Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині Побудова калібрувального графіка

В хімічних склянках на 50 см³ зважують на технічних терезах із точністю до 0,01 г: 1, 2, 3, 4, 8, 16 г цукру, кількісно переносять наважки в мірні колбочки на 100 см³ і доводять до мітки дистильованою водою. Отримані розчини добре перемішують. Користуючись рефрактометром визначають показник заломлення кожного розчину. За отриманими даними будують калібрувальний графік в координатах: концентрація цукру в г/дм³ – на осі абсцис, показник заломлення – на осі ординат.

Хід визначення

Проводять вимірювання показника заломлення досліджуваного розчину. За знайденим значенням за допомогою графіка, побудованого за стандартними розчинами, визначають концентрацію цукру в досліджуваному розчині.

Завдання 2. Визначення вмісту спирту в розчині

Побудова калібрувального графіка

Готують ряд стандартних розчинів етилового спирту, відмірюючи із точних бюреток у пробірки, які мають корки , об'єми цих рідин :

Спирт (см³) 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Вода (см³) 9 8 7 6 5 4 3 2 1

і обчислюють об'ємні проценти спирту в сумішах.

Визначіть показник заломлення кожного із розчинів і побудуйте графік, відкладаючи на осі абсцис вміст спирту у сумішах (в об'ємних відсотках), а на осі ординат – величини показника заломлення.

Хід визначення

Визначають величину показника заломлення досліджуваного розчину і потім за графіком – кількість вмісту в суміші спирту. Паралельно визначають вміст спирту в досліджуваній суміші за допомогою денсиметра і за таблицями значень залежності густини розчину від концентрації спирту знаходять концентрацію спирту в розчині і порівнюють дані.

Завдання 3. Визначення складу суміші двох органічних рідин

Побудова калібрувального графіка

Готують ряд стандартних сумішей органічних рідин і визначають відповідні їм показники заломлення. Визначають також показники заломлення чистих рідин. При цьому рідини А і Б можуть бути взятими в таких співвідношеннях:

Рідина А (см³ ) : 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 8,0 9,0

Рідина Б (см³ ) : 9,0 8,0 7,0 6,0 5,0 4,0 3,0 2,0 1,0

Вказані об'єми відміряють у пробірки з притертими корками і добре перемішують. Потім визначають показники заломлення і за знайденими значеннями будують калібрувальний графік. На осі ординат відкладають показник заломлення, а на осі абсцис склад суміші в об'ємних відсотках.

Хід визначення

Визначають показник заломлення досліджуваної суміші і за допомогою графіка визначають склад суміші.

Завдання 4. Ідентифікація речовини за значенням його

показника заломлення і молекулярної рефракції

Величина молекулярної рефракції знаходиться в прямій залежності від природи і будови речовини. Якщо визначити показник заломлення якої–небудь речовини (органічної рідини), а також її густину, то за цими експериментальними даними, користуючись таблицею властивостей органічних сполук, можна орієнтовно встановити, яка досліджувалась речовина. Якщо потім обчислити молекулярну рефракцію за виразом

а також за сумою атомних рефракцій і рефракцій хімічних зв'язків, то співпадання знайдених числових значень послужить підтвердженням правильності зроблених висновків відносно природи речовини (табл.1).

Таблиця 1.

Атомні рефракції й рефракції хімічних зв'язків

C	2,418	N(первинні аміни)	2,322
Н	1,100	N(вторинні аміни)	2,449
О=(карбоніл)	2,211	N(третинні аміни)	2,840
О‹ (етери, естери)	1,643	S – (меркантани)	7,69
О – (гідроксил)	1,525	СН – група	5,459
Cl	5,967	Подвійний зв'язок (С=С)	1,733
Br	8,865	Потрійний зв'язок (С ≡С)	2,398
I	13,900

Величини атомних рефракцій і рефракцій хімічних зв'язків наведені для жовтої лінії спектра Натрію.