Орландо Вітторіо Емануеле

(1860-1952)

О - італійський державний діяч, юрист за освітою, прем'єр-міністр Італії у 1917-1919 рр. Учсаник Паризької мирної конференції (1919-1920).

Петлюра Симон Васильович

(1879-1926)

П народився в Полтаві у сім'ї візника, колишнього селянина. Закінчив бурсу. У 1895 р. вступив до Полтавської духовної семінарії. В 1901 р. за інцидент, пов'язаний з приїздом до Полтави М.Лисенка, П було виключено із семінарії.

239

238

Наприкінці 1917 - початку 1918 р. створив українську армію для боротьби про­ти більшовицьких військ. У лютому 1919 р., коли війська Директорії залишили Київ, П зосередив усю владу в своїх руках, очолив Директорію, а також збройні сили УНР. В цей час П змушений був воювати на три фронти: проти більшови­ків, денікінців та проти Махна. Вів переговори з представниками Антанти, Ру­мунією та Польщею щодо будь-якої підтримки у боротьбі за самостійність України. Після укладення Варшавської угоди 1920 р. війська УНР під проводом П мали тимчасовий успіх, подальша боротьба проти Червоної армії була при­речена на поразку. П переїздить до Парижа, де 25 травня 1926 р. був вбитий.

Петро і (Великий)

(1672-1725)

П - російський цар, перший російський імператор, видатний полководець. Народився 9 червня 1672 р., син царя Олексія Михайловича Романова. У 1689 р. П посів престол. Проводив чисельні реформи, в яких поєднував західні ідеї з російськими традиціями. Головна мета його реформ - розширити кордо­ни Росії, перетворити її на велику державу з міцними армією і флотом. У 1703 р. П заклав місто Санкт-Петербург, За його часів в 1721 р. Росія стає ім­перією. П веде чисельні війни. У перші роки свого правління П намагався домо­гтись виходу Росії до Чорного моря. У 1700 р. починає Північну війну зі Швеці­єю за вихід до Балтійського моря. У 1709 р. відбулась Полтавська битва, в якій П розгромив шведів. По закінченню Північної війни в 1721 р. П починає Пер­сидський похід, завдяки якому до Росії були приєднанні міста Дербент, Баку, провінції Гилян, Мазандеран і Астрабанд. Вдала зовнішня політика П перетво­рила Росію на імперію. Помер 8 лютого 1725 р. в Санкт-Петербурзі.

Пиночет Августо

(нар. у 1915 р.)

П - чилійський диктатор, народився 25 листопада 1915 р. у Вальпараїсо, Чилі. П - син митника Аугусто Пиночета Віра. Навчався в школі і коледжі у Вальпараїсо, в 1933-1940 рр. - у Військовій школі й Академії сухопутних військ, де одержав звання лейтенанта піхоти. У 50-ті рр. викладав у Військовій акаде­мії геополітику і військову географію. У 1956-1959 рр. служив у військовій місії Чилі в столиці Еквадору Кіто. В 1963 р. П призначений заступником директора Військової академії. В 1968 р. одержав звання бригадного генерала, став голо­внокомандувачем шостої дивізії і військовим губернатором провінції Тарапака. В серпні 1973 р. Президент Сальвадор Альенде призначив П головнокоманду­вачем армії Чилі. У вересені 1973 р. П очолив військовий переворот, у резуль­таті якого був убитий президент республіки Сальвадор Альенде. В 1974 р. став президентом Чилі. Свою програму державної перебудови П виклав у Деклара­ції принципів у березні 1974 р. Проводив економічні перетворення, спрямовані на модернізацію країни. Установив авторитарний режим, що супроводжувався жорстокими репресіями проти інакомислячих. Знаходився у влади до 1989 р. На референдумі в жовтні 1988 р. проти П висловилися 53 % населення. 11 березня 1990 р. П офіційно передав владу законно обраному президенту. П залишився на посаді командуючого армією. Знаходячись на цій посаді, П про­довжував розвивати свої геополітичні проекти і плани "модернізації", що вклю-

чають перебудову армії, поліпшення військового утворення і рівня життя офі­церського складу, модернізації озброєння. 10 березня 1998 р. подав у відстав­ку з посади головнокомандувача, одержавши ряд почесних титулів. Націона­льний конгрес обрав його сенатором довічно.

У жовтні 1998 р. П заарештувала британська поліція. Він звинувачений су­дом у порушенні прав людини, застосуванні насильства, проведенні масових катувань і убивств. До березня 2000 р. П знаходився в Англії. У березні 2000 р. у зв'язку зі станом здоров'я екс-диктатору дозволили повернутися в Чилі. В сер­пні 2000 р. Верховний суд Чилі позбавив П сенаторської недоторканності і збу­див судове розслідування за більш ніж 100 обвинуваченнями. Дотепер суд від­кладається через стан здоров'я генерала і завдяки діяльності його адвокатів.