- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
В соответствии со ст.23 УКУ вина может быть выражена только в форме умысла или неосторожности. При этом одни преступления могут быть только умышленными (кража), другие — только неосторожными (повреждение морского телеграфного кабеля), третьи — как умышленными, так и неосторожными (убийство). Иных форм вины закон прямо не предусматривает. Однако наука уголовного права на основе анализа некоторых статей разработала понятие смешанной формы вины (иногда ее называют сложной или двойной формой вины).
Смешанная форма вины представляет собой различное психическое отношение лица в форме умысла и неосторожности к разным объективным признакам одного и того же состава преступления. При смешанной форме вины в отношении одних признаков состава имеет место умысел (прямой или косвенный), в отношении других — неосторожность (самонадеянность или небрежность). выделить две группы преступлений со смешанной формой вины.
Первая — это те преступл-я, в которых деяние, представляющее собой нарушение каких-то правил безопасности, само по себе в отрыве от последствий является админ-ным или дисциплинарным правонаруш-ем, и только наступление общественно опасных последствий, причинно связанных с деянием, делает все совершенное преступлением. К таким преступлениям относятся, например, нарушение требований законодат-ва об охране труда, повлекшее несчастные случаи с людьми; нарушение правил безопасности движения и эксплуатации транспорта лицами, управляющими трансп-ми средствами, причинившее последствия.
Во второй группе преступлений сложность объективной стороны состоит и том, что предусмотренное законом умышленное деяние влечет за собой два различных последствия: первое (ближайшее) является обязательным признаком объективной стороны, второе (отдаленное) — квалифицирующим признаком. В этих преступлениях в соответствии с законом в отношении и к деянию, и к первому, обязательному последствию субъективная сторона выражается в умысле (прямом или косвенном), а в отношении ко второму — квалифицированному последствию - только в неосторожности (самонадеянности или небрежности). К таким преступлениям относятся, например, умышленное уничтожение или повреждение государственного или коллективного имущества путем поджога или иным общеопасный способом, повлекшее человеческие жертвы или иные тяжкие последствия: умышленное тяжкое телесное повреждение, вследствие которого наступила смерть потерпевшего угон или захват ж/д подвижного состава.
Значение смешанной формы вины заключается в том, что она дает возможность: 1) конкретизировать характер и степень общественной опасности преступления; 2) определить правильную квалификацию; 3) отграничить близкие по объективным признакам составы преступлений.
Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
Мотив преступления — это побуждение к совершению общественно опасного деяния, а цель — представление о его общественно опасном последствии, о том вреде, который заведомо для виновного наступит для охраняемых уголовным законом интересов и который, тем не менее, является для него желаемым. Отсюда очевидно, что, во-первых, о мотивах и целях преступления можно говорить лишь в случае совершения умышленных преступлений. При этом цель может быть только в преступлениях с прямым умыслом, ибо она есть показатель желания лица. Во-вторых, субъективная сторона включает в себя не все мотивы и цели, а только те из них, которые определяют общественно опасную, антисоциальную направленность деяния, влияют на степень общественной опасности преступления.
Мотивы могут быть различными: низменными (например, корысть, месть, хулиганский), не имеющими низменного характера (например, сострадание, стремление помочь другому человеку, ложно понятые интересы службы).
Цели также бывают различными, например, цель незаконного обогащения, цель скрыть другое преступление, ослабить государство и др.
В отличие от вины мотив и цель в структуре субъективной стороны являются факультативными признаками, т.е. такими, которые в характеристике субъективной стороны различных преступлений могут играть разную роль. В зависимости от законодательного описания субъективной стороны мотив и цель могут выполнять роль обязательных, квалифицирующих признаков либо признаков, смягчающих или отягчающих ответственность.
