
- •О.А.Коппель о.С.Пархомчук
- •Глава 1
- •§ 1. Концептуально-теоретичні засади дослідження міжнародних систем та глобального розвитку
- •§ 2. Структурні елементи дисципліни
- •§ 3. Міжнародні системи
- •§ 4. Процес розвитку міжнародних систем
- •Глава 2 історичний розвиток міжнародних систем
- •§ 1. Основні характеристики Вестфальської системи
- •§ 2. Особливості Віденської міжнародної системи
- •§ 3,Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система
- •§ 4. Ялтинсько-Потсдамська міжнародна система
- •§ 5. Формування сучасної міжнародної системи
- •§ 1. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •§ 2. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •§ 3. Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Глава 4 глобальні та регіональні релігійні системи
- •§ 1. Релігія і міжнародні відносини
- •§ 2. Методологія дослідження ролі релігійного чинника в міжнародних відносинах
- •§ 4. Компаративний аналіз ролі релігій у міжнародних відносинах
- •§ 5.Глобальні та регіональні територіальні релігійні системи
- •Глава 5 безпека як якість системи
- •§ 1. Методологічні основи аналізу та оцінки проблем безпеки
- •§ 2.Національна безпека
- •§ 3. Регіональна безпека
- •§ 4. Міжнародна стабільність
- •Глава 6 політична глобалістика
- •§ 1. Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин
- •§ 2. Попередники та теоретичні підвалини глобалістики
- •§ 3. Етапи розвитку глобалістики
- •Глава 7
- •Демілітаризація світового співтовариства
- •Як напрям політичної стратегії
- •Розв'язання глобальних проблем
- •§ 1. Війна і мир як категорії науки 8 політики
- •§ 2. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •§ 3. Демілітаризація сучасного світу
- •§ 4. Проблема конверсії в міжнародних відносинах
- •Глава 8 політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •§ 1. Глобальні аспекти модернізації
- •§ 2. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізацїйні блоки
- •Глава 9 цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •§ 1. Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •§ 2. Еволюція поняття "цивілізація" та його використання в дослідженні міжнародних відносин
- •§ 3. Становлення цивілізаційної теорії
- •§ 4. Типологія локальних цивілізацій
- •§ 5. Політичний час глобального світу
- •§ 6. Політичний простір глобального світу
- •§7. Проблема взаємодії цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини
- •§ 8. Проблема цивілізаційної ідентифікації України. Україна в контексті світових цивілізацій
- •Тема 1
- •Тема 2 Системний підхід до аналізу міжнародних відносин
- •Тема 6 Сучасна міжнародна система
- •Тема 4 Підходи до дослідження міжнародних систем
- •Тема 5 історичний розвиток міжнародних систем
- •Тема 7 Міжнародний і світовий порядок
- •Тема 8 Загальносвітовий політичний процес
- •Тема 9 Безпека як якість системи
- •Тема 10 Проблема формування "центрів сили"
- •Тема 11 Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •Тема 12 Глобалізація і фрагментація міжнародного середовища
- •Тема 13 Політична глобалістика як наука
- •Тема 14 Основні етапи розвитку політичної глобалістики
- •Тема 15 Цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •Тема 16 Стратегія глобальних взаємодій
- •Тема 17 Політичний час та політичний простір глобального світу
- •Тема 18 Глобальне політичне прогнозування. Футурологія міжнародних відносин
- •Програма курсу "Теорія цивілізацій"
- •Тема 1 Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
- •Тема 2 Формування теорії цивілізацій
- •Тема 3 Діалектика поліваріантності, поліциклічності, полілінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Цивілізаційна компаративістика
- •Тема 6
- •Тема 7 Формування світової глобальної макроцивілізаційної системи
- •Тема 8 Україна в контексті світових цивілізацій
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Цивілізація як типологічна одиниця історії міжнародних відносин
- •Тема 2 Становлення та розвиток цивілізаційної теорії
- •Тема 4 Структура та динаміка локальних цивілізацій
- •Тема 5 Політичний час глобального світу
- •Тема 6 Принципи і можливості цивілізаційної компаративістики
- •Тема 7 Типологія та динаміка людських цивілізацій в історичному аспекті
- •Тема 8 Основні моделі взаємодії цивілізацій
- •Тема 9 Концепція зіткнення цивілізацій: критичний аналіз
- •Тема 10
- •Тема 11 Суперечності цивілізаційного визначення України
- •Завдання модульного контролю Модуль і
- •Модуль II
- •Тема 1
- •Тема 2 Міжнародні системи і світова політика
- •Тема 3 Війна і мир у світовій політиці
- •Тема 4 Проблеми безпеки і стабільності в світовій політиці
- •Тема 5 Глобальні проблеми сучасності в світовій політиці
- •Тема 6 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 7 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 8 Релігія і світова політика
- •Тема 9 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 10 Україна у світовій політиці
- •Тема 11 Геополітичний вимір світової політики
- •Тема 12 Прогнозування та аналіз світової політики
- •Тема 5 Сучасні тенденції світової політики
- •Тема 1 Світова політика як навчальна дисципліна і об'єкт наукового аналізу
- •Тема 2 Війна і мир як засоби міжнародно-політичних відносин
- •Еволюція війни як соціально-політичного явища.
