
- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Штраф як вид покарання.
В ст. 53 УК говориться, что штраф является денежным взысканием, налагаемым судом в случаях и пределах, установленных в Особенной части УК.
Штраф может назначаться как основное, так и дополнительное наказание лишь в случаях, когда он предусмотрен в санкции статьи УК, по которой квалифицировано преступл-е осужденного. Статья 53 предусматривает пределы штрафа. Он устанавливается в пределах от тридцати до тысячи необлагаемых налогом минимумов доходов граждан. Закон отмечает, что в случаях, предвиденных УК, за отдельные преступления могут быть установлены и высшие размеры штрафа. Конкретный размер штрафа устанавливается судом в зависимости от тяжести совершенного преступления и с учетом имущественного состояния виновного.
В случае невозможности оплаты штрафа суд может заменить неуплаченную сумму штрафа наказанием в виде общественных работ из расчета: десять часов общественных работ за один установленный законодательством не облагаемый налогом минимум доходов граждан, или исправительными работами из расчета один месяц исправительных работ за четыре установленных законодательством необлагаемых налогом минимумов доходов граждан, но на срок не больше двух лет.
Штраф как наказание отличается по своей природе от штрафа, который применяется как метод административного влияния. Штраф как наказание назначается лишь по приговору суда и только за совершение преступления. Штраф тянет за собой судимость (п. 5 в. 89 УК).
Лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью (ст. 55 УК) может назначаться на срок от двух до пяти лет как основное и на срок от одного до трех лет — как дополнительное наказание.
Это наказание применяется в тех случаях, когда по характеру совершения виновным служебных преступлений или при занятии определенной деятельностью суд признает невозможным сохранение за ним права занимать эти должности или права заниматься соответствующей деят-тью.
Отмеченное наказание лишает осужденное субъективное право на свободный выбор должности, определенных занятий в течение времени, установленного в приговоре суда. Применение этого наказания приводит к потере или ограничению некоторых льгот и преимуществ. Через относительно длительный срок этого наказания оно может привести к деквалификации осужденного, необходимости добывать новую специальность и тем же не только причиняет лицу моральные страдания, но и задевает ее имущественные интересы.
Как основное наказание лишения права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью назначается в тех случаях, когда оно предвидено в санкции соответствующей статьи УК, за которой квалифицировано преступление осужденного, или в порядке перехода к нему как к более мягкому наказанию сравнено, например, с лишением свободы (ст. 69 КК). Как дополнительное наказание лишения права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью может назначаться, когда оно прямо отмечено в санкции статьи УК, за которой осужден виновный (например, статье 191, 286), так и тогда, когда оно в санкции прямо не предвидено. В этих случаях суд руководствуется положениями ст. 55 УК, что дает ему право применить данное наказание, если будет признано невозможным сохранение за осужденным права занимать те или другие должности или заниматься определенной деятельностью.
Следовательно, если конфискация имущества или штраф как дополнительные наказания могут назначаться лишь при условии, что они как таковые предвиденные в санкции статьи УК, то лишение права обнимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью не связано с этими ограничениями и может быть применено судом на основании ст. 55 УК. Назначая рассматриваемое наказание, суд в приговоре должен четко указать, какой именно должности (должностей) избавляется права занимать осужденный.
Лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью, если оно назначено как дополнительное наказание к аресту, ограничению воли, держания в дисциплинарном батальоне или лишения свободы на определенный срок, распространяется на весь срок отбывания основного наказания и, кроме того, на срок, установленный приговором суда. Если же это наказание назначено как дополнительное к другому виду основного наказания (например, к исправительным работам), то его срок вычисляется с момента набирания приговором суда законной силы.
Осуждение к лишению права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью тянет за собой судимость, какая погашается с момента окончания срока этого наказания (п.3 ст. 89 КК).