
- •Новітня Історія України
- •§ 3. Національно-визвольний рух
- •§ 2. Діяльність "Української громади" в I і II Думах
- •§ 3. Посилення національного гніту під час Столипінської реакції
- •§ 4. Діяльність "Союзу звільнення України" під час Першої світової війни
- •§ 5. Українські січові стрільці (усс)
- •§ 6. Культура на початку хх століття
- •§ 1. Україна в лютому-квітні 1917 р.
- •2 Течії в Центральній Раді:
- •§ 2. Національно-визвольний рух у квітні-липні 1917 р.
- •§ 3. Національно-визвольний рух в липні-жовтні 1917 р., створення унр
- •7/Хі -1917 р. Центральна Рада прийняла III Універсал.
- •§ 4. Політичне положення унр в кінці 1917 р.
- •§ 5. Політика більшовиків в Україні в 1918 р.
- •§ 1. Гетьманський переворот п. Скоропадського
- •§ 2. Директорія унр
- •§ 3. Західноукраїнська Народна Республіка
- •§ 4. Політика більшовиків в Україна у 1919 р.
- •Суть “воєнного комунізму”
- •§ 5. Політична обстановка в Україні в 2-ій половині 1919 р.
- •§ 6. Зимові походи військ унр
- •§ 7. Політика більшовиків в 1920 р.
- •§ 8. Військових дій в 1920 р.
- •§ 1. Україна в умовах Непу (1920-1928 рр.)
- •§ 2. Голод 1921-1922 рр. В Україні
- •§ 3. Відновлення народного господарства
- •§ 4. Утворення срср
- •2 Підходи до побудови срср
- •§ 5. Передвоєнні п'ятирічки
- •§ 6. Колективізація і розселянювання
- •I етап - 1917-1920 рр.:
- •§ 7. Голод 1932-1933 років
- •§ 8. Суспільно-політичне життя
- •§ 9. Культура в 30-і роки
- •§ 10. Західноукраїнські землі в 1920-1939 рр.
§ 4. Діяльність "Союзу звільнення України" під час Першої світової війни
Розкол українського Національного руху під час 1-ої світової війни:
а) підтримка царського уряду, гасло "війна до переможного кінця" (С. Петлюра);
б) виступ проти війни, гасло "автономія України" (В. Винниченко);
в) нейтралітет у війні (представники ТУП).
•1914 р. - утворення "Союзу визволення України" (організатори: В. Дорошенко, А. Йолтуховський, А. Жук) - громадської безпартійної організації.
Мета:
створення самостійної України з конституційно-монархічною формою правління;
розрахунок на підтримку німецької армії в боротьбі з російсько-імперською експансією на захід;
об'єднання навколо "Союзу" всіх непримиренних ворогів Російської імперії.
Діяльність:
видання газет, публікацій з історії України (українською, німецькою, болгарською і іншою мовами);
публікації видатних творів української літератури ("Кобзар" Шевченка Т.), історичних (М.Костомаров), географічних (С. Рудацький) праць;
виступ з лекціями і доповідями в Болгарії, Німеччині, Австро-Угорщини;
відкриття шкіл, бібліотек, церков в таборах військовополонених українців.
Таким чином, культурно-пропагандистсько-просвітницька діяльність "Союзу" мала на меті виховання української національної самосвідомості.
§ 5. Українські січові стрільці (усс)
•VIII/1914 р. - утворення у складі австро-угорської армії легіону українських січових стрільців.
Склад: вихованці воєнізованих українських організацій: (суспільно-спортивної - "Сокіл", пожежної - "Січ", учнівської -"Пласт").
Перший командир УСС - М. Галущинський.
Найбільш активні діячі УСС: С. Шухевич, Д. Вітовський.
Мета: досягнення незалежності України, оновлення українських озброєних сил. Відношення Австро-Угорщини до УСС:
· до осені 1914 р. - використання військ УСС в боях в тилу ворога (прирікаючи на повне знищення);
· після осені 1914 р. (після наступу російських військ на фронті) - доручення виконання відповідальних завдань.
Бойові дії:
· IV/1915 р. - бої за гору Маківка в Карпатах (намітився перелом в ході війни на користь Австро-Угорщини);
· урочисте заняття м. Галич (першими увійшли війська УСС);
· VII/1915 р. - за словами угорського командування, війська УСС врятували положення на фронті;
· V/1916 р. - вдалі операції за участю УСС;
· осінь 1916 р. - оточення полку УСС (живими залишилося 150 стрільців, 16 старшин);
· повернення до просвітницької роботи в українських селах;
· 1917 р. - формування з військовополонених окремого куреня січовиків на чолі з
Є. Коновальцем (підтримка Скоропадського);
•ХП/1919 р. - частина УСС з'єдналася із загонами генерала Омеляновича-Павленка для боротьби з радянською владою під час 1 -го Зимового походу.
Значення: загони УСС надалі послужать основою для формування військ УНР і ОУН.
§ 6. Культура на початку хх століття
Росія та Австро-Угорщина, у складі яких знаходилась Україна, побоюючись зростання
загальнополітичної та національної свідомості українського народу, всіляко затримували розвиток освіти, культури, науки.
Освіта:
· низький рівень письменності населення;
· відсутність системи початкової освіти;
· заборона викладання українською мовою (у університетах дозволили ввести "історію малоруської словесності" як факультатив російською мовою);
· закриття "Просвіт", видань українською мовою.
Література
· вплив класиків попереднього періоду (Т. Шевченка, І. Франка);
· з'являються нові твори, нові теми;
· О. Олесь - романтик, з 1907 по 1917 видає чотири поетичні збірки;
· Л.Українка - драматичні поеми, серед них краща "Лісов пісня";
· М.Коцюбінський - повість "Фата Моргана";
· В.Винниченко - повісті, розповіді ("Солдатки"), романи ("Чесність з собою") перевидавалися на російській, польській, румунській, норвезькій та інших мов;
· В.Стефаник, Л.Мартович - новели, розповіді.
Мистецтво
• відкриття нових театрів: українського професійного театру в Єлисаветграді, першого постійного російського театру в Києві, "Молодого театру" в Києві;
• діяльність М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Заньковецької в області театрального мистецтва;
• відкриття музичних навчальних закладів (школи, училища, консерваторії);
• діяльність композиторів: М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича; живописців: І. Труш, Н. Піманенко, М.Бойчука.
Наука
• на початку XX століття в Харкові працював відомий математик А. Ляпунов; лікар В. Філатов - в Одесі;
• дослідження академіка В. Вернадського по вивченню корисних копалини, ґрунтів України;
• розвиток вітчизняного повітроплавання (перший аероклуб в Одесі в 1908 р.): М. Єфімов, С. Уточкин, І. Сикорський;
• суспільно-політичні науки: роботи Д. Баталій, М. Грушевського (історія);
• діяльність Наукового товариства ім. Шевченка (учасники: І. Франко, В. Гнатюк).
Розділ I. Українська революція