2. Розчленування України.

17 липня 1941 р. Гітлер видав наказ «Про запровадження цивільного управління на окупованих східних територіях», згідно з яким окуповані радянські території поділялися на зони армійського тилового району та військово – адміністративну (рейхскомісаріати ). Перша підпорядковувалася командувачам груп армій, друга – підпадала під управління міністерства у справах окупованих східних земель, яке очолював Розенберг.

Самостійна робота учнів з текстом підручника.

• Як відбулося розчленування України після її окупації німцями?

• З якою метою відбувалося розчленування України?

3. Нацистський «новий порядок».

Метод рольової діяльності. Учням пропонується текст історичного документа, який вони опрацьовують з позиції певної людини. В ході колективного обговорення здійснюється аналіз матеріалу.

Оголошення комендантом м. Києва про розстріл 300 киян 2 листопада 1941 р.: «Випадки підпалів та саботажу, що поширюються в місті Києві, змушують мене вжити рішучих заходів.

Через те сьогодні розстріляно 300 мешканців Києва. За кожен новий випадок підпалів або саботажу буде розстрілюватися значно більша кількість жителів Києва. Кожен мешканець зобов’язаний про будь-який випадок негайно повідомляти німецькій поліції.

Я буду за будь-яку ціну і всіма засобами підтримувати порядок та спокій в Києві».

Завдання:

- Прочитайте оголошення з позицій історика (пересічного киянина).

- Зробіть висновок про характер нацистського окупаційного режиму на території України.

Метод «Кероване читання» (читання з передбаченням). Цей метод стимулює розвиток критичного мислення .Текст історичної інформації ділиться вчителем на окремі змістові частини і до кожної готується запитання про подальший перебіг подій. Учитель зачитує текст. Під час загального обговорення пропонуються найрізноманітніші варіанти наступного розгортання подій.

А) На захопленій території України створювалися окупаційна воєнна і цивільна адміністрації, допоміжні адміністрації з представників місцевого населення, які співробітничали з фашистами. Створювалися міські управи на чолі з бургомістрами, волосні управи на чолі зі старшинами, допоміжна поліція, призначалися сільські старости.

На окупованих землях розгорнула роботу нацистська пропаганда: видавалися українською мовою 120 газет, діяло 16 радіостанцій, які викривали більшовицький режим і пропагували «новий порядок» в Україні. На окупованій території було заборонено всяку політичну діяльність і політичні партії.

- Чи могла Україна в умовах «нового порядку» відродитися як самостійна держава?

Б) Протягом 103 тижнів окупації кожного вівторка і п’ятниці у Бабиному Яру в Києві розстрілювали людей різних національностей: українців, євреїв, росіян, циган та інш. Жертвами масових розстрілів стали 195 тис. осіб.

У перші місяці окупації жертвами нацистів стали 850 тис. євреїв. Усього за роки війни загинуло 1,4 мільйони євреїв. Відомо 248 місць їх масового знищення. Процес винищення єврейського народу отримав назву Голокост.

Під час проведення каральних заходів було знищено 256 сіл. Такі села, як Ряски на Київщині, Кортеліси, Дубове, Окурівка та багато інших на Волині було вщент спалено. Всього В Україні було вбито й закатовано 3,9 млн. цивільного населення, 1,3 млн. військовополонених. Українські в’язні утримувалися в 26 таборах у Європі. 180 концтаборів було створено в Україні.

- Чи мав український народ шанси на самозбереження в умовах «нового порядку»?

В) До Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, твори мистецтва і навіть родючі українські чорноземи. Лише за 1943- 1944 рр. до Німеччини було вивезено 9 млн. т зерна, 622 тис. т м’яса, 950 тис. т олії, 108 тис. т масла. Найбільші підприємства оголошувалися власністю Німеччини. Запроваджувалася обов’язкова трудова повинність. Робочий день тривав 12 -14 годин, заробітна плата була мізерною. На роботу до Німеччини було вивезено з України 2,4 млн. чоловіків і жінок, переважно молоді.

- Спробуйте спрогнозувати соціально-економічний розвиток України в умовах «нового порядку».

Метод «Коло Вена». Метод навчає учнів знаходити спільні і відмінні риси, аналізувати, синтезувати. Учитель пропонує учням намалювати 2 (3, 4 ) кола чи прямокутники, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються із сусідніми, школярі записують індивідуальні ознаки історичних фактів. У спільні сектори вони записують спільні ознаки.

Порівняйте «новий порядок» із німецьким окупаційним режимом, встановленим в Україні в 1918 р. Визначіть спільні та відмінні риси, що характеризують ці режими.

окупаційний режим 1918 р.	«новий порядок»

Метод «Асоціювання». Метод спонукає учнів вільно і відкрито думати на певну тему. Учитель на дошці записує ключове слово. Учні проговорюють слова чи словосполучення, що асоціюються із запропонованим.

Назвіть слова та словосполучення, які, на вашу думку, асоціюються з поняттям «новий порядок».

«Новий порядок»:

• Голокост

• Фізичне винищення населення

• Терор

• Антидемократія

• Аграрно-сировинний придаток