
- •О.А.Коппель о.С.Пархомчук
- •Глава 1
- •§ 1. Концептуально-теоретичні засади дослідження міжнародних систем та глобального розвитку
- •§ 2. Структурні елементи дисципліни
- •§ 3. Міжнародні системи
- •§ 4. Процес розвитку міжнародних систем
- •Глава 2 історичний розвиток міжнародних систем
- •§ 1. Основні характеристики Вестфальської системи
- •§ 2. Особливості Віденської міжнародної системи
- •§ 3,Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система
- •§ 4. Ялтинсько-Потсдамська міжнародна система
- •§ 5. Формування сучасної міжнародної системи
- •§ 1. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •§ 2. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •§ 3. Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Глава 4 глобальні та регіональні релігійні системи
- •§ 1. Релігія і міжнародні відносини
- •§ 2. Методологія дослідження ролі релігійного чинника в міжнародних відносинах
- •§ 4. Компаративний аналіз ролі релігій у міжнародних відносинах
- •§ 5.Глобальні та регіональні територіальні релігійні системи
- •Глава 5 безпека як якість системи
- •§ 1. Методологічні основи аналізу та оцінки проблем безпеки
- •§ 2.Національна безпека
- •§ 3. Регіональна безпека
- •§ 4. Міжнародна стабільність
- •Глава 6 політична глобалістика
- •§ 1. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин
- •§ 2. Попередники та теоретичні підвалини глобалістики
- •§ 3. Етапи розвитку глобалістики
- •Глава 7
- •Демілітаризація світового співтовариства
- •Як напрям політичної стратегії
- •Розв'язання глобальних проблем
- •§ 1. Війна і мир як категорії науки 8 політики
- •§ 2. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •§ 3. Демілітаризація сучасного світу
- •§ 4. Проблема конверсії в міжнародних відносинах
- •Глава 8 політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •§ 1. Глобальні аспекти модернізації
- •§ 2. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізацїйні блоки
- •Глава 9 цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •§ 1. Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •§ 2. Еволюція поняття "цивілізація" та його використання в дослідженні міжнародних відносин
- •§ 3. Становлення цивілізаційної теорії
- •§ 4. Типологія локальних цивілізацій
- •§ 5. Політичний час глобального світу
- •§ 6. Політичний простір глобального світу
- •§7. Проблема взаємодії цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини
- •§ 8. Проблема цивілізаційної ідентифікації України. Україна в контексті світових цивілізацій
- •Тема 1
- •Тема 2 Системний підхід до аналізу міжнародних відносин
- •Тема 6 Сучасна міжнародна система
- •Тема 4 Підходи до дослідження міжнародних систем
- •Тема 5 історичний розвиток міжнародних систем
- •Тема 7 Міжнародний і світовий порядок
- •Тема 8 Загальносвітовий політичний процес
- •Тема 9 Безпека як якість системи
- •Тема 10 Проблема формування "центрів сили"
- •Тема 11 Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •Тема 12 Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища
- •Тема 13 Політична глобалістика як наука
- •Тема 14 Основні етапи розвитку політичної глобалістики
- •Тема 15 Цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •Тема 16 Стратегія глобальних взаємодій
- •Тема 17 Політичний час та політичний простір глобального світу
- •Тема 18 Глобальне політичне прогнозування. Футурологія міжнародних відносин
- •Програма курсу "Теорія цивілізацій"
- •Тема 1 Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •Тема 2 Формування теорії цивілізацій
- •Тема 3 Діалектика поліваріантності, поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Цивілізаційна компаративістика
- •Тема 6
- •Тема 7 Формування світової глобальної макроцивілізаційної системи
- •Тема 8 Україна в контексті світових цивілізацій
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Цивілізація як типологічна одиниця історії міжнародних відносин
- •Тема 2 Становлення та розвиток цивілізаційної теорії
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Політичний час глобального світу
- •Тема 6 Принципи і можливості цивілізаційної компаративістики
- •Тема 7 Типологія та динаміка людських цивілізацій в історичному аспекті
- •Тема 8 Основні моделі взаємодії цивілізацій
- •Тема 9 Концепція зіткнення цивілізацій: критичний аналіз
- •Тема 10
- •Тема 11 Суперечності цивілізаційного визначення України
- •Завдання модульного контролю Модуль і
- •Модуль II
- •Тема 1
- •Тема 2 Міжнародні системи і світова політика
- •Тема 3 Війна і мир у світовій політиці
- •Тема 4 Проблеми безпеки і стабільності в світовій політиці
- •Тема 5 Глобальні проблеми сучасності в світовій політиці
- •Тема 6 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 7 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 8 Релігія і світова політика
- •Тема 9 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 10 Україна у світовій політиці
- •Тема 11 Геополітичний вимір світової політики
- •Тема 12 Прогнозування та аналіз світової політики
- •Тема 5 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 1 Світова політика як навчальна дисципліна і об'єкт наукового аналізу
- •Тема 2 Війна і мир як засоби міжнародно-політичних відносин
- •Еволюція війни як соціально-політичного явища.
