Окупаційний режим в Україні (Урок історії України, 11 клас)

Мета: розкрити суть «нового порядку», встановленого окупантами, злочини загарбників на українських землях; закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, вміння розглядати явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, настінна карта «Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.», атлас.

Основні поняття і терміни: «новий порядок», Голокост, дистрикт «Галичина», рейхскомісаріат «Україна», Трансністрія, план «Ост».

Основні дати: 1941-1944 рр. – окупація України нацистською Німеччиною та її союзниками.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

• розкривати суть «нового порядку»;

• визначати наслідки «нового порядку» для України.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Назвіть найважливіші оборонні бої Червоної армії в 1941 році. Чим пояснюються її невдачі на початку війни?

2. Охарактеризуйте оборонні заходи радянського керівництва. Які прорахунки були допущені при перебудові життя держави на воєнний лад?

3. Визначте наслідки поразки Червоної армії в 1941 році для України.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Постановка проблеми.

У ХІХ ст. німецькі політики запровадили термін «лебенсраум» – життєвий простір. Мова йшла про східні простори – територію Російської імперії. Починаючи з XVII століття, з часів царювання Олексія Михайловича, Росія запрошувала німців на службу, і вони сприяли перетворенню держави у цивілізовану країну. В період правління Катерини ІІ кількість німців вимірювалася уже сотнями тисяч. Але, як відзначили німецькі геополітики, вони перебували на службі ,а тепер настав час змінити становище – землі Росії повинні належити Німеччині.

У 1925 році Гітлер у праці «Майн кампф» писав: «Якщо ми сьогодні говоримо про нові землі в Європі, то думаємо насамперед про Росію і підвладні їй окраїнні держави».

Метод «Мозковий штурм»

- Які будуть ваші припущення про плани Гітлера щодо Радянського Союзу і України зокрема?

- Перевірити вірність ваших припущень ми зможемо, розглянувши тему сьогоднішнього уроку. Оголошується тема і мета уроку.

Проблемне завдання. Коли в 1918 р. німці прагнули перетворити Україну в економічну колонію, надаючи П. Скоропадському певну свободу дій, то в 1941-1944 роках території України розглядалися як життєвий простір. Які це могло мати наслідки для України?

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. План «Ост».

За наказом Гітлера в липні 1941 р. було розроблено в імперському управлінні державної безпеки під керівництвом Гіммлера план «Ост». Він складався з двох етапів – короткострокового (в межах війни) і перспективного – на 20-30 років. Короткочасний етап плану полягав в очищенні («знелюдженні») завойованих німецькою армією територій від переважної частини місцевих жителів. Перспективний етап передбачав заселення німцями території, окресленої лінією Ленінград –Ладозьке озеро – Валдайська височина – Брянськ – Дніпровська дуга.

В оточенні Гітлера були люди, які закликали скористатися міжнаціональними суперечностями в СРСР. Вони переконували, що Україну потрібно зробити союзником, а не ворогом ІІІ Рейху. В кінці 30-их років зовнішньополітичне бюро нацистської партії під керівництвом Розенберга висунуло ідею створення маріонеткової Великої України, за допомогою якої можна було б розчленувати СРСР. Німцями було підтримано створення Карпатської України в жовтні 1938 року. Але успіхи німецької армії на Східному фронті змінили плани Берліна щодо України – прийнято рішення, що вермахт не потребуватиме союзників із числа місцевого населення, воно підлягало або винищенню, або перетворенню на безплатну робочу силу, оскільки за расовою доктриною нацистів усі слов’яни були людьми другого сорту, і їхня роль зводилася до того, щоб служити німецькій расі. Так рейхскомісар «України» Еріх Кох заявив на нараді окупаційних чиновників у Рівному: « Мета нашої роботи – примусити українців працювати на Німеччину, а не ощасливити цей народ. Україна повинна постачати те, чого немає в Німеччині».З іншої нагоди він так підкреслив своє ставлення до українців: «Якщо мені трапиться українець, достойний сидіти зі мною за одним столом, я муситиму наказати. Щоб його розстріляли». Ось чому, коли настав час призначення нацистського правителя України, Гітлер вибрав Еріха Коха – відомого своєю жорстокістю і нетерпимістю. На думку канадського історика Ореста Субтельного, саме Кох більш, ніж хто інший спричинив до того, щоб настроїти українців проти німців.

16 липня 1941 року Гітлер на нараді вищих чинів рейху поставив питання про «освоєння» окупованих земель. «Ми мусимо перетворити новоздобуті території Сходу на райський сад: вони мають для нас життєве значення, порівняно з ними колонії відіграють лише другорядну роль», – заявляв він.

Апетит Гітлера щодо України постійно зростав. У книзі українського професора із Сорбонни Володимира Косика «Україна і Німеччина» зібрано чимало свідчень, які є цьому підтвердженням. Так, 22 вересня 1941 р. Гітлер заявляв у своєму оточенні: «Ми насилу вириваємо в моря кілька метрів землі, ми мучимося, освоюючи болота, тоді як в Україні безмежно родюча земля, гумус якої місцями має товщину десять метрів, і ця земля чекає на нас!» 13 жовтня він знову заявив: «Де ще існує регіон, в якому виплавлялося б залізо вищої якості, ніж українське залізо? Де можна знайти більше нікелю, вугілля, марганцю?»

Метод «Мозковий штурм».

Чому саме Україна була важливою ланкою в нацистській програмі панування?