- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Діяння, пов’язане з ризиком.
В соответствии со ст. 42 УК оправданный риск как обстоятельство, которое исключает преступность деяния – это совершение деяния (действию или бездеятельности), связанного с причинением вреда правоохранительным интересам лица, общества или гос-ва для достижения значительной общ-ной полезной цели, если эта цель в данной обстановке не могла быть достигнута нерискованным действием (бездеятельностью) и принятые лицом меры предосторожностей давали достаточные основания рассчитывать на отвлечение вреда правоохр-ным интересам.
Оправданный риск имеет свои основания и признаки. Этими основаниями являются:
1) наличие объективной ситуации, которая свидетельствует о необходимости достижения значительной общественно полезной цели;
2) невозможность достижения этой цели нерискованным деянием;
3) принятие лицом мер предосторожностей для отвлечения вреда правоохранительным интересам. Лишь в своем единстве они оправдывают совершение лицом деяния, связанного с риском.
Объективная ситуация, которая вызывает необходимость достижения значительной общественно полезной цели, в одних случаях может заключаться в наличии опасности (например, угроза жизни больного при врачебном риске; опасность захвата тер-рии противником при военном риске и т. п.), а в других – в необходимости получения новых знаний (при исследовательском риске) или недопущении больших убытков или получении значительной выгоды (при хозяйственном риске) и т. п..
Признаками деяния, связанного с риском, признаются: 1) его цель; 2) объект причинения вреда; 3) характер деяния; 4) его своевременность; 5) пределы причинения вреда.
Часть 1 ст. 42 УК предусматривает, что рискованное деяние должно быть совершенно для достижения значительной общественно полезной цели. Если же лицо, причиняя вред правоохранительным интересам, стремится достичь карьеристских или других подобных целей, лишенных общественно полезного характера. Такой риск оправданным не считается.
Объектом причинения вреда при оправданном риске являются правоохранительные интересы лица (например, ее жизнь, здоровье или собственность), общественные интересы (например, общ-ная безопасность, общественный порядок, безопасность движения транспорта) или интересы гос-ва (например, неприкосновенность государственных границ, сохранения гос-ной тайны, авторитет власти, порядок управления).
В соответствии с ч. 1 ст. 42 рискованное деяние может выражаться как в активном (действие), так и в пассивном (бездеятельность) поведении. Такое деяние должно причинять вред правоохранительным интересам. Этот вред может быть двух видов:
1) вменение объекта криминально-правовой охраны в опасность причинения вреда;
2) фактическое причинение ему вреда.
Превышение пределов причинение вреда (эксцесс рискованного деяния) возможно лишь при наличии оснований для совершения рискованного деяния, то есть в условиях (в состоянии) оправданного риска. Эксцесс рискованного деяния – это причинение правоохранительным интересам вреда, явно не соответствующей значимости той общественное полезной цели, к достижению которой стремилось лицо, которое рисковало. В любом случае таким эксцессом признается создание угрозы для жизни других людей или угрозы экологической катастрофы или других чрезвычайных событий (ч, 3 в. 42 УК). Т. о., закон допускает ситуации, когда лицо своими действиями может явно создавать угрозу и для своей жизни, но не допускает, чтобы такая угроза была создана для жизни других людей. При этом, как жизнь, так и здоровье других лиц могут быть объектом рискованных действий лишь при согласии этих лиц. Это выплывает из ст. 28 Конституции Украины, в соответствии с которой ни один человек без ее свободного согласия не может быть подданным медицинским, научным или другим опытам. Угрозой экологической катастрофы признается угроза стойких и необратимых негативных изменений в окружающей среде, способных привести до невозможности проживание населения и ведение хозяйственной деят-ти на определенной территории. Угроза чрезвычайного события — это угроза аварии, катастрофы, распространения эпидемии, эпизоотии, эпифитотии, большого пожара, средств поражения и тому подобное, что могут привести к человеческим или материальным потерям. Эксцесс рискованного деяния подлежит квалификации по статьям УК, которые предусматривают ответственность за преднамеренно или неосторожное причинение вреда разнообразным объектам криминально-правовой охраны.
