЧ реле Р41 - Р46.

При наборі частоти на збуднику на один із контактів роз-німу 7-2-Ш1 подається команда на вмикання потрібного під-діапазону УП.

За допомогою діодного дешифратора Д2-Д31 вмикаються підготовчі реле Р3-Р8, які служать для комутації потужних виконавчих реле Р41 - Р46.

Ряд ємностей конденсаторів елементу зв'язку являє собою геометричну прогресію зі змінником "2" і кроком 10 пФ в інтервалі від Сmin=40 до Сmax=5036 пФ. На піддіапазонах 1-6 і з кроком 2,5 пФ в інтервалі від Сmin=40 до Сmax=1290 пФ. На піддіапазонах 7-12. Це дозволяє отримати ряд дискретних значень ємностей, в якому у кожне наступне значення на ве-личину кроку більше попереднього.

Величини індуктивностей елементів настройки являють собою таку ж геометричну прогресію із знаменником 2 із кроком індуктивностей 0,08 мкГн і в інтервалі від Lmin = 0,53 до Lmax = 41 мкГн на піддіапазонах 1-6 і з кроком 0,02 мкГн в інтервалі від Lmin=0,53 до Lmax = 11 мкГн на піддіапазонах

7-12.

Команди на вмикання ємностей і індуктивностей надхо-дять з блоку управління.

Величина дискретного блоку змінюється від команд "підді-апазони", які надходять через розніми 7-2-Ш1. На піддіапа-зонах 1-6 через діоди Д35-Д37 включається реле Р13, яке своїми контактами подає напругу на обмотки реле Р71 - Р79. Таким чином, на піддіапазонах управління ВЧ реле, які ко-мутують індуктивності і ємності, здійснюється через замкну-ті контакти реле Р71-Р79, підготовчі реле Р51-Р59 і Р62-Р70.

На піддіапазонах 7-12 реле управляється через нормально замкнуті контакти реле Р71-Р79. В цьому випадку включа-ються підготовчі реле Р49-Р57, Р60-Р68.

Проходження сигналу

Високочастотний сигнал з виходу підсилювача потужності надходить через рознім 7-2-Ш2 і через контакти коаксіаль-ного реле Р29 на вхідні ємності С42-С54, індуктивності на-стройки L1-L11, елемент зв'язку С2-С41. З елементу зв'язку С2-С41 через котушку індуктивності L12, датчик виходу У1, контакти ВЧ реле Р47 і високочастотний рознім 7-2-Ш5 ВЧ сигнал надходить на вихід стійки КХ передавача.

Контур УП настроюється з блоку управління як за методом "без виходу в ефір", так і "з виходом в ефір".

За методом "без виходу в ефір" УП настроюється за допо-могою моста настройки У2, утвореного резисторами R3, R4, R5 і вхідним опором контуру УП, разом з підключеною ан-теною. В одну діагональ моста подається сигнал зі збудника через ВЧ рознім 7-2-Ш4. Напруга з другої діагоналі моста знімається на вхідний ланцюг приймача через трансформа-тор Тр, контакти реле Р2 і ВЧ рознім 7-2-Ш3. На виході приймача включений прилад, який розміщений на передній панелі блоку управління. УП настроюється по мінімуму по-казань приладу.

За методом "з виходом в ефір" УП настроюється за допо-могою датчика виходу КХ, який видає напругу, пропо-рційну ВЧ напрузі і струму на виході УП КХ. Ця напруга надходить на прилад в блоці управління. Показання приладу пропорційні струму в антені. УП настроюється "з виходом в ефір" за максимумом показань приладу.

4. Особливість побудови та виконання блоку управ-ління узгоджувального пристою

Блок управління узгоджувальним пристроєм призначений для управління дискретними органами настройки узгоджую-чого пристрою (УП) і симетруючо-комутуючого пристрою (СКП).

Управління узгоджуючим пристроєм здійснюється вручну з передньої панелі блоку або дистанційно. Настройка УП здійснюється попередньо із запам'ятовуванням настройки (коду дискретних органів) на одній із десяти фіксованих хвиль. Автоматична перестройка УП можлива на одну із ра-ніше запам'ятовуваних хвиль в дистанційному режимі.

Управління СКП автоматичне - кодом частоти збудника.

Склад блоку:

блок живлення;

управляючий пристрій;

пристрій запам'ятовування;

пристрій ручної настройки;

дешифратор УП і СКП.

Органи управління, комутації, контролю і індикації розмі-щені на передній панелі.

Принцип роботи

Блок управління може працювати в двох режимах - ручна настройка УП і відтворення фіксованих хвиль.

При натисненні кнопки "МІСЦЕВЕ" здійснюється режим ручної настройки і запам'ятовування; при натисненні кнопки ДИСТ. - режим відтворення фіксованих хвиль. Настройка УП при натисненні кнопки НАСТР. здійснюється без виходу в ефір індикатору балансу моста, в одно із плечей якого включений узгоджуючий пристрій.

При натисненні кнопки "РАБОТА" здійснюється настройка УП з виходом в ефір по максимуму показань індикатора вихідної потужності.

В якості індикатора балансу моста і індикатора вихідної потужності використовується прилад ВП2, розміщений на передній панелі блоку. Міст настройки і датчик вихідної по-тужності входять до складу узгоджуючих пристроїв.

Настройка здійснюється наступним чином. При натисне-них кнопках "МЕСТНОЕ", "НАСТРОЙКА" і дозволі місце-вого з ЗП ПРД:

а) блокуються вихідні ключі запам'ятовуючого пристрою. Лише при цьому можливе запам'ятовування коду настройки на любій із десяти фіксованих хвиль;

б) видається дозвіл на пристрій ручної настройки на управління органами настройки УП з передньої панелі блоку управління;

в) індикатор ВП2 підключається до НЧ виходу приймача, який служить підсилювачем сигналу розбалансу настроєного моста УП;

г) на УП видається команда "настройка";

д) на передавач видається команда "викл. високе";

ж) на збудниках видається команда "вкл. ВО" і "РН ВО".

При цьому збудник включається в режимі несучої і з його настроєчного виходу ВЧ сигнал подається на УП для жив-лення моста, в одне із плеч якого включено узгоджуючий пристрій.

Обертання ручок "НАСТРОЙКА" і "СВЯЗЬ" (або ж мані-пуляцією кнопками "НАСТРОЙКА Б, М" і "СВЯЗЬ Б, М") в пристрої ручної настройки перетворюється в послідовно змінний код індуктивності або ємності, який, в свою чергу, перетворюється в УП у відповідне значення фізичних вели-чин. Відображення коду настройки здійснюється за допомо-гою цифрових індикаторів на передній панелі блоку в деся-тичній системі числення. Для запам'ятовування коду на-стройки необхідно натиснути кнопки "МЕСТНОЕ" і "ЗАПИСЬ". При цьому на заданій дистанційно фіксованій хвилі в запам'ятовуючому пристрої стирається раніше збе-режена інформація і записується новий код настройки УП.

При місцевому управлінні і натисненій кнопці "РАБОТА" здійснюється наступні зміни в роботі блоку:

а) індикатор ВП2 підключається до датчика вихідної поту-жності УП;

б) на збудник видається команда "настройка";

в) з УП знімається команда "настройка";

г) видається команда "вкл. ПРД";

д) знімається команда "викл. високе";

ж) в управляючому пристрої включається схема, яка забез-печує відключення ВО на час перемикання високочастотних реле УП.

При дистанційному управлінні можлива перестройка лише на одну із десяти фіксованих хвиль по командах зовні. Управління з передньої панелі БУ включається блокуванням вихідних ключів, пристрою ручної настройки і команди "на-стройка".

перемикання піддіапазонів УП і СКП згідно частоти збуд-ника здійснюється дешифратором, який перетворює код час-тоти, який надходить із ЗП ПРД, в команди піддіапазонів. Індикація включених піддіапазонів здійснюється за допомо-гою цифрових індикаторів, розміщених на передній панелі блоку.

При настройці узгоджувального пристрою по індикатору балансу моста можливий випадок перенавантаження підси-лювача сигналу розбалансу (приймача), наведеного на анте-ну великою ВЧ напругою. В цьому випадку спрацьовує при-стрій захисту і переводить БУ із режиму "НАСТРОЙКА" в режим "РАБОТА". Одночасно засвідчується табло ВОЗВРАТ. Якщо перенавантаження короткочасне, тоді на-тисненням кнопки "ВОЗВРАТ" блок переводиться в почат-кове положення. При тривалому перенавантажені схема за-хисту спрацьовує знову. В цьому випадку настройка по ін-дикатору балансу неможлива. Схема захисту спрацьовує та-кож і у випадку підключення не настроєного ПП. При цьому видається команда "выкл. высокое".

При перенавантажені по ланці живлення УП, СКП, БУ за-горяється відповідне табло, яке індикує про аварію. Табло "ИЗЛУЧАЕТ" загоряється, коли в антену віддається потуж-ність, яка перевищує встановлений в касеті управляючого пристрою пороговий рівень.

Рис. 1. Структурна схема пристрою управління підсилювачем потужності

Рис. 6. Структурна схема блоку управління узгоджувального пристрою РПП «Екватор»

ЛЕКЦІЯ № 9

Тема №4. Радіорелейні станції комплексів зв’язку

Заняття №1. Радіорелейна станція Р-405МПТ-1

РАДІОРЕЛЕЙНА РАДІОСТАНЦІЯ Р-405МПТ-1

ВСТУП

В результаті вивчення даної теми ставиться за мету підготовити студентів, здатних технічно грамотно експлуатувати та готовити до роботи РРС комплексів зв’язку.

В результаті вивчення даної теми студент повинен знати склад, призначення, влаштування та принципи роботи в різних режимах радіорелейних станцій комплексів радіозв’язку Р-405МПТ-1, Р-415В, Р-419А;

Вміти правильно та технічно грамотно експлуатувати радіорелейні станції комплексів радіозв’язку Р-405МПТ-1, Р-415В, Р-419А, перевіряти працездатність радіорелейних станцій, виконувати нормативні вимоги по підготовці техніки до роботи.

1. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ РАДІОРЕЛЕЙНИХ СТАНЦІЙ

Радіорелейний зв'язок- це вид дуплексного радіозв'язку на ультракоротких хвилях з багаторазовим переприйомом сигналів. Термін «relay» означає відновлення (зміну бігунів в естафеті, зміну коней і т.д.). Стосовно до радіорелейного зв'язку цей термін означає відновлення сигналів на кожній проміжній станції, заміну слабкого сигналу сильним.

Радіорелейні станції діляться на два типи - радіорелейні станції прямої видимості й радіорелейні станції тропосферного розсіювання.

У першому випадку траса вибирається так, щоб між антенами сусідніх станцій була пряма видимість, і зв'язок здійснюється за рахунок радіохвиль, що поширюються уздовж поверхні землі.

У другому випадку радіохвилі досягають крапки прийому за рахунок розсіювання на неоднородностях тропосфери.

Радіорелейний зв'язок - рід зв'язку, що сполучить у собі ряд позитивних якостей многоканальной провідному електрозв'язку й радіозв'язку на ультракоротких хвилях (УКВ).

Радіорелейний зв'язок забезпечує:

- многоканальность, високу пропускну здатність;

- більшу дальність зв'язку;

- дуплексность каналів і трактів;

-строгу нормированность якісних показників і електричних характеристик каналів і трактів, низький рівень у них шумів і перешкод.

Характерними рисами радіорелейного зв'язку є:

- застосування методу радіозв'язку на УКВ земною хвилею, дальність якої різко обмежена;

- використання принципу ретрансляції сигналів для забезпечення необхідної дальності зв'язку;

- застосування, як правило, остронаправленных антен.

Радіорелейні засоби зв'язку застосовуються для розгортання (cтроительства) польових і стаціонарних многоканальных ліній між вузлами зв'язку. Вони використаються, як правило, самостійно для будівництва радіорелейних ліній, а також для нарощування ліній радіо- і проводовий зв'язка, для дистанційного керування радіостанціями середньої й великої потужності.

Радіорелейні засоби дозволяють здійснювати дуплексну, многоканальную телефонні, телеграфні, факсимільну й відеотелефонну зв'язки при високій їхній якості й малій залежності від пори року й доби, від атмосферних і місцевих електричних перешкод.

Канали зв'язку, утворені радіорелейними засобами зв'язку використаються, як правило, у комплексі з апаратурами автоматичного засекречування.

Зв'язок між двома вилученими пунктами утвориться шляхом використання ряду приймально-передавальних радіорелейних станцій, що відстоять друг від друга на відстані прямої геометричної видимості між їхніми антенами

Принцип радіорелейного зв'язку ілюструється на малюнку 1, на якому схематично зображена радіорелейна лінія (РРЛ), що складається з оконечных і проміжних радіорелейних станцій (РРС), розміщеними на місцевості з деякими інтервалами, довжина яких визначається умовами поширення УКВ уздовж земної поверхні й звичайно не перевищує 50 км. Для поліпшення умов проходження УКВ на інтервалах і збільшення їхньої довжини РРС, як правило, розгортають на вершинах і скатах висот місцевості так, щоб на інтервалах між антенами забезпечувалася «пряма видимість», а точніше «радиовидимость», під якою розуміється відсутність екранування рельєфом місцевості або масивами місцевих предметів (ліс, будови) траєкторій радіохвиль, що поширюються між антенами РРС даного інтервалу в умовах нормальної рефракції радіохвиль.

Для збільшення довжини інтервалів на рівнинній і малопересеченной місцевості, а також для забезпечення можливості організації радіорелейного зв'язку в умовах лісистої місцевості застосовують порівняно високі (до 20-30 м) антенні опори (щогли). В умовах рівнинної місцевості гранична дальність прямої видимості визначається наближеною формулою:

Rkm=3.57 (Цh1(m)+Цh2(m)); (1.1)

де h1 і h2 - висоти антенних опор.

