- •Розділ ііі. Вони захистили мир
- •Розділ іv. Подвиг героїв у наших серцях
- •Вступне слово
- •Орієнтовна тематика заходів з патріотичного виховання
- •1. Семінари, круглі столи, конференції:
- •2. Уроки пам´яті, уроки мужності:
- •3. Виховні години:
- •Література
- •I. Організаційний момент.
- •II. Актуалізація опорних знань.
- •III. Оголошення теми і мети уроку.
- •IV. Слухання уривків про війну.
- •V. Слово вчителя.
- •VI. Складання розповіді за малюнком на с. 109, с. 261, питаннями і словником.
- •Хід уроку
- •VII. Підсумкова бесіда.
- •Пісні ратної звитяги (Пісенний альбом для учнів 5-9 класів)
- •V. «Песня о Днепре» – пісня-зброя
- •Vі. «в лесу прифронтовом» – лірична пісня в роки війни
- •Vіі. «День Победы» – гімн Перемозі
- •Література
- •«Величний подвиг в ім’я людства – поза часом» (Виховна година для учнів 7-11 класів)
- •5. Виховання любові до рідної країни та своєї маленької Батьківщини.
- •(Перегляд відеоролика «Велика Вітчизняна війна»)
- •Хай буде проклята війна! (Виховна година для учнів 5-9 класів)
- •Хід заняття
- •Живим і полеглим присвячується (Виховна година для учнів 5-9 класів)
- •Поезія, обпалена війною (Виховна година для учнів 5-9 класів)
- •Безсмертна слава у віках (Історико-літературний вечір для учнів 9-11 класів)
- •Незабутня весна (Вечір-пам'яті для учнів 9-11 класів)
- •Імена земляків в літописі Великої Вітчизняної (Заняття історико-краєзнавчого гуртка для учнів 9-11 класів)
- •Структура гуртка
- •«Вічна пам'ять жива» (Інтелектуально-пізнавальна гра для учнів 9-11 класів)
- •Картка гри «Вірю - не вірю»
- •«Своя гра», присвячена Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Тема 1. «Велика Вітчизняна війна»
- •Тема 2. «Україна у Великій Вітчизняній війні»
- •Тема 3. « Кіровоград у Великій Вітчизняній війні»
- •Тема 4. «Звільнення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників»
- •Положення про гру на місцевості «Місто, обпалене війною»
- •Краєзнавча довідка
- •13. Спорткомплекс «Зірка».
- •21. Пам′ятник Богдану Хмельницькому.
- •24. Сквер 40-річчя Перемоги.
- •26. Вулиця Маршала Конєва.
- •Запитання до гри на місцевості «Місто, обпалене війною»
- •Маршрутна книжка №-- Гра на місцевості«Місто, обпалене війною»
- •Література
- •Урок-презентація
- •Хід уроку
- •4. Тест.
- •Vі. Оформлення «Альбому пам'яті».
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Література
- •Вони захищали наше майбутнє Умови проведення районного конкурсу творчих робіт серед учнівської молоді з нагоди відзначення
- •1. Мета і головні завдання конкурсу.
- •Уривки з творчих робіт учасників конкурсу «Вони захищали наше майбутнє»
- •З досвіду роботи учнівського науково-дослідницького творчого об′єднання «Історичне та географічне краєзнавство»
- •Vі. Підсумок уроку.
- •Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні (Урок позакласного читання для учнів 1-4 класів)
- •Хід уроку
- •V. Повідомлення теми уроку.
- •VI. Робота з виставкою книг.
- •VII. Розповідь про життя в.О.Сухомлинського.
- •VIII. Опрацювання оповідання в.О.Сухомлинського «Березовий соловейко».
- •IX. Обговорення прочитаних творів.
- •X. Підсумок уроку.
- •2. «Карусель запитань».
- •«І стогне вічним спогадом земля під світлим небом України» (Урок з літератури рідного краю у 9 класі)
- •Хід уроку
- •Хід уроку
- •IV. Підсумки уроку.
- •V. Оцінювання. Аргументація оцінок.