- •Тема 4 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці
- •Тема 6 Релігія і світова політика
- •Тема 7 Індивіди у світовій політиці
- •Тема 8 Україна в світовій політиці
- •Програма курсу "Проблема демілітаризації та конверсії у міжнародних відносинах"
- •Тема 1
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Реконверсія в срср, сша і Канаді після другої світової війни
- •Тема 5 Досвід здійснення реконверсії в переможних країнах (Японія, Фінляндія)
- •Тема 6 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 7
- •Тема 8 Законодавча діяльність країн світу в галузі конверсії
- •Тема 9 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 10 Здійснення конверсії в Україні. Передісторія, сучасний етап, перспективи
- •Тема 11 Діяльність міжнародних організацій в галузі конверсії
- •Тема 12
- •Семінарські заняття
- •Тема 1 Історичні передумови виникнення проблеми конверсії
- •Тема 2 Військово-промислові комплекси провідних країн Заходу та конверсія
- •Тема 4 Взаємозв'язок демілітаризації економіки та розвитку суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 Законодавча діяльність держав у галузі конверсії
- •Тема 7 Проблема конверсії в різних країнах світу в 90-ті роки XX століття
- •Тема 8 Здійснення конверсії в Україні
- •Арафат Ясір
- •Бальфур Артур Джеме
- •Блер Ентоні Чарльз Лінтон
- •Булліт Уільям Христіан
- •Буш Джордж Уотер
- •Василевська Ванда Львівна
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Вільсон Вудро
- •Гесс Рудольф
- •Гітлер Адольф
- •Голь Шарль Андре Жозеф Марі де
- •Гопкінс Гаррі
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Екатерина II (Велика)
- •Кастро Рус Фідель
- •Кеннеді Джон Фіцджеральд
- •Клемансо Жорж Бенжамен
- •Коль Гельмут
- •Корнійчук Олександр Євдокимович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Ладен Усама
- •Лансінг Роберт
- •Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч
- •Ллойд-Джорж Девід
- •Макиавеллі Нікколо де Бернардо
- •Мануїльський Дмитро Захарович
- •Мехен Альфред Тайер
- •Муссоліні Бенітто
- •Наполеон і Бонапарт
- •Насер Гаїмаль Абдель
- •Орландо Вітторіо Емануеле
- •Петро і (Великий)
- •Пиночет Августо
- •Пішон Стефан Жан Марі
- •Путін Володимир Володимирович
- •Ріббентроп Йоахим фон
- •Рузвельт Франклін Делано
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Сонніно Джордано Сідней
- •Талейран Перигор Шарль Моріс
- •Тетчер Маргарет
- •Трумен Гаррі
- •Франко Баамонде, Франсіско
- •Хуссейн Саддам
- •Черчілль Вінстон Леонард Спенсер
- •Чічерін Георгій Васильович
- •Ширак Жак
- •Шредер Герхард
- •Список літератури Основної
- •Додаткової
- •Коппель Олена Арнольдівна пархомчук Олена Станіславівна
- •Навчальний посібник
- •01030, Київ, б-р т. Шевченка, 14, кімн. 43,
- •Свідоцтво внесено до державного реєстру дк № 1103 від 31.10.02.
§ 3. Регіональна безпека
Регіональні міжнародні відносини як інтегральна частина глобальних міжнародних відносин водночас є й своєрідною самостійною системою, яка має власну структуру та складові компоненти. При розгляді питань регіональної безпеки доцільним є застосування аналізу взаємодій тієї чи іншої підсистеми з глобальними компонентами та елементами системи міждержавних відносин різних рівнів та напрямів: регіонально-глобального; двостороннього з елементами різних рівнів; між складовими частинами підсистеми. У кожній системі неминуче виникають відносини у межах дії принципу балансу сил. Отже, існування будь-якої системи, зокрема системи держав, є неможливим без урахування дії в ній закону рівноваги, тобто балансу сил.
Регіональна безпека - це таке поєднання внутрішніх та зовнішніх умов, що впливають на життя держав регіону, за якого відсутні загрози критичного характеру і зберігається повноцінна спроможність держав адекватно реагувати на загрози у разі їх виникнення. Під загрозою тут розуміється така взаємодія чинників об'єктивного та суб'єктивного характеру, яка може спричинити порушення стабільного функціонування системи.
Головну увагу при вивченні загрози приділяють її джерелу, оскільки саме визначення цього джерела зумовлює можливі й необхідні дії щодо забезпечення безпеки. Держави обирають відповідний варіант захисту своєї безпеки з урахуванням особливостей свого географічного положення, економічного розвитку, характеру загрози, низки інших чинників.
Досягнення балансу сил як принципова мета діяльності держав на міжнародній арені походить з найдавніших часів. У V ст. до н.е. Фукідід сформулював, що прихованою причиною війни є зростання могутності одного з учасників міжнародних відносин, яке призводить до порушення існуючої рівноваги. У XV ст. в Італії сформульовано перші принципи функціонування системи рівноваги сил. Н.Макіавеллі описував рівновагу сил як витвір політичного мистецтва. Як відзначає Г.Моргентау, "прагнення домінування та переваги з боку деяких держав, кожна з яких намагається зберегти або зруйнувати статус-кво, веде від необхідністю до конфігурації, яка зветься "балансом сил", і політики, спрямованої на його збереження". На думку У.Черчілля, баланс сил - це "закон політики, ... а не проста доцільність, що диктується випадковими обставинами".
Проблема "центрів сили" у світовій політиці. На основі теорії балансу сил також розробляється проблема "центрів сили", що набуває особливого значення при аналізі безпеки. Треба зазначити, що пріоритет в опрацюванні даного напряму належить західній історіографії. Формально-юридичне рівноправ'я держав не може не враховувати тих обставин, що вони розрізняться за територією, населенням, природними ресурсами, економічним та військовим потенціалом. Наслідком цього є міжнародна стратифікація. Інтеракціо-нізм розглядає взаємодію держав як взаємодію автономних елементів страти-фікованої системи міжнародних відносин. Структуралізм вважає, що у сучасному світі держави вже не є автономними суб'єктами, а відіграють різні ролі в єдиній системі міжнародних відносин, які (ролі) залежать від місця, яке посідає держава у цій системі. Особливого значення набуває нерівноправність держав щодо здатності захищати свою безпеку та мати певний вплив на найближче оточення.
108
109
У західній політології розрізняють два визначення центрів сили - широке та вузьке. Широке визначення означає, що держава, яка прагне проголосити себе центром сили, має певну низку центросилових параметрів в усіх найважливіших сферах: військовій, політичній, економічній, культурній. Вузьке визначення припускає наявність хоча б однієї із зазначених характеристик для кардинального впливу на сусідні держави.
Спосіб виробництва та рівень соціально-економічного розвитку держави чимдалі більше стають вирішальними чинниками при визначенні її місця у системі міжнародних відносин. Вони (спосіб та рівень) зумовлюються структурою господарства, обсягами промислового та сільськогосподарського виробництва, рівнем і ступенем ефективності використання науково-технічних досягнень.
Важливу роль відіграє здатність держави створити систему екологічної безпеки. Останніми роками суттєвішим як показник сили держави стає інформатика. Основою "сили держави" є економічна та соціальна стабільність у ній, яка базується на оптимальному співвідношенні держави та громадянського суспільства. Також слід враховувати моральний чинник, роль якого зростає.
Чимдалі більша кількість політологів доходить висновку, що державі не обов'язково мати весь комплекс центросилових чинників для атестування як "центр сили". Досить одного-двох чинників зі значною "питомою вагою" кожного (так, у період "холодної війни" вирішальним був військовий чинник). Для отримання статусу "центру сили" недостатньо лише володіти переконливим потенціалом -треба ще продемонструвати здатність його оптимального використання, підтвердження свого домінування у регіоні без жодних агресій та анексій.
Таким чином, "центром сили" слід вважати таку державу або союз держав, які мають переважний вплив на ту чи іншу підсистему міжнародних відносин.
Характерною рисою сучасних міжнародних відносин є ліквідація біполярності. Багатополярність виникає на регіональному рівні, де вона поширюється завдяки зміцненню регіональних, трансрегіональних та локальних "центрів сили". Взаємозв'язок політико-географічного положення держави та її гео-політичного бачення став особливо помітним після нещодавніх докорінних змін у світовій геополітичній ситуації. Будь-які значні геополітичні зміни, що завжди пов'язані або із розпадом великих держав, або з їх утворенням, супроводжуються двома відповідними процесами: інтеграцією та дезінтеграцією. Криза в районі Перської затоки, війна в Іраку в 2003 р. продемонстрували, що із завершенням "холодної війни" конфронтацію глобального рівня перенесено на регіонально-глобальний рівень.
Характерною ознакою сучасних міжнародних відносин є протилежність процесів на глобальному та на регіональному рівнях. Якщо на глобальному рівні процеси визначаються поступовою гармонізацією інтересів, інтеграцією, роззброєнням та зростанням довіри, то на регіональному рівні навпаки - дестабілізацією міжнародних відносин, дезінтеграцією, гонкою озброєнь. Країни, які прагнуть ролі регіональних центрів сили, жадають змінити баланс сил на свою користь, дестабілізуючи міжнародні відносини та безпеку; водночас і великі держави намагаються зберегти "статус-кво" у третьому світі.
110