- •Тема 4 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 6 Релігія і світова політика
- •Тема 7 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 8 Україна в світовій політиці
- •Програма курсу "Проблема демілітаризації та конверсії у міжнародних відносинах"
- •Тема 1
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Реконверсія в срср, сша і Канаді після другої світової війни
- •Тема 5 Досвід здійснення реконверсії в переможних країнах (Японія, Фінляндія)
- •Тема 6 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 7
- •Тема 8 Законодавча діяльність країн світу в галузі конверсії
- •Тема 9 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 10 Здійснення конверсії в Україні. Передісторія, сучасний етап, перспективи
- •Тема 11 Діяльність міжнародних організацій в галузі конверсії
- •Тема 12
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Історичні передумови виникнення проблеми конверсії
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 Законодавча діяльність держав у галузі конверсії
- •Тема 7 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 8 Здійснення конверсії в Україні
- •Арафат Ясір
- •Бальфур Артур Джеме
- •Блер Ентоні Чарльз Лінтон
- •Булліт Уільям Христіан
- •Буш Джордж Уотер
- •Василевська Ванда Львівна
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Вільсон Вудро
- •Гесс Рудольф
- •Гітлер Адольф
- •Голь Шарль Андре Жозеф Марі де
- •Гопкінс Гаррі
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Екатерина II (Велика)
- •Кастро Рус Фідель
- •Кеннеді Джон Фіцджеральд
- •Клемансо Жорж Бенжамен
- •Коль Гельмут
- •Корнійчук Олександр Євдокимович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Ладен Усама
- •Лансінг Роберт
- •Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч
- •Ллойд-Джорж Девід
- •Макиавеллі Нікколо де Бернардо
- •Мануїльський Дмитро Захарович
- •Мехен Альфред Тайер
- •Муссоліні Бенітто
- •Наполеон і Бонапарт
- •Насер Гаїмаль Абдель
- •Орландо Вітторіо Емануеле
- •Петро і (Великий)
- •Пиночет Августо
- •Пішон Стефан Жан Марі
- •Путін Володимир Володимирович
- •Ріббентроп Йоахим фон
- •Рузвельт Франклін Делано
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Сонніно Джордано Сідней
- •Талейран Перигор Шарль Моріс
- •Тетчер Маргарет
- •Трумен Гаррі
- •Франко Баамонде, Франсіско
- •Хуссейн Саддам
- •Черчілль Вінстон Леонард Спенсер
- •Чічерін Георгій Васильович
- •Ширак Жак
- •Шредер Герхард
- •Список літератури Основної
- •Додаткової
- •Коппель Олена Арнольдівна пархомчук Олена Станіславівна
- •Навчальний посібник
- •01030, Київ, б-р т. Шевченка, 14, кімн. 43,
- •Свідоцтво внесено до державного реєстру дк № 1103 від 31.10.02.
§ 4. Процес розвитку міжнародних систем
Міжнародні системи існують у трьох вимірах - часовому, просторовому та змістовному. Міжнародна система може досліджуватись не тільки в структурно-функціональному відношенні, але і як процес розвитку, зокрема системотворен-ня, розвитку самої системи. Дослідження питання історичного розвитку міжнародних систем вимагає запровадження категорій простору та часу. Послідовність зміни станів системи пов'язана з категорією часу. Під внутрішнім часом розуміється час тривання процесів у межах системи, зміна її станів, фактори та закономірності, що впливають на її еволюцію. Під зовнішнім часом мається на увазі час, який відображає відмінності між системами.
Закони розвитку відображають механізм якісного перетворення міжнародної системи, розпаду однієї та становлення замість неї іншої, нової системи. Вони характеризують корінну зміну якості системи.
В інших випадках вони можуть мати менше значення, визначати якісні зміни в межах основної якості даної системи, переходу системи від однієї своєї стадії до іншої, від одного стану до іншого.