Нормальна рефракція радіохвиль викривляє їхню траєкторію убік поверхні землі (опуклістю нагору), завдяки чому радиовидимость зростає. Гранична дальність радиовидимость при нормальній рефракції радіохвиль визначається вираженням:

Rkm=4,12(Цh1(m)+Цh2(m)); (1.2)

При висоті антенних опор до 20-30 м дальність зв'язку становить 35-40 км.

Необхідність застосування для радіорелейного зв'язку УКВ обумовлена рядом причин і насамперед широкополостностью радіосигналів РРС. Ця причина, а також дуплексность зв'язку, що подвоює необхідну витрату смуги частот, приводять до необхідності використати діапазони частот, що володіють великою частотною ємністю, до якимсь ставиться діапазон УКВ.

Широкополосность радіосигналів РРС у свою чергу обусловленна двома причинами: застосовуваними методами модуляції й вимогою многоканальности, тобто великою пропускною здатністю РРС. Справа в тому, що для радіорелейного зв'язку придатні не всякі методи модуляції, а тільки частотна модуляція (ЧМ) і імпульсні методи модуляції (ЇМ), з яких найбільше часто використається фазоимпульсная модуляція (ФИМ), рідше кодо-импульсная модуляція (КІМ) і дельта-модуляція.

Придатність ЧМ і ЇМ для радіорелейного зв'язку пояснюється тим, що при цих видах модуляції рівень корисного сигналу на виході радіоприймальних пристроїв, а отже, і в каналах, не залежить від рівня радіосигналу на вході відповідного радіоприймального пристрою. Завдяки цьому в умовах завмирання радіосигналів на інтервалах РРЛ залишкове загасання каналів і трактів РРЛ зберігається постійним, тобто виконується важлива вимога, пропоноване до будь-яких каналів далекого зв'язку й, зокрема, до каналів РРЛ. При таких видах модуляції, як, наприклад, амплітудна (АМ) і однополосная (ОПМ), ці вимоги виконуватися не будуть, причому внаслідок значної глибини й «швидкості» завмирань радіосигналів на інтервалі РРЛ необхідну стабільність остаточного загасання забезпечувати виявляється скрутним, навіть при використанні складних систем АРУ в радіоприймальних пристроях.

Однак, як відомо ЧМ і ЇМ характеризуються великий широкополостностью радіосигналів, що вимагає відповідно більшої витрати смуги частот.

Фактор многоканальности (високої пропускної здатності) РРЛ у свою чергу так само вимагає відповідного збільшення витрати смуги частот, займаної радіосигналами РРС при ЧМ і ЇМ. Узяті в сукупності ці дві причини приводить до того, що радіосигнали РРС нерідко охоплюють смуги частот у сотні й тисячі кілогерців, а іноді й в одиниці й десятки мегагерц.

Другою важливою причиною поряд із широкополосностью сигналів обуславливающей необхідність застосування для радіорелейного зв'язку УКВ, є майже повна відсутність у цих діапазонах атмосферних і промислових перешкод від джерел радіовипромінювання, що перебувають за обрієм. Низький рівень зовнішніх перешкод поряд з високою завадостійкістю ЧМ і НИМ дозволяє одержати необхідний нижній рівень шумів у каналах і трактах РРЛ, тобто забезпечити їх високу шумову захищеність.

У цей час системи радіорелейного й тропосферного зв'язку продовжують удосконалюватися в різних напрямках, збільшуються пропускна здатність і завадостійкість, розробляються нові системи зв'язку, радіорелейні лінії в міліметровому діапазоні хвиль і волноводные лінії зв'язку, що володіє величезною пропускною здатністю. Поряд із цим відбувається перехід аналогової форми повідомлень до передачі повідомлень у дискретній (цифровий) формі, що дає можливість не тільки збільшити завадостійкість систем зв'язку, але й удешевить виробництво й експлуатацію апаратури. Останнє пояснюється тим, що дискретні елементи радіоелектроніки, використовувані в многоканальных дискретних системах зв'язку, можуть виготовлятися із застосуванням методів автоматизації, що дозволяють стандартизувати всі конструктивні елементи апаратур. Саме в цьому напрямку сконцентровані зусилля вчених нашої країни.

Достоїнства й недоліки

Радіорелейна зв'язку сполучить у собі достоїнства як радіозв'язку, так і провідний многоканальной зв'язку й займає проміжне положення: многоканальные сигнали передаються й приймаються засобами радіозв'язку, але формуються, особливо при частотному ущільненні,засобами проводовий зв'язка. При цьому радіорелейні лінії забезпечують така ж якість зв'язку й вірогідність передачі інформації, як і лінії провідного далекого зв'язку.

Радіорелейний зв'язок одержав широке поширення у всіх областях народного господарства, а також у збройних силах для керування військами.

Радіорелейні лінії широко використаються для комерческой зв'язку й для обміну програм віщання й телебачення між різними країнами всіх континентів.

Достоїнство радіорелейного зв'язку:

- можливість організації многоканальной зв'язки й передачі будь-яких сигналів, як узкополосных, так і широкополосных;

- можливість забезпечення двостороннього зв'язку (дуплексної) зв'язку між споживачами каналів (абонентами);

- можливість створення 2-х провідних і 4-х провідних виходів каналів зв'язку;

- практична відсутність атмосферних і промислових перешкод;

- узконаправленность випромінювання антенних пристроїв;

- скорочення часу організації зв'язку в порівнянні із проводовий зв'язком.

Недоліки радіорелейного зв'язку:

-необхідність забезпечення прямої геометричної видимості між антенами сусідніх станцій;

- необхідність використання высокоподнятых антен;

- використання проміжних станцій для організації зв'язку на більші відстані, що є причиною зниження надійності і якості зв'язку;

- громозкость апаратури;

- складність у будівництві радіорелейних ліній у важкодоступній місцевості.

Радіорелейний зв’язок здійснюється по радіорелейних лініях зв’язку.

По каналах РРЛ можна здійснювати телефонний, телеграфний, фототелеграфний зв'язок. Радіорелейний зв'язок може бути організований в напрямку, по осі, а в деяких випадках – в мережі.

Радіорелейна лінія (РРЛ) – це сукупність приймально-передавальних РРСТ та середовища поширення сигналів для забезпечення радіорелейного зв'язку (рис. 1.).

Відстань між сусідніми станціями залежить від діапазону робочих частот станцій, рельєфу місцевості та метеорологічних умов на трасі.

Радіорелейні засоби можуть використовуватись самостійно для забезпечення зв’язку, а також в комплексі з радіо- та проводовими засобами.

Радіорелейні станції, які знаходяться на кінцях радіорелейної лінії, називають кінцевими, а всі інші – проміжними. Звичайно кінцеві радіорелейні станції передають та приймають сигнали з одного напрямку, тоді як проміжні радіорелейні станції передають та приймають сигнали з двох напрямків – зі сторони попередньої та зі сторони наступної радіорелейних станцій.

Проміжні радіорелейні станції повинні забезпечувати не тільки ретрансляцію сигналів з одного напрямку зв’язку в інший, але, при необхідності, і відгалуження частини каналів. У відповідності з цим розрізняють наступні режими роботи проміжних радіорелейних станцій: режим чистої або прохідної ретрансляції та режим вузлової ретрансляції.

Проміжні станції розгортаються для збільшення дальності зв’язку. Відстань між сусідніми станціями лінії (інтервал) залежить від потужності передавального пристрою РРС, чутливості приймального пристрою РРС, діапазону робочих частот, висоти підйому антенних пристроїв та рельєфу місцевості. Як правило, для стійкого зв’язку на інтервалі радіорелейної лінії повинна бути пряма видимість між антенами станцій. Кількість проміжних станцій залежить від типу апаратури, яка використовується.

Режим чистої ретрансляції використовується при ретрансляції всієї інформації, а режим вузлової ретрансляції – у випадку відгалуження на радіорелейній станції частини інформації та введення замість неї нової інформації від інших джерел.

Проте, незалежно від режиму роботи, кожна радіорелейна станція є складним комплексом різноманітної апаратури, яка завдяки узгодженій роботі забезпечує надійну ретрансляцію сигналів у двох напрямках.

Радіорелейні лінії зв’язку працюють у діапазоні ультракоротких хвиль, який умовно розділяється на три під діапазони:

- метровий (МХ) - 30...300 МГц (10...1м);

- дециметровий (ДМХ) - 300...3000 МГц (10...1дм);

- сантиметровий (СМХ) - 3...30 ГГц (10...1 см).

Використання цих хвиль дозволяє отримати широку смугу пропускання в передавачах та приймачах радіорелейних станцій, що необхідно для забезпечення багатоканального зв’язку та передачі широкосмугових сигналів.

Радіорелейний зв’язок може бути організований за напрямком та по осі, а в окремих випадках – по мережі.

Використання того чи іншого способу організації радіорелейного зв’язку залежить від конкретних умов обстановки, особливостей організації управління, рельєфу місцевості, важливості даного зв’язку, необхідності в обміні інформацією, наявності засобів та інших факторів. Незалежно від прийнятого способу організації радіорелейного зв’язку радіорелейна станція старшого штабу є головною. На радіорелейних лініях між взаємодіючими з’єднаннями (частинами) головна радіорелейна станція призначається штабом, який організує взаємодію. Всі вимоги головної радіорелейної станції повинні негайно виконуватись всіма станціями радіорелейної лінії.

Напрямок радіорелейного зв'язку – це спосіб організації радіорелейного зв’язку між двома пунктами управління (командирами, штабами), при якому зв’язок здійснюється за допомогою радіорелейних ліній, які побудовані безпосередньо між ними (рис. 2). Це найпростіший спосіб організації радіорелейного зв’язку. Радіорелейний зв’язок за напрямком забезпечує найбільш надійний зв’язок та велику пропускну спроможність, але, в порівнянні з іншими способами, потребує значно більших витрат частот та радіорелейних станцій.

Вісь радіорелейного зв'язку – це спосіб організації радіорелейного зв’язку, при якому зв’язок старшого пункту управління (командира, штабу) з підлеглими та взаємодіючими пунктами управління (командирами, штабами) здійснюється за допомогою радіорелейних ліній, які побудовані у напрямку переміщення свого або одного з підлеглих пунктів управління (рис. 3).

Радіорелейна лінія зв’язку, побудована у напрямку переміщення свого або одного з підлеглих пунктів управління, називається осьовою. При організації радіорелейного зв’язку по осі на осьовій радіорелейній лінії обладнуються проміжні пункти, на яких проводиться відгалуження каналів зв’язку. Відгалуження каналів підлеглими пунктами управління може здійснюватись різноманітними електричними засобами зв’язку (радіо, мало канальними радіорелейними або проводовими засобами). Для побудови осьових радіорелейних ліній використовуються, як правило, багатоканальні радіорелейні станції.

Суттєвим недоліком цього способу є залежність стану радіорелейного зв’язку від надійності роботи радіорелейних станцій на осьовій лінії, оскільки при виході з ладу однієї з проміжних радіорелейних станцій осьової лінії зв’язок порушується з декількома пунктами управління. Крім того, при організації радіорелейного зв’язку по осі виникає необхідність прокладення спеціальних ліній для відгалуження каналів зв’язку, а також необхідність додаткової комутації каналів на проміжних пунктах.

Мережа радіорелейного зв'язку – це спосіб організації радіорелейного зв’язку, при якому зв’язок пункту управління (командира, штабу) з декількома пунктами управління (командирами, штабами) здійснюється за допомогою однієї радіорелейної станції (рис. 4).

При радіорелейному зв’язку в мережі на частоту передавача старшого пункту управління (командира, штабу) настроюються приймачі підлеглих (взаємодіючих) пунктів управління (командирів, штабів), а на частоту приймача старшого пункту управління (командира, штабу) настроюються передавачі підлеглих (взаємодіючих) пунктів управління (командирів, штабів). Проте, слід мати на увазі, що при відсутності передач всі радіорелейні станції мережі повинні знаходитися в режимі чергового прийому і включатись на передачу за вимогою головної радіорелейної станції мережі або в строки, які визначені розкладом. Право виклику надається головній радіорелейній станції.

Мережа радіорелейного зв’язку потребує меншої витрати сил та засобів на вузлі зв’язку та РТЗ старшого пункту управління, але має ряд експлуатаційних недоліків (складність організації, недостатня оперативність та надійність). Тому у військах найбільш широко використовуються перші два способи.

Службовий зв’язок на радіорелейних лініях може бути організований по телефонних каналах радіорелейної лінії зв’язку, по проводових лініях зв’язку, за допомогою УКХ радіостанцій. На діючих багатоканальних радіорелейних лініях службовий зв’язок забезпечується по спеціальному службовому телефонному каналу, котрий для оперативного зв’язку не використовується. Службовий зв’язок по мало канальних радіорелейних лініях забезпечується по одному з робочих телефонних каналів, причому робочий телефонний канал для службового зв’язку використовується тільки при крайній необхідності і на короткий час, якщо він незайнятий для оперативного зв’язку.

Радіорелейні станції Р-405МПТ-1 знаходяться в складі радіопередавальних вузлів Р-358, радіоприймальних вузлів старого парку Р-361М та в окремих радіостанціях Р-357М.

Радіорелейні станції Р-415В знаходяться в складі машин управління

Р-362М, радіоприймальних вузлів нового парку Р-361МК(МКМ) та в окремих радіостанціях Р-357МК(МКМ).

Всі радіорелейні станції призначені для організації службового зв’язку та дистанційного управління радіопередавальними пристроями.

ВИСНОВКИ

Радіорелейний зв’язок – наземний радіозв’язок, що ґрунтується на ретрансляції сигналів.

Радіорелейний зв'язок забезпечує високоякісний дуплексний багатоканальний зв'язок на велику відстань за допомогою ланцюга приймальних та передавальних радіорелейних станцій (РРСТ), які знаходяться одна від одної, як правило, на відстані прямої видимості антен. Він призначається для передачі телефонних, телеграфних, телевізійних та факсимільних повідомлень, а також передачі даних в автоматизованих системах управління.

2. ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Р-405МПТ-1

Призначення: Радіорелейна станція Р-405МПТ-1 призначена для забезпечення зв’язку між пунктами управління та управління радіопередавальними пристроями.

Склад РРС Р-405МПТ-1:

 стійка з апаратурою;

 прийомопередавач;

 телефонний та телеграфний блоки;

 блок підсилення потужності;

 мережний щит;

 зарядний щит та випрямляч;

 лінійний щит;

 прилад регулювання телеграфних каналів та перевірки реле;

 система обдування;

 телефонний апарат;

 запасне та допоміжне обладнання.

Технічні характеристики РРС Р-405МПТ-1

Діапазон робочих частот: Станція працює в діапазоні дециметрових хвиль на частотах 390-420МГц. Діапазон розбитий на 101 фіксовану частоту з дискретністю 300кГц. Фіксованій частоті №1 відповідає частота 390МГц, фіксованій частоті №101 – 420МГц.

Шкально-верньєрні пристрої приймача, передавача, блоку підсилення потужності дають можливість здійснювати плавне встановлення робочих частот у вказаному діапазоні станції.

Дальність зв’язку: При роботі на Z-подібні антени без застосування блоку потужності станція забезпечує дальність зв’язку не менше 45 кілометрів. Застосування блоку підсилення потужності дає можливість дещо збільшити дальність зв’язку та покращити якість зв’язку на закритій трасі.

При ущільненні радіолінії дальність дії станції знаходиться в межах 10-12 кілометрів.

Види роботи: Станція забезпечує одночасну дуплексну роботу по двох телефонних та двох телеграфних каналах.

Кожний телефонний канал може бути включений по дво- або чотирьохпроводовій схемі, тобто без розділення ланок приймання і передачі каналу в сторону проводової лінії (абонента)або з розділенням їх. Перший телефонний канал може бути ущільнений апаратурою телеграфного ущільнення типу П-327-12, П-327-6, П-318Г. Другий телефонний теж може бути ущільнений телеграфними каналами, але так як він являється надтональним, то робота по ньому буде проходити з гіршою якістю. Тому рекомендується роботу з апаратурою телеграфного ущільнення проводити тільки по першому телефонному каналу.

Телеграфні канали забезпечують однополюсну або двополюсну роботу. Телеграфна робота може здійснюватися по двопроводовій або чотирьопроводовій схемах вмикання.

Виходи телефонних каналів забезпечують узгодження їх з телефонними каналами апаратури дротового або радіорелейного зв’язку. Телефонні канали станції мають дві системи виклику. Система службового виклику забезпечує виклик любої станції радіолінії. Система оперативного виклику забезпечує проходження індукторного виклику по радіолінії між комутаторами та абонентами.

Основні технічні характеристики телефонних каналів:

 Діапазон частот 1-го телефонного каналу (300-3400) Гц;

 Діапазон частот 2-го телефонного каналу (300-2700) Гц;

 Коефіцієнт нелінійних викривлень в телефонних каналах не більше 5%;

 Максимальна швидкість телеграфування не більше 70 Бод;

Потужність передавача :

- при номінальній напрузі джерел живлення 1,5 Вт;

- при роботі з блоком підсилення потужності 10 Вт;

Чутливість приймача (сумісно зі смужним фільтром та елементами частотних розв’язок), яка характеризується мінімально необхідним рівнем вхідного високочастотного сигналу при девіації частоти сигналу, яка дорівнює 25кГц, номінальному вхідному рівні та співвідношенні сигнал/шум=20 на виході телефонного каналу по любому телефонному каналу не гірше 5,5 мкв.

Стабільність частоти передавача та приймача забезпечує входження в зв'язок без пошуку і ведення зв’язку без ручного настроювання. Після заміни ламп збудника і модулятора частоти в приймачі обов’язково здійснюється корекція градуювання частоти по кварцовому калібратору блоку. Сумарна погрішність градуювання і повторного встановлення частоти передавача або приймача не більша 35кГц. Автоматичне підстроювання частоти приймача забезпечує зменшення розстроювання приймача відносно частоти передавача кореспондента не менше чим в 8 раз, якщо початкове розстроювання не перевищує половини смуги пропускання приймача 100кГц.

Антенний пристрій

Приймання і передача високочастотних сигналів здійснюється на двоелементну Z-антену.

Кут розкривання на рівні 0,7 характеристики спрямованості Е/Емакс Z-подібної антени:

При горизонтальній поляризації 35 градусів;

При вертикальній поляризації 62 градуси.

Коефіцієнт підсилення антени в порівнянні з напівхвильовим вібратором не менше 10дБц.

Для одночасної роботи приймача і передавача на одну антену застосований елемент частотних розв’язань (ЕЧР), який забезпечує придушення сигналу передавача на вході приймача не менше, чим на 45дБц. Затухання, яке вносить ЕЧР в корисний сигнал не більше 3дБц. Приймач і передавач підключаються до антени за допомогою коаксіального фідеру типу РК-75-9-13 відповідної довжини.

Електроживлення станції здійснюється, як від мережі змінного струму напругою 127/220В частотою 50Гц, так і від джерела постійного струму напругою 12В. Джерелом постійної напруги являються акумуляторні батареї типу 5НК-55К, з’єднані в групи по дві батареї послідовно. Живлення радіорелейної станції від акумуляторних батарей здійснюється тільки в аварійних випадках.

ВИСНОВКИ

Радіорелейна станція Р-405МПТ-1 призначена для забезпечення зв’язку між пунктами управління та управління радіопередавальними пристроями.

3. РЕЖИМИ РОБОТИ СТАНЦІЇ

Робота станції в кінцевому режимі

Телефонні апарати абонентів через проводові з’єднувальні лінії підключаються до диференційних систем ДС першого і другого каналів. Сигнал від абонента першого каналу, пройшовши диференційну систему, амплітудний обмежувач АО, фільтр нижніх частот ФНЧ з частотою зрізу до 3,4кГц, поступає на груповий модуляційний підсилювач радіопередавача. Сигнал від абонента другого каналу, пройшовши диференційну систему ДС і амплітудний обмежувач АО, поступає на модулятор М, в якому звуковий спектр перетворюється в над тональні частоти за допомогою генератора піднесучої частоти. В результаті амплітудної модуляції частоти генератора (f=7,4кГц) звуковим спектром частот утворюються дві бокові смуги. За допомогою смужного фільтру СФ зі смугою пропускання 4,7-7,1кГц виділяється тільки нижня бокова смуга частот, яка поступає на вхід модуляційного підсилювача передавача.

Телеграфні посилки постійного струму від телеграфних апаратів або ключів, підключених до телеграфних каналів станції, поступають на передавальне реле ПР відповідного каналу, управляючи частотою генераторів Г1 (в першому каналі) і Г2 (в другому каналі). При негативних (безструмових) посилках генератор Г1 видає коливання з частотою 8,5кГц, при позитивних (струмних) – коливання з частотою 9,1кГц. Генератор Г2 генерує коливання з частотою 12,2 і 12,8кГц відповідно.

Таким чином, при передачі телеграфної роботи по каналах частоти генераторів Г1 і Г2модулюються по частоті.

Частотно-модульовані коливання через смугові фільтри ФТГ2 з частотою 8,4-9,2кГц в першому каналі і ФТГ4 з частотою 12,1-12,9кГц в другому каналі, поступають на груповий модуляційний підсилювач радіопередавача.

Сумарний сигнал від усіх каналів станції підсилюється в груповому модуляційному підсилювачі і подається на частотний модулятор, за допомогою якого модулюються по частоті високочастотні коливання збудника радіопередавача. Частотно-модульовані високочастотні коливання підсилюються та подаються з виходу радіопередавача через високочастотний кабель (фідер) в антенний пристрій.

Прийняті антеною коливання від кореспондента від кореспондента поступають по високочастотному кабелю (фідеру) на вхід радіоприймального пристрою, де вони підсилюються і перетворюються в сигнали низької частоти, які відповідають модулюючим сигналам радіопередавача. З виходу радіоприймача дані сигнали поступають на систему фільтрів телефонного і телеграфного блоків, за допомогою яких здійснюється розділення каналів.

Сигнали тональних (розмовних) частот першого телефонного каналу, пройшовши через фільтр низьких частот ФНЧ з частотою зрізу 3,4кГц, підсилювач і диференційну систему ДС, поступають до абонента.

Надтональні частоти другого телефонного каналу, пройшовши через смужний фільтр СФ зі смугою пропускання 4,7-7,1кГц, поступають на демодулятор ДМ, де за допомогою генератора Г піднесучої частоти звуковий спектр відновлюється. Після підсилення підсилювачем П сигнали звукового спектру через диференційну систему ДС поступають до абонента.

Для забезпечення переговорів по першому або другому телефонному каналах безпосередньо зі станції по радіолінії використовується переговорно-викликовий пристрій ПВП, який підключається в цьому випадку до відповідного телефонного каналу.

Надтональні частотно-модульовані коливання першого телеграфного каналу через смуговий фільтр ФТГ1 зі смугою пропускання 8,4-9,2кГц, амплітудний обмежувач АО і підсилювач П поступають на частотний детектор, де перетворюються в коливання, модульовані по напрузі і потім випрямляються випрямлячем. У випрямлячі струми управляють роботою приймального реле ПРР, якір якого відтворює телеграфну роботу сигналами постійного струму, подаючи їх в лінію, яка йде до телеграфного апарату. Частотно-модульовані коливання другого телеграфного каналу проходять через смужний фільтр ФТГ3зі смугою частот 12,1-12,9кГц і далі аналогічно тому, як це здійснюється по першому телеграфному каналу.

Робота станції з блоком підсилення потужності

Наявність блоку підсилення потужності дає можливість розширити тактичні характеристики станції в різних умовах:

 отримати більшу дальність;

 покращити якість зв’язку;

 зменшити рівень шумів;

 забезпечити задану дальність зв’язку при пониженій висоті антен.

Антенні системи

Приймання та передача високочастотних сигналів здійснюється на синфазну двоелементну Z-подібну антену з плоским рефлектором.

Z-подібна антена представляє собою систему із двох синфазно-живлячих зет-подібних випромінювачів, розміщених перед плоским рефлектором. Площина рефлектора виконана із металічних трубок. Синфазне живлення кожного випромінювача здійснюється через кабель типу РК-100-4-11, один кінець якого розпаюється на трансформатор, а інший підключається через точку нульового потенціалу до випромінювача а-а. трансформатор служить для узгодження вхідних опорів випромінювачів з опорами живлячих кабелів і закріплюється на рефлекторі. Струми із точок живлення розтікаються вздовж утворюючих випромінювача. Випромінювачі здвоєні в площині вектора напруженості електричного поля з метою звуження діаграми спрямованості. Максимальне випромінювання антени спрямоване перпендикулярно до рефлектора в сторону випромінювачів. Антена в робочому діапазонічастот390-420 МГц має коефіцієнт біжучої хвилі не менше 0,65.

Перший ТЛФ канал – тональний. Передача розмовних частот по цьому каналу здійснюється без перетворення. Ефективно передаваєма смуга частот в каналі – від 300 до 3400кГц.

Диференційна система служить для переходу з двопроводової абонентської лінії на чотирьохпроводову схему радіоканалу, забезпечуючи проходження розмовних струмів від комутатора тільки в сторону модуляційного підсилювача передавача, а розмовних струмів від радіоприймача – тільки в сторону комутатора або абонента.

Для з’єднання чотирьохпроводового тракту багатоканальної системи з двохпроводовим або абонентським трактом застосовується диференційна система (ДС) (див. слайд), яка складається із диференційного трансформатора (ДТ) і опору Zб.к., що називається балансним. (Zл – вхідний опір двохпроводового абонентського тракту). Затухання між трактом приймання і трактом передачі ідеальні диференційні системи, за умови узгодження навантажень на всіх [3]

,

де і називається балансним затуханням. При умові воно стає безкінечно великим.

Обмежувач амплітуди, включений в передавальну ланку каналу на виході диференційної системи ДС, служить для усунення перемодуляції передавача при сильних сигналах, які проходять з комутатора або від абонента.

Проаналізуємо процес обмеження амплітуди в діодному обмежувачі паралельного типу. Хай на вході (рис.2) діє синусоїдальна напруга .

До тих пір поки напруга на контурі буде меншою зворотного зміщення , струми діодів будуть дорівнювати нулю. Амплітуда напруги на виході паралельного обмежувача (точка А на рис. ) Uвих буде лінійно залежати від Uвх (режим 1 на рис.1) і пов’язана з еквівалентним опором контуру :

,

де S – крутизна підсилювального елемента.

Таке лінійне зростання вихідної напруги буде продовжуватись до значення Uвх, яке відповідає порогу обмеження: .

При подальшому збільшені Uвх напруга на виході стане більше Е0, і кожний із діодів стане проводити струм в ті моменти часу, коли миттєві значення напруги на діоді будуть перевищувати Е0, диференційний опір Rд відкритого діода зашунтує опір контуру Rω.

Підсилювач низької частоти конструктивно розміщений в елементі НЧ ТЛФ блоку і зібраний на лампі типу 12Ж1Л за трансформаторною схемою.

Приймач тонального виклику розміщений в елементі НЧ ТЛФ каналу і являє собою двоконтурний дискримінатор. Перший контур налаштований на частоту 800Гц (сигнал оперативного виклику). Другий контур – на частоту 930Гц (сигнал службового виклику). При прийомі оперативного виклику (800Гц) загоряється червона сигнальна лампа і в проводові лінію посилається індуктивний виклик з частотою 20-25Гц. Дзвінок на станції при цьому не дзвонить.

При прийомі службового виклику (930Гц) на станції загоряється червона сигнальна лампа і дзвонить дзвінок. Спеціальний струмоповертач при цьому не вмикається і в проводові лінію індикаторний виклик не посилається.

Приймач індукторного виклику. При надходженні індукторного виклику з проводової лінії на станції загоряється зелена сигнальна лампочка, дзвонить дзвінок і в радіолінію посилається викликовий сигнал з частотою 800Гц.

Генератор тонального виклику конструктивно розміщений в елементі перетворювача другого ТЛФ каналу і являється загальним елементом для обох ТЛФ каналів. Він працює безперервно на частоті 800Гц, яка використовується для передачі виклику від абонента (або зі станції) на комутатор (оперативний виклик).

ФНЧ 1го ТЛФ каналу, включені в його передавальній і приймальній лампах, по своїй схемі і електричних характеристиках ідентичні. Смуга пропускання оператора частот 300-3400Гц

2ий ТЛФ канал станції – над тональний. В основу його роботи покладено принцип телефонування ВЧ без передачі несучої частоти. При цьому розмовні частоти 300-2700Гц, що передаються по другому ТЛФ каналу перетворюються в більш високі частоти 4700-7100Гц, які і передаються по радіоканалу.

Посилка оперативного і службового викликів (вимірювального рівня) по 2ТЛФ каналу здійснюється від загального генератора тонального виклику на тих самих частотах, що і на першому ТЛФ каналі (відповідно 800 і 930Гц). Ці частоти в модуляторі М перетворюються у викликові частоти 6,6кГц (оперативний виклик) і 6,47кГц (службовий виклик), які і передаються по радіоканалу. При прийомі в демодуляторі Д здійснюється зворотне перетворення частот 6,6кГц і 6,47кГц відповідно в частоти 800Гц і 930Гц, які впливають на приймач тонального виклику 2ТЛФ так же як і в 1ТЛФ каналі

Генератор частоти 7,4кГц конструктивно розміщений в елементі перетворювача і являється загальним елементом для модулятора 2ТЛФ каналу.

Гр.-10

2. БЛОК ТЕЛЕГРАФНИХ КАНАЛІВ

Телеграфні канали станції – над тональні. Робота їх основана на принципі телеграфування частотно-модульованими коливаннями. Кожний ТЛГ канал складається із передавального і приймального пристрою і лінійної частоти.

Блок схеми обох ТЛГ каналів однакові. Перетворювач живлення лінійних ланок являється загальним елементом для обох ТЛГ каналів.

Позитивним посилкам при роботі апаратів П-100 або струмовим посилкам при роботі апаратів СТА-М67Б відповідають коливання з частотою 9,1 (12,8)кГц. Негативним або без струмовим посилкам – коливання частотою 8,5 (12,2)кГц. Частота коливань генератора в момент переходу якоря передавального реле від одного контакту до другого рівня середньої частоти 8,8 (12,5)кГц.

Таким чином, при передачі позитивних (струмних) посилок частота коливань генератора збільшується на Δfм=300Гц, при передачі негативних (безструмних) посилок зменшується на ту ж величину відносно середньої частоти. Величина Δfм називається відхиленням (девіацією) частоти генератора від її середнього значення.

Таким чином, ТЛГ посилки постійного струму перетворюються в ЧМ коливання надтональної частоти. Так як девіація частоти весь час залишається постійною, необхідна ширина смуги для передачі ЧМ надтональних коливань визначається найбільшою швидкістю телеграфування, яка для ТЛГ каналів станції рівна 70Бод. При цьому смуга частот, що зайнята кожним ТЛГ каналом, складає близько 800Гц.

Лінійні ланки ТЛГ каналів забезпечують роботу:

• струмами двох напрямів з роздільними ланками передачі і прийому (двохполюсна робота);

• струмом одного каналу з роздільними ланцюгами передачі і прийому (однополюсний дуплекс);

• струмом одного напряму з нероздільними ланками передачі прийому (однополюсний симплекс).

Перехід від одного виду роботи до іншого здійснюється за допомогою перемикача ручка якого виведена на передню панель блоку. За допомогою цього ж перемикача можливо подати в радіолінію частоти, які відповідають струмній і безструмній посилках телеграфного апарату.

ЛЕКЦІЯ № 10

Тема№4. Радіорелейні станції комплексів зв’язку

Заняття №4. Радіорелейна станція Р-415В

ВСТУП

Радіорелейна станція Р-415В в порівнянні з РРС Р-405МПТ-1 є більш сучасною і побудована, в основному, на мікроелектронній техніці. Процеси настройки передавального та приймального пристроїв – автоматизовані. Значно зменшений час перевірки та підготовки до роботи. Стабільність частоти та надійність роботи – підвищена.

РРС Р-415В використовується в комплексах СРЗ Р-362М; Р-361МК (МКМ); Р-357МК (МКМ). В основному РРС служить для забезпечення зв’язку між апаратними, управління передавачами КХ діапазону. Також, телефонні канали можуть використовуватись для ущільнення апаратурою П-327-12 або П-318.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Р-415В.

Призначення. Радіостанція Р-415В призначена для організації малоканальних ліній зв’язку, відгалуження каналів від магістральних ліній зв’язку і дистанційного управління КХ і УКХ радіопередавачами.

Апаратура радіостанції забезпечує без пошукове входження у зв'язок і ведення зв’язку без ручної підстройки як на зупинці так і стані руху.

Радіостанція зберігає працездатність при температурі зовнішнього середовища від -30°С до +50°С.

Склад. До складу радіостанції входять такі частини:

• шкаф апаратної Б30-2;

• блок ущільнення каналів Б17;

• блок контролю і управління Б01-1;

• блок прийомопередавача ДБ03;

• блок перемикання Б18;

• синтезатор частот Б02;

• блок живлення Б04;

• антена направлення ДБ11;

• мікротелефонна трубка МТ-50;

• запасні речі.

Технічні характеристики:

• діапазон робочих частот – 390-429,800МГц;

• кількість робочих частот – 200;

• сітка частот – 200кГц;

• рознос між частотами приймача і передавача – не менше 75 фіксованих хвиль, або 15МГц.

Режим роботи радіостанції.

Радіостанція забезпечує наступні режими робіт:

1. режим одночасної роботи по двох телефонних (ТЛФ) і двох телеграфних (ТЛГ) каналах (режим БУК);

2. одноканальний режим (режим СИМПЛ.), при якому забезпечується симплексна робота по любому телефонному каналу з підвищеною девіацією частоти;

3. режим чергового прийому (ДЕЖ.ПРИЕМ), при якому забезпечується прийом виклику по любому телефонному каналу;

4. режим дистанційного управління короткохвильовими передавачами (режим КАНАЛ ДУ);

5. режим автоматичного контролю (КОНТР.): передавання – режим КОНТР.Прд і приймання – режим КОНТР.Прм – без випромінювання в простір. При цьому забезпечується контроль справності апаратури;

6. режим автоматичного настроювання прийомопередавача (НАСТРОЙКА), при якому забезпечується можливість настройки на любу фіксовану пару частот прийому і передачі за допомогою декадних перемикачів синтезатора частот.

Типи антен і їх характеристики. Антена направленості ДБ11 забезпечує коефіцієнт підсилення (відносно ізотропного випромінювача) не менше 11дБ.

Дальність зв’язку. На середньопересічній лісистій, степовій місцевості при роботі на направлені антени, радіостанція забезпечує дальність зв’язку не менше 300км. При цьому забезпечується співвідношення сигнал/шум в любому ТЛФ каналі не менше 35дБ. Вірогідність похибки в ТЛГ каналі складає не більше 10-5 за 99,4% часу роботи.

На відкритих трасах при прямій видимості між антенами впевнений зв'язок може бути забезпечений на більші відстані (до 50-70км), але при цьому вказана завадозахищеність і достовірність передачі не гарантується. Але при цьому вказана завадозахищенність і достовірність передачі не гарантуються.

Характеристики каналів та групового тракту. Канали тональної частоти мають наступні номінальні рівні на частоті 800Гц:

• чотирьохпроводовий кінцевий на передачу – 173мВ;

• чотирьохпроводовий на прийом – 1,28мВ;

• чотирьохпроводовий транзит на передачу і прийом – 519мВ;

• двохпроводовий кінцевий на передачу – 775мВ;

• двохпроводовий на прийом – 348мВ.

У всіх режимах забезпечується регулювання приймальних рівнів в межах не менше, чим 3,5дБ.

Смуги ефективно передаваємих частот ідентичні в обох каналах і складають 300-3400Гц.

Коефіцієнт нелінійних викривлень каналу тональної частоти при роботі в режимі КОНТР.ПРМ складає не більше 2,5%.

Викривлення в телеграфних каналах не перевищують 5%. При повному завантаженні каналів тональної частоти приріст викривлень не повинен перевищувати 2%.

По телеграфних каналах забезпечується регулювання перевищень не менше, чим на 20% в обидві сторони та встановлення нульового перевищення з похибкою не більше 3,5%.

Величина лінійної напруги телеграфних ланок знаходиться в межах від 15В до 25В при номінальному навантаженні 1000Ом.

Потужність передавача на виході блоку підсилення потужності складає не менше 6,5Вт.

Побічні випромінювання передавача на виході блоку прийомопередавача складають не менше -70дБ.

Чутливість радіоприймального пристрою при відношенні сигнал/шум 35дБ складає не менше 4,5мкВ.

Смуга пропускання та вибірковість приймача .

Смуга складає на рівні -3дБ не менше 320 кГц.

Реальна вибірковість та вибірковість по побічних каналах прийому складає не менше 70дБ.

Стабільність частоти збуджувача передавального пристрою і гетеродина приймального пристрою не гірше

Електроживлення радіорелейної станції Р-405МПТ-1 здійснюється від однофазної мережі змінного струму напругою частотою 50Гц.

Система контролю забезпечує в робочому режимі контроль та індикацію стану зв’язку, в контрольних режимах – контроль стану блоків апаратури та індикацію несправних блоків.

Маса апаратної стійки – 85кг.

ВИСНОВКИ

Радіостанція Р-415В призначена для організації малоканальних ліній зв’язку, відгалуження каналів від магістральних ліній зв’язку і дистанційного управління КХ і УКХ радіопередавачами.

Радіорелейна станція Р-415В в порівнянні з РРС Р-405МПТ-1 є більш сучасною і побудована, в основному, на мікроелектронній техніці. Процеси настройки передавального та приймального пристроїв – автоматизовані. Значно зменшений час перевірки та підготовки до роботи. Стабільність частоти та надійність роботи – підвищена.

2. СТРУКТУРНА СХЕМА ТА ПРИНЦИП РОБОТИ Р-415В

Взаємодія окремих блоків та вузлів радіостанції Р-415В показана на структурній схемі (див. слайд).

Прийнятий антенно-фідерним пристроєм високочастотний сигнал через вимірювач прохідної потужності ВПП і приймальне плече фільтру частотного розв’язання ФЧР поступає в приймач, де підсилюється, перетворюється в сигнал групового спектру та подається в блок контролю і управління БКУ. В блоці контролю і управління в тракті приймання сигнал групового спектру доводиться до необхідного рівня та подається в апаратуру ущільнення.

Створений в апаратурі ущільнення груповий сигнал поступає через тракт передачі блоку контролю і управління БКУ на частотний модулятор синтезатора частоти збудника СЧЗ. Промодульований високочастотний сигнал збудника, підсилений передавачем БПП, через передавальне плече фільтра частотного розв’язання ФЧР та вимірювача прохідної потужності ВПП подається в антенно-фідерний пристрій.

Управляючий пристрій автоматичного настроювання фільтрів АНФ в блоці контролю і управління БКУ та виконавчі пристрої автоматичного настроювання фільтрів АНФ в блоці прийомопередавача БПП служать для автоматизованого перестроювання фільтру частотного розв’язання ФЧР.

Пристрій контролю блоку контролю і управління БКУ призначений для обробки сигналів контрольних датчиків та індикації наявності зв’язку в режимі РАБОТА або справності вузлів в режимах КОНТР.Прм, КОНТР.Прд.

Навантаження призначене для створення еквіваленту антени в режимах контролю і настроювання. Блок живлення включає в себе вторинні джерела живлення.

Автоматизована система настроювання радіостанції

Автоматизована система настроювання радіостанції Р-415В охоплює функціональні вузли приймально-передавальної апаратури ППА радіостанції

Р-415В єдиним алгоритмом управління в режимі настроювання.

Для перестроювання частоти радіостанції необхідне перестроювання наступних функціональних елементів, які входять в різні блоки приймально-передавальної апаратури:

фільтр частотного розв’язання ФЧР;

фільтри підсилювача високої частоти приймального пристрою ФС;

фільтри гетеродинного сигналу ФСГ;

синтезатор частоти гетеродину СЧГ;

синтезатор частоти збудника СЧЗ.

Перестроювання здійснюється в автоматично організованому режимі настроювання за допомогою декадних перемикачів та кнопки НАСТРОЙКА, яка знаходиться в синтезаторі частот СЧ. Натисненням кнопки НАСТРОЙКА в блоці контролю і управління БКУ формуються управляючі сигнали «+27В АНФ», «+27В НАСТР.Прм» та «+27В НАСТР.Прд». Правильність встановлення робочих хвиль контролюється цифровими індикаторами частоти збуджувача і гетеродина (ЦІЗ, ЦІГ).

Настроювання фільтру частотного розв’язання ФЧР приймального плеча блоку прийомо-передавача БПП здійснюється по сигналу робочої частоти приймача , який поступає на вхід приймача зі збудника власного передавача в автоматично організованому режимі настроювання приймача ПРМ (управляючий сигнал «+27В НАСТР.Прм»). В цьому режимі вхідний атенюатор (Ат.Упр.) підсилювача потужності передавального пристрою закривається (управляючий сигнал « =27В НАСТР.Прм.» впливає через підсилювач П) і виключає появу високочастотного сигналу на виході підсилювача потужності.

Настроювання фільтру частотного розв’язання ФЧР передавального плеча блоку прийомо-передавача БПП здійснюється по сигналу робочої частоти в автоматично організованому режимі настроювання передавача (управляючий сигнал «+27В НАСТР.Прд») з пониженою вихідною потужністю. Такий режим дозволяє полегшити роботу потужного вихідного транзисторного каскаду передавального пристрою ПРД на розузгоджене навантаження (фільтр частотного розв’язання ФЧР в момент перестроювання) і запобігти випромінюванню в ефір. В режимі автоматизованого настроювання приймально-передавальної апаратури ППА радіостанція навантажена на вбудований еквівалент навантаження.

Настроювання приймального тракту

Настроювання приймального тракту основане на організації високочастотного шлейфу, причому сигнал з частотою приймання формується безпосередньо в тракті збуджувача.

По команді «+27В НАСТР.Прм», яка поступає з блоку контролю і управління БКУ після натиснення кнопки настроювання на блоці синтезатора частот СЧ, високочастотне реле у вимірювачі прохідної потужності ВПП переключає вихід блоку прийомо-передавача БПП на еквівалент навантаження, яке знаходиться у вимірювачі прохідної потужності ВПП. Одночасно закривається підсилювач потужності, а частина високочастотного сигналу з його входу через атенюатор підсилювача потужності поступає на атенюатор у вимірювачі прохідної потужності ВПП, затухання якого при подачі сигналу «+27В НАСТР.Прм» значно зменшиться. Далі сигнал через спрямований відгалужувач СВ заводиться в основний тракт і поступає на приймальне плече фільтру частотного розв’язання ФЧР Прм. Приймальне плече фільтру частотного розв’язання ФЧР в цей час перестроюється і при співпаданні смуги фільтру з частотою настроювання (приблизно на рівні мінус 4-12дБ відносно максимального рівня резонансної характеристики фільтру частотного розстроювання ФЧР) сигнал поступає в підсилювач високої частоти ПВЧ, перетворюється в змішувачі в сигнал та поступає на амплітудний детектор АДт в підсилювач проміжної частоти 1 ППЧ-1.

Продетектований сигнал перетворюється в амплітудному детекторі АДт і в елементі контролю (які входять до складу схеми контролю підсилювача високої частоти ПВЧ) в сигнал логічного рівня (лог.1 – в смузі фільтру, лог.0 – поза смугою), який і являється сигналом настроювання фільтру частотного розв’язання ФЧР приймача. З елемента контролю ЕК цей сигнал подається на пристрій управління ПУ. При наявності управляючої команди «+27В НАСТР.Прм» пристрій управління ПУ дозволяє проходження сигналу, несучого інформацію про настроювання приймального тракту, який в подальшому поступає в блок контролю і управління БКУ (схему управління двигуном СУД) для обробки і отримання сигналів управління кроковим двигуном фільтру частотного розв’язання ФЧР приймача.

Настроювання передавального тракту

По команді «+27В НАСТР.Прд» з реле К5 автоматично розпочинається настроювання передавального тракту в режимі пониженої потужності. Режим пониженої потужності створюється подачею сигналу «+27В НАСТР.Прд» через діод на пристрій автоматичного регулювання потужності і захисту АРПіЗ підсилювача потужності. На вхід підсилювача потужності із синтезатора частот СЧ поступає сигнал з необхідною частотою передачі. Із-за відсутності сигналу «+27В НАСТР.Прм» підсилювач потужності відкритий, а атенюатор у вимірювачі прохідної потужності ВПП закритий. Високочастотне реле К2 у вимірювачі прохідної потужності ВПП при наявності команди «+27В НАСТР.Прд» перемикає вихід блоку на еквівалент навантаження. Підсилений в підсилювачі потужності сигнал поступає на передавальне плече фільтру частотного розв’язання ФЧР.

В залежності від точності настроювання фільтру частотного розв’язання ФЧР на вимірювач прохідної потужності ВПП поступає сигнал зі змінним рівнем потужності. У вимірювачі прохідної потужності ВПП частина сигналу відгалужується через спрямований відгалужувач СВ, детектується в АДт, підсилюється та формується сигнал з логічним рівнем. Далі дана інформація поступає через управляючий пристрій в схему управління двигуном СУД для подальшої обробки та отримання сигналів управління кроковим двигуном фільтру частотного розв’язання ФЧР передавача.

По команді «Дозвіл ПРД» включається схема вмикання передавача (Сх..вкл.Прд), замкнуті контакти реле К5 підключають обмотки реле К8 схеми затримування. Одночасно знімається команда «+27В НАСТР.Прм» і видається команда «+27В НАСТР.Прд». через нормально замкнуті контакти реле К4 до реле К2 підключається кінцевий вимикач плеча передавача. Контакти реле К6, К7 підключають до схеми управління двигуном Сх..УД обмотки крокового двигуна КД плеча фільтру частотного розв’язання ФЧР передавача (ланка «Управління КД»).

Після спрацювання схеми затримування в схему управління двигуном Сх..УД подається команда «Дозвіл КД Прд». Напруга живлення обмоток крокового двигуна КД у вигляді імпульсів із схеми управління двигуном Сх.УД через контакти реле К6, К7 поступає на двигун плеча фільтру частотного розв’язання ФЧР передавача. Двигун плеча фільтру частотного розв’язання ФЧР передавача починає обертатись, в момент натиснення кулачком редуктора на кінцевий вимикач із фільтру частотного розв’язання ФЧР на обмотку реле К2 через нормально замкнуті контакти реле К4 поступить сигнал « Уст. 0 Прд» і через замкнуті контакти реле К2 в схему пошуку екстремуму поступить сигнал «Відлік». Двигун плеча фільтр частотного розв’язання ФЧР передавача реверсується (змінить напрямок обертання на зворотній), здійсниться настроювання плеча фільтру частотного розв’язання ФЧР передавача.

Після настроювання плеча фільтру частотного розв’язання ФЧР передавального пристрою на середину смуги із схеми пошуку екстремуму приходить команда «Кінець настр.» на схему вмикання автоматичної настройки фільтру АНФ. При цьому реле К1 вимикається і вимикає реле К3. Система авто настроювання обезструмлюється

Зупинити настроювання приймального або передавального пристрою можна за допомогою перемикача РАБОТА-КОНТР. На передній панелі блоку контролю і управління БКУ, поставивши його в положення КОНТР.Прм або КОНТР.Прд. При цьому живлення системи автоматичного настроювання фільтру частотного розв’язання ФЧР відключається (команда « Сброс АНФ»).

групового заняття № 11

Тема№4. Радіорелейні станції комплексів зв’язку

Заняття №4. Особливості побудови та функціонування РРС Р-415В

Літучка

Настройка ПРМ тракту основана на організації ВЧ шлейфу, причому, сигнал з частотою прийому формується безпосередньо в тракті збудника.

По команді «+27В НАСТР.ПРМ», яка надходить з БНУ після натискання кнопки НАСТРОЙКА на блоці СЧ реле перемикає вихід передавача на еквівалент навантаження.

При цьому закривається підсилювач потужності передавача. Далі частина енергії збудника поступає на приймальне плече ФЧР. Приймальне плече ФЧР перестроюється в цей час і при співпаданні смуги фільтра з частотою настройки сигнал поступає в ПВЧ, перетворюється у змішувачі в сигнал f1ПЧ, і поступає на схему амплітудного детектора. Далі амплітудний детектор виробляє сигнал логічного рівня, який і являється сигналом настройки фільтру частотних розв’язок ПРМ.

При отриманні цього сигналу, який несе інформацію про настройку приймального тракту, поступає команда в блок контролю і управління для обробки і отримання сигналів управління кроковим двигуном ФЧР ПРМ.

2. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА НАСТРОЙКИ ПЕРЕДАВАЛЬНОГО ТРАКТУ

По команді «+27В НАСТР.ПРД», яка поступає з блоку контролю і управління, автоматично розпочинається настройка передавального тракту в режимі пониженої потужності.

На вхід підсилювача потужності із синтезатора частот поступає сигнал із необхідною частотою передачі.

ВЧ реле у випромінювачі потужності при наявності команди «+27В НАСТР.ПРД» переключає вихід блоку на еквівалент навантаження. Підсилений у підсилювачі потужності сигнал поступає на передавальне плече ФЧР.

В залежності від точності настройки ФЧР на випромінювач прохідної потужності поступає сигнал із змінним рівнем потужності.

У вимірювачі прохідної потужності частина сигналу відгалужується через направлений відгалужувач, детектується в амплітудному детекторі, підсилюється і формується сигнал з логічним рівнем.

Далі ця інформація поступає в блок контролю і управління для подальшої обробки отримання сигналів управління кроковим двигуном ФЧР ПРД.

3. АВТОМАТИЗОВАНА НАСТРОЙКА ФІЛЬТРУ ЧАСТОТНИХ РОЗВ’ЯЗОК

Система автоматизованої настройки ФЧР (САНФ) служить для автоматичної настройки приймального або передавального плеча ФЧР БПП на несучу частоту корисного сигналу в любому з робочих діапазонів і являється складовою частиною автоматизованої системи настройки радіостанції.

САНФ складається із формувача сигналів управління (ФСУ), субблоку управління двигуном (СУД) і електромеханічного приводу з кроковим двигуном, який знаходиться в ФЧР.

Основою автоматичної настройки являється цифрове управління електромеханічним приводом і відлік середини смуги пропускання цифровим методом.

Після подачі команди «НАСТРОЙКА» схема управління (СУ) формує сигнал, який вмикає генератор тактових імпульсів (ГТІ) з частотою fТ (приблизно 260 імпульсів за секунду), який управляє роботою крокового двигуна (КД) через чотирьохканальний розподілювач (Р), чотирьохканальний підсилювач (П) і встановлює в початковий стан реверсивний лічильник (Рліч) та тригер управління (Тг).

Розподілювач формує визначену послідовність імпульсів, які живлять обмотки управління (ОУ) крокового двигуна через підсилювач. Ротор КД приходить в обертання і через редуктор (І) обертає ротор конденсатора змінної ємності (КПЕ) ФЧР. Здійснюється пошук необхідної частоти настройки ФЧР (fнастр).

Сигнал fнастр поступає через плече ФЧР, що настроюється, (приймача або передавача) на амплітудний детектор, який знаходиться в ПВЧ або ВПП відповідно. Амплітуда напруги на виході детектора залежить від степені настройки ФЧР на частоту настройки. Як тільки fнастр попадає в смугу пропускання ФЧР, напруга з амплітудного детектора різко зростає, спрацьовує порогів елемент (ПЕ) і відкривається перший канал (канал 1) ключової схеми (Кл.). Імпульси ГТІ поступають на реверсивний лічильник через схему ділення на два, записуючи кількість імпульсів N, яка відповідає ширині смуги пропускання ФЧР з частотою .

На розподілювач імпульси ГТІ поступають із частотою FТ (оминаючи схему ділення на 2). Тому реверсивний лічильник запише кількість імпульсів N, яка у два рази менша числа кроків, зроблених кроковим двигуном КД. Принцип знаходження середини смуги пропускання ФЧР приведений на рис. .

Після проходження смугою ФЧ частоти fнастр сигнал АДт різко падає. Це призводить до переключення ПЕ. Сигнал із ПЕ впливає на розподілювач Р і змінює послідовність імпульсів, живлячих через підсилювач П обмотки управління крокового двигуна. КД реверсується. Одночасно з цим перекидається тригер Тг. Сигнал з Тг вимикає перший канал (канал 1), вмикає другий канал (канал 2) і встановлює реверсивний лічильник в режим відрахування. Після цього ротор КД розпочинає обертання у зворотний бік, а на реверсивний лічильник подаються імпульси ГТІ по другому каналу (канал 2) Кл., оминаючи схему ділення на два, тобто з частотою Fвідр. Реверсивний лічильник відраховує записане раніше число N. Щоб настроїтись на середину смуги пропускання, необхідно зупинити КД у той момент, коли будуть відраховані всі імпульси прямого ходу. Це здійснюється сигналом, який поступає після відрахування числа із реверсивного лічильника по ланці «Кінець.настр» в схемі управління. По цьому сигналу СУ вимикає схему перестроювання.

Для скорочення часу настройки, а також запобігання взаємного впливу передавального і приймального плеча ФЧР в процесі перетворення вибраний наступний алгоритм роботи САНФ. В процесі перестроювання із синтезатора частот СЧ в САНФ поступає інформаційний сигнал про різницю частот настройки передавача і приймача « Низ. діап» рівнем Лог.0, якщо частота приймання більша частоти передавання, або рівнем Лог.1, якщо частота передавання більша частоти приймання. Цим забезпечується перестроювання по найкоротшому шляху передавального плеча ФЧР з метою виведення смуги пропускання за початок (або закінчення) піддіапазону в залежності від логічного рівня сигналу із синтезатора частоти (СЧ). Потім, як описано раніше, настроюється приймальне та передавальне плече ФЧР.

ЛЕКЦІЯ № 11

Тема№4. Радіорелейні станції комплексів зв’язку

Заняття №7. Радіорелейна станція Р-419А

ВСТУП

Радіорелейна станція Р-419А, а саме її модифікація ЗАРНИЦА – ВЧ, являється складовою частиною рухомих пунктів управління Р-362М. Виріб Р-362М призначений для управління і контролю роботи спеціальних вузлів зв’язку польового типу з рознесеними приймальним та передавальним центрами.

Для того , щоб уяснити призначення, задачі та технічні можливості Р-419А, необхідно вивчити коротко задачі і можливості виробу Р-362М.

Для зниження рівня взаємних завад при проведенні одночасно великої кількості сеансів радіозв’язку вузол зв’язку будується по принципу рознесених приймального та передавального центрів.

