
- •Безпека життєдіяльності
- •1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •2 Людина, як елемент системи "людина -життєве середовище"
- •4 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •5 Організація і управління безпекою життєдіяльності
- •1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності 1.1 Основні поняття та визначення небезпеки
- •1.2 Поняття про ризик
- •1.2.1 Методи визначення ризику
- •1.2.1.1 Інженерний метод визначення ризику
- •1.2.1.2 Модельний метод визначення ризику
- •Відстані до джерела акустичного випромінювання: 1)
- •1.2.1.3 Експертний метод визначення ризику
- •1.2.1.4 Соціологічний метод визначення ризику
- •1.2.2 Концепція допустимого ризику
- •Охорону праці.
- •1.3 Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1.4 Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •Р 1.0 0.5 0 исунок 1.8 Визначення величини мінімального ризику.
- •2 Людина, як елемент системи "Людина-життєве середовище"
- •2.1 Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина - машина"
- •2.1.2 Аналізатори людини
- •2.1.3 Працездатність людини-оператора
- •2.1.4 Надійність людини-оператора
- •2.1.5 Оцінка ергономічних характеристик системи "людина-машина"
- •2.1.6 Психічні властивості оператора
- •Технікою
- •2.2.1 Людина - як одиниця органічного світу. Структурна організація організму
- •2.2.2 Організм людини в сучасних умовах. Фактори ризику, що зменшують тривалість життя людини
- •2.2.3 Навколишнє середовище та його складові
- •3.1 Природні небезпеки
- •3.1.1 Абіотичні небезпеки
- •3.1.2 Біотичні небезпеки
- •3.2 Метеорологічні фактори
- •3.2.1 Температура навколишнього середовища 3.2.1.1 Тепловий баланс людини
- •3.2.1.2 Зміна фізіологічних функцій організму людини під впливом температури
- •3.2.1.3 Захист людини від теплового випромінювання
- •3.2.2 Швидкість руху повітря
- •3.2.3 Вологість повітря
- •3.2.4 Тиск навколишнього середовища
- •33 Техногенні небезпеки
- •3.3.1 Іонізуюче випромінювання
- •3.3.1.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •3.3.1.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Захист від іонізуючого випромінювання
- •3.3.1.4 Джерела іонізуючого випромінювання в нафтогазовій промисловості та захист від нього
- •3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
- •3.3.3.1 Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин
- •3.3.4 Електромагнітні поля та випромінювання
- •3.3.4.1 Загальна характеристика виробничого випромінювання
- •4 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.1 Основні поняття та визначення
- •4.2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •4.4 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •4.5 Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •5 Організація і управління безпекою життєдіяльності
- •5.1 Загальні аспекти управління
- •5.2 Законодавчі основи безпеки життєдіяльності
- •5.3 Апарат управління безпекою життєдіяльності
- •5.4 Нагляд і контроль в галузі безпеки життєдіяльності
1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності 1.1 Основні поняття та визначення небезпеки
Життєдіяльність - це специфічна форма активності людини, яка охоплює усю різноманітність взаємодії людини з навколишнім середовищем. У всі часи людина прагнула до забезпечення своєї безпеки. Але з появою нової техніки виникає все більше нових небезпек: нові прилади, машини, технологічні лінії, електричний струм, атомна енергетика, радіація, хімічні сполуки. Практична діяльність людини дозволила висунути аксіому про те, що будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека життєдіяльності людини може існувати в явному та прихованому вигляді, яку важко виявити та передбачити. Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації такого впливу необхідне виконання таких умов:
1) небезпека реально існує та діє;
2) людина знаходиться в зоні дії небезпеки;
3) людина не має достатньо ефективних засобів захисту.
Графічне зображення вище приведених умов показане на рис. 1.1
а) б) в) г)
Рис. 1.1 — Умови реалізації потенційної небезпеки: 1 - небезпечна зона; 2 - зона перебування людини; 3 — засоби захисту людини.
Варіант "а" ілюструє найбільш небезпечну ситуацію, коли людина, яка не має засобів захисту, або не використовує їх, знаходиться у небезпечній зоні. При варіанті "б" небезпека існує лише у місці суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно, то під дією небезпечного впливу вона може опинитись лише в цей період. У варіанті "в" небезпека виникає тільки у випадку порушення засобів захисту 3. Повну безпеку гарантує лише варіант "г", наприклад, дистанційне керування технологічним процесом.
В загальному розумінні небезпека - це явища, процеси, об'єкти, які за певних умов здатні завдати шкоду здоров'ю людини. Небезпека - це наслідок дії окремих факторів на людину. Ці фактори можна поділити на уражаючі, небезпечні та шкідливі. Уражаючі - це фактори, які можуть привести до загибелі людини. Небезпечні - це фактори, що за певних умов можуть стати причиною травм та аварій. Шкідливі - це фактори, що можуть викликати захворювання чи зниження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формі.
Під уражаючими факторами розуміють таки чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоду як людям, так і системам їх життєзабезпечення. За своїм походженням уражаючі фактори поділяють на фізичні (ударна повітряна та водна хвиля, електромагнітне, акустичне та іонізуюче випромінювання), хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на організм людей), біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми), соціальні (збуджений натовп людей), та психофізіологічні.
За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі фактори можна також поділити на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. До фізичних факторів можна віднести підвищену швидкість руху повітря, підвищену або понижену вологість, підвищений або понижений атмосферний тиск, аномальну освітленість і т.д. Хімічні фактори розрізняють за характером дії, біологічні - за типом макро або мікроорганізмів, психофізіологічні - за характером перевантаження.
Небезпечні та шкідливі фактори часто бувають прихованими неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати.
Поділ факторів на уражаючі, шкідливі та небезпечні є умовним, оскільки один і той же фактор може спричинити загибель людини, травму, захворювання, чи не завдати ніякої шкоди.
Приведемо декілька визначень понять, що складають теоретичну основу безпеки життєдіяльності.
Таксономія небезпек - класифікація та систематизування явищ, процесів та об'єктів, які здатні завдати шкоду людині: приклад таксономії - це класифікація небезпек (рис. 1.1)
Крім того, небезпеки можуть класифікуватись за часом прояву (імпульсні, кумулятивні), за шкодою (соціальна, технічна, екологічна), за структурою (прості, складні, похідні), за характером дії на людину (активні та пасивні) і т.д.
Класифікація
небезпек
За
походженням
За локалізацією
космос
природні
атмосфера
техногенні
літосфера
екологічні
гідросфера
За
сферою прояву
За наслідками
виробнича
загибель
транспортна
травма
спортивна
захворювання
побутова
зниження працездатності
Рисунок 1.2 – Класифікація небезпек
Номенклатура небезпек - перелік назв та термінів, систематизованих за окремими ознаками. Приклад номенклатури небезпек за алфавітним порядком: аномальне освітлення, блискавка, вибух, газ, дим, електрика, захворювання та інше.
Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою є ступінь ризику.
Ідентифікація небезпек - знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.