
- •Студентові
- •1. Цикл "Нелінійні властивості фізичного маятника" Мета циклу
- •Склад циклу
- •Загальна теоретична частина
- •Опис програмних засобів
- •Xlabel('Час (в періодах малих власних коливань)','FontSize',12);
- •Xlabel('Кут у градусах','FontSize',12); ylabel('Швидкість','FontSize',12);
- •1.1. Залежність частоти власних коливань маятника від їх амплітуди
- •1.1.1. Мета роботи
- •1.1.2. Сценарій роботи
- •1.1.3. Теоретична частина. Неізохронність власних коливань. Скелетні криві
- •Xlabel('Відносна частота власних коливань')
- •Xlabel('Відносна частота власних коливань')
- •1.1.4. Контрольні запитання
- •1.2. Амплітудно-частотні характеристики маятника
- •1.2.1. Мета роботи
- •1.2.2. Сценарій роботи
- •1.2.3. Теоретична частина. Амплітудно-частотні характеристики маятника
- •Xlabel('Відносна частота збудження'), ylabel('Амплітуда (градуси)')
- •1.2.4. Завдання
- •1.2.5. Методичні вказівки до виконання
- •1.2.6. Контрольні запитання
- •1.3. Випрямний ефект маятника при вібрації точки його підвісу
- •1.3.1. Мета роботи
- •1.3.2. Сценарій роботи
- •1.3.3. Теоретична частина. Випрямний ефект
- •1.3.4. Завдання
- •1.3.5. Контрольні запитання
- •1.4. Параметричні коливання маятника при вертикальній вібрації точки його підвісу
- •1.4.1. Мета роботи
- •1.4.2. Сценарій роботи
- •1.4.3. Теоретична частина. Параметричні коливання маятника
- •1.4.4. Завдання
- •1.4.5. Методичні вказівки до виконання
- •1.4.6. Контрольні запитання
- •2. Цикл "Динаміка гіроскопів" Вступ
- •2.1. Поводження симетричного зрівноваженого гіроскопа
- •2.1.1. Мета роботи
- •2.1.2. Сценарій роботи
- •2.1.3. Теоретична частина
- •2.1.3.1. Вільний рух сзг
- •2.1.3.2. Рух сзг під дією сталого моменту сил
- •2.1.3.3. Вплив тертя на рух сзг
- •2.1.4. Опис програмних засобів
- •2.1.5. Завдання
- •2.1.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.1.7. Контрольні запитання
- •2.2. Поводження гіромаятника
- •2.2.1. Мета роботи
- •2.2.2. Сценарій роботи
- •2.2.3. Теоретична частина
- •2.2.3.1. Вільний рух гіромаятника
- •2.2.3.2. Вплив тертя на поводження гіромаятника
- •2.2.4. Опис програмних засобів
- •Xlabel('Час (с)','Fontsize',12)
- •2.2.5. Завдання
- •2.2.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.2.7. Контрольні запитання
- •2.3. Поводження гіроскопа у кардановому підвісі
- •2.3.1. Мета роботи
- •2.3.2. Сценарій роботи
- •2.3.3. Теоретична частина
- •2.3.3.1. Вільний рух гкп
- •2.3.3.2. Вплив тертя на вільний рух гкп
- •2.3.3.3. Рух гкп під дією сталих моментів сил
- •2.3.3.4. Вплив тертя на рух гкп під дією сталих моментів сил
- •2.3.3.5. Рух гкп під дією гармонічно змінюваних моментів сил
- •2.3.4. Опис програмних засобів
- •If isempty(sname)
- •2.3.5. Завдання
- •2.3.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.3.7. Контрольні запитання
- •3. Цикл "Динаміка приладів орієнтації на рухомій основі" Вступ
- •3.1. Поводження двоступеневого гірокомпаса на рухомій основі
- •3.1.1 Мета роботи
- •3.1.2. Теоретична частина
- •3.1.2.1. Вільний рух дгк
- •3.1.2.2. Рух дгк при кутовій вібрації
- •3.1.3. Опис програмного забезпечення
- •3.1.4. Завдання
- •3.1.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.1.6. Контрольні запитання
- •3.2. Поводження гіроскопа напрямку на рухомій основі
- •3.2.1 Мета роботи
- •3.2.2 Теоретична частина
- •3.2.2.1. Гкп на обертовій основі під впливом моментів сил тертя
- •3.2.2.2. Дрейфи гкп при хитавиці основи
- •3.2.2.3. Віражна похибка гіроскопу напрямку
- •3.2.2.4. Похибка гн за хитавиці
- •3.2.3. Опис програмного забезпечення
- •Gn_po_precession
- •3.2.4. Завдання
- •3.2.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.2.6. Контрольні запитання
- •3.3. