
- •О.А.Коппель о.С.Пархомчук
- •Глава 1
- •§ 1. Концептуально-теоретичні засади дослідження міжнародних систем та глобального розвитку
- •§ 2. Структурні елементи дисципліни
- •§ 3. Міжнародні системи
- •§ 4. Процес розвитку міжнародних систем
- •Глава 2 історичний розвиток міжнародних систем
- •§ 1. Основні характеристики Вестфальської системи
- •§ 2. Особливості Віденської міжнародної системи
- •§ 3,Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система
- •§ 4. Ялтинсько-Потсдамська міжнародна система
- •§ 5. Формування сучасної міжнародної системи
- •§ 1. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •§ 2. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •§ 3. Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Глава 4 глобальні та регіональні релігійні системи
- •§ 1. Релігія і міжнародні відносини
- •§ 2. Методологія дослідження ролі релігійного чинника в міжнародних відносинах
- •§ 4. Компаративний аналіз ролі релігій у міжнародних відносинах
- •§ 5.Глобальні та регіональні територіальні релігійні системи
- •Глава 5 безпека як якість системи
- •§ 1. Методологічні основи аналізу та оцінки проблем безпеки
- •§ 2.Національна безпека
- •§ 3. Регіональна безпека
- •§ 4. Міжнародна стабільність
- •Глава 6 політична глобалістика
- •§ 1. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин
- •§ 2. Попередники та теоретичні підвалини глобалістики
- •§ 3. Етапи розвитку глобалістики
- •Глава 7
- •Демілітаризація світового співтовариства
- •Як напрям політичної стратегії
- •Розв'язання глобальних проблем
- •§ 1. Війна і мир як категорії науки 8 політики
- •§ 2. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •§ 3. Демілітаризація сучасного світу
- •§ 4. Проблема конверсії в міжнародних відносинах
- •Глава 8 політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •§ 1. Глобальні аспекти модернізації
- •§ 2. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізацїйні блоки
- •Глава 9 цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •§ 1. Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •§ 2. Еволюція поняття "цивілізація" та його використання в дослідженні міжнародних відносин
- •§ 3. Становлення цивілізаційної теорії
- •§ 4. Типологія локальних цивілізацій
- •§ 5. Політичний час глобального світу
- •§ 6. Політичний простір глобального світу
- •§7. Проблема взаємодії цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини
- •§ 8. Проблема цивілізаційної ідентифікації України. Україна в контексті світових цивілізацій
- •Тема 1
- •Тема 2 Системний підхід до аналізу міжнародних відносин
- •Тема 6 Сучасна міжнародна система
- •Тема 4 Підходи до дослідження міжнародних систем
- •Тема 5 історичний розвиток міжнародних систем
- •Тема 7 Міжнародний і світовий порядок
- •Тема 8 Загальносвітовий політичний процес
- •Тема 9 Безпека як якість системи
- •Тема 10 Проблема формування "центрів сили"
- •Тема 11 Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •Тема 12 Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища
- •Тема 13 Політична глобалістика як наука
- •Тема 14 Основні етапи розвитку політичної глобалістики
- •Тема 15 Цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •Тема 16 Стратегія глобальних взаємодій
- •Тема 17 Політичний час та політичний простір глобального світу
- •Тема 18 Глобальне політичне прогнозування. Футурологія міжнародних відносин
- •Програма курсу "Теорія цивілізацій"
- •Тема 1 Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •Тема 2 Формування теорії цивілізацій
- •Тема 3 Діалектика поліваріантності, поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Цивілізаційна компаративістика
- •Тема 6
- •Тема 7 Формування світової глобальної макроцивілізаційної системи
- •Тема 8 Україна в контексті світових цивілізацій
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Цивілізація як типологічна одиниця історії міжнародних відносин
- •Тема 2 Становлення та розвиток цивілізаційної теорії
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Політичний час глобального світу
- •Тема 6 Принципи і можливості цивілізаційної компаративістики
- •Тема 7 Типологія та динаміка людських цивілізацій в історичному аспекті
- •Тема 8 Основні моделі взаємодії цивілізацій
- •Тема 9 Концепція зіткнення цивілізацій: критичний аналіз
- •Тема 10
- •Тема 11 Суперечності цивілізаційного визначення України
- •Завдання модульного контролю Модуль і
- •Модуль II
- •Тема 1
- •Тема 2 Міжнародні системи і світова політика
- •Тема 3 Війна і мир у світовій політиці
- •Тема 4 Проблеми безпеки і стабільності в світовій політиці
- •Тема 5 Глобальні проблеми сучасності в світовій політиці
- •Тема 6 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 7 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 8 Релігія і світова політика
- •Тема 9 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 10 Україна у світовій політиці
- •Тема 11 Геополітичний вимір світової політики
- •Тема 12 Прогнозування та аналіз світової політики
- •Тема 5 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 1 Світова політика як навчальна дисципліна і об'єкт наукового аналізу
- •Тема 2 Війна і мир як засоби міжнародно-політичних відносин
- •Еволюція війни як соціально-політичного явища.
- •Тема 4 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 6 Релігія і світова політика
- •Тема 7 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 8 Україна в світовій політиці
- •Програма курсу "Проблема демілітаризації та конверсії у міжнародних відносинах"
- •Тема 1
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Реконверсія в срср, сша і Канаді після другої світової війни
- •Тема 5 Досвід здійснення реконверсії в переможних країнах (Японія, Фінляндія)
- •Тема 6 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 7
- •Тема 8 Законодавча діяльність країн світу в галузі конверсії
- •Тема 9 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 10 Здійснення конверсії в Україні. Передісторія, сучасний етап, перспективи
- •Тема 11 Діяльність міжнародних організацій в галузі конверсії
- •Тема 12
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Історичні передумови виникнення проблеми конверсії
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 Законодавча діяльність держав у галузі конверсії
- •Тема 7 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 8 Здійснення конверсії в Україні
- •Арафат Ясір
- •Бальфур Артур Джеме
- •Блер Ентоні Чарльз Лінтон
- •Булліт Уільям Христіан
- •Буш Джордж Уотер
- •Василевська Ванда Львівна
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Вільсон Вудро
- •Гесс Рудольф
- •Гітлер Адольф
- •Голь Шарль Андре Жозеф Марі де
- •Гопкінс Гаррі
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Екатерина II (Велика)
- •Кастро Рус Фідель
- •Кеннеді Джон Фіцджеральд
- •Клемансо Жорж Бенжамен
- •Коль Гельмут
- •Корнійчук Олександр Євдокимович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Ладен Усама
- •Лансінг Роберт
- •Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч
- •Ллойд-Джорж Девід
- •Макиавеллі Нікколо де Бернардо
- •Мануїльський Дмитро Захарович
- •Мехен Альфред Тайер
- •Муссоліні Бенітто
- •Наполеон і Бонапарт
- •Насер Гаїмаль Абдель
- •Орландо Вітторіо Емануеле
- •Петро і (Великий)
- •Пиночет Августо
- •Пішон Стефан Жан Марі
- •Путін Володимир Володимирович
- •Ріббентроп Йоахим фон
- •Рузвельт Франклін Делано
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Сонніно Джордано Сідней
- •Талейран Перигор Шарль Моріс
- •Тетчер Маргарет
- •Трумен Гаррі
- •Франко Баамонде, Франсіско
- •Хуссейн Саддам
- •Черчілль Вінстон Леонард Спенсер
- •Чічерін Георгій Васильович
- •Ширак Жак
- •Шредер Герхард
- •Список літератури Основної
- •Додаткової
- •Коппель Олена Арнольдівна пархомчук Олена Станіславівна
- •Навчальний посібник
- •01030, Київ, б-р т. Шевченка, 14, кімн. 43,
- •Свідоцтво внесено до державного реєстру дк № 1103 від 31.10.02.
Хуссейн Саддам
(народ, у 1937 р.)
X - Президент Іраку (1979 - 2003). Народився 28 квітня 1937 р. в с. аль-Аюджа в родині безземельного селяніна-сунніта. У 1956 р. X брав участь у невдалій спробі заколоту з метою повалення монархії. У 1957 р. X вступив у партію БААС. На початку 60-х рр. проживав у Каїрі, де відвідував школу права. В 1963 р. повернувся до Іраку. У 1968 р. партія БААС прийшла до влади, X став заступником голови Ради революційного командування. 17 липня 1979 р. X стає президентом і прем'єр-міністром Іраку, а також головнокомандувачем збройних сил і генеральним секретарем партії БААС. Таким чином X сконцентрував у своїх руках усю повноту влади. 22 вересня 1980 р. X починає війну з Іраном з метою зміцнення своєї влади в арабському світі та оволодінні додатковими нафтовими ресурсами. У серпні 1990 р. X погодився з іранськими умовами врегулювання конфлікту і вивів свої війська з Ірану. 2 серпня 1990 р. X вводить війська в Кувейт. Однак, війну під кодовою назвою "Буря в пустелі" Ірак програв і 28 лютого 1991 р. капітулював. У 2002 р. на безальтернативних виборах X було знов обрано на посаду президента Іраку. Після терористичного акту в США 11 вересня 2001 р. США, звинуватили X у виробництві зброї масового знищення та віднесли Ірак до т.зв. "вісі зла".
У 2003 році внаслідок "превентивної війни" режим X було повалено.
Чан Кай-ші (Цзян Чжун-чжень)
(1886-1975)
Ч - політичний і державний діяч Китаю. Закінчив військові академії в Бао-дін-Фу та в Токіо. Брав участь в революції 1911 р. у Китаї, потім був деякий час в еміграції в Японії. У 1926 р. Ч був командувачем народно-революційної армії кантонського уряду. З квітня 1927 р. після державного заколоту в Шанхаї очолив національний уряд в Нанкіні. Уряд проіснував до 21 січня 1949 р., коли він пішов у відставку.
Черчілль Вінстон Леонард Спенсер
(1874-1965)
Ч - британський політичний і державний діяч, один з лідерів консервативної партії. До першої світової війни в різні роки посідав посади: заступника міністра колоній, міністра торгівлі, міністра внутрішніх справ, воєнно-морського міністра. Ч - один з ініціаторів інтервенції проти Радянської Росії 1917-1922 рр. У 20-х рр. посідав посади міністра фінансів, міністра колоній та міністра авіації. З 1929 по 1939 р. - в опозиції. У 1939-1940 рр. - воєнно-морській міністр. З 1940 по 1945 р. - прем'єр-міністр Великої Британії. Брав активну участь у Тегеранській (1943), Кримській (Ялтинській) (1945) та Потсдамській (1945) союзницьких конференціях на вищому рівні. З 1945 по 1951 р. Ч - лідер опозиції. В 1951-1955 рр. Ч - прем'єр-міністр Великої Британії, у 1951-1952 рр. - одночасно міністр оборони. З 1955 р. у відставці.
245
Чічерін Георгій Васильович
(1872-1936)
Ч - радянський державний діяч та дипломат. Закінчив історико-філологіч-ний факультет Петербурзького університету. З 1897 р. працював в архіві міністерства закордонних справ. З ЗО травня 1918 до липня 1930 р. Ч - народний комісар закордонних справ. Брав участь на другій стадії переговорів в Бресті, З березня 1918 р. підписав Берестейський мирний договір. У 1922 р. очолював радянську делегацію в Генуї, у Лозанні (1922-1923). Під час роботи Генуезької конференції Ч підписав Раппальський договір з Німеччиною.
Шептицький Андрій (У миру: Роман-Марія-Олександр)
(1865-1944)
Ш - відомий церковний діяч XX ст., глава Української греко-католицької церкви (УГКЦ), митрополит. Народився в сім'ї старовинного шляхетського роду. У 1883 р. закінчив гімназію. Слухав лекції на юридичному факультеті Ягел-лонського університету. У 1886 р. Ш став доктором права. 1 липня 1888 р. отримує василіанську рясу і бере духовне ім'я Андрій, яке стає відомим усьому християнському світу. Того ж року він здобуває ступінь доктора теології, а пізніше стає доктором філософії. У 1900 р. папа римський призначає Ш митрополитом Галицьким і архієпископом Львівським. За роки його перебування на чолі УГКЦ було збудовано чимало храмів та монастирів. Завдяки своїй міжнародній діяльності Ш мав високий авторитет за рубежем. Він дбав про долю українців, які виїхали до Америки, Канади, Німеччини та інших країн, домагався у Ватикані створення греко-католицьких єпископатів у США і Канаді. З 1901 до 1914 р. Ш - посол і член Палати панів у Відні, член Галицького сейму. Доклав чимало зусиль до створення Західноукраїнської Народної Республіки. Після підписання Ризького мирного договору у 1921 р. Ш веде переговори в країнах Америки і Європи про долю ЗУНР і надання допомоги Галичині. Восени 1930 р. Ш неодноразово звертається до керівництва Польщі, закликаючи його нормалізувати стосунки з українським населенням Галичини. Після підписання пакту Ріббентропа-Молотова Ш заявив про нейтралітет у справах польсько-німецького конфлікту, протестував проти поділу Європи між двома тоталітарними режимами. ЗО червня 1941 р. Ш підтримав Акт відновлення української державності, підтримавши таким чином Німеччину. Але вже наприкінці того ж року він визнав свою помилку, засудив акти терору і, зокрема, масове знищення євреїв. Помер 1 листопада 1944 р.