Формування видів передачі в блоці в-3 збудника

Прилад В-3 призначений для формування телефонних і телеграфних сигналів, їх перетворення до проміжної частоти 6,222 МГц і для створення коливання частотою 10МГц, необхідного для формування високочастотних підставок в приладі В-2.

Прилад В-3 складається з 6 окремих блоків, встановлених1. Аналіз принципів функціонування блоків збудника передавача Р-140.

Питання усного опитування.

Запитання. Доповісти призначення та склад передавача Р-140.

Відповідь. Передавач Р-140 («Полоса») призначений для генерації, підсилення і передачі в антену енергії струмів високої частоти. В передавачі здійснюється:

• формування сигналів всіх видів роботи;

• формування сітки робочих частот через 100Гц;

• підсилення коливань ВЧ до необхідної потужності;

• передача коливання високої частоти в антену через узгоджуюче-симетруючий пристрій.

До складу передавача входять:

• збудник (прилади 1-ОМ; В2; В3 і В4);

• підсилювач потужності (ПП);

• пристрій узгоджуюче-симетруючий (ПУС);

• високочастотний перемикач (ВЧП);

• узгоджуюче-комутуючий пристрій (УКП);

• випрямляючий пристрій передавача (ВУ-50);

• еквівалент навантаження;

• комутатор передавальних антен.

Запитання. Доповісти види сигналів, формування яких забезпечує радіопередавач Р-140.

Відповідь. Передавач забезпечує наступні види робіт:

• одноканальну односмугову телефонну роботу по верхній або нижній бокових смугах (НС, ВС) при низькочастотному спектрі кожної смуги 300-3400Гц;

• двоканальну односмугову телефонну роботу при вказаному спектрі частот (два незалежних канали). В кожному каналі може передаватися або різна інформація (НС + ВС режим), або одна і та ж інформація (режим Акорд);

• телефонну роботу при амплітудній модуляції з рівнем несучої 70%

• телефонну роботу при частотній модуляції;

• телефонну роботу при амплітудній модуляції (АТ);

• телефонну роботу при частотній маніпуляції із зсувом частот 125, 250 і 500Гц (ЧТ – 125; ЧТ – 250 і ЧТ – 500);

• одноканальну літеродрукуючу роботу при частотній маніпуляції з частотним зсувом 125; 250 і 500Гц;

• двоканальну роботу літеродрукування при подвійному частотному телеграфуванні з частотним зсувом 250Гц (ДЧТ-250).

Запитання. Доповісти склад збуджувача та принципи роботи приладу 1-0М.

Відповідь. Прилад 1-ОМ (БОЧ) призначений для стабілізації частоти збудника передавача з інтервалом через 100Гц.

Прилад 1-ОМ складається із дев’яти окремих блоків:

блок 1-5 - блок ОГ представляє собою високостабільний кварцовий генератор, призначений для отримання напруги з частотою, що дорівнює 1МГц;

блок 1-6 - блок поділювачів частоти представляє собою пристрій, в якому здійснюється формування імпульсних напруг шести еталонних частот: 500, 100, 50, 20, 10 і 4 кГц.;

блок 1-9 - блок перемножувача частоти забезпечує формування місцевої несучої, рівної 128кГц, шляхом перемноження частоти, рівної 4 кГц х 32, і комутаційної напруги з частотою 1МГц при роботі БОЧ із зовнішнім або внутрішнім ОГ. Блок складається із перемножувача частоти і трикаскадного розподільчого підсилювача, працюючого в якості електронного комутатора;

блок 1-1 - блок першого селектора призначеного для формування коливань десяти частот, кратних 1МГц і розміщених в діапазоні 49-58МГц. На вхід блоку поступає синусоїдальна напруга 1МГц, яка після підсилення в формуючому каскаді перетворюється в імпульсну напругу. Спектр такого сигналу містить велику кількість гармонічних складових з частотами, кратними 1МГц. В фільтрах виділяються гармоніки від 9-ї до 13-ї. Ці фільтри на вході й виході комутуються в залежності від положення перемикача ЕД МГц на передній панелі БОЧ.

2. ФОРМУВАННЯ ВИДІВ ПЕРЕДАЧІ В БЛОЦІ В-3 ЗБУДНИКА

Прилад В-3 призначений для формування телефонних і телеграфних сигналів, їх перетворення до проміжної частоти 6,222 МГц і для створення коливання частотою 10МГц, необхідного для формування високочастотних підставок в приладі В-2.

Прилад В-3 складається з 6 окремих блоків, встановлених на шасі і з’єднаних між собою.

Блок ПБ 3-6 - блок формування односмужних телефонних сигналів. В блоці формуються сигнали при односмужній модуляції (ОМ) на кожній боковій (НБ) і верхній боковій (ВБ) смугах частот з різними рівнями несучої. Робота може бути одноканальною (режим ВБ НБ), двоканальною при передачі різної інформації по обох каналах одночасно (режим "ВБ+НБ") або при передачі однієї і тієї ж інформації по обох каналах одночасно з рівнем несучої 3% (режим "АККОРД").

Формування односмужного сигналу здійснюється методом послідовних перетворень, які забезпечують необхідне придушення сигналу несучої частоти невикористовуємої бічної смуги і робочих комбінаційних частот. В цьому блоці здійснюється перше перетворення сигналу з використанням піднесучого коливання частотою 128кГц.

Схема блоку містить два однакових тракти формування сигналу НБ і ВБ смуг, кожний складається з:

• підсилювача напруг частотою 128кГц;

• кільцевий змішувач;

• смужний кварцовий фільтр (СФН або СФВ);

• підсилювач сформованого сигналу.

Окрім того. схема блоку містить груповий підсилювач, який забезпечує необхідний рівень вихідного сигналу при одночасній роботі по двох каналах.

В тракті формування ВБ смуги є кліпер (обмежувач), призначений для зменшення динамічного діапазону сформованого сигналу (300-1400В), але який забезпечує підвищення середньої потужності передавача. При включеному кліпері вихід змішувача тракту ВБ смуги комутується на кварцовий фільтр (300-1400Гц) потім сигнал поступає на підсилювач і діодний двосторонній обмежувач. далі тракт такий же, як і при роботі без кліпера.

Формування односмугового ТЛФ сигналу

Модулюючий сигнал звукової частоти (=300-3400Гц) через мікрофонний підсилювач поступає на вхід перетворювача (кільцевого змішувача) тракту формування сигналу нижньої або верхньої (НБ або ВБ) смуги. На цей же перетворювач від БОЧ подається коливання частотою 128 кГц. При формуванні сигналу нижньої бічної смуги кварцовий фільтр тракту виділяє коливання сумарної частоти 128кГц +F, при формуванні сигналу верхньої бічної смуги виділяється коливання різницевої частоти 128кГц. В подальшому цей сигнал після перетворення приймає участь в створенні ВЧ підставок, які використовуються для формування робочої частоти збудника (р):

р=ГПД -ПОДСТ.

При цьому здійсниться інверсія спектру односмужного сигналу, тобто коливання 128кГц -F дає верхню бічну смугу, а коливання 128кГц +F дає нижню бічну смугу. Сигнали ВБ і НБ смуг підсилюються в груповому підсилювачі і подаються на блок формування 2ПЧ (ПБ3-1).

При формуванні ОС сигналу несуче коливання частотою 128 кГц подавляється в фільтрі приблизно до 3%. При необхідності рівень несучого коливання може бути підвищений до 10 або 70%, для цього з дільника на резисторах знімається на вихід додаткова напруга сигналу частотою 128кГц.

Блок ПБ 3-1 - блок формування каналу другої ПЧ призначений для формування сигналу другої ПЧ 722кГцГПДF.

Блок має три тракти:

• тракт формування частоти 500кГц;

• тракт формування частоти 594кГцГПД;

• тракт формування частоти 722кГцГПДF.

Для формування цих частот на вхід блоку поступають напруги еталонної частоти 1МГц, компенсаційної частоти 94 кГцГПД із приладу 1-ОМ і частоти 128 кГц F.

Напруга з частотою 1 МГц поступає на підсилювач на два. З контуру підсилювача напруга частотою 500 кГц подається на блок ПБ3-2 і подається через підсилювач - на кільцевий змішувач тракту формування частоти 594 кГцГПД, на другий вхід кільцевого змішувача із приладу 1-ОМ подається коливання частотою 94 кГц з нестабільністю генератора плавного діапазону (ГПД ). З виходу змішувача напруга комбінаційних коливань поступає на підсилювач з навантаженням у вигляді чотириконтурного фільтру, настроєного на сумарну частоту 594 кГц.

Сумарна напруга частотою 594 кГц ГПД через підсилювач подається на вхід змішувача тракту формування частотою 722 кГцГПД+F. На другий вхід цього змішувача подається сигнал частотою 128 кГц+F із блоку ПБ3-6.

Примітка: При роботі збудника в режимі ЧТ на вхід блоку подається напруга частотою 128 кГц+FЧТ від блоку ПБЗ-4, а при роботі в режимі АТ-128кГц із приладу 1-ОМ.

Підсилювач з чотириконтурним фільтром в навантаженні виділяє і підсилює напругу сумарної частоти 722 кГцГПД+F. Ця напруга подається в блок формування третьої ПЧ.

Блок ПБЗ-2 - блок формування сигналу третьої ПЧ призначення для формування сигналу частотою 6,222 МГц.

Блок складається із двох трактів:

тракт формування частотні 5500 кГц;

тракт формування сигналу 6,222 МГцГПД+F.

На перший кільцевий змішувач подається дві напруги з частотою 5000 кГц із блоку ПБЗ-7 і з частотою 500 кГц із блоку ПБ3-1. Напруга із виходу змішувача подається на вхід підсилювача з навантаженням у вигляді шестиконтурного фільтру, настроєного на сумарну частоту 5,5 МГц. Ці коливання через підсилювач подаються на вхід другого змішувача, на другий вхід якого поступає сигнал частотою 722 кГцГПД+F із блоку ПБЗ-1 або із блоку ПБЗ-5 в режимі ЧМ.

Сумарна вихідна напруга частотою 6,222 МГцГПД+F підсилюється двокаскадним підсилювачем, фільтрується восьмиконтурним фільтром і подається для подальшого перетворення в прилад ВЧ.

Блок ПБЗ-5 - блок формування частотно-модульованого телефонного сигналу призначений для формування вузькосмужного частотно-модульованого сигналу з девіацією частоти 50,75 кГц. Блок містить автогенератор, який генерує коливання частотою 722 кГц, реактивний елемент, підсилювач і обмежувач.

Формування сигналу в режимі ЧМ

Модулюючий сигнал зі смугою частот 300-3400Гц через підсилювач по телефонному каналу НБ із ПУР поступає на анод варикапа, який використовується в якості реактивного елемента. Варикап підключений паралельно контуру автогенератора. Модулюючий сигнал міняє ємність варикапу і викликає зміну частоти автогенератору з девіацією 50,75 кГц.

Модульований по частоті сигнал через підсилювач і діодний двосторонній обмежувач подається на блок ПБ3-2. Двосторонній обмежувач призначений для усунення паразитної АМ сигналу.

В режимі ЧМ передавач працює з пониженою стабільністю частоти, яка визначається в основному, стабільністю частоти генератора 722 кГц в блоці ПБ3-5.

Блок ПБ3-4 і ПБЗ-4Т- блок формування телеграфних сигналів призначений для формування частотно - маніпульованих сигналів при роботі передавача в режимах ЧТ-125, 250, 500 і ДЧТ-250. До складу телеграфного блоку входять два блоки ПБ3-4 та ПБЗ-4Т. Блок ПБ3-4Т поміщений в термостат, основні його елементи мають подвійне термостатування. До його складу входять кварцовий автогенератор, конденсатори зсуву частоти і система термостатування. Внутрішній термостат герметизований, в ньому підтримується температура в межах +(60-63)ºС і зовнішній термостат не герметизований , підтримує температуру в межах +561ºС. Контроль роботи підігріву термостатів забезпечується світловою сигналізацією.

Блок ПБ3-4 містить змішувач підсилювач коливань частотою 128 кГц, ключеві каскади і реле.

Формування телеграфних сигналів в режимах ЧТ (ДЧТ)

Схема має два телеграфних канали. По-першому каналу ведеться робота у всіх режимах ЧТ (ЧТ-125, ЧТ-250 і ЧТ-500). При роботі в режимах ДЧТ використовуються канали як для одночасної, так і для роздільної роботи.

Принцип частотної маніпуляції при роботі в режимах ДЧТ полягає в поперемінній передачі чотирьох частот А, Б, В, Г при роботі в режимі ЧТ - двох частот Б і В. Ці частоти симетрично розміщуються відносно номінальної частоти генератора.

Кварцовий автогенератор працює на частоті 1128 кГц+F (де 2F - величина частотного зсуву). Частотний зсув отримується шляхом послідовного підключення з кварцовим резонатором різних конденсаторів зсуву, чим забезпечується зміна частотних генеруємих коливань. Відхилення зсувових частот від номінальних при впливі всіх дестабілізуючих факторів не гірше 15-30Гц.

Підключення конденсаторів зсуву до контуру автогенератора здійснюється за допомогою ключових схем і за допомогою перемикача "ВИД РАБОТЫ"

При установці перемикача "ВИД РАБОТЫ" в режим ЧТ на комутаційні діоди цієї групи конденсаторів подається відкриваюча напруга - 27В. В цьому випадку до контуру підключається одна із груп конденсаторів Б і спрацює одне із реле Р3-Р5, яке своїми контактами підготовить ланцюг підключення групи конденсаторів В. Таким чином, при відсутності телеграфної посилки в каналі (нульова напруга) в режимі ЧТ до генератора підключиться одна із груп конденсаторів зсуву, яка забезпечить на виході блоку частоту ƒБ.

Якщо із каналу на вхід ключа буде подача посилки натиснення (+40В), то ключ відкриється, забезпечивши подачу +12В, на комутуючі діоди, і паралельно групі конденсаторів Б підключиться група конденсаторів В (частота генератора зменшиться). Таким чином, при поступленні телеграфної посилки в каналі до генератора підключаються дві групи конденсаторів зсуву, які забезпечать на виході блоку частоту натиснення ƒВ.

В режимі ДЧТ при відсутності на вході блоку телеграфних посилок по І та ІІ каналах до генератора буде підключена перемикачем "ВИД РАБОТЫ" група конденсаторів А і спрацює реле Р6. Групи конденсаторів Б та В підключаються паралельно до групи конденсаторів А за допомогою транзисторних ключів і комутуючих діодів Д15 і Д17 в залежності від телеграфних посилок, що надходять в І або ІІ телеграфному каналах.

Група конденсаторів Г підключається до контуру генератора при подачі на входи каналів і таким чином на схему співпадання телеграфних посилок натискання.

3. ОСОБЛИВІСТЬ ФОРМУВАННЯ ВИХІДНОГО СИГНАЛУ ЗБУДНИКА В БЛОЦІ В-2

Прилад В-2 служить для формування діапазону вихідних частот радіопередавача і підсилення вихідної напруги збудника до рівня, необхідного для забезпечення нормальної роботи підсилювача потужності (ПП).

Він забезпечує:

• дискретну установку і запам’ятовування необхідного рівня вихідної напруги збудника на кожній з десяти фіксованих частот;

• роботу підсилювача потужності на 100 та 10% потужності;

• сумісну з приладом 1-ОМ автоматичну настройку вихідної частоти збудника.

На прилад В-2 подається сигнал з частотою 6,222 МГц і коливання 1О МГц з приладу В-3, компенсаційна частота 94 кГц і управляюча напруга з дискримінатора приладу 1-Ом. До складу приладу входять сім блоків і передня панель, які встановлені на шасі.

Блок П2-4 - блок генераторів плавного діапазону призначений для утворення діапазону вихідних частот збудника і включає в себе два автоматично настроєних генератори, які працюють в діапазонах:

ГПД1-36,222-46,222МГц;

ГПД2-56,222-66,222МГц.

Включення необхідного ГПД здійснюється перемикачем "ДЕСЯТКИ МГц" на приладі 1-Ом. Генератори працюють почергово, схеми їх аналогічні.

Перестройка частоти ГПД здійснюється автоматично за рахунок зміни негативної напруги, яка подається з блоку авто пошуку, на варикапі. До складу контуру ГПД входять два паралельно підключених варикапи: один використовується в системі перестройки частоти ГПД, другий - в системі ЧАП. Перекриття всього діапазону частот ГПД здійснюється при зміні напруги перестройки на варикапі в межах від -7 до -53В. Ця напруга подається з блоку автопошуку. Підстройка ГПД в невеликих межах зміни частоти ГПД забезпечується зміною ємності другого варикапу за рахунок подачі на нього управляючої напруги від дискримінатора, який знаходиться в блоці 1-8 приладу 1-ОМ.

Так як кожній установці частоти на приладі 1-ОМ відповідає суворо визначене значення частоти ГПД, то при будь-якій зміні установки частоти на приладі 1-ОМ здійснюється відповідно перестройка частоти ГПД. Ця перестройка буде продовжуватися до тих пір, поки на вході приладу 1-ОМ не з’явиться компенсаційна частота 94 кГц, яка забезпечує припинення роботи схеми пошуку.

Блок ПБ2-1 - блок автопошуку призначений для автоматичної настройки одного з генераторів плавного діапазону (ГПД) на задану частоту, яка відповідає набору частот селекторів приладу 1-ОМ.

Блок складається із:

• підсилювача вхідної управляючої (94 кГц) напруги;

• детектора;

• генератора пилоподібної напруги;

• підсилювача постійного струму (ППС).

Генератор пилоподібної напруги складається із ключового каскаду, заряду конденсатора С6, каскаду розряду С6 і очікуючого блокінг-генератора.

Таким чином, на виході схеми виробляється пилоподібна напруга, величина якої коливається від 0 до -53 В. Ця напруга поступає на блок П2-4 на варикап і здійснює перестройку ГПД у всьому діапазоні. З ГПД напруга поступає в блок П2-17 і одночасно через блок П2-12 в блок ПБ1-7 приладу 1-ОМ. Як тільки різниця частоти ГПД і частот селекторів на виході блоку ПБ1-7 дасть напругу частотою 94 кГц, то ця напруга буде подана на вхід підсилювача блоку автопошуку. Схема перейде в режим настройки.

При поступанні на вхід підсилювача управляючої напруги 94 кГц вона буде підсилюватися, детектуватися в детекторі і негативними напівперіодами відкриє транзистор ключового каскаду, підключивши -80 В на корпус. Ланка заряду конденсатора С6 відключається, автопошук припиняється.

Оскільки частота ГПД залежить від напруги на конденсаторі С6, то здійсниться фіксація величини цієї напруги на рівні, який відповідає шукаємій частоті ГПД. В момент відкриття ключового каскаду станеться швидкий заряд конденсатора С15 від конденсатора С6, потенціал якого незначно зменшиться. Цим самим здійснюється реверс автопошуку. Так як ємність конденсатора С5 набагато менша ємності С6, то і реверс станеться незначний.

Необхідність реверса викликана тим, що КЧ подається на блок автопошуку з вузькосмужного фільтру з затримкою (5÷8)х 104сек. При відповідній швидкості перестройки схема автопошуку не зупинялась би.

Після заряду конденсатора С5 потенціал на конденсаторі С6 залишиться постійним.

Постійність потенціалу на конденсаторі С6 забезпечується за рахунок підсилювача постійного струму (ППС). На вхід ППС подається постійна напруга з виходу дискримінатора приладу 1-ОМ. З виходу ППС через резистор R17 на конденсатор С6 подається напруга, яка забезпечує компенсацію розряду.

Блок П2-12 - блок перетворення частоти ГПД призначений для перетворення частоти ГПД-1 36,222-46,222МГц в частоту 56,222-66,222МГц і підсилення коливань ГПД-2.

Склад блоку:

• перемножувач частоти 10х2МГц;

• кільцевий змішувач;

• смуговий підсилювач;

• емітерні повторювачі.

На вхід блоку подається коливання з частотою 10 МГц із блоку ПБ3-7, з частотою36,222-46,222МГЦ ВІД ГПД-1 або з частотою 56,222-66,222Мгц від ГПД-2.

Помножувач частоти і змішувач працюють тільки в режимі перетворення. В цьому випадку сигнал з частотою 10 МГц поступає на помножувач частоти на два. Напруга частотою 20 МГц подається на вхід кільцевого змішувача, на другий вхід якого подається коливання ГПД-1 36,222-46,222 МГц. З виходу змішувача напруга комбінаційних складових поступає на смужний чотирикаскадний підсилювач, який виділяє і підсилює коливання сумарної частоти в діапазоні 56,222-66,222 Мгц.

При роботі в режимі підсилювача сигнал від ГПД-2 частотою 56,222-66,222 МГц подається безпосередньо на смужний підсилювач. З виходу підсилювача напруга поступає на вхід приладу 1-ОМ.

Блок ПБ2-5 - блок дискретного регулювання вихідної напруги збудника призначений для ступінчатого регулювання напруги сигналу частотою 6,222 МГц, яка поступає з приладу В-3 на блоки ВЧ підставок в межах від 70 до 4 мВ. Блок складається з двох дільників напруги (грубого і точного) і еміторного повторювача, навантаженням якого являються два послідовно з’єднаних резистори.

Грубий дільник складається із чотирьох послідовно з’єднаних резисторів, а точний дільник - із шести резисторів. Комутація резисторів здійснюється перемикачами "РЕГУЛИРОВКА УРОВНЯ ГРУБО" і "РЕГУЛИРОВКА УРОВНЯ ТОЧНО". Підсилювачі дозволяють отримати 24 дискретних рівня вихідної напруги (4 - грубо, 6 - плавно).

Емітерний повторювач виконує роль узгоджувача навантаження і, окрім того, дає можливість подвоїти число рівнів шляхом перемикання резисторів в ланці емітерного повторювача.

При установці тумблера "МОЩНОСТЬ" в положення "100%" напруга -27 В відкриває діод Д16. Струм відкритого діоду створює на резисторі R37 напругу, яка закриває діод Д17. Напруга частотою 6,222МГц знімається на вихід з повного навантаження (R35 і R36).

При включенні тумблера в положення "10%" відкривається діод Д17, а діод Д16 закривається. Напруга на вихід знімається тільки з резистора R36. Зменшення напруги відповідає зменшенню вихідної потужності передавача до 10%.

З блоку регулювання вихідної напруги збудника сигнал поступає або в блок ПБ2-3 або в блок ПБ2-6.

Блоки ПБ2-3 і ПБ2-6 - блоки формування високочастотних підставок призначені для перетворення сигналу частотою 6,222 МГц в сигнал частотою 26,222 МГц (в блок ПБ2-6) або частотою 36,222МГц (в блоці ПБ2-3).

Кожний блок має в своєму складі:

• перемножувач;

• кільцевий змішувач;

• два підсилювача.

