Рух Опору в Україні. Оун-упа

Документ 1. Акт відновлення Української Держави. Львів, 30 червня 1941 р.

«1. Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

2. Відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з Національно-Соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська Національна Революційна армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську державу і новий справедливий лад у цілому світі» (Хрестоматія з історії України. Частина друга. – К., 1990. – С. 173-174).

Документ 2. Берлін, 27листопада 1942 р. Уривок із донесення гестапо про важливі поліцейські події №8: «Не підтвердилося припущення, що арешт провідника ОУН Степана Бандери, як також і керівництва його організації у Райху й у районі Львова, призведе до помітного і тривалого спаду активності цієї групи. Тон пропаганди Бандери, досить поміркований на початку, ставав дедалі гострішим. Розповсюджені останнім часом листівки вже недвозначно підбурюють проти Німеччини. Ця підбурювальна пропаганда вже довела до того, що прихильники Бандери здійснюють замахи проти німців, зокрема проти членів поліції безпеки» (Хрестоматія з історії України. Частина друга. – К., 1990. – С. 186).

Документ 3. З листівки УПА

«За що бореться УПА?». Серпень 1943 р.

«...УПА бореться проти імперіалістів та імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно й політично та визискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької «нової Європи». УПА з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашистсько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіалістів.

УПА за повне визволення українського народу з-під московсько-більшовицького ярма, за побудову УССД без поміщиків, капіталістів та без більшовицьких комісарів, енкеведистів і партійних паразитів» (Хрестоматія з історії України. Частина друга. – К., 1990. – С. 191).

Документ 4. З німецької листівки проти ОУН (червень 1943 р.)

«Слухай, український народе! Москва дає накази ОУН! З таємних наказів і листівок, що потрапили нам до рук, видно, що кремлівські жиди стоять у зв'язку з ОУН, яка нібито воює проти більшовизму. У проводі ОУН сидять агенти Москви, що отримують і виконують накази зажерливого Сталіна... ОУН і більшовизм – це одне, тому мусять во­ни бути знищені!» (Лук'яненко Л. Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні. – Львів, 2000. – С. 24).

Документ 5. Із німецького донесення про напад УПА на загін СД 11 липня 1944 р.: «Ситуація з ворогом (банди) № 484. ...Близько 100-200 українських національних бандитів (УПА) за 10 км на південний захід від Грубешова вчинили напад на пошукову команду поліції безпеки і СД. Багатьох бандитів вбито. Згідно із донесенням одного з наших агентів, у районі Красностав—Холма об'єдналася банда силою 12 000 чоловік» (Лук'яненко Л. Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні. – Львів, 2000. – С. 24).

Документ 6. З німецької пам'ятки про рух Опору на території Радянської України (3.11.1944):

«Таємно! ОУН-УПА: суть і цілі УПА Організація і чисельний склад УПА. Чисельний склад УПА можна оцінити приблизно:

А) у 80-100 тисяч бойовиків регулярної армії – військове ядро, що пройшло військовий вишкіл;

Б) цифри можливої загальної сили Повстанської армії встановити неможливо. Українські дані коливаються між 400 тисяч і 2 млн вояків»

(Лук'яненко Л. Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні. – Львів, 2000. – С. 24).

Документ 7. Погляд дослідника

«Порівняно з іншими підпільними рухами окупованої нацистами Європи, УПА являла собою щось унікальне, оскільки практично не мала чужоземної допомоги. Тому зростання її сили свідчило про дуже відчутну масову підтримку з боку українців» (Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993. – С.582).

Документ 8. Погляд дослідника

«УПА не лише виступала проти нацистів і більшовиків, а й ув'язалась у надзвичайно жорстокий конфлікт із поляками на мішаних українських землях Волині, Полісся та Холмщини... за польськими джерелами, на Волині за 1943-1944 рр. українці, й насамперед загони СБ (служби безпеки ОУН), вирізали 60-80 тис. польських чоловіків, жінок і дітей. Українці стверджують, що різанина їхнього народу розпочалася раніше, 1942 року, коли поляки знищили кілька тисяч українських селян у переважно польських районах Холмщини, а згодом продовжувалась у 1944-1945 рр. серед безборонної української меншості на захід від р. Сян» (Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993. – С. 582).

Додаток 4

		Течії руху Опору	в Україні (1941-1944 рр.)*
	Течії	Радянський	Націоналістичний	Польський
	Мета	Визволення від загарбників
		Відновлення радянської влади	Відновлення української держави	Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі
	Організаційне оформлення	1941-1942 рр. Партизанські загони, з'єднання; радянське підпілля (3,5 тис. підпільних організацій та груп)	Похідні групи (1941 р.), «Полісська Січ» (1941 р.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН	1941-1942 рр. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські
	Кількість**, загалом за вказаний період	200-600 тис. осіб	50-200 тис. осіб (похідні групи – 5 тис. осіб)	10-20 тис. осіб
	Командири	С. Ковпак, О.Сабуров, О. Федоров, М.Наумов. Очолював штаб партизанського руху в Україні Т.Строкач	Командир «Поліської Січі» – Тарас Бульба-Боровець. Командуючі УПА: Д.Клячківський (К.Савур), Р. Шухевич (Т.Чуприн­ка)	Командувач Армії Крайової Б.Кемеровський
	Основні райони дій	Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина	Волинь, Галичина, українське По­лісся	Волинь, Полісся
	Специфіка бойових дій	Діяльність партизан як правило підпорядковувалась і узгоджувалася з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, допомога у переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції партизан: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних вантажів на залізницях, а також рейди великих партизанських з'єднань по тилах ворога	Переважно діяла як самооборона населення: - витискування окупаційної адміністрації, - створення української, захист людей від сваволі влади, - зрив спроб вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, - проведення оборонних боїв з карателями по периметру і всередині контрольованої території. Напади на воєнні об'єкти здійснювались в основному з метою оволодіння зброєю	Діяла переважно як самооборона польського населення. Засвідчувала претензії Польщі на західноукраїнські землі

* Українці також брали активну участь в антинацистському русі Опору в країнах Європи: Франції, Італії, Югославії тощо.

** За різними оцінками.