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Проблема народу та війни, історичної пам’яті у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» (Урок української літератури в 11 класі)
- •Хід уроку
- •IV. Робота над епіграфом до уроку.
- •V. Поглиблення знань, умінь і навичок.
- •Картка №1.
- •VI. Закріплення вивченого. Бесіда за запитаннями.
- •VII. Рефлексія. Оцінювання.
- •VIII. Домашнє завдання:
- •Кіровоградщина у роки Великої Вітчизняної війни (Урок історії в 11 класі)
- •Хід уроку
- •Організаційний момент.
- •Організаційно-оборонні заходи
- •2. Оборона області
- •4. Підпільно-партизанська боротьба із загарбниками
- •Звіт командування загону (ком. Карпеченко о. В.) Про його бойову діяльність
- •20 Грудня 1943 р.
- •5. Визволення Кіровоградщини
- •Література
- •(Урок історії в 11 класі)
- •Хід уроку
- •Окупаційний режим в Україні (Урок історії України, 11 клас)
- •Хід уроку
- •План «Ост».
- •2. Розчленування України.
- •3. Нацистський «новий порядок».
- •IV. Рефлексія.
- •V. Підсумок уроку.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Література
- •Рух Опору в Україні (Урок з історії України в 11 класі)
- •Хід уроку
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань учнів
- •Окупаційна політика
- •III. Мотивація навчальної діяльності.
- •1. Розгортання руху Опору та його течії в Україні
- •I група. Радянський рух Опору
- •III група. Український національний рух Опору
- •V. Узагальнення та систематизація знань.
- •1. Вправа «Незакінчені речення».
- •VII. Домашнє завдання.
- •Рух Опору в Україні. Радянський партизанський рух
- •Підпільно-партизанська боротьба на Кіровоградщині
- •Підпільні групи на території Добровеличківського району
- •Рух Опору в Україні. Оун-упа
- •Література
- •Болючий спомин про війну (За повістю Гр. Тютюнника «Климко», 7 клас)
- •Хід уроку
- •I. Організаційний момент
- •I група – «Незакінчене речення»
- •Проблемне запитання
- •VII. Рефлексивно-оцінювальний етап
- •VIII. Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.
- •IX. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання
- •Особливості викладання теми «Окупаційний режим в Україні»
- •Хід уроку
- •1.Слово викладача
- •Адміністративно-територіальне розчленування України
- •V. Закріплення нового матеріалу через самооцінку здобутих знань.
- •Vі. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •Vііі. Домашнє завдання.
- •Література
- •Планування реалізації проекту
- •Стислий опис проектного дослідження «Україна в умовах німецько-фашистського окупаційного режиму»
- •Як працювати з джерелами інформації
- •(Урок позакласного читання з української літератури)
- •Хід уроку
- •V. Підбиття підсумків уроку
- •Роздуми про війну
- •Лист на фронт
- •Лист до мого прадідуся
- •Лист на війну
- •Моя родина і війна
- •Шляхами юності дідів
- •Велика Вітчизняна війна в історії моєї сім’ї
- •Війна у долі моїх рідних
- •Батьківська любов
- •Лист до ветеранів
- •Лист ровеснику на війну
- •Напиши листа на війну
- •Війна в історії моєї родини
- •«Рідну, добру, я тебе нікому не віддам!»
Адміністративно-територіальне розчленування України
Назва територіальної одиниці |
Області, які ввійшли до складу територіальної одиниці |
|
|
|
|
Коментар до сторінки 2 веб-сайта.
Архівіст 2. План «Ост»
За кілька днів до війни було закінчено економічну частину плану «Барбаросса» щодо керівництва економікою на території СРСР після його завоювання – так звану «Зелену папку Герінга». Головним із об’єктів пограбування була Україна. Про це відверто говорив Герінг, виступаючи в Берліні: «Першим завданням є найшвидше здійснення повного продовольчого постачання німецьких військ за рахунок окупованих областей. Ми зайняли найродючіші землі України. Там, на Україні, є все: яйця, масло, пшениця, сало і в такій кількості, яку важко собі уявити. Ми маємо зрозуміти, що все це відтепер і навіки – наше, німецьке».
