3.1 Природні небезпеки

До природних небезпек відносять абіотичні та біотичні небезпеки. Природні небезпеки є причиною появи таких небезпечних та шкідливих факторів: підвищенні та понижені температури, каменепади; слизькі поверхні, природне іонізуюче випромінювання, токсичні речовини та хвороботворні мікроорганізми. Один з проявів природних небезпек - стихійні лиха. За даними міжнародного Червоного Хреста стихійні лиха за 100 останніх років забрали більше 11 млн. людських життів, в тому числі від повеней - 9 , від ураганів - 1 , від землетрусів - 1. В наш час спостерігається

тенденція росту чисельності потерпілих від стихійних лих внаслідок збільшення загальної чисельності населення Землі і заселення раніше нежилих районів, які найбільше потерпають від дії стихії. За даними ООН загальна кількість збитків від стихійного лиха на земній кулі щорічно становить понад 60 млрд. доларів США.

3.1.1 Абіотичні небезпеки

Розрізняють такі види абіотичних небезпек: літосферні, гідросферні, атмосферні та космічні.

Літосферні небезпеки - це землетруси , вулкани , зсуви, селі. Для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12 бальна шкала, слабкі - 1-3 бали, помірні - 4 бали, достатньо сильні - 5 балів, дуже сильні - 8 балів, спустошуючі - 9 балів, знищуючі - 10 балів, катастрофічні - 11 балів, дуже катастрофічні - 12 балів.

Гідросферні небезпеки - повені, снігові лавини, шторми.

Атмосферні небезпеки - бурі, урагани, тайфуни, смерчі, морози, засухи, град, туман, ожеледь, блискавки, зливи. Для характеристики таких стихійних явищ, як буря, ураган, тайфун розроблено класифікацію сили вітру. Згідно шкали Бофррта залежно від швидкості вітру його інтенсивність поділяють на 12 балів: 0 балів відповідає швидкості вітру від 0 до 0,5 м/с та 12 балів - швидкості вітру більше 29 м/с.

Космічні небезпеки - астероїди, метеорити, сонячне та космічне випромінювання, магнітні бурі.

Залежно від характеру дії стихійних лих розрізняють миттєво розповсюджувані (землетруси) та поступово розповсюджувані (ураган ,буря ,повінь ,пожежа). Існує градація стихійних лих і за можливістю їх локалізації. До стихійних лих поступової локалізації можна віднести , наприклад, пожежі, повені, селеві потоки; до невідкладних - урагани, бурі, циклони.

Визначимо основні заходи запобігання негативної дії природних небезпек на людину:

1) При небезпеці виникнення смерчів необхідно рятуватись в підвалах, канавах , траншеях , укриттях цивільної оборони.

2) Необхідно своєчасно інформувати населення, спостерігати за рівнем води і станом дамб, гребль і мостів та евакуювати населення при небезпеці виникнення повені.

3) Захист від метеорологічних факторів полягає у локалізації тепловиділень та теплоізоляції, використанні теплових екранів, водяних завіс, повітряного душування, повітряних завіс, шлюзів, спецодягу.

4) Захист від існуючого випромінювання заснований на використанні сховищ та укриттів, засобів індивідуального захисту (противогазів, респіраторів,масок,захисних костюмів), засобів медичної профілактики (радіопротекторів).

Як правило боротьба з стихійними лихами має три етапи:

1) проведення профілактичних робіт, головною метою яких є недопущення стихійного лиха (коли це можливо) чи зменшення його наслідків (коли небезпека неминуча). Такі роботи проводяться задовго до початку дії сил стихії і можуть охоплювати дуже тривалий відрізок часу;

2) роботи з локалізації, а в ряді випадків і ліквідації стихійного лиха в період його дії. Мета цих робіт - максимально зменшити зони найбільш тяжких наслідків, звести їх до мінімуму, надати своєчасну допомогу потерпілим, терміново ліквідувати найнебезпечніші аварії.

3) ліквідація стихійного лиха після того, як сили стихії заспокояться. На цьому етапі продовжують надавати допомогу потерпілому населенню і проводять обширний комплекс відновлювальних робіт.