Талейран Перигор Шарль Моріс

(1754-1838)

Т - французький державний діяч, дипломат. Після повалення монархії в 1792 р. перебував в еміграції у Великій Британії і США, повернувся до Франції в 1796 р. З 1797 по 1799 р. - міністр закордонних справ при режимі Директорії. Т активно підтримав заколот 18 брюмера (1799, 9 листопада). З 1799 по 1807 р. під час правління Наполеона І - міністр закордонних справ Франції. Після поразки Наполеона І Т сприяв реставрації Бурбонів. У 1814 р. Т призна­чений Людовіком XVIII міністром закордонних справ. Очолював французьку делегацію на Віденському конгресі (1814-1815) після "ста днів" Наполеона І (1915), очолював деякий час уряд і був міністром закордонних справ. З 1930 по 1934 р. Т - посол Франції у Великій Британії. У 1934 р. пішов у відставку. По­мер у 1838 р.

242

243

Тетчер Маргарет

(народ, в 1925)

Т народилася в м. Грантем графства Лінкольншир у сім'ї власника бакалійно­го магазину. Захоплення політикою Т передалось від батька. Навчаючись в Оксфордському коледжі, Т брала активну участь у діяльності консервативної асоціації. Хімік за фахом, Т з початку 50-х рр. займається політичною діяльністю. У 1959 р. вона вперше стає членом палати общин. В 1975 р. стає лідером кон­сервативної партії. На парламентських виборах 1979 р. перемогла консерватив­на партія, Т стає прем'єр-міністром і залишається на цій посаді 11 років. За часи перебування Т у влади виникає нова стратегія консервативної партії, яка отри­мала назву - тетчеризм. її сутність полягала в наданні пріоритету антиінфляцій-ній політиці та активізації ринкових механізмів економіки. Політика Т позитивно вплинула на розвиток Великої Британії.

Троцький (Бронштейн) Лев Давидовим

(1879-1940)

Т - радянський політичний діяч. На II з'їзді Рад 26 жовтня 1917 р. увійшов до складу першого радянського уряду - Ради народних комісарів, де став нар­комом закордонних справ. Т очолював Радянську делегацію на першому етапі Берестейських переговорів. Визнав делегацію України на цих переговорах (Центральна рада вирядила до Бреста власну делегацію.) Відмовився підпи­сати Берестейський мирний договір на німецьких умовах і висунув гасло: "Ні миру, ні війні, армію розпустити", за що був усунений з поста наркома закор­донних справ. У 1919 р. т був призначений народним комісаром у військових та морських справах. Пізніше за політичними поглядами був змушений емігру­вати. У 1940 р. був вбитий сталінським агентом.

Трумен Гаррі

(1884-1972)

Т - президент США з 1945 до 1953 р. Народився в штаті Міссурі, здобув юридичну освіту. В 1934 р. був обраний у сенат США. З 1945 р. Т - віце-президент США, а після смерті Ф.Рузвельта (1945, квітень) став президентом. Автор так званої "доктрини Трумена" (1947). По закінченні другої світової війни Т активно проводив політику "холодної війни".

Франко Баамонде, Франсіско

(1892-1975)

Ф - іспанський державний діяч. У 1907-1910 рр. Ф навчався у військовій академії (Толедо), у 1922 р. - бригадний генерал. У 1922-1925 рр. командував Іноземним легіоном. У 1926-1931 рр. - керівник військової академії в Сарагосі, в 1932-1934 рр. - військовий губернатор на Балеарських островах. Після пе­ремоги Народного фронту 18 липня 1936 р. Ф здійснив державний переворот. Брав активну участь у підготовці військового перевороту. У вересні 1936 р. був проголошений главою держави. З 1938 до 1973 р. Ф - глава держави, прем'єр-міністр, головнокомандувач усіх родів військ Іспанії. У 1973 р. Ф відмовився від посади прем'єр-міністра, зберігши за собою інші посади.

244