§ 5. Політика більшовиків в Україні в 1918 р.

Внутрішня:

· жорстокий терор по відношенню до українського населення;

· розповсюдження законодавства РРФСР на Україну;

· вся повнота влади на місцях зосереджувалася у ревкомов;

· організація власної армії (Червоне козацтво);

· контроль за фінансами і промисловістю (ВСНК);

· вивіз хліба до Росії;

· ліквідація поміщицького землеволодіння шляхом захоплення землі бідним

селянством.

Зовнішня: підписання Брестського договору.

Виходячи з Декрету про мир Радянська Росія прагне вийти з війни, тому 2/ХІІ- 1917 р. за ініціативою більшовиків було підписано угоду про перемир'я між Радянською Росією і країнами німецького блоку (до Німеччини відходить Україна).

У переговорах взяла участь і Центральна Рада.

Причини участі Центральної Ради в переговорах:

радянсько-німецькі переговори без участі Центральної Ради могли привести до окупації України і радянськими, і німецькими військами, тому Центральна Рада послала своїх представників у Брест-Литовськ.

27/І - 1918 р. - підписання Центральною Радою сепаратного Брестського договору з Німеччиною, умовами якого були:

• УНР припиняє війну з країнами німецького блоку;

• Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язані допомагати УНР відновити контроль на територіях держави, зайнятих більшовиками;

• згідно з господарською угодою, УНР зобов'язується поставляти Німеччині і Австро-Угорщині продовольство, а протилежна сторона Україні - с/г машини, вугілля і так далі.

Значення підписання договору для УНР:

· вдалося уникнути війни на два фронти (з Радами і з Німеччиною);

· договір поклав початок міжнародному визнанню України як незалежної держави.

Наслідки:

•18/ІІ -1918 р. - наступ об'єднаних німецьких і загонів Центральної Ради на територію України, падіння радянського режиму;

•7/III -1918 р. - повернення Центральної Ради до Києва. Таким чином, в результаті підписання Брестського договору УНР була звільнена від радянських військ, Центральна Рада дістала можливість повернутися до Києва, її війська зайняли територію України.

Складнощі положення Центральної Ради, викликані присутністю німецьких військ:

• неможливість в умовах німецької окупації здійснювати земельні реформи і налагоджувати роботу промисловості;

• нездатність Центральної Ради забезпечити вивіз продовольства до Німеччини (згідно з угодою);

• втручання німецького командування у внутрішні справи України (введення військово-польових судів над громадянами УНР);

• Центральна Рада позбавляється підтримки населення (втрата довіри);

• підготовка німецьким командуванням спільно з українськими політичними угрупуваннями державного перевороту.

Заходи Центральної Ради (з метою узяти контроль в країні в свої руки):

·23/ІІІ – 1918 р. - наказ Ради Міністрів УНР про українізацію (діловодство українською мовою, заміна російського герба українським);

·28/ІІІ -1918 р. - ухвалення демократичної конституції УНР і обрання Президентом України М. Грушевського.

Розділ II. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності