Глава 4 глобальні та регіональні релігійні системи

§ 1. Релігія і міжнародні відносини

Існує багато факторів, які впливають на міжнародні відносини. Один з них -релігія. За деяких умов вона могла впливати на політику і відповідно сама за­знавала тих чи інших впливів політичної сфери. Релігія не є ізольованою від політичного життя. Протягом століть, а значною мірою і нині, релігійні вчення і організації впливають на політичні процеси. Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи, є важливим фактором, який впливає на загальнопланетарні про­цеси, на міжнародні відносини.

Слово "релігія" латинського походження і перекладається як благочестя, побожність, предмет культу. Релігія - складне явище духовного життя суспіль­ства. Як будь-яке соціальне явище, вона має часовий вимір. Процес її виник­нення тривав близько 20 тисяч років - від останнього періоду розкладу первіс­ного ладу до початку становлення цивілізацій, тобто паралельно і синхронізо­вано зі становленням явища міжнародних відносин.

Релігія як форма суспільної свідомості виконує світоглядну функцію. Релігія являє собою історичний тип світоглядної культури; який є віддзеркаленням людиною дійсності на основі абсолютизації ролі та значення надприродних сил щодо явищ світового порядку.

Світогляд - це найвища форма самоусвідомлення людини, логічно впоря­дкована система світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння. Виділяють такі історичні форми світогляду: міфологічний (абсолютизація ролі природного стосовно людського, визнання органічної єдності людини і світу); релігійний, науковий та філософський.

Релігійна свідомість є основним визначальним елементом релігійного ком­плексу. На концептуальному рівні релігійна свідомість існує у формі система­тизованого віровчення. "Мінімум" релігії слід шукати у сфері релігійної свідо­мості. Предметом релігійної віри є надприродне, не підпорядковане законам навколишнього світу.

Історія свідчить, що релігії з давніх-давен впливали не тільки на життя окремих осіб і суспільства в цілому, а й на світову політику та міжнародні від­носини. Важливу роль у відносинах між державами відіграє конфесійний чин­ник. Держави часто використовують конфесійне середовище для реалізації своїх геополітичних інтересів.

Під релігійним фактором у міжнародних відносинах слід розуміти вплив су­купності релігійних цінностей, які знаходяться в тісній та постійній взаємодії з конкретною історичною, політичною, економічною, соціокультурною прак­тикою народів.

Слід виокремити наступні функції релігії в міжнародних відносинах: ♦ комунікативна (доведення у найбільш зрозумілій для більшої частини на­селення формі змісту ухвалених рішень);

82

83

• інтегруюча (створення консенсусу на підтримку своїх зовнішньополітичних акцій);

• легітимізуюча (виправдання свого зовнішньополітичного курсу в очах вла­сного населення та всього світу).

Історично вплив релігії на міжнародні відносини був неоднаковим. Особли­во помітним і безпосереднім він був у стародавньому світі та в період серед­ньовіччя. Поступово вплив релігійних цінностей і релігійних засобів організації людей на політичне життя починає зменшуватися, оскільки політична думка набула такого розвитку, за якого змогла висунути власні концепції, що ефекти­вніше сприяли досягненню актуальних політичних цілей, ніж ті, які були запро­поновані релігією.

На сучасному етапі можна констатувати зростання ролі релігійного чинника в міжнародних відносинах. Це пов'язано з підвищенням значення культурних факторів у формуванні світової політики. Якщо за часів "холодної війни" світ був розділений на ідеологічні групи, то зараз розв'язання проблеми ідентифі­кації відбувається із врахуванням інших важливих цінностей: історичного ми­нулого, релігії, мови, належності до певної культурної групи, націй, цивілізацій.

Чіткий взаємозв'язок між політикою та релігією можна простежити на розви­тку сучасних міжнародних відносин. Це дає підставу деяким дослідникам стве­рджувати про те, що відбувається процес модернізації релігії, і в XXI ст. вона продовжуватиме здійснювати вплив на міжнародні відносини.