«Зелена папка Герінга» – це тактичний план економічного грабунку на окупованих територіях, розрахований на період війни, але ще в січні 1940 року за наказом Гітлера було розпочато роботу над довгостроковим, стратегічним Генеральним планом «Ост». Цей проект давав рекомендації щодо розв’язання проблем германізації та колонізації районів Сходу на довгочасну перспективу.
План мав на меті максимальне використання економічних і трудових ресурсів завойованих на Сході територій. Знищенню підлягали радянські керівні політичні кадри, комуністи, євреї, цигани. План «Ост» забезпечував домінування німецької нації на окупованих територіях.
Для цього планувалось:
-фізичне винищення слов’янських народів;
-часткове онімечення «нордичних груп населення», що є у складі СРСР;
- підрив біологічної сили слов’янських народів (доведення народжуваності до значно нижчого рівня, ніж у німців);
-масові депортації населення (планом передбачалось переселення 65% українців із Західної України до Сибіру);
-переселення німців на окуповані землі.
Архівіст 3. Згідно із записом, зробленим особистим радником фюрера В.Кеппеном, той заявив: «Слов’яни – це родина кроликів. Якщо клас господарів їх не підштовхуватиме, вони ніколи самі не зможуть піднятись вище рівня кролячої родини. Природний стан, якого вони прагнуть, – це загальна дезорганізація. Будь-яке знання, дане їм, зробить їх незадоволеними й анархічними».
Територію СРСР Гітлер називав «великим пирогом», для освоєння якого необхідно оволодіти ним, управляти, експлуатувати. Для цього ІІІ рейхом було створено спеціальне Управління окупованих територій, яке очолював Розенберг. Воно складалося з чотирьох відділів: політичного, адміністративного, економічного, цивільного.
Архівіст 4. Адміністративний розподіл України
Дотримуючись класичної формули всіх завойовників «розділяй і владарюй», фашисти розчленували українські землі. Закарпаття ще 1939р. було окуповане Угорщиною; Північна Буковина, Ізмаїльщина та «Трансністрія» (Задністров"я – землі між Південним Бугом і Дністром з центром в Одесі) були підпорядковані Румунії; «дистрикт Галичина» приєднувався до створеного гітлерівцями на польській території «генерального губернаторства»; на окупованій території УРСР створено рейхскомісаріат «Україна»(складався з шести генеральних округів (генеральбецирків) – Волинь, Житомир, Київ, Миколаїв, Таврія, Дніпропетровськ; Чернігівська, Сумська, Харківська і Ворошиловградська області УРСР та територія Криму перебували під владою воєнних властей.
Архівіст 1. Пропоную зробити висновок про долю українського народу, яка чекала його, за німецьким планом «Ост».
Висновок роблять учні групи.
Таким чином, українські землі розглядались фашистами як бездержавний сировинний придаток, джерело продовольства і робочої сили, з перспективою (після розчленування території, знищення значної частини населення) онімечення та колонізації.
Архівіст-консультант. На третю сторінку веб-сайта ми винесли питання, які пропонуємо для домашнього завдання (сторінка 3 веб-сайта).
1. На окупованих територіях України загарбники мали керуватися планом «Ост». Сучасні українські дослідники стверджують, що після захоплення територій нова влада внесла деякі корективи до плану на місцевому рівні. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?
2. Яке головне стратегічне завдання окупаційного режиму було висвітлено в плані «Ост»?
3. Як ви думаєте, чому перші кроки колонізації земель України (створення німецької переселенської округи Гегевальд) було здійснено в околиці Вінниці?
4. Які зміни відбулись у територіальному поділі України під час окупації?
5. Як ви думаєте, чому фашистське командування тримало план «Ост» під суворим секретом?
Група «Історики».
Історик 1. Ми вивчали тему «Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост, пограбування ресурсів України». Нашим девізом стали слова: «Будь завтра кращим, ніж ти є сьогодні». За результатами дослідження ми підготували презентацію, яку пропонуємо вашій увазі (стор. 1-11).
