- •Безпека життєдіяльності
- •1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •2 Людина, як елемент системи "людина -життєве середовище"
- •4 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •5 Організація і управління безпекою життєдіяльності
- •1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності 1.1 Основні поняття та визначення небезпеки
- •1.2 Поняття про ризик
- •1.2.1 Методи визначення ризику
- •1.2.1.1 Інженерний метод визначення ризику
- •1.2.1.2 Модельний метод визначення ризику
- •Відстані до джерела акустичного випромінювання: 1)
- •1.2.1.3 Експертний метод визначення ризику
- •1.2.1.4 Соціологічний метод визначення ризику
- •1.2.2 Концепція допустимого ризику
- •Охорону праці.
- •1.3 Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1.4 Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •Р 1.0 0.5 0 исунок 1.8 Визначення величини мінімального ризику.
- •2 Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище"
- •2.1 Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина - машина"
- •2.1.2 Аналізатори людини
- •2.1.3 Працездатність людини-оператора
- •2.1.4 Надійність людини-оператора
- •2.1.5 Оцінка ергономічних характеристик системи "людина-машина"
- •2.1.6 Психічні властивості оператора
- •Технікою
- •2.2.1 Людина - як одиниця органічного світу. Структурна організація організму
- •2.2.2 Організм людини в сучасних умовах. Фактори ризику, що зменшують тривалість життя людини
- •2.2.3 Навколишнє середовище та його складові
- •3.1 Природні небезпеки
- •3.1.1 Абіотичні небезпеки
- •3.1.2 Біотичні небезпеки
- •3.2 Метеорологічні фактори
- •3.2.1 Температура навколишнього середовища 3.2.1.1 Тепловий баланс людини
- •3.2.1.2 Зміна фізіологічних функцій організму людини під впливом температури
- •3.2.1.3 Захист людини від теплового випромінювання
- •3.2.2 Швидкість руху повітря
- •3.2.3 Вологість повітря
- •3.2.4 Тиск навколишнього середовища
- •33 Техногенні небезпеки
- •3.3.1 Іонізуюче випромінювання
- •3.3.1.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •3.3.1.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Захист від іонізуючого випромінювання
- •3.3.1.4 Джерела іонізуючого випромінювання в нафтогазовій промисловості та захист від нього
- •3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
- •3.3.3.1 Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин
- •3.3.4 Електромагнітні поля та випромінювання
- •3.3.4.1 Загальна характеристика виробничого випромінювання
- •4 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.1 Основні поняття та визначення
- •4.2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •4.4 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •4.5 Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •5 Організація і управління безпекою життєдіяльності
- •5.1 Загальні аспекти управління
- •5.2 Законодавчі основи безпеки життєдіяльності
- •5.3 Апарат управління безпекою життєдіяльності
- •5.4 Нагляд і контроль в галузі безпеки життєдіяльності
3.2.1.2 Зміна фізіологічних функцій організму людини під впливом температури
Під дією високої температури змінюються процеси обміну речовин. Внаслідок підсиленного потовиділення відбувається різке порушення водного обміну. Разом з потом організм виділяє значну кількість солей, в основному хлористого натрію, внаслідок чого знижується здатність крові утримувати воду. Таким чином , порушується водно-сольовий обмін, тобто створюється від'ємний водний баланс. Порушення водного обміну викликає значні зміни білкового обміну. Збільшується розпад білка тканин та виділення азоту. Підсилене виділення хлоридів викликає пониження кислотності шлункового соку. Разом з тим з організму виділяються вітаміни, порушується вітамінний обмін, змінюється склад крові. Значне потовиділення викликає зміну діяльності серцево-судинної системи: зростає частота пульсу , хвилинний об'єм серця та інше , зростає частота та хвилинний об'єм дихання.
Тепловиділення з інтенсивністю 240 ккал/м2год викликає в людини відчуття тепла; тепловиділення 1200 ккал/м2год людина без захисних засобів переносить на протязі 2-5 хвилин; 2400 ккал/м2год - на протязі 30-40 с, а 12000 ккал/м год - на протязі 1-5 с.
Охолодження організму викликає порушення серцево-судинної системи. Виникає послаблення кровообігу, підвищується в'язкість крові, зменшується частота пульсу, підвищується кров'яний тиск, зростає об'єм дихання.
Значних змін набуває вуглеводний обмін. Охолодження викликає порушення рефлекторної діяльності, послаблення і
навіть повну втрату рефлексів, зниження тактильної та інших видів чутливості.
Особливе значення в умовах виробництва набуває охолодження, що викликається випромінюванням тепла тілом людини в напрямку поверхонь з більш низькою температурою (радіаційне охолодження). При цьому має місце більш різке падіння температури шкіри і тіла, ніж при охолодженні конвекцією. Зміни, що відбуваються під дією радіаційного охолодження мають найбільш стійкий характер. При безпосередньому контакті працюючого з холодними матеріалами має місце місцеве охолодження, яке також викликає рефлекторні порушення окремих функцій організму.
Зміни обміну речовин в організмі людини та теплоутворення для різної температури повітря показані на
рис.3.4, 3.5
Максимальна
робота
Q,
ккал/год
400
320
160
-20
0 20 40 t,оС
5
10 15 20 25 30 35 40 45 оС
Рисунок
3.6 – Обмін речовин в організмі
людини при різній температурі повітря
Рисунок 3.5 – Теплоутворення
у людини при різній
температурі повітря.
Аналогічний вплив низької температури на організм людини має місце, якщо навколишнім середовищем є холодна вода.
При достатньо інтенсивному охолодженні переважно спостерігається підвищене споживання кисню. Якщо ж охолодження має місце безпосередньо після тривалого перебування в умовах високої температури терморегуляційна діяльність понижується; споживання кисню утримується на
рівні , який утворився під час нагрівання, та в кінці охолодження воно навіть нижче , ніж у вихідному стані. В цих умовах знижується легенева вентиляція. Під час охолодження, що настає після нагрівання зменшується пульсовий тиск.