В даному випадку приймальні і передавальні засоби зосереджені відповідно на приймальному і передавальному центрах, віддалених один від одного на відстань до 15км. Для розширення функціональних можливостей вузла зв’язку до складу центрів включені окремі радіостанції Р-357М.

Всі вироби, які входять до складу радіовузла, підключаються до пунктів управління Р-362М приймального та передавального центрів відповідно. Радіоприймальним вузлам Р-361М та радіо передавальним вузлам Р-358 присвоюються номера з 1 по 10, а виробам Р-357М – з 11 по 15.

Управління і контроль роботи всіх засобів здійснюється за допомогою двох пунктів управління, розміщених на приймальному та передавальному центрах.

З цією метою між виробами Р-362М забезпечується два стволи багатоканального телефонного та телеграфного зв’язку. Загальне керівництво роботою вузла здійснюється черговим по зв’язку із пункту управління приймального центру.

Вся каналоутворююча апаратура виробу Р-362М умовно розділена на два ідентичних комплекти – 2 стволи. До складу кожного ствола входять:

радіорелейна станція «Зарница ВЧ» (Р-419А);

апаратура ущільнення «Азур-6»;

апаратура ущільнення П-327-12;

два комплекти перехідних пристроїв П-327-ПУ6.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РРС Р-419А

Станція призначена для організації самостійних радіорелейних або кабельних ліній зв’язку , а також для відгалуження каналів від багатоканальних радіорелейних, тропосферних і проводових ліній зв’язку. Окрім того, станція може використовуватись як радіовставка в кабельній лінії зв’язку.

Апаратура станції забезпечує:

1. Без пошукове входження у зв'язок та ведення зв’язку без підстроювання.

2. Можливість відгалуження будь-яких телефонних каналів або одного широкого каналу абонента.

3. Гучномовний службовий зв’язок з вузлом по будь-якій службовій лінії.

4. Гучномовний службовий зв’язок по службовому каналу апаратури ущільнення «Азур-6».

5. Службовий зв’язок в русі станції в колоні (за допомогою радіостанції Р-105М).

6. Гучномовний службовий зв’язок між кузовом і кабіною.

Станція зберігає працездатність при температурі від -30º до +50ºС.

Радіорелейна станція Р-419А забезпечує дуплексний зв'язок в діапазоні 480-645МГц, на 550 фіксованих частотах з дискретністю 300кГц та служить для організації двох радіорелейних ліній між приймальним та передавальним центрами.

Перетворення сигналів абонентів, що передаються, по телефонних каналах в лінійний спектр частот, який поступає на частотний модулятор радіо передавального пристрою та зворотне перетворення лінійного спектра з радіоприймального пристрою у сигнали, які надходять до абонентів, здійснюється за допомогою шестиканальної апаратури ущільнення «Азур-6».

Апаратура ущільнення «Азур-6» забезпечує можливість організації замість трьох каналів тональної частоти одного широко смужного каналу в діапазоні частот 12,3-23,4кГц.

Склад.

У радіорелейній станції Р-419А прийняті наступні умовні позначення складових частин апаратури станції:

Б01 – блок контролю і управління БКУ;

Б02 – синтезатор частот СЧ;

Б05М – блок комутації каналів;

Б09 – випрямляч;

Б18-2 – пристрій перемикань;

Б22 – еквівалент антени (навантаження);

Б28 – блок комутації режимів БКР;

Б30-3 – шафа апаратна;

5Б03 – блок прийомопередавача діапазонну 480-644,7МГц;

2Б11 – антена направлена;

Б04 – блок живлення.

Діапазон та кількість робочих частот.

Діапазон – 480-644,7МГц.

Кількість робочих частот – 550.

Сітка робочих частот – 300кГц.

Рознесення між частотами приймача та передавача – не менше ±150 фіксованих хвиль.

Режими роботи станції.

Апаратура станції забезпечує такі режими роботи:

1. Кінцевий (ОКОН.) – для роботи по шести каналах тональної частоти та одному службовому каналу в двох незалежних напрямках.

2. Чергового прийому (ДЕЖ. ПРИЕМ).

3. Зовнішнього ущільнення шестиканальною апаратурою ущільнення в робочому діапазоні (УПЛ. 1).

4. Автоматичного функціонального контролю без випромінювання в простір.

Антена.

Антена направлена 2Б11 забезпечує коефіцієнт підсилення – не менше 14,5 дБ. Коефіцієнт стоячої хвилі – не більше 1,82.

Коефіцієнтом відображення називається відношення амплітуди, відображеної від навантаження до амплітуди падаючої хвилі. Коефіцієнт відображення залежить від опору навантаження наступним чином:

,

де - опір навантаження;

- хвильовий опір лінії.

Нижче наведені значення коефіцієнтів відображення для деяких конкретних випадків:

розімкнута лінія , то ;

короткозамкнута лінія , то ;

ідеальна лінія, яка навантажена на реактивний опір (

,

Лінія навантажена на опір, який дорівнює її хвильовому опору ( :

.

В розімкнутій, коротко замкнутій або навантаженій на реактивний опір лініях К=0, де К – коефіцієнт біжучої хвилі. Такий режим в лінії називається режимом стоячої хвилі.

Випадку К=1 відповідає режим біжучої хвилі, при якому в лінії існує лише хвиля, яка розповсюджується в напрямку від генератора.

Характеристика каналів та групового спектра.

Канали тональної частоти мають такі номінальні рівні на частоті 800Гц:

чотирипроводовий кінцевий на передачу -13дБ, на прийом -4дБ;

двопроводовий кінцевий на передачу – 0дБ, на прийом -7дБ.

Смуга частот, що ефективно передаються, в каналі тональної частоти складає 0,3-3,4кГц, службового каналу – 0,3-2,4кГц.

Коефіцієнт нелінійних викривлень каналу тональної частоти при номінальному рівні на частоті 0,8кГц не перевищує 1,5%.

Захищеність каналу тональної частоти від нечітких перехідних завад складає не менше 47дБ.

Апаратура станції в режимі зовнішнього ущільнення 12-канальною апаратурою (УПЛ. ІІ) забезпечує прийом і передачу 12 каналів тональної частоти по груповому спектру з організацією службового зв’язку по радіолінії та з апаратурою зовнішнього ущільнення.

Характеристика передавального пристрою.

Потужність передавача на рознімі Антена блока прийому передавача в режимі нормальної потужності складає не менше 6 Вт, в режимі пониженої потужності – 0,005 – 0,25 потужності в нормальному режимі.

Рівні побічних випромінювань передавача не перевищують -70дБ.

Характеристика приймального пристрою.

Чутливість – не менше 8мкВ.

Коефіцієнт шуму – не більше 10дБ.

Смуга пропускання на рівні 3дБ – не менше 1600кГц.

Вибірковість по дзеркальній та проміжній частотах – не менше 80дБ.

Нестабільність частот.

Відносна нестабільність частот збуджувача передавального пристрою та гетеродина приймального пристрою складає не більше ±1×10-5.

ВИСНОВКИ

Радіорелейна станція Р-419А, а саме її модифікація ЗАРНИЦА – ВЧ, являється складовою частиною рухомих пунктів управління Р-362М. Виріб Р-362М призначений для управління і контролю роботи спеціальних вузлів зв’язку польового типу з рознесеними приймальним та передавальним центрами.

Станція призначена для організації самостійних радіорелейних або кабельних ліній зв’язку , а також для відгалуження каналів від багатоканальних радіорелейних, тропосферних і проводових ліній зв’язку. Окрім того, станція може використовуватись як радіовставка в кабельній лінії зв’язку.

2.ПОБУДОВА ТА ПРИНЦИП РОБОТИ Р-419А

Взаємодія окремих блоків радіорелейної станції Р-419А показана на слайді. Прийнятий антеною високочастотний сигнал по антенному фідеру подається на вхід приймача блока прийому передавача апаратної стійки. Після підсилення і перетворення сигнал групового спектра з виходу приймача через блок контролю та управління поступає в блок комутації режимів і далі в апаратуру ущільнення.

Режим роботи станції встановлюється перемикачами на блоці комутації режимів. Комутація телефонних каналів здійснюється на блоці комутації каналів Б05М, передача абонентам – за допомогою штепселів, переприймання – за допомогою комутаційних шнурів, причому можлива комутація будь-якого телефонного каналу.

Для перевірки роботи станції «На себе» передбачене підключення прийомопередавачів до навантажень Б22 (еквівалентів антен). За допомогою блока комутації каналів та пульту зв’язку водія забезпечується:

2. гучномовний службовий зв’язок між кузовом і кабіною;

3. гучномовний службовий зв’язок як із кузова, так і із кабіни з операторами аналогічних пристроїв через радіостанцію Р-105М;

4. контрольне прослуховування переговорів, які ведуться по радіоканалу;

5. приймання виклику голосом з радіостанції Р-105М під час службового зв’язку;

6. переривання радіопередачі при надходженні службового виклику (без виходу в ефір) від оператора своєї РРС;

7. візуальна сигналізація вмикання радіостанції Р-105М на передачу оператору, який веде радіозв’язок;

8. автоматичне підключення тракту приймання радіозв’яку при надходженні на вхід радіостанції Р-105М несучої частоти$

9. регулювання гучності сигналу, що приймається.;

10. незалежне вмикання блока комутації каналів та пульту зв’язку водія як із кузова, так і з кабіни.

Апаратна стійка являє собою апаратну шафу, в чарунках якої розміщені блоки.

На правій стінці шафи є заглиблення з розміщено в ньому скобою для викрутки, необхідної для демонтажу блоків. У нижній частині шафи знаходиться плита для кріплення стійки до основи або амортизаційної рами.

На передній стінці апаратної шафи у верхній частині розміщений тумблер СЕТЬ-ВКЛ. та гнізда КОММУТАЦИЯ СЕТИ закриті кришкою. На лівій стороні у верхній частині знаходиться фірм енна планка з шифром та заводським номером апаратури.

Міжблочні високочастотні з’єднання здійснюються кабелями, які знаходяться за панелями блоків.

Між блочні низькочастотні з’єднання здійснюються проводами, об’єднаними шлейфами. Шлейфи закріплені на перегородках шафи таким чином, що їх вільні кінці дають змогу висувати блок із шафи до упору. Розніми зовнішніх під єднань розміщені зверху стійки в заглибленні шафи.

Синтезатор частот призначений для утворення робочих частот збуджувача передавального пристрою та першого гетеродину приймального пристрою станції, пуску (кнопка НАСТРОЙКА) і контролю (індикатори КОНТР. АНФ, ПЕРЕДАЧА, ПРИЕМ) роботи автоматичного настроювання фільтрів, а також видачі команд на перестроювання перемножувачів частоти та смугових фільтрів в блоці прийомопередавача.

Блок СЧ включає в себе синтезатор частот збуджувача СЧЗ і синтезатор частот гетеродина СЧГ. Діапазон частот СЧЗ – 80-119,95МГц, діапазон частот гетеродину СЧГ – 88-127,95МГц. Частоти СЧЗ і СЧГ встановлюються трирозрядними декадними перемикачами з інтервалом 50кГц.

Частота вихідного сигналу синтезатора частот збуджувача СЧЗ та синтезатора частот гетеродина СЧГ визначається по формулах:

де N – номер фіксованої частоти, яка встановлюється декадними перемикачами.

Потужність високочастотних сигналів на виходах І, ІІ ВОЗБ.СЧЗ та І, ІІ ГЕТ дорівнює 21 9мВт на навантаженнях з номінальним опором 50 Ом. Крутизна модуляційної характеристики частотного модулятора складає 0,4МГЦ/В 12%. Вхідний опір модулятора - 600 50 Ом симетричний.

Блок прийомопередавача БПП 5Б03 призначений для виділення та демодуляції прийнятих антеною частотно-модульованих високочастотних сигналів кореспондента, а також для формування потужних високочастотних сигналів передавача в діапазоні робочих частот 480-645МГц.

Прийнятий антеною високочастотний сигнал через вимірювач прохідної потужності ВПП та приймальне плече фільтру частотного розв’язання ФЧР поступає на підсилювач високої частоти ПВЧ. У підсилювачі високої частоти ПВЧ сигнал підсилюється, перетворюється змішувачем в сигнал першої проміжної частоти, який знову підсилюється, відфільтровується по другій дзеркальній частоті та частково по сусідніх каналах. Напруга гетеродина поступає спочатку на помножувач частоти, де перемножується в 6 раз, а потім фільтрується за допомогою смужного фільтру та поступає на змішувач підсилювача високої частоти ПВЧ.

Сигнали приймання та гетеродина фільтруються діапазонними комутуємими смужними фільтрами, об’єднаними в єдиний вузол (дискретні смуги у фільтрах комутуються за допомогою сигналів управління, які поступають із синтезатора частоти).

Із підсилювача високої частоти ПВЧ сигнал першої проміжної частоти проходить на основний підсилювач першої проміжної частоти ППЧ, де перетворюється в сигнал другої проміжної частоти, відфільтровується від сигналів сусідніх станцій фільтром узгодженої селекції та підсилюється до визначеного рівня, підтримує мого автоматичним регулюванням підсилення АРП. З виходу підсилювача проміжної частоти ППЧ сигнал другої проміжної частоти поступає на частотний детектор ЧДт. В частотному детекторі сигнал спочатку обмежується по амплітуді, а потім із нього виділяється груповий спектр частот, який після підсилення поступає в блок контролю і управління БКУ.

В передавальній частині блоку високочастотний сигнал, який поступає із синтезатора частот збуджувача, перемножується за допомогою перемножувача частоти зметою формування необхідного діапазону робочих частот. Далі сигнал поступає на підсилювач потужності, з якого після необхідного підсилення проходить через передавальне плече фільтру частотного розв’язання ФЧР та вимірювач прохідної потужності ВПП в антену.

Блок контролю і управління Б01 БКУ призначений для управління апаратною стійкою, встановлення необхідних режимів роботи та контролю працездатності радіорелейної станції Р-419А.

Блок контролю і управління БКУ забезпечує:

1. Узгодження приймальних і передавальних рівнів апаратури ущільнення та приймально-передавального пристрою в різних режимах;

2. Управління роботою передавача (дуплексний режим, черговий режим);

3. Встановлення нормальної і пониженої потужності передавача;

4. Встановлення нормальної і пониженої девіації;

5. Автоматичний контроль і подачу узагальненого сигналу справності станції;

6. Індикацію високочастотних рівнів блоку прийомопередавача БПП;

7. Індикацію низькочастотних рівнів групового тракту;

8. Управління автоматичним настроюванням фільтру частотного розв’язання ФЧР.

До складу блоку контролю і управління БКУ входять:

• Фільтр коректування ФрК;

• Груповий підсилювач ГП;

• Субблок пілот-сигналу СПС;

• Субблок контролю СК;

• Формувач сигналів управління ФСУ;

• Субблок управління двигуном СУД;

• Субблок управління і розподілу.

Перераховані субблоки приймають участь в роботі:

тракту передачі і тракту приймання групового сигналу;

елементів комутації;

вимірювальної схеми;

пристроїв контролю;

пристроїв автоматичного настроювання фільтру частотного розв’язання.

Конструктивно блок контролю і управління БКУ виконаний на шасі, в якому розміщуються сім функціональних вузлів та скоба з елементами неоперативного управління. Шасі служать для розміщення монтажу, закріплення передньої панелі та закріплення блоку до стійки. Також в ньому розміщені елементи схеми та вихідні розніми блоку. На передній панелі розміщені органи контролю та оперативного управління.

Пульт перемикання ПП призначений для перемикання діапазонів в апаратній стійці. Він забезпечує перемикання низькочастотних та високочастотних ланок на три напрями та індикацію увімкненого діапазону.

До складу блоку входять:

Електронні перемикачі;

Комутаційна плата;

Лічильник мотогодин;

Органи управління та індикації.

Електронні перемикачі призначені для комутації одного виходу синтезатора частот гетеродина СЧГ або одного виходу синтезатора частот збуджувача СЧЗ на вхід одного із трьох прийомопередавачів.

До складу пульту перемикання входять два перемикачі. Втрати, які вносять перемикачі при комутації високочастотних ланок, не перевищують 0,3дБ.

Блок комутації режимів БКР Б28 призначений для комутації ланок приймання та передачі групового тракту апаратури ущільнення в кінцевому режимі (ОКОН), в режимі ретрансляції по груповому спектру шестиканальної апаратури ущільнення (Ртр.І), в режимі ретрансляції по груповому спектру дванадцятиканальної апаратури ущільнення (Ртр.ІІ), в режимах зовнішнього ущільнення УПЛ.І та УПЛ.ІІ.

Окрім того, блок комутації режимів забезпечує перемикання апаратури ущільнення на радіоканал - Рдк, кабельну лінію – Каб або радіоканал другого напівкомплекта Рдк-2.

В блоці БКР розміщені П-подібні, резисторні подовжувачі, які необхідні для узгодження апаратури ущільнення Азур-6 в різних режимах.

Блок живлення 27Б04 призначений для живлення апаратної стійки стабільними напругами +5, +6,3, -6,3, +12,6, -12,6, +27В. Склад блоку живлення приведений в таблиці 1.

Таблиця 1

№ п/п Призначення субблоку Шифр субблоку Кількість

1 Пристрій автоматичного контролю ПАК С0401 1

2 Стабілізатор +27В СН С0402 1

3 Стабілізатор +5В СН С0403 1

4 Стабілізатор 6,3В

СН С0404 1

5 Стабілізатор 12,6В

СН С0405 1

6 Стабілізатор +32В СН С0406 1

Структурна схема блоку живлення представлена на слайді.

Блок вмикається подачею сигналу «КОРПУС» на субблок С0401. При наявності напруги +27В нестаб. вмикається реле К1 і подає напругу для живлення стабілізаторів блоку. Напруга +27В з контактів реле поступає на субблоки С0404, С0405, С0406. Напруга +32В з субблоку С0406 через дросель L2 поступає на субблоки С0402 і С0403. Субблоки С0402, С0403, С0404, С0405, С0406 виконані по схемі імпульсного стабілізатора напруги з широтно-імпульсною модуляцією. Стабілізовані напруги з виходу субблоків С0402, С0403, С0404, С0405 поступають на фільтри Z2, Z3 блоку і далі на вихідний рознім блоку.

При появі напруги на контактах реле К1 загоряється індикатор ПИТ на передній панелі блоку. Окрім того, для живлення апаратури ущільнення на вихід блоку поступає напруга +27В нестаб. Азур. При наявності напруги +27В нестаб. загоряється світлодіод +27В на передній панелі блоку. Якщо дана напруга більша 30 або менша 22В, то індикатор +27В миготить. При напрузі більше 30В блок відключається

На пристрій автоматичного контролю С0401 із субблоків С0402, С0403, С0404, С0405 поступають напруги +5, +6,3, -6,3, +12,6, -12,6, +27В та сигнали виходу з ладу по перенапрузі. У випадку відсутності будь-якої напруги або короткого замкнення на передній панелі блоку загоряється індикатор з номером субблоку, який вийшов з ладу, при цьому блок не відключається. При появі сигналу виходу з ладу по перенапрузі з будь-якого субблоку блок відключається і на передній панелі блоку загоряється індикатор з номером субблоку, який вийшов з ладу. У всіх випадках з субблоку С0401 по ланці «ОТКАЗ БП» на блок контролю і управління БКУ поступає сигнал виходу з ладу. Номери субблоків та відповідних індикаторів приведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Субблок Індикація номеру

С0402 2

С0403 3

С0404 4

С0405 5

ВИСНОВОК

Радіорелейна станція Р-419А, а саме її модифікація ЗАРНИЦА – ВЧ, являється складовою частиною рухомих пунктів управління Р-362М. Виріб Р-362М призначений для управління і контролю роботи спеціальних вузлів зв’язку польового типу з рознесеними приймальним та передавальним центрами.

ЛЕКЦІЯ № 12

Тема№4. Радіорелейні станції комплексів зв’язку

Заняття №8. Режими роботи РРС Р-419А

РЕЖИМИ РОБОТИ РРС Р-419А

ВСТУП

Радіорелейні станції «Зарница ВЧ» (Р-419А), які входять до складу рухомого пункту управління Р-362М, забезпечують без пошуковий та безпідстроєчний дуплексний зв'язок в діапазоні робочих частот 480 – 645МГц на 550 фіксованих частотах з дискретністю 300кГц і служать для організації двох радіорелейних ліній між приймальним та передавальним центрами.

Кожна радіорелейна лінія ущільнюється за допомогою апаратури телефонного ущільнення Азур-6 шістьма стандартними телефонними каналами та одним службовим каналом. Перший телефонний канал Азур-6 ущільнюється дванадцятьма телеграфними каналами за допомогою апаратури телеграфного ущільнення П-327-12.

Радіорелейні станції «Зарница-ВЧ» і апаратура телефонного ущільнення Азур-6 працюють в дуплексному режимі, апаратура телеграфного ущільнення П-327-12 на приймальному центрі вмикається на передачу, на передавальному центрі – на приймання.

Організовані два стволи зв’язку між приймальним та передавальним центрами призначені для службового зв’язку в процесі підготовки радіозасобів до проведення сеансів радіозв’язку та для забезпечення дистанційного управління (маніпуляції і модуляції) випромінюваннями радіопередавальних пристроїв із радіоприймальних вузлів Р-361М або експедиції рухомого пункту управління Р-362М.

Апаратура станції Р-419А забезпечує наступні режими роботи:

1. Кінцевий (ОКОН) – для роботи по шести каналах тональної частоти ТЧ та одному службовому каналу в двох незалежних напрямах;

2. Ретрансляційний (Ртр І, Ртр ІІ) – для ретрансляції шести та дванадцяти каналів тональної частоти по груповому спектру з організацією службового зв’язку;

3. Вузловий (УЗЛ) – для відгалуження або ретрансляції будь-якої трьохканальної групи апаратури ущільнення, виділення або переприймання по тональній частоті будь-якого каналу ТЧ;

4. Чергового приймання (ДЕЖ. ПРИЕМ);

5. Зовнішнього ущільнення шестиканальною апаратурою ущільнення в діапазоні робочих частот 480-645МГц (УПЛ. І);

6. Зовнішнього ущільнення дванадцятиканальною апаратурою ущільнення в діапазоні робочих частот 480-645МГц (УПЛ. ІІ);

7. Зовнішнього ущільнення цифровою інформацією (АПД);

8. Роботи станції на кабель, при якій апаратура «Азур-6», встановлена в станції, забезпечує кінцевий, вузловий та ретрансляційний режими при роботі по кабельних лініях;

9. Автоматичного функціонального контролю без випромінювання в простір.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. КІНЦЕВИЙ РЕЖИМ З ВНУТРІШНІМ УЩІЛЬНЕННЯМ

Режим призначений для організації одночасної роботи в двох незалежних напрямах.

Ланка передачі.

Сигнали від абонентів поступають на індивідуальні модулятори апаратури ущільнення, де за допомогою під несучих частот 132, 136, 140кГц та канальних фільтрів КФ перетворюються в дві трьохканальні групи зі спектром 132-144кГц. Сигнали трьохканальних груп поступають на вхід групових модуляторів, де за допомогою під несучих частот 148 та 164кГц перетворюються в лінійний спектр межах 4,6-15,7кГц та 20,6-31,7кГц.

За допомогою диференційної системи в лінійний спектр вводиться контрольна частота 18кГц для встановлення і контролю рівнів та роботи системи автоматичного регулювання підсилення АРП.

З виходу диференційної системи сигнал з лінійним спектром 4,6-31,7кГц через блок комутації режимів БКР поступає на лінійний підсилювач. В блоці комутації режимів додатково вводиться сигнал службового каналу зі спектром 0,3-2,4кГц. Із блоку комутації режимів груповий сигнал з лінійним спектром 0,3-31,7кГц поступає в блок контролю і управління БКУ. Далі сигнал поступає в синтезатор частоти збуджувача, блок прийомопередавача і в антену.

Ланка приймання.

Прийнятий антеною високочастотний сигнал по фідеру поступає на вхід блоку прийомопередавача БПП. З виходу приймального пристрою сигнал зі смугою 0,3-31,7кГц поступає в блок контролю і управління БКУ. Після необхідних вимірювань груповий сигнал через подовжувач, груповий підсилювач поступає на блок комутації режимів БКР і далі на апаратуру ущільнення, де відбувається виділення із загального спектру групового сигналу за допомогою фільтрів лінійного спектру 4,6-31,7кГц каналів тональної частоти та спектру 0,3-2,4кГц службового каналу. Лінійний спектр підсилюється і поступає на загороджувальний фільтр ЗФ в апаратурі ущільнення, який забезпечує подавлення контрольної частоти 18кГц. Лінійні спектри 4,6-15,7кГц та 20,6-31,7кГц поступають в групові демодулятори, де за допомогою піднесучих частот 148 та 164кГц перетворюються в трьохканальні групи зі спектром 132-144кГц.

Після підсилення лінійний спектр поступає на канальні фільтри, де здійснюється виділення сигналів каналів тональної частоти в смузі частот 132-144кГц. Дані сигнали підсилюються канальними підсилювачами та поступають на індивідуальні демодулятори, де за допомогою під несучих частот 132, 136, 140кГц перетворюються в сигнали каналів тональної частоти з спектром 0,3-3,4кГц, які поступають через блок комутації каналів БКК та ввідний щит до абонентів. В блоці контролю і управління БКУ знаходиться подовжувач на 4,3дБ, який дає можливість зменшити рівень передаваємого сигналу з метою пониження перехідних завад між каналами.

Сигнал абонента службового каналу через щит введення і блок комутації каналів БКК поступає на апаратуру ущільнення. Далі сигнал через блок комутації режимів БКР поступає на блок каналу службового зв’язку КСЗ апаратури ущільнення, підсилюється підсилювачем низької частоти ПНЧ та поступає на фільтр Д-2,7 для введення в спектр групового сигналу.

Виділений фільтром Д-2,7 на приймальному кінці сигнал службового каналу, підсилений підсилювачем низької частоти ПНЧ, через блок комутації режимів БКР та апаратуру ущільнення поступає на блок комутації каналів БКК і далі на щит введення до абонента.

Входження в зв'язок по каналу службового зв’язку апаратури ущільнення здійснюється натисненням кнопки СЛ вбік абонента, кнопки КАН – в бік кореспондента радіолінії при натисненній кнопці «КСС» на блоці приймально-викликового пристрою ПВП.

ВИСНОВКИ

Диференційні системи ДС-І(ІІ) в апаратурі ущільнення забезпечують можливість утворення для двох будь-яких каналів двопроводового виходу з рівнем 0дБ на передачу та мінус 7дБ на приймання.

2. РЕЖИМ ЗОВНІШНЬОГО УЩІЛЬНЕННЯ

Режим призначений для ущільнення апаратури радіорелейної станції Р-419А дванадцятиканальною апаратурою ущільнення типу Азур-12.

Груповий сигнал від дванадцятиканальної апаратури ущільнення поступає в апаратуру ущільнення радіорелейної станції. В апаратурі ущільнення лінійний спектр 0,3-64кГц через трансформатор, який узгоджує 150-омний опір кабеля з 600-омним опором фільтра ДК-2,7, поступає на ДК-2,7, де розділюються частотні спектри службового 0,3-2,4кГц і телефонних каналів 12-64кГц апаратури Азур-12. спектр службового каналу на переговорний пристрій, за допомогою якого оператор веде службові переговори. Далі сигнал службового каналу через блок комутації режимів БКР поступає на фільтр ДК-2,7, де об’єднується з частотним спектром 12-64кГц в лінійний спектр 0,3-64кГц. Даний сигнал через блок комутації режимі поступає блок контролю і управління БКУ, де здійснюється регулювання рівня в межах 4дБ. Далі сигнал через пульт перемикань та синтезатор частоти поступає в блок прийомопередавача БПП і в антену.

З виходу радіоприймального пристрою сигнал з лінійним спектром 0,3-64кГц поступає в пульт перемикань, блок контролю і управління БКУ і через блок комутації режимів БКР в апаратуру ущільнення. У фільтрі ДК-2,7 здійснюється розділення спектрів службового та телефонного каналів. З фільтру ДК-2,7 сигнал службового каналу через блок комутації режимів БКР поступає на переговорно-викликовий пристрій.

Далі сигнали службового і телефонних каналів поступають на фільтр ДК-2,7, із якого лінійний спектр 0,3-64кГц з рівнем 0дБ поступає на блок комутації режимів БКР, ввідний щит і далі по кабелю у дванадцятиканальну апаратуру ущільнення. Для проведення розмов по службовому каналу в бік радіолінії необхідно натиснути кнопку КАН на апаратурі ущільнення, в бік дванадцятиканальної апаратури ущільнення – кнопку СЛ.

Режим зовнішнього ущільнення І

Режим призначений для узгодження із зовнішньою апаратурою ущільнення, яка з’єднана із станцією кабелем П-296 довжиною не більше 14км. В даному режимі за допомогою одного напівкомплекта апаратури груповий спектр частот 0,3-31,7кГц ретранслюється з кабелю в радіолінію, при цьому забезпечується:

Узгодження рівнів;

Компенсація частотного затухання кабеля;

Автоматичне регулювання рівня з боку кабельної лінії.

Груповий сигнал зовнішньої апаратури ущільнення по кабелю поступає на ввідний щит в спектрі частот 0,3-31,7кГц. З ввідного щита через блок комутації режимів БКР сигнал поступає на лінійний трансформатор ЛТ апаратури ущільнення і далі на фільтр ДК-2,7, який розділює груповий спектр телефонних каналів 4,6-31,7кГц та службового каналу 0,3-2,4кГц. Сигнал з груповим спектром 4,6-31,7кГц поступає на вхід тракту приймання апаратури ущільнення, коректується по частоті, підсилюється і через блок комутації режимів поступає на фільтр ДК-2,7 передачі, який об’єднує спектри телефонних і службового каналів. Сигнал з спектром 0,3-31,7кГц поступає через блок комутації режимів БКР, пульт перемикань ПП. та блок контролю і управління БКУ на радіопередавальний пристрій і в антену.

З виходу радіоприймального пристрою груповий сигнал з спектром 0,3-31,7кГц через блок прийомопередавача, пульт перемикань, блок контролю і управління БКУ і блок комутації режимів БКР поступає на вхід фільтру ДК-2,7 апаратури ущільнення. Після фільтру К-2,7 сигнал зі спектром 4,6-31,7кГц поступає в блок комутації режимів, де за допомогою подовжувача рівень сигналу зменшується до – 37дБ, тобто рівня, необхідного для узгодження з груповим трактом передачі апаратури ущільнення. З виходу блоку комутації режимів сигнал через трансформатор Т і фільтр Д-32 поступає на вхід лінійного підсилювача ЛПідс, підсилюється до рівня +1,3дБ, об’єднується із сигналом службового каналу за допомогою фільтру ДК-2,7 та через трансформатор, який узгоджує 600-омний опір фільтру ДК-2,7 з 150-омним вихідним опором кабеля, поступає в блок комутації режимів і далі через ввідний щит та кабель на апаратуру ущільнення. Для організації службового зв’язку в даному режимі використовується блок КСЗ (канал службового зв’язку) апаратури ущільнення.

Режим ретрансляції І

Режим призначений для ретрансляції телефонних каналів в лінійному спектрі групового сигналу. Прийнятий антеною високочастотний сигнал, підсилений і перетворений в блоці прийомопередавача БПП, поступає через пульт перемикань, блок контролю і управління та блок комутації режимів на вхід апаратури ущільнення напряму І. в апаратурі ущільнення лінійний спектр 4,6-31,7кГц телефонних каналів, виділений фільтром К-2,7, підсилюється і поступає через блок комутації режимів на вхід апаратури ущільнення напряму ІІ. Для узгодження рівнів приймання та передачі в блоках комутації режимів БКР встановлені подовжувачі на 39дБ. В апаратурі ущільнення напряму ІІ в підсилений лінійним підсилювачем спектр 4,6-31,7кГЦ за допомогою фільтрів ДК-2,7 вводиться спектр службового каналу і далі груповий спектр 0,3-31,7кГц поступає через блок комутації режимів, блок контролю і управління, блок прийомопередавача, пульт перемикань на модулятор синтезатора. Аналогічно проходить сигнал з другого напряму зв’язку. Виділений фільтром Д-2,7 на приймальному кінці апаратури ущільнення сигнал службового каналу, підсилений підсилювачем низької частоти ПНЧ, через блок комутації режимів поступає на підсилювач низької частоти апаратури ущільнення напряму і далі на фільтр Д-2,7 для введення в спектр групового сигналу. Для узгодження рівнів приймання та передачі в блоці комутації режимів встановлені подовжувачі на 30дБ. Хід розмови контролюється за допомогою пристрою гучномовного зв’язку апаратури ущільнення. Входження в зв'язок здійснюється по каналу службового зв’язку апаратури ущільнення будь-якого напряму.

Режим ретрансляції ІІ.

Режим призначений для ретрансляції групового сигналу дванадцяти канальної апаратури в спектр частот 0,3-64кГц принцип роботи апаратури вданому режимі аналогічний роботі апаратури в режимі УПЛ.ІІ.

Прийнятий антеною високочастотний сигнал, підсилений та перетворений блоці прийомопередавача, поступає через пульт перемикань, блок контролю і управління та блок комутації режимів на вхід передавального тракту апаратури ущільнення І. В апаратурі ущільнення із групового сигналу 0,3-64кГц фільтрами ДК-2,7 виділяється спектр службового каналу 0,3-2,4кГц, який поступає на переговорно-викликовий пристрій ПВП. Спектр телефонних каналів 12-64кГц проходить через апаратуру ущільнення.

З виходу апаратури ущільнення напряму І груповий сигнал зі спектром 0,3-64кГц через блок комутації режимів напряму І поступає на блок комутації режимів напряму ІІ і далі на вхід приймального тракту апаратури ущільнення напряму ІІ. З виходу апаратури ущільнення груповий спектр 0,3-64кГц через блок комутації режимів поступає в блок контролю і управління БКУ, де здійснюється регулювання рівня на 4дБ. Далі сигнал поступає в блок прийомопередавача БПП і в антенну.

В протилежному напрямі груповий сигнал ретранслюється аналогічно.

ВИСНОВКИ

Режим зовнішнього ущільнення призначений для ущільнення апаратури радіорелейної станції Р-419А дванадцятиканальною апаратурою ущільнення типу Азур-12.

Режим ретрансляції І призначений для ретрансляції телефонних каналів в лінійному спектрі групового сигналу.

Режим ретрансляції ІІ призначений для ретрансляції групового сигналу дванадцяти канальної апаратури в спектр частот 0,3-64кГц принцип роботи апаратури вданому режимі аналогічний роботі апаратури в режимі УПЛ.ІІ.

3. РЕЖИМ ЧЕРГОВОГО ПРИЙОМУ

Режим забезпечує приймання сигналів при вимкненому передавальному пристрої і встановлюється тумблером ДУПЛ. – ДЕЖ ПРИЕМ на блоці контролю і управління БКУ.

При відсутності сигналу кореспондента із датчика-перетворювача ДТП підсилювача проміжної частоти ППЧ через пристрій управління блоку прийомопередавача БПП сигнал відмови (Лог.1) по ланці «Контр. ПРМ» поступає на підсилювач шумоподавлювача (ланка «Вход ШП»), який знаходиться в груповому підсилювачі ГП приймання блоку контролю і управління БКУ. Підсилювач шумоподавлювача зменшує рівень шуму на 25-26дБ і шуми в гучномовці каналу службового зв’язку апаратури ущільнення не прослуховуються. При наявності сигналу кореспондента Лог.1 відсутня і сигнал з виходу радіоприймального пристрою через пульт перемикань, груповий підсилювач ГП, субблок пілот-сигналу в блоці контролю і управління та через блок комутації режимів поступає в апаратуру ущільнення.

Режим роботи з апаратурою передачі даних (режим АПД).

Режим призначений для передачі сигналів автоматизованих систем (телекодової, двійкової інформації) по груповому тракту за допомогою апаратури передачі (приймання) даних. Груповий сигнал передачі з АПД поступає на ввідний щит, потім на субблок пілот-сигналу СПС блоку контролю і управління БКУ. З виходу субблоку пілот-сигналу СПС сигнал поступає на подовжувач, який узгоджує 150-омний вихід апаратури передачі даних АПД з 600-омними ланками передавального тракту радіостанції, а далі в блок прийомопередавача БПП. З блоку прийомопередавача сигнал поступає на подовжувач, який нормує рівень на вході модулятора і далі через синтезатор частот збуджувача СЧЗ і блок прийомопередавача БПП, перетворюючись в частотно-модульовані високочастотні коливання та підсилюючись, сигнал поступає в антену.

Прийнятий антеною високочастотний сигнал поступає в приймачЮ через пульт перемикань в блок контролю і управління БКУ на подовжувач, який узгоджує 600-омні ланки приймального тракту радіорелейної станції з 150-омним входом апаратури передачі даних АПД, далі через субблок пілот-сигналу СПС блоку контролю і управління на ввідний щит і потім в АПД.

Вузловий режим.

Режим призначений для організації транзиту однієї триканальної групи та виділення іншої на вузол зв’язку, а також для організації транзиту і виділення транзиту на вузол зв’язку будь-якого телефонного каналу.

Проходження сигналів, прийнятих антенами до групових демодуляторів ГД1 в ланці приймання апаратури ущільнення і сигналів від групових модуляторів ГМ1 в ланці передачі апаратури ущільнення до антени аналогічно проходженню сигналів в кінцевому режимі.

При виділенні телефонних каналів із першої триканальної групи на блоці ПР і ПЕР апаратури ущільнення дужки ІГР – ШК. – ІІГР переводяться в положення ІГР, тобто дана триканальна група в тракті приймання і передачі апаратури ущільнення доводиться до низької частоти. З виходу фільтру низьких частот ФНЧ апаратури ущільнення сигнали каналів тональної частоти зі спектром 0,3-3,4кГц поступають в блок комутації каналів БКК на гнізда ПРИЕМ, а потім через ввідний щит до абонентів.

Сигнали від абоненів поступають на ввідний щит, а потім через гнізда ПЕР блоку комутації каналів в апаратуру ущільнення. Далі проходження сигналів аналогічно проходженню в кінцевому режимі роботи.

Службовий зв'язок в бік кореспондента І або ІІ здійснюється з переговорно-викпикового пристрою каналу службового зв’язку апаратури ущільнення відповідного напряму аналогічно організації службового зв’язку в кінцевому режимі роботи станції.

Режим роботи станції на кабель.

Режим призначений для організації зв’язку за допомогою апаратури ущільнення по кабельних лініях. Апаратура ущільнення в даному режимі забезпечує:

Кінцевий режим;

Вузловий режим;

Ретрансляційний режим на апаратуру ущільнення другого напряму.

Сигнал при роботі апаратури ущільнення на кабельну лінію проходить таким же чином, як і в кінцевому режимі, що груповий спектр 0,3-31,7кГц в блоці комутації режимів БКР за допомогою перемикача S1 в положенні ОКОН і S3 в положенні КАБ передається на ввідний щит і далі в кабельну лінію.

Груповий сигнал з кабельної лінії з рівнем до – 42дБ і спектром 0,3-31,7кГц через ввідний щит поступає в блок комутації режимів БКР. Із блоку комутації режимів БКР через перемикачі КАБ. S4 і ОКОН. S2 груповий сигнал поступає в апаратуру ущільнення на узгоджуючий трансформатор і далі таким же чином, як і в кінцевому режимі.

Для організації службового зв’язку використовується блок каналу службового зв’язку КСЗ апаратури ущільнення.

ВИСНОВОК

Таки чином, можна зробити висновок, що апаратура радіорелейної станції Р-419А в повному обсязі забезпечує наступні режими роботи, які необхідні при функціонуванні спеціальних польових вузлів зв’язку :

Кінцевий (ОКОН) – для роботи по шести каналах тональної частоти ТЧ та одному службовому каналу в двох незалежних напрямах;

Ретрансляційний (Ртр І, Ртр ІІ) – для ретрансляції шести та дванадцяти каналів тональної частоти по груповому спектру з організацією службового зв’язку;

Вузловий (УЗЛ) – для відгалуження або ретрансляції будь-якої трьохканальної групи апаратури ущільнення, виділення або переприймання по тональній частоті будь-якого каналу ТЧ;

Чергового приймання (ДЕЖ. ПРИЕМ);

Зовнішнього ущільнення шестиканальною апаратурою ущільнення в діапазоні робочих частот 480-645МГц (УПЛ. І);

Зовнішнього ущільнення дванадцятиканальною апаратурою ущільнення в діапазоні робочих частот 480-645МГц (УПЛ. ІІ);

Зовнішнього ущільнення цифровою інформацією (АПД);

Роботи станції на кабель, при якій апаратура «Азур-6», встановлена в станції, забезпечує кінцевий, вузловий та ретрансляційний режими при роботі по кабельних лініях;

Автоматичного функціонального контролю без випромінювання в простір.

Основну увагу при вивченні режимів роботи радіорелейної станції необхідно звернути на функціональну побудову Р-419А в різних режимах, їх можливостях та особливостях.