Історик-консультант. Завдання для учнів: за презентаційними матеріалами дати відповіді на питання, внести відомості до таблиці «Новий порядок» у дії».
1. У чому полягала злочинна нацистська політика?
2. Що вам відомо про концтабори і масові розстріли?
3. Чому особливо негативним було ставлення нацистів до євреїв?
4.Визначте суть «нового порядку» в Україні.
«Новий порядок» у дії»
Система масового знищення людей |
Система економічного пограбування |
Система експлуатації людських і матеріальних ресурсів |
Нацистські каральні органи |
|
|
|
|
Коментар до презентації.
Історик 1. Геноцид українського народу.
Характерним для «нового порядку», який вводився гітлерівцями на окупованих територіях, був кривавий терор. Рейхскомісаріат «Україна» очолив Ерік Кох, якого в Третьому рейху називали «другим Сталіним». Він нагадував своїм підлеглим: «Я прибув сюди не для того, щоб роздавати благословення, а щоб допомогти фюреру. Населення мусить працювати, працювати і ще раз працювати. Ми – панівний народ, а це означає, що расово найпростіший німецький робітник біологічно в тисячу раз цінніший в порівнянні з місцевим населенням».
Жорстокість, зневага до українців були головними рисами німецької системи управління. Військовим надавалось право розстрілу без суду і слідства. У час окупації в містах і селах діяла комендантська година. За її порушення розстрілювали на місці. Місцеве населення не мало права користуватись залізничним і комунальним транспортом, електрикою, телеграфом, поштою, аптеками, магазинами, ресторанами, перукарнями.
У жовтні 1941 р. Україна спізнала свою першу Хатинь: село Обухівку було спалено, а все населення розстріляно. За час окупації було повністю стерто з лиця землі 250 українських сіл. З німецькою педантичністю здійснювались каральні акції, створювались гетто і концентраційні табори.
Історик 2. 7 грудня 1941року побачив світ підписаний Гітлером декрет, відомий під назвою «Нахт унд небель»(ніч і туман). Його суть полягала в тому, що кожен, хто буде чинити опір фашизму, має безслідно зникнути: його або страчували, або відправляли до концентраційного табору. Була видана нова директива В.Кейтеля: «жоден німець не може бути притягнутий до відповідальності ні в дисциплінарному, ні в судовому порядку за будь-які злочини щодо місцевого населення». Винятків щодо жінок або дітей не існувало.
В Україні було створено 300 місць масового знищення людей, 50 гетто і понад 180 великих концентраційних таборів. «Фабрики смерті» діяли в Києві, Львові, Дніпропетровську та інших містах.
Фашисти діяли без огляду на будь-які норми моралі. Жертвами масових розстрілів у Києві стали 195 тис. осіб, у Рівному – 99 тис., сотні тисяч мирних громадян було знищено у Вінниці, Харкові, Полтаві, Житомирі, Кіровограді та інших містах.
Порушуючи міжнародні конвенції, нацисти масово винищували військовополонених. Загалом на території України було знищено 2 млн. військовополонених.
Під час окупації населення України скоротилось на 13,6 млн. осіб (за іншими даними – на 14,5 млн.).
Історик 3. Голокост.
Становлення «нового порядку» було тісно пов’язане з «остаточним вирішенням єврейського питання». Процес винищення єврейського народу отримав назву Голокост. Загалом на території України було знищено близько 1,4 – 1,6 млн. євреїв. Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. 29 вересня 1941р. тут за один день було знищено 33711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці здійснювали у Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв.
21 лютого 1942 року гестапівці розстріляли у Бабиному Яру українську поетесу Олену Телігу.
Загалом на території України було знищено близько 1,4 млн. євреїв.
Історик 4. Пограбування ресурсів України.
Важливим економічним ресурсом було багатомільйонне населення України. Розпочинається широкомасштабне використання примусової праці. З 2,8 млн. молодих людей, вивезених із Радянського Союзу до Німеччини, 2,4 млн. були вихідцями з України.
Промислові підприємства, що уціліли, окупанти оголосили власністю Німеччини. Робітників примушували працювати по 14 годин на добу. Фашисти не знищували колгоспи, а на їх базі створювали державні маєтки. Праця на цих «маєтках» нагадувала рабство. 85% постачання Німеччини продуктами з окупованих радянських територій здійснювалось за рахунок України.
Була створена система грабіжницьких заготівельних органів. Найбільшим було «Центральне товариство Сходу», яке мало 30 комерційних відділів. До березня 1944р. до Німеччини було вивезено 9,2 млн. тонн зерна, 622 тис. тонн м'яса та мільйони тонн іншої промислової продукції і продовольства.
Грабувалися музеї, картинні галереї,бібліотеки, храми. До Німеччини вивозилися коштовності, шедеври живопису, історичні цінності, книги, чорнозем.
Історик-консультант. Пропоную зробити висновок про впровадження нацистами «нового порядку» в Україні, визначити його суть.
Висновок роблять учні групи.
Таким чином, суть «нового порядку» полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей,частину населення винищити, інших перетворити на рабів; провести повне пограбування всіх ресурсів України і використати їх в інтересах ІІІ рейху.
Група «Дослідники»
Дослідник 1. Ми вивчали тему «Наслідки окупаційної політики».
Нашим девізом у роботі стали слова «Працювати й шукати, знаходити і навчатись». За результатами дослідження ми підготували буклет, який пропонується вашій увазі (стор.1-2 буклету).
Дослідник-консультант пропонує у ході роботи виконати завдання:дати відповіді на питання, внести відомості до таблиці та зробити висновок про наслідки окупаційної політики для України.
1. Які людські втрати України в роки Великої Вітчизняної війни?
2. Яка кількість українців була вивезена в фашистське рабство?
3. Який відсоток чоловіків 1923-1924 рр. народження, що залишилися живими після закінчення війни?
4. Назвіть суму прямих матеріальних збитків, завданих господарству України.
5. Які наслідки мала окупація фашистами України?
«Наслідки окупаційної політики»
Людські втрати |
Матеріальні втрати |
|
|
Коментар до буклета
Дослідник 2. Військові і цивільні людські втрати на території України можуть бути обчислені лише приблизно. За незалежними підрахунками В.Косика і М.Коваля, сукупні втрати дорівнювали 9 млн. осіб. З чоловіків 1923 – 1924 рр. народження залишилося живими лише 3 – 5%. За втратами в Другій світовій війні Україна посідала друге місце після Росії (16,7% відсотка населення).
Про масштаб руйнувань дає уявлення співвідношення двох відносних величин: матеріальні втрати СРСР дорівнювали 40% сукупних втрат, заподіяних усім учасникам Другої світової війни, разом узятим; матеріальні втрати України становили близько 40% загальносоюзних втрат.
Дослідник 3. На руїни було перетворено 714 міст і селищ міського типу та понад 28 тис. сіл України (понад 250 із них були повністю спалені), 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. колгоспів та радгоспів. Без даху над головою залишилось 10 млн. осіб. В Україні залишилось лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств. Тільки прямі матеріальні збитки, завдані господарству України, становили 285 млрд. крб. Ця сума вп’ятеро перевищувала асигнування УРСР на спорудження нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС та інших державних підприємств протягом усіх трьох довоєнних п’ятирічок. Загальна сума втрат, яких зазнали населення й господарство України, становила майже 1,2 трлн. крб.
«Україна поруйнована, як жодна країна в світі, – засвідчував О.Довженко в 1943 р. – Поруйновані і пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю».
Україна була відкинута на десятиріччя назад у своєму розвитку. Мільйони смертей. Руїна.
Дослідник 1. Пропоную зробити висновок про наслідки окупаційної політики для України.
Висновок роблять учні групи.
Таким чином, наслідки окупаційної політики для України виявилися жахливими. Фашисти знищили 16,7% населення України, зруйнували історичні надбання, завдали непоправної шкоди економіці, освіті, науці, мистецтву. Війна стала великим випробуванням для українського народу.