18
Закони розвитку вище за функціональні закони, вони регулюють їх взаємодію, Але функціональні закони розкривають істотні ознаки системи, закони її розвитку. У той же час без розвитку немає функціонування. Дія законів функціонування невідворотно породжує дію законів розвитку.
Процес розвитку міжнародної системи має власну структуру, точніше, безліч структур, поліструктурність, оскільки в його основі лежить складна система різнорідних об'єктів, які розвиваються синхронно або різночасово.
Структурні складові цього процесу можуть розвиватись у зв'язку з будь-якими зовнішніми щодо процесу, який розглядається, імпульсами. Такі імпульси можуть виходити від різних середовищ, в яких відбувається даний процес -від світових систем і процесів, від систем держав.
У процесі розвитку системи зникають одні структурні складові - елементи, зв'язки, залежності, нарешті відносини, що утворювали її структуру, виникають нові структурні складові.
Процес розвитку являє собою низку історичних станів в їх зв'язках. Процес розвитку міжнародних систем може бути структурований горизонтально (об'єктом дослідження є паралельні окремі процеси розвитку системи) або вертикально (йдеться про процеси, які змінюють один одного).
У той же час можливо здійснювати дослідження процесу розвитку міжнародних систем за різними стадіями, станами, ситуаціями, окремими подіями, що відбуваються в загальному процесі та в окремих процесах у різних часових термінах і на локалізованому просторі. Це буде подальшою конкретизацією окремих процесів, які складають загальний процес розвитку міжнародних систем.
Розвиток міжнародних систем може проходити еволюційно або революційно.
До виникнення явища міжнародних відносин привела тисячолітня еволюція відносин між соціальними організмами. У розвитку міжнародних відносин можна виокремити кілька головних етапів.
Перший етап - "праміжнародний" - рубіж становлення міжнародних відносин як явища, що починається з первісних часів.
На стародавніх етапах історії етнічні спільноти стикалися одна з одною. Наслідками було пізнання інших, пізнання себе через порівняння з іншими, ототожнення себе з окремим колективом на трьох рівнях - індивідуальному, колективному, етнічному. Першими суб'єктами міжнародних відносин були старійшини родів, вожді племен, жерці. Це привело до початку нового якісного етапу становлення міжнародних відносин - стародавня та класична міжнародні системи. Формуються цивілізації, всі взаємодії починають поділятись на внутрішні та зовнішні.
Спочатку формується міжнародне життя - комплекс зв'язків між етносами, соціумами, які раніше були незнайомі один з одним і були чужими, що постійно відновлюються, різних за формами, каналами, цілями, функціями. Це створює міжнародну політику, з якої потім виокремлюється нова, специфічна її сфера -міжнародні відносини.
Отже, другий якісний етап пов'язаний з виникненням інституту держави, поділом відносин на внутрішні та зовнішні. Внутрішні відносини підпорядковані
державі, зовнішні -їй не підпорядковані.
Одночасно з міжнародними відносинами виникає світова політика - особлива сфера головним чином світової боротьби за встановлення або зміну фактичних норм, процедур та правил, за якими діють на практиці міжнародні від-
19
носини кожної епохи. Вона виконує функції механізму підтримання міжнародних відносин свого часу, фактично проміжних етапів міжнародних відносин.
Таким чином, необхідними та достатніми умовами для визнання певних суспільних відносин як міжнародних є:
наявність як мінімум двох організаційно оформлених соціумів, зв'язки яких вже підвели їх до об'єктивного формування та суб'єктивного відрізнення внутрішнього та зовнішнього;
наявність у кожному з них внутрішнього центру влади, будь-якого інституа-лізованого, світського або духовного, спадкоємного, або такого, що обирається;
наявність між цими соціумами постійної взаємодії, яка поступово перетворюється на стійкі зв'язки та відносини незалежно від позитивного чи негативного їх характеру;
підтримка та еволюція таких відносин тільки і виключно у сферах, де жодна зі сторін не має фактичної влади;
позитивний чи негативний вплив таких зв'язків на внутрішній стан суспільств.
Далі міжнародні відносини поступово ускладнюються, на передній план виходить нова сфера - міждержавні відносини.
Третій якісний етап розвитку міжнародних відносин починається приблизно з XVI ст. і пов'язаний з появою нових суб'єктів міжнародних відносин - дер-жав-націй.
На межі тисячоліть формується нова система міжнародних відносин.
20