1.2.1.4 Соціологічний метод визначення ризику

Ця система методологічних, методичних та організаційно-технічних заходів зв'язаних між собою єдиною метою: отримання достовірних даних про явище або процес, які вивчаються для їх наступного використання для зменшення небезпеки людині. Даний метод визначення ризику по суті є соціологічним дослідженням, яке включає 4 етапи:

- підготовку дослідження;

- збір первинної соціологічної інформації;

- підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка на ЕОМ;

- аналіз обробленої інформації, формулювання висновків та рекомендацій.

1.2.2 Концепція допустимого ризику

Традиційна техніка безпеки базується на засадах забезпечення абсолютної безпеки. Однак, не зважаючи на гуманність цього принципу він є не прийнятним, оскільки забезпечити нульовий ризик неможливо. Сьогодні набула поширення концепція прийнятного ризику, суть якої полягає у

прямуванні до такого рівня безпеки, який суспільство може дозволити собі на даний час і який є економічно виправданим. Поняття прийнятного ризику пояснюється рис. 1.3

Ризик

Видатки

Рисунок 1.4 Визначення прийнятного ризику: 1 - технічний ризик; 2 - соціально-економічний ризик;

З - сумарний ризик; 4 - область допустимого ризику. К_min - мінімальний ризик; В_опт - оптимальні видатки на

Охорону праці.

Збільшення витрат на охорону праці дозволяє значно зменшити величину технічного ризику (крива 1). Проте зростання витрат на охорону праці та зменшення технічного ризику одночасно зменшує витрати на соціальну сферу, внаслідок чого зростає соціально-економічний ризик (крива 2). Допустимий ризик є компромісом між рівнем безпеки та можливостями його досягнення. Величина мінімального ризику може бути визначена аналітичним шляхом з використанням теорії дослідження функцій на екстремум. Після диференціювання залежності величини сумарного ризику К. від видатків на охорону праці В (крива 3), отриманий вираз прирівняємо до нуля:

(1.13)

після чого можна визначити величину оптимальних витрат В_опт та мінімального ризику.

О

дним з принципів забезпечення безпеки є принцип оптимізації, який передбачає зниження ризиків до якомога низького рівня і здійснюється в діапазоні від верхньої межі граничного ризику до нижньої, нижче якої подальше зниження ризику недоцільне. У виробничих умовах зниження ризику нижче встановлених границь пов'язане з додатковими витратами на захист, які вважаються виправданими при виконанні умови

(1.14)

де V - грошовий вираз валового прибутку, отриманого внаслідок виробничої діяльності;

Р - витрати на основне виробництво;

X - витрати на захист;

N - кількість осіб, що постраждали внаслідок дії небезпечного чи шкідливого фактору;

а - грошовий еквівалент одиниці ризику.

Встановлення допустимого рівня ризику здійснюється з урахуванням шкали ризиків, завдяки якій ймовірність несприятливих наслідків у сфері практичної діяльності може бути співставлена з ймовірністю втрати здоров'я або життя в інших сферах.

В деяких країнах (наприклад Голландії) рівні прийнятного ризику встановлені в законодавчому порядку. У нашій країні поняття прийнятного ризику поки що не набуло широкого використання.