3.2. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації

Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Згідно позиції американських економістів Мескона, Альберта і Хедоурі, основними внутрішніми змінами в будь-якій організації є ці­лі, структура, завдання, технологія і працівники.

ЦІЛІ - це конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат організації (групи). Існує значна різновидність цілей в залежності від характеру організацій. Слід пам’ятати про те, що кожна служба і підрозділ має свої цілі.

СТРУКТУРА - це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних обов'язків), які виконують служби або підрозділи. Тут поєднується горизонтальний і вертикальний поділ праці в організації. Можна виділити високу і плоску структуру організації.

ЗАВДАННЯ - це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений строк. Це робота з предметами праці, інформацією та людьми.

ТЕХНОЛОГІЯ - це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) у вихідні (продукт, виріб). Історично техно­логія формувалась в процесі трьох переворотів: промислової революції; стандартизації; механізації і автоматизації; застосування конвейєрних складальних систем.

Британська дослідниця Джоан Вудворд класифікувала техноло­гії на три групи:

1.Технології індивідуального та дрібносерійного виробництва.

2.Технології масового або крупносерійного виробництва.

3.Технології безперервного виробництва.

Згідно підходу американського соціолога Джеймса Томпсона можна виділити:

1.Багатоланкові технології (наприклад, складання автомобіля).

2.Посередницькі технології (банківська справа).

3.Інтенсивні технології (монтаж кінофільму).

В Україні виділяють індивідуальні, дрібносерійні, серійні, крупносерійні, масові та масово-потокові технології.

ЛЮДИ (працівники) - найважливіший ситуаційний фактор орга­нізації, його роль визначається наступними характеристиками:

-здібністю;

-обдарованістю;

-потребами;

-знаннями (фаховістю);

-поведінкою;

-відношенням до роботи;

-позицією;

-розумінням цінностей;

-оточенням (склад групи, в яку входять);

-наявністю якостей лідера тощо.

Внутрішні змінні взаємозв'язані між собою, утворюють систем­ну модель (рис. 10).

ЛЮДИ (працівники)

ЛЮДИ (працівники)

ЛЮДИ (працівники)

ЦІЛІ

ЛЮДИ (працівники)

Рис. 10. Взаємозв'язок внутрішніх змінних

Ситуаційний підхід вказує на необхідність врахування не тільки факторів внутрішнього середовища, а й факторів зовнішнього середовища. Згідно з визначенням американського дослідника Джералда Белла, зовнішнє середовище включає такі елементи, як спожива­чі, конкуренти, державні заклади (інституції), фінансові організації, джерела трудових ресурсів тощо. Мескон, Альберт, Хедоурі прийшли до висновку, що фактори зовнішнього середовища доцільно ділити на дві групи:

1) прямої дії, тобто фактори, які безпосередньо впливають на діяльність організації і залежать від цієї діяльності;

2) непрямої дії, тобто фактори, які впливають не безпосередньо, а через певні механізми і відносини.

Для організацій, які діють за межами внутрішнього ринку (на міжнародному рівні), особливе значення має група факторів міжнародного оточення. Особливістю їх дії є те, що вони включають в себе всі розглянуті фактори зовнішнього середовища, які відображають умови конкретної країни, де власне функціонує організація. При цьому слід враховувати, що проникнення на міжнародні ринки може здійснюватись наступними шляхами:

1) Експорт, тобто виготовлення продукції в своїй країні, а реалізація - в іншій.

2) Імпорт, тобто купівля товарів за кордоном і реалізація їх у своїй країні.

3) Ліцензування, тобто продаж права (ліцензії) на виробництво своєї продукції іноземній фірмі чи державі. При цьому можуть передаватись для використання патенти, технологія, виробничі секрети, торгівельна марка та т.п.

4) Спільне підприємництво, яке передбачає створення кількома організаціями різних держав (чи державами) спільних підприємств.

5)Прямі капіталовкладення, коли діяльність організації здійснюється за кордоном шляхом створення там певних підприємств.

6) Формування багатонаціональних корпорацій, транснаціональних компаній шляхом створення філіалів, представництв тощо в багатьох країнах світу.

7)Залучення іноземних інвесторів і створення підприємств з іноземними інвестиціями.

При оцінці факторів зовнішнього середовища менеджеру слід враховувати їх наступні характеристики:

1) Взаємозалежність всіх факторів зовнішнього середовища (зміна одного фактора може призвести до зміни інших)

2) Складність зовнішнього середовища (значна кількість факторів, великий спектр значень їх величини).

3) Рухомість і динамічність зовнішнього середовища (швидкість зміни оточення організації).

4) Невизначеність зовнішнього середовища (обмеженість інформації).

5) Взаємозалежність факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ.

6). Багатогранність зовнішнього середовища (відображення різних подій та аспектів).

Питання для самостійної роботи над темою:

Що таке організація?

Які існують організації?

Надайте характеристику внутрішнім змінним організації.

Наведіть фактори зовнішнього середовища.

Що означає відкритість організації?

Чому фактори внутрішнього і зовнішнього середовища нази­вають змінними?