
- •О.А.Коппель о.С.Пархомчук
- •Глава 1
- •§ 1. Концептуально-теоретичні засади дослідження міжнародних систем та глобального розвитку
- •§ 2. Структурні елементи дисципліни
- •§ 3. Міжнародні системи
- •§ 4. Процес розвитку міжнародних систем
- •Глава 2 історичний розвиток міжнародних систем
- •§ 1. Основні характеристики Вестфальської системи
- •§ 2. Особливості Віденської міжнародної системи
- •§ 3,Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система
- •§ 4. Ялтинсько-Потсдамська міжнародна система
- •§ 5. Формування сучасної міжнародної системи
- •§ 1. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •§ 2. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •§ 3. Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Глава 4 глобальні та регіональні релігійні системи
- •§ 1. Релігія і міжнародні відносини
- •§ 2. Методологія дослідження ролі релігійного чинника в міжнародних відносинах
- •§ 4. Компаративний аналіз ролі релігій у міжнародних відносинах
- •§ 5.Глобальні та регіональні територіальні релігійні системи
- •Глава 5 безпека як якість системи
- •§ 1. Методологічні основи аналізу та оцінки проблем безпеки
- •§ 2.Національна безпека
- •§ 3. Регіональна безпека
- •§ 4. Міжнародна стабільність
- •Глава 6 політична глобалістика
- •§ 1. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин
- •§ 2. Попередники та теоретичні підвалини глобалістики
- •§ 3. Етапи розвитку глобалістики
- •Глава 7
- •Демілітаризація світового співтовариства
- •Як напрям політичної стратегії
- •Розв'язання глобальних проблем
- •§ 1. Війна і мир як категорії науки 8 політики
- •§ 2. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •§ 3. Демілітаризація сучасного світу
- •§ 4. Проблема конверсії в міжнародних відносинах
- •Глава 8 політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •§ 1. Глобальні аспекти модернізації
- •§ 2. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізацїйні блоки
- •Глава 9 цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •§ 1. Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •§ 2. Еволюція поняття "цивілізація" та його використання в дослідженні міжнародних відносин
- •§ 3. Становлення цивілізаційної теорії
- •§ 4. Типологія локальних цивілізацій
- •§ 5. Політичний час глобального світу
- •§ 6. Політичний простір глобального світу
- •§7. Проблема взаємодії цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини
- •§ 8. Проблема цивілізаційної ідентифікації України. Україна в контексті світових цивілізацій
- •Тема 1
- •Тема 2 Системний підхід до аналізу міжнародних відносин
- •Тема 6 Сучасна міжнародна система
- •Тема 4 Підходи до дослідження міжнародних систем
- •Тема 5 історичний розвиток міжнародних систем
- •Тема 7 Міжнародний і світовий порядок
- •Тема 8 Загальносвітовий політичний процес
- •Тема 9 Безпека як якість системи
- •Тема 10 Проблема формування "центрів сили"
- •Тема 11 Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •Тема 12 Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища
- •Тема 13 Політична глобалістика як наука
- •Тема 14 Основні етапи розвитку політичної глобалістики
- •Тема 15 Цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •Тема 16 Стратегія глобальних взаємодій
- •Тема 17 Політичний час та політичний простір глобального світу
- •Тема 18 Глобальне політичне прогнозування. Футурологія міжнародних відносин
- •Програма курсу "Теорія цивілізацій"
- •Тема 1 Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •Тема 2 Формування теорії цивілізацій
- •Тема 3 Діалектика поліваріантності, поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Цивілізаційна компаративістика
- •Тема 6
- •Тема 7 Формування світової глобальної макроцивілізаційної системи
- •Тема 8 Україна в контексті світових цивілізацій
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Цивілізація як типологічна одиниця історії міжнародних відносин
- •Тема 2 Становлення та розвиток цивілізаційної теорії
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Політичний час глобального світу
- •Тема 6 Принципи і можливості цивілізаційної компаративістики
- •Тема 7 Типологія та динаміка людських цивілізацій в історичному аспекті
- •Тема 8 Основні моделі взаємодії цивілізацій
- •Тема 9 Концепція зіткнення цивілізацій: критичний аналіз
- •Тема 10
- •Тема 11 Суперечності цивілізаційного визначення України
- •Завдання модульного контролю Модуль і
- •Модуль II
- •Тема 1
- •Тема 2 Міжнародні системи і світова політика
- •Тема 3 Війна і мир у світовій політиці
- •Тема 4 Проблеми безпеки і стабільності в світовій політиці
- •Тема 5 Глобальні проблеми сучасності в світовій політиці
- •Тема 6 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 7 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 8 Релігія і світова політика
- •Тема 9 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 10 Україна у світовій політиці
- •Тема 11 Геополітичний вимір світової політики
- •Тема 12 Прогнозування та аналіз світової політики
- •Тема 5 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 1 Світова політика як навчальна дисципліна і об'єкт наукового аналізу
- •Тема 2 Війна і мир як засоби міжнародно-політичних відносин
- •Еволюція війни як соціально-політичного явища.
- •Тема 4 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 6 Релігія і світова політика
- •Тема 7 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 8 Україна в світовій політиці
- •Програма курсу "Проблема демілітаризації та конверсії у міжнародних відносинах"
- •Тема 1
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Реконверсія в срср, сша і Канаді після другої світової війни
- •Тема 5 Досвід здійснення реконверсії в переможних країнах (Японія, Фінляндія)
- •Тема 6 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 7
- •Тема 8 Законодавча діяльність країн світу в галузі конверсії
- •Тема 9 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 10 Здійснення конверсії в Україні. Передісторія, сучасний етап, перспективи
- •Тема 11 Діяльність міжнародних організацій в галузі конверсії
- •Тема 12
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Історичні передумови виникнення проблеми конверсії
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 Законодавча діяльність держав у галузі конверсії
- •Тема 7 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 8 Здійснення конверсії в Україні
- •Арафат Ясір
- •Бальфур Артур Джеме
- •Блер Ентоні Чарльз Лінтон
- •Булліт Уільям Христіан
- •Буш Джордж Уотер
- •Василевська Ванда Львівна
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Вільсон Вудро
- •Гесс Рудольф
- •Гітлер Адольф
- •Голь Шарль Андре Жозеф Марі де
- •Гопкінс Гаррі
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Екатерина II (Велика)
- •Кастро Рус Фідель
- •Кеннеді Джон Фіцджеральд
- •Клемансо Жорж Бенжамен
- •Коль Гельмут
- •Корнійчук Олександр Євдокимович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Ладен Усама
- •Лансінг Роберт
- •Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч
- •Ллойд-Джорж Девід
- •Макиавеллі Нікколо де Бернардо
- •Мануїльський Дмитро Захарович
- •Мехен Альфред Тайер
- •Муссоліні Бенітто
- •Наполеон і Бонапарт
- •Насер Гаїмаль Абдель
- •Орландо Вітторіо Емануеле
- •Петро і (Великий)
- •Пиночет Августо
- •Пішон Стефан Жан Марі
- •Путін Володимир Володимирович
- •Ріббентроп Йоахим фон
- •Рузвельт Франклін Делано
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Сонніно Джордано Сідней
- •Талейран Перигор Шарль Моріс
- •Тетчер Маргарет
- •Трумен Гаррі
- •Франко Баамонде, Франсіско
- •Хуссейн Саддам
- •Черчілль Вінстон Леонард Спенсер
- •Чічерін Георгій Васильович
- •Ширак Жак
- •Шредер Герхард
- •Список літератури Основної
- •Додаткової
- •Коппель Олена Арнольдівна пархомчук Олена Станіславівна
- •Навчальний посібник
- •01030, Київ, б-р т. Шевченка, 14, кімн. 43,
- •Свідоцтво внесено до державного реєстру дк № 1103 від 31.10.02.
Арафат Ясір
(народ, у 1929 р.)
А - президент Палестини. Мухаммед Абдель Рауф Арафат аль-Кудва аль-Хусейни народився 24 серпня 1929 р. у Каїрі, у родині процвітаючого комерсанта. Його мати вмерла, коли А було чотири роки, і він переїхав жити в Єрусалим. Згодом повернувся до Єгипту, де закінчив коледж та інженерний факультет Каїрського університету. З 1946 р. став палестинським націоналістом і брав участь у транспортуванні єгипетської зброї в Палестину. У 1957 р. залишив Єгипет і перебрався в Кувейт. У середині 50-х рр. разом з іншими лідерами палестинських арабів А створив організацію "Рух за національне визволення Палестини" (ФАТХ). У 1964 р. було утворено Організацію визволення Палестини, до якої згодом увійшов ФАТХ. З 1965 р. ФАТХ почав проводити терористичні акти на території Ізраїлю. А став керівником Фатха. У 1969 р. А обраний главою Організації визволення Палестини (ОВП). У 1970 р. стає головнокомандуючим силами палестинської революції, а в 1989 р. призначений Виконкомом ОВП Президентом держави Палестина. З травня 1994 р. А очолив Палестинську національну адміністрацію, офіційний орган палестинського самоврядування. У 1994 р. разом з Іцхаком Рабином і міністром закордонних справ Ізраїлю Ш.Пересом був визнаний гідним Нобелівської премії за "за зусилля, спрямовані на досягнення миру на Близькому Сході".
Бальфур Артур Джеме
(1848-1930)
Б - лорд, англійський державний діяч та дипломат. Походив з аристократичної родини Сіслей-Солсбері, із якої вийшло багато державних діячів. Б - автор ряду праць з філософії та економіки. У різні роки обіймав посади прем'єр-міністра (1902-1906), морського міністра (1915-1916) тощо. З 1916 до 1919 р. -міністр закордонних справ Великої Британії. Брав участь у роботі Паризької мирної конференції. У 1919-1921 рр. Б - голова Ради в кабінеті Ллойд-Джоржа. Цю посаду він також обіймав і в кабінеті Болдуїна у 1925-1929 рр.
Бісмарк Отто Едуард Леопольд фон Шьонхаузен
(1815-1898)
Б - князь, німецький політичний і державний діяч, дипломат. У 1851-1859 рр. Б - представник Прусії у Бундестазі. У 1859-1862 рр. - посол Прусії в Росії. У 1862 р. Б - посол у Франції. З 1862 по 1867 рр. - прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Прусії. Б завершив об'єднання Німеччини. Після утворення Північно-германського союзу (1867-1871) - бундесканцлер. Після перемоги у франко-прусській війні з 1971 по 1890 р. - рейхсканцлер Німецької імперії. Ініціатор утворення союзу трьох імператорів. 1873-1987 рр. уклав договір про союз з Австро-Угорщиною. У 1882 р. підписав Троїстий союз, а в 1887 р. -договір з Росією. У березні 1890 р. пішов у відставку.
Блер Ентоні Чарльз Лінтон
(народ, у 1953 р.)
Б - прем'єр-міністр Великої Британії. Б народився 6 травня 1953 р. у столиці Шотландії Единбурзі. У дитинстві три роки прожив в Австралії. Учився в Коледжі Св. Іоанна в Оксфорді. За освітою Б - адвокат, спеціалізувався з трудового законодавства. У 1983 р. Б отримав місце в Парламенті, представляючи Сиджфилдский округ - шахтарський регіон на півночі. З 1989 по 1992 р. Б був тіньовим секретарем і членом Виконавчого комітету Лейбористської партії. У 1994 р. став наймолодшим в історії лідером лейбористів. Провів модернізацію партії. Перетворив лейбористів з лівих опозиціонерів на центристів. Зменшив число профспілок у країні та владу їх представників у партії. Реформовану партію стали називати "новими лейбористами". У 1997 р. Лейбористська партія перемогла на парламентських виборах, і Б став прем'єр-міністром. Дотримує одночасно і ліберальних, і консервативних поглядів. Ліберальних - з питань утворення, добробуту громадян і розвитку науки і техніки - і консервативних з питань законодавства і сімейних цінностей. Під керівництвом Б Лейбористська партія виступає за ринкову економіку, поліпшення освітньої системи, орієнтацію на Європу, Шотландський парламент і Асамблею Уельсу. У 2003 р. Б підтримав США у війні з Іраком.