- •Новітня Історія України
- •§ 3. Національно-визвольний рух
- •§ 2. Діяльність "Української громади" в I і II Думах
- •§ 3. Посилення національного гніту під час Столипінської реакції
- •§ 4. Діяльність "Союзу звільнення України" під час Першої світової війни
- •§ 5. Українські січові стрільці (усс)
- •§ 6. Культура на початку хх століття
- •§ 1. Україна в лютому-квітні 1917 р.
- •2 Течії в Центральній Раді:
- •§ 2. Національно-визвольний рух у квітні-липні 1917 р.
- •§ 3. Національно-визвольний рух в липні-жовтні 1917 р., створення унр
- •7/Хі -1917 р. Центральна Рада прийняла III Універсал.
- •§ 4. Політичне положення унр в кінці 1917 р.
- •§ 5. Політика більшовиків в Україні в 1918 р.
- •§ 1. Гетьманський переворот п. Скоропадського
- •§ 2. Директорія унр
- •§ 3. Західноукраїнська Народна Республіка
- •§ 4. Політика більшовиків в Україна у 1919 р.
- •Суть “воєнного комунізму”
- •§ 5. Політична обстановка в Україні в 2-ій половині 1919 р.
- •§ 6. Зимові походи військ унр
- •§ 7. Політика більшовиків в 1920 р.
- •§ 8. Військових дій в 1920 р.
- •§ 1. Україна в умовах Непу (1920-1928 рр.)
- •§ 2. Голод 1921-1922 рр. В Україні
- •§ 3. Відновлення народного господарства
- •§ 4. Утворення срср
- •2 Підходи до побудови срср
- •§ 5. Передвоєнні п'ятирічки
- •§ 6. Колективізація і розселянювання
- •I етап - 1917-1920 рр.:
- •§ 7. Голод 1932-1933 років
- •§ 8. Суспільно-політичне життя
- •§ 9. Культура в 30-і роки
- •§ 10. Західноукраїнські землі в 1920-1939 рр.
§ 9. Культура в 30-і роки
(«Розстріляне відродження»)
Характерні риси культурної революції:
• затвердження марксистської ідеології;
• обслуговування політичних цілей ВКП(б).
Освіта:
1 .Лікнепи: до 1939 р. забезпечена поголовна письменність населення (лише 1,5% дорослих неписьменні).
2.Учебные заклади:
а) школи (всеосяжна ідеологізація процесу освіти):
• введення в 1934 р. триступінчатої школи (початкова - 4 кл., неповна середня - 7 кл., середня - 10 класів);
· до кін. 30-х в Україні завершений перехід до обов'язкової початкової (села) і загальної семирічної (міста) освіти;
· недосконалість програм, планів, підручників;
· дефіцит кадрів фахівців.
б) вузи:
· розширення мережі робітфаків (підготовка фахівців з робітничо-селянського середовища);
· відновлення діяльності і відкриття нових вузів (Харківський, Київський університети).
Таким чином, формується нова радянська інтелігенція, проте її професійний і загальнокультурний рівень достатньо низький.
Наука:
· збільшення кількості НДІ (1928 р. - відкриття в Харкові УФТІ, в 1932 р. - інститут електрозварювання АН УРСР);
· роботи І. Курчатова і Л. Ландау по розщеплюванню атома;
· розробка способу автоматичного електрозварювання (Е. Патон);
· математична школа Д. Граве (створення нелінійної математики: Н. Крилов, І. Боголюбов);
· розробка по теорії космічних польотів (Ю. Кондратюк);
· біохімія (А. Палладін);
· генетика, селекція (В. Юр’єв).
Разом з досягненнями:
· переслідування учених з боку властей;
· висунення псевдонауковців (Т. Лисенко - селекція);
· насадження догматизму в суспільних науках (фальсифікація історії);
· звинувачення учених в націоналізмі і немарксизмі (М. Яворський, М. Грушевський).
Література:
•1932 р. - постанова ЦК ВКП(б) "Про перебудову літературно-художніх організацій" (ліквідовані різні об'єднання, в 1934 р. створений Союз письменників). Контроль літератури партією;
• основний напрям в літературі - "соціалістичний реалізм" (прославляння радянської дійсності):
П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, І. Бажан, А. Малишко;
• переслідування письменників, незгодних з основним курсом партії (М. Яловий, І. Хвильовий, О. Вишня, Р. Косинка - всього 500 чоловік). Покоління репресованих письменників називали "розстріляним відродженням".
Підсумки:
• розвиток літературного процесу в деформованому вигляді;
• особисті драми (згасання таланту). Мистецтво:
• з одного боку, яскраві досягнення:
відкриття нових театрів (1935 р. - театр драми в Харкові);
діяльність А. Довженко, Л. Курбаса, Н. Ужвій і др.;
капела "Думка";
• з іншого боку, знищення українських національних талантів (Л. Курбас, кобзарі).
Згортання українізації в 30-і роки:
• утвердження в СРСР тоталітаризму приводить до стирання національних особливостей і поголовної русифікації;
• витіснення української мови з діловодства і як мови спілкування;
• боротьба з «націоналістичними уклонами» (репресії М. Скрипника, М. Хвильового);
• ліквідація національних районів.