На вхід блоків поступає сигнал інформації частотою 6,222 МГц і коливання частотою 10 МГц із блоку ПБ3-7. В блоці ПБ2-3 коливання частотою 10 МГц подається на вхід перемножувача на "3", а в блоці ПБ2-6 - на вхід перемножувача частоти на "2". З перемножувача напруга частотою 30 (або20) МГц подається через двокаскадний резонансний підсилювач на вхід кільцевого балансного змішувача. На другий вхід цього змішувача подається сигнал частоти 6,222 МГц. Виділена в змішувачі і вузькосмужному фільтрі напруга сумарної частоти 36,222 (або 26,222) МГц через підсилювач з чотириконтурним фільтром подається в блок П2-17.

Переключення блоків ПБ2-3 і ПБ2-6 здійснюється перемикачем "ДЕСЯТКИ МГц" в залежності від формуємої вихідної частоти збудника.

Блок П2-17 - блок формування вихідних частот збудника призначений для останнього перетворення сигналу і підсилення вихідної напруги збудника до рівня, необхідного для збудження ПП.

Склад блоку:

• два вихідних підсилювача;

• кільцевий змішувач;

• широкосмужний підсилювач (ШСП).

На вхід блоків поступає сигнал з одного із блоків ВЧ підставки (ƒпідст.=26,222 МГц або 36,222 МГц) і сигнал ГПД частотою ƒГПД=36,222-46,222 МГц або 56,222-66,222 МГц.

Ці сигнали підсилюються в підсилювачах і подаються на кільцевий змішувач. З виходу змішувача перетворений сигнал поступає на вхід ШСП. В підсилювачі виділяється і підсилюється коливання різницевої частоти в діапазоні ƒФ=1,5-30,0 МГц.

Перекриття всього діапазону частот ПРД забезпечується комутацією різних блоків ГПД і блоків ВЧ підставок (ВЧП) за допомогою перемикача "ДЕСЯТКИ МГц". Отримання робочого діапазону, комутація блоків ГПД і ВЧП за допомогою перемикача показані в таблиці. Частоти від 0 до 1,5 МГц не використовуються, так як навантаження ШСП виділяє частоти в діапазоні 1,5-30 МГц.

В даному блоці за допомогою ключової схеми передбачене закривання підсилювача при відсутності вхідного сигналу в режимах АТ і ОМ або відпирання при наявності вхідного сигналу (при натисненні ключа або тангенти). Робота схеми показана на рисунку.

При відсутності вхідного сигналу (відтиснений ключ або тангента), на управляючі сітки ламп ШСП подається напруга +40В. Ця напруга відкриває діод Д11 і закриває діод Д9; негативна напруга -27В на сітки ламп не подається. Обидва каскади ШСП відкриті.

При утворенні вихідної частоти збудника в режимах ЧТ, АТ і ОМ здійснюється компенсація нестабільності ЧПД., тобто стабільність частоти збудника визначається тільки стабільністю опорного генератора. Це здійснюється в результаті того, що нестабільність ГПД з одним і тим же знаком поступає на вхід змішувача в блоці П2-17 від блоків ГПД і від ВЧ підставок. В змішувачі вихідна частота збудника дорівнює різниці частот ƒГПД-ƒВЧ.підс. і, таким чином, нестабільність компенсується. Це легко доказати, прослідивши хід утворення частоти в збуднику

ƒВИХ.= ƒГПД - ƒВЧ.підс,

де ƒВЧ.підс,= п •10ƒ0r +ƒ6.222

п - (2 або 3) коефіцієнт перемножувачів;

ƒ0r - частота 1 МГц кварцу;

ƒ6.222 - частота, яка формується шляхом послідовного перетворення компенсаційної частоти і трьох піднесучих частот: ƒ128, ƒ500 і ƒ5500, являючись сумою ƒ6.222 =ƒ128 + ƒ500 + ƒ5500 + ƒ94.

В цьому виразі всі частоти, окрім ƒ94, стабілізовані кварцом. Позначимо їх через ƒск отримаємо: ƒВЧ.підс= ƒск + ƒ94.

Частота ƒ94 утворюється шляхом віднімання із частоти ГПД (ƒГПД) частот всіх селекторів

ƒс =ƒс1 + ƒс2 + ƒс3 + ƒс4 ,

тобто ƒ94 = ƒГПД- ƒс

Але тоді ƒВЧ.підс,= ƒск - ƒс +ƒГПД.

Підставивши цей вираз в формулу, отримаємо:

ƒвих. = ƒГПД - ƒВЧ.підс = ƒГПД - ƒск + ƒс -ƒГПД=ƒс -ƒск

А для ГПД-1, коли ƒГПД=ƒГПД1+2•10ƒ0r

ƒвих. = ƒс -ƒск-2•10ƒ0r .

Звідси видно, що вихідна частота збудника не містить в собі частоти ГПД, а звідси слідує, і їх нестабільність.

В результаті останнього перетворення і підсилення в блоці П2-17 з його виходу знімається напруга сигналу в діапазоні частот 1,5-30 МГц рівнем 1,4-2,3 В, необхідна для збудження підсилювача потужності.

ГР_7

1. Аналіз принципів функціонування блоків В-2, В-3 збудника РПП Р-140

2. Особливість побудови та конструктивного виконання підсилювача потужності

Підсилювач потужності (ПП) призначений для потужності коливань ВЧ до рівня не менше 1000Вт в діапазоні 1,5-30МГц у всіх режимах роботи передавача, за винятком двоканальної ТЛФ роботи, одноканальної ТЛФ роботи з рівнем несучої частоти 70% і режиму ЗАЗ.

Підсилювач потужності містить два каскади. Перший каскад - підсилювач напруги, другий - вихідний каскад.

Підсилювач напруги призначений для підсилення напруги сигналу, який надходить з виходу збуджувача, до рівня, необхідного для збудження вихідного каскаду за наявності мінімальних нелінійних викривлень і високої ступені послаблення вищих гармонік робочої частоти.

Підсилювач зібраний на двох, з'єднаних паралельно променевих тетродах типу 6E5П по схемі із загальним катодом. Каскад працює в режим "А" без струму управляючої сітки і без відсічки анодного струму лампи, тобто тільки в межах лінійної частини динамічної характеристики. Вибір робочої точки на динамічній характеристиці показаний на рисунку.

Цей режим забезпечується вибором величини: анодної напруги (ЕА =+225В), напруги на екрануючих сітках (Ед2=+150В), напруги зміщення на управляючих сітках (ЕД1 =2,5В) і рівня вхідного сигналу (Uд1 еф.=0,8-1,2В).

Анодним навантаженням підсилювача є П-подібний коливальний контур, який забезпечує виділення корисного сигналу на робочій частоті, послаблення вищих гармонік і забезпечує роботу схеми нейтралізації прохідної ємності Сад лампи вихідного каскаду.

Підсилювач потужності має п'ять піддіапазонів:

І - 1,5-3,0 МГц;

ІІ - 3,0-5,0МГц;

ІІІ - 5,0-10,0 МГц;

ІV - 10,0-16,0 МГц;

V - 16,0-30,0 МГц.

Перехід з одного піддіапазону на інший здійснюється комутацією обмоток варіометра і конденсаторів С7-С12, С14-С16 за допомогою перемикача "ПОДДИАПАЗОНЫ".

Плавна перестройка контуру здійснюється за допомогою варіометра шарової конструкції, вісь ротора якого з ручкою "НАСТРОЙКА 1К" виведена на передню панель.

Напруга високої частоти від збуджувача через поділювач R1, R11, опір R23 і розділювальний конденсатор С1 подається на управляючі сітки ламп.

Коефіцієнт підсилення напруги при значеннях і змінюється в межах 30-45.

Напруга зміщення Ед1=-2,5В знімається з поділювача R5, R6, R7, R9. Опір R8 служить для запобігання ламп від перевантаження, у випадку порушення контакту в потенціометрі R6.

Анодний струм ламп 55-60мА контролюється по приладу і регулюється зміною напруги зміщення за допомогою потенціометра R6, вісь якого виведена під шліц на передню панель з написом "РЕГУЛИРОВКА СМЕЩЕНИЯ І КАСКАДА".

Змінна напруга з контуру через розділювальний конденсатор С19 подається на управляючу сітку лампи ГУ-43Б вихідного каскаду.

Вихідний каскад призначений для отримання заданої потужності у всьому діапазоні робочих частот при використанні будь-якої із систем і для фільтрації вищих гармонік робочих частот.

Вихідний каскад зібраний на променевому тетроді ГУ-43Б по схемі із загальним катодом і послідовним анодним живленням. Підсилювач працює в режимі В, чим досягається отримання максимальної вихідної потужності. Вибір робочої точки на динамічній характеристиці показаний на рис.

Даний режим роботи лампи ГУ-43В характеризується вибором фіксованої робочої точки на нижній частині динамічної характеристики лампи. Він забезпечується вибором величин: анодної напруги (ЕА =+3000В), напруги на екрануючій сітці (Ед2=+350В), напруги управляючій сітці (Ед1 =55В) і рівня амплітуди вхідної напруги (Umд1.=50В).

В апаратний ланцюг лампи вихідного каскаду включений П-подібний коливальний контур.

3. Особливість побудови та конструктивного виконання високочастотних блоків РПП Р-140

3.1. Особливість виконання ВЧ перемикача

Високочастотний перемикач призначений для настройки ПП і УСП по методу "без виходу в ефір" (режим "НАСТРОЙКА") незалежно один від одного і "з виходом в ефір" (режим "РАБОТА").

До складу ВЧП входять (рис.3):

перемикач "РАБОТА-НАСТРОЙКА";

високочастотний трансформатор (Тр.1);

мікроамперметр-індикатор виходу з тумблером.

