Коефіцієнт використання n, р, к із добрив польовими культурами

Культура	N	P2O5	K2O
Пшениця озима	0,70	0,30	0,75
Цукровий буряк	0,72	0,35	0,82

8. Норми добрив розраховуються у кг діючої речовини (д.р.) на 1га. Для переведення у фізичні одиниці необхідно норму або дозу добрива в кг д.р. поділити на процентний вміст д.р. і помножити на 100.

Таблиця 5.5

Основні мінеральні добрива та їх властивості

№ п/п	Назва добрива	Процент діючої речовини
Азотні добрива
1	Аміачна селітра	34 – 35
2	Сечовина	45 – 46
Фосфорні добрива
3	Суперфосфат подвійний	37 – 54
4	Фосфоритне борошно	20 – 30
Калійні добрива
5	Хлористий калій	52 – 60
6	Калійна сіль	30 – 40
Складні добрива
7	Нітрофоска	по 12% N, P, K
8	Амофос	N-12%, P-46-60%

Так при внесені мінеральних добрив для розглянутого прикладу кількість внесених добрив в кг/га складе:

Аміачна селітра: N=(259,6100)/35=742 кг;

Суперфосфат подвійний: Р=(167,1100)/50=334 кг;

Хлористий калій: К=(190,5100)/60=318 кг.

Лабораторна робота №6 Визначення впливу небезпеки важких металів на грунти та якість сільськогосподарської продукції ………………………… району Чернігівської області

Завдання: Проаналізувати ступінь забруднення грунтів важкими металами ……………… району Чернігівської області та зробити висновки про рівень забруднення грунтів, порівнявши їх з нормами ГДК.

Вихідні дані:

Щільність забруднення грунту важкими металами (умовна)

Таблиця 6.1

№ п/п	Р А Й О Н И	Щільність забруднення грунту важкими металами в мг/100г
		мідь	свинець	цинк	кобальт	кадмій
1.	Бахмацький	9		45	12	4
2.	Бобровицький	12		48	86	3
3.	Борзнянський	14		56	38	6
4.	Варвинський	16		64	48	7
5.	Городнянський	8		68	57	8
6.	Ічнянський	11		75	59	9
7.	Козелецький	19		89	49	12
8.	Коропський	21		92	68	13
9.	Корюківський	8		76	61	14
10.	Куликівський	22		77	72	15
11.	Менський	23		98	76	2
12.	Ніжинський	28		87	79	16
13.	Н. – Сіверський	29		97	83	19
14.	Носівський	20		120	87	20
15.	Прилуцький	31		145	89	4
16.	Ріпкинський	33		99	92	7
17.	Семенівський	49		340	94	9
18.	Сосницький	44		240	97	3
19.	Срібнянський	38		180	99	13
20.	Талалаївський	34		196	90	14
21.	Чернігівський	35		89	39	21
22.	Щорський	42		148	48	16

При встановлені небезпеки забруднення сільськогосподарської продукції важкими металами використовують показник ГДК – гранично допустимої концентрації елементу в грунті або рослинницькій продукції. Значення показника встановлюють дослідним шляхом, який залежить від багатьох факторів, серед них: тип грунту, властивості елементу, рівень кислотності грунту, вміст в грунті гумусових речовин, рівень зволоженості грунту, умови рельєфу, наявність в грунті обмінних основ (перш за все кальцію), здатність зв’язувати та утримувати важкі метали у недоступному для рослин стані.

Найбільш поширені наступні важкі метали: залізо, мідь, кобальт, цинк, свинець, кадмій, бор, марганець, нікель та інші.

Встановлені наступні ГДК для важких металів у рухомих формах:

• Мідь – 3 мг/100 г грунту;

• Свинець – 2 мг/100 г грунту;

• Цинк – 23 мг/100 г грунту;

• Кобальт – 5 мг/100 г грунту;

• Кадмій – 1 мг/100 г грунту.

Окрім ґрунтових умов та властивостей важких металів рівень забруднення продукції визначається також агровиробничими властивостями сільськогосподарських культур. Забруднення продукції встановлюється за коефіцієнтом перевищення гранично допустимої концентрації елементів реального вмісту їх в грунті та сільськогосподарській продукції.

При оцінці небезпеки впливу важких металів в залежності від типу грунту, необхідно дотримуватись наступних умов:

1. Для грунтів чорноземного типу, лучно чорноземних та темно – сірих опідзолених середньо – та важко – гранулометричного складу (зона Лісостепу):

• Якщо вміст елементу перевищує ГДК не більше, ніж у 5 разів – це нормально;

• Якщо вміст елементу перевищує ГДК в межах від 5 до 10 разів – це слабкий рівень забруднення;

• Якщо вміст елементу перевищує ГДК у 10 – 20 разів – це середній рівень забруднення;

• Якщо вміст елементу перевищує ГДК більше, ніж у 20 разів – це високий рівень забруднення.

2. Для дерново підзолистих, ясно – сірих та сірих грунтів (зона Полісся):

• Якщо вміст елементу перевищує ГДК у 2 – 4 рази – це легкий рівень забруднення;

• Якщо вміст елементу перевищує ГДК у 4 – 6 разів – це середній рівень забруднення;

• Якщо вміст елементу перевищує ГДК більше, ніж у 6 разів – це високий рівень забруднення.

Приклад:

Сірі легко суглинкові грунти. Вміст елементів у грунті:

• Мідь – 12 мг/100 г грунту;

• Цинк – 45 мг/100 г грунту.

ГДК для міді – 3 мг/100 г грунту, для цинку – 23 мг/100 г грунту.

Висновок:

Вміст міді у грунті перевищує ГДК у 4 рази, що свідчить про легкий рівень забруднення, а вміст цинку у грунті перевищує ГДК у 2 рази, що вказує відповідно також на легкий рівень забруднення.