
- •Лабораторна робота № 1 Визначення стійкості агроландшафтів на прикладі земельного фонду
- •Лабораторна робота №2 Оцінка ерозійної небезпеки території
- •Критерії оцінки небезпеки земель
- •Лабораторна робота №3 Розрахунок балансу гумусу в грунтах
- •Урожайність с/г культур, винос та коефіцієнт використання n, p, k із грунту, втрати n
- •Лабораторна робота №4
- •Та надання рекомендацій у використанні земель району Чернігівської області
- •Щільність забруднення грунту цезієм 137/134
- •Лабораторна робота №5 Розрахунок кількості поживних речовин в ґрунті
- •Винос n, p, k із грунту культурами на 1 ц основної продукції
- •Коефіцієнти використання n, p, k із грунту
- •Вихідні дані характеристики грунтів
- •Коефіцієнт використання n, р, к із добрив польовими культурами
- •Лабораторна робота №6 Визначення впливу небезпеки важких металів на грунти та якість сільськогосподарської продукції ………………………… району Чернігівської області
Лабораторна робота №4
Прогнозування рівня забруднення рослинницької продукції радіонуклідами
Та надання рекомендацій у використанні земель району Чернігівської області
Завдання: Виконати розрахунок прогнозної щільності забруднення
рослинницької продукції радіонуклідами та надати рекомендації
з подальшого використання земель району
Чернігівської області.
Вихідні дані:
Сівозміна для зони Полісся (Бахмацький, Борзнянський, Городянський, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Н.-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський, Щорський райони):
Озима пшениця, льон, багаторічні трави, кукурудза на силос, ячмінь, картопля, однорічні трави.
Сівозміна для зони Лісостепу (Бобровицький, Варвинський, Ічнянський, Козелецький, Ніжинський, Носівський, Прилуцький, Срібнянський, Талалаєвський райони):
Кукурудза на зерно, кукурудза на силос, цукровий буряк, озима пшениця, багаторічні трави, ярі зернові, горох.
Таблиця коефіцієнтів переходу цезію 137/134 в продукцію
Таблиця 4.1
|
|
Культури |
Коефіцієнти |
Озима пшениця |
0,3 |
Льон |
0,2 |
Багаторічні трави |
0,25 |
Кукурудза |
0,35 |
Ячмінь |
0,35 |
Картопля |
0,24 |
Однорічні трави |
0,20 |
Цукровий буряк |
0,48 |
Ярі зернові |
0,34 |
Горох |
0,10 |
Щільність забруднення грунту цезієм 137/134
Таблиця 4.2
№ |
Р а й о н |
Щільність забруднення, Кі/км2 |
1 |
2 |
3 |
|
|
|
1 |
Бахмацький |
1.9 |
2 |
Бобровицький |
2.0 |
3 |
Борзнянський |
1.8 |
4 |
Варвинський |
2.2 |
5 |
Городнянський |
4.1 |
6 |
Ічнянський |
1.6 |
7 |
Козелецький |
8.5 |
8 |
Коропський |
3.1 |
9 |
Корюківський |
4.3 |
10 |
Куликівський |
2.2 |
11 |
Менський |
3.3 |
12 |
Ніжинський |
1.9 |
13 |
Н. - Сіверський |
5.5 |
14 |
Носівський |
2.0 |
15 |
Прилуцький |
1.7 |
16 |
Ріпкинський |
7.1 |
17 |
Семенівський |
23.2 |
18 |
Сосницький |
2.1 |
19 |
Срібнянський |
1.9 |
20 |
Талалаївський |
1.6 |
21 |
Чернігівський |
9.8 |
22 |
Щорський |
2.0 |
|
|
|
Для виконання розрахунків необхідно знати щільність забруднення с/г угідь цезієм 137/134 (табл. 4.2), а також коефіцієнти переходу радіонуклідів у різні види рослинницької продукції (табл. 4.1).
Для складання прогнозу необхідно провести розрахунки забруднення радіонуклідами рослинницької продукції сівозміни району за заданим варіантом.
Зниження щільності забруднення радіонуклідами відбувається за експоненціальним законом:
,
Де Q – прогнозна щільність; Q0 – щільність на момент обстеження;
Т·1/2 – період напіврозпаду радіонукліду (період, за який активність зменшується вдвічі);
(t-t0) – період, протягом якого відбувається розпад.
Необхідно розрахувати прогнозну щільність на 2006 рік, вважаючи що забруднення грунтів цезієм відбулося у 1986 році. Прогнозну щільність розрахуємо за формулами:
;
;
;
та отримаємо:
;
;
;
Переводимо одиниці виміру щільності з Кі/км2 в Бк/кг (1 Кі/км2 =37Бк/кг):
;
Розрахуємо ступінь забруднення продукції (наприклад для картоплі):
Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів цезію і стронцію у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк)
Таблиця 4.3
|
Назва продукту |
Цезій 134 |
Стронцій |
1. |
Хліб, хлібопродукти |
20 |
5 |
2. |
Картопля |
60 |
20 |
3. |
Овочі |
40 |
20 |
4. |
Фрукти |
70 |
10 |
5. |
М'ясо і м'ясні продукти |
200 |
20 |
6. |
Риба і рибні продукти |
150 |
35 |
7. |
Молоко і молочні продукти |
100 |
20 |
8. |
Яйця (шт.) |
6 |
2 |
9. |
Вода |
2 |
2 |
10. |
Молоко згущене і концентроване |
300 |
60 |
11. |
Молоко сухе |
500 |
100 |
12. |
Свіжі дикоростучі ягоди і гриби |
500 |
50 |
13. |
Сушені дикоростучі ягоди і гриби |
2500 |
250 |
14. |
Лікарські рослини |
600 |
200 |
15. |
Інші продукти |
600 |
200 |
16. |
Спеціальні продукти дитячого харчування |
40 |
5 |
На підставі отриманих даних після проведення їх аналізу всі забруднені території поділяються на 3 зони:
Агропромислове виробництво здійснюється у звичайному порядку. Отримувана продукція містить нукліди у кількостях, що не перевищує допустимі норми.
Отримання чистої продукції можливе, але при обов'язковому здійсненню комплексу спеціальних заходів, що спрямовані на зменшення ступеню переходу нуклідів у с/г продукцію.
Отримання чистої продукції неможливе. Необхідно проводити перепрофілювання (оптимізацію) сівозмін у напрямку отримання фуражного зерна, вирощування масличних культур, картоплі на кормові цілі за умов відповідної технічної переробки.
Висновок:
(Зробити висновки про рівень забруднення всіх культур сівозміни та порівняти їх з гранично допустити нормами, визначивши до якої зони належить район за ступінню забруднення). Наприклад:
Так як для картоплі гранично допустима норма забруднення становить 60 Бк/кг, то з розрахунку бачимо, що ступінь забруднення продукції не перевищує допустимої норми. Територія дослідження належить до 1-ї зони забруднення і може використовуватись в агропромисловому виробництві у звичайному режимі.