Коли здійснюється настройка по методу "без виходу в ефір" ПП навантажується на еквівалент навантаження, який являє собою активний опір 50Ом. Настройка здійснюється по вимірювльним приладам, які находяться на передній панелі ПП. Настройка УСП здійснюється при вимкненій високій напрузі.

Для найкращої віддачі в антену УСП з підключеною антеною повинна також мати опір 50Ом. Для цього вхід УСП з підключеною антеною під’єднується з одним плечем вимірювального моста, в три плеча якого активні опори по 50Ом кожний. В одну діагональ моста від збуджувача подається напруга близько 5мВ, в другу діагональ через трансформатор і комутатор приймальних антен включається вхід приймача. Приймач настроюється на частоту збудника і використовується як підсилювача слабих сигналів в ланцюзі індикації. До входу приймача підключений індикаторний прилад, який находиться на ВЧП. Настройка УСП здійснюється по мінімуму показань приладу, показання якого тим менші, чим точніший баланс моста, тобто чим ближче вхідний опір УСП до опору 50Ом.

При установці перемикача "РАБОТА-НАСТРОЙКА " в положення "РАБОТА" вихід підсилювача потужності під’єднується до входу УСП.

Конструктивно ВЧП виконаний у вигляді окремого блоку, який розміщений на передавачі.

На передній панелі розміщені:

мікроамперметр "ИНДИКАТОР НАСТРОЙКИ" з тумблером, який підключається до виходу приймача і забезпечує індикацію УСП;

перемикач "РАБОТА-НАСТРОЙКА", який забезпечує роздільну настройку ПП і УСП по методу "без виходу в ефір" або їх сумісну настройку "з виходом в ефір".

ВЧП під’єднується з іншими елементами передавача за допомогою шести ВЧ і одного НЧ рознімів, розміщених на задній стінці блоку.

3.2. Особливість виконання УСП

УСП (ПУС) призначений для трансформації вхідного опору любої із передавальних антен у діапазоні частот (1,5-30МГц) в активний опір 50Ом, для узгодження несиметричного виходу передавача з симетричним входом антенних пристроїв і для фільтрації вищих гармонік передавача.

Весь діапазон частот розбитий на чотири ПДД. в кожному діапазоні використовуються визначені типи антен.

До складу УСП входять:

конденсатори С1-С11, призначені для симетрування схеми при роботі на симетричні антени і трансформації опору антени;

елементи настройки УСП, які мають в своєму складі котушки індуктивності L1-L2 і конденсатори С12-С15;

елементи зв’язку, які забезпечують трансформацію опору антени і мають в своєму складі конденсатори С16-С23 і котушку індуктивності L3 з шістьома виводами;

схема індикатора струму антени і схема індикатора симетрії з вимірювальними приладами.

Трансформація (тобто перетворення) вхідного опору антени, який має реактивний характер, в активний опір 50Ом здійснюється за допомогою котушок індуктивності L1-L3 і конденсаторів С1-С23, які підключаються в різних комбінаціях і настроюється за допомогою відповідних органів управління, виведених на передню панель узгодження несиметричного виходу передавача з симетричним входом антенних пристроїв здійснюється шляхом перетворення схеми УСП із несиметричного варіанту в симетричний. Це здійснюється за допомогою перемикача В3 "СИМ.-НЕСИМ." При його установці в положення "НЕСИМ." котушка L2і конденсатори С14 і С15 шунтуються. Схема УСП перетворюється в несиметричний варіант. Спрощена схема УСП для несиметричного варіанту показана на рис. 2.

Рис. 2. Спрощена схема ПУС при під’єднанні симетричної антени

При установці перемикача В-3 в положення "СИМ" котушки L2 і конденсаторів С14 і С15 знімається шунтування, підключається група конденсаторів С1-С5 і схема УСП перетворюється в симетричний варіант. Спрощена схема для симетричного варіанту показана на рис. 3.

Рис. 3. Спрощена схема ПУС при під’єднанні несиметричної антени

Фільтрація вищих гармонік передавача здійснюється за рахунок того, що схема УСП представляє собою П-подібний коливальний контур, який забезпечує подавлення гармонік передавача.

3.3. Особливість виконання УКП

Узгоджувально-комутувальний пристрій призначений для підключення і грубого узгодження антени зенітного випромінювання з передавальним пристроєм, а також для перемикання антени АЗВ або штиря 4М з передачі на прийом і зворотною в симплексному режимі. Грубе узгодження А3В з передавальним пристроєм здійснюється за допомогою варіометра L1, який частково компенсує реактивну складову опору антени. Стан органу настройки варіометра L1 запам’ятовується і автоматично відтворюється блоком механічного запам’ятовування.

Повне узгодження антени з передавальним пристроєм здійснюється блоком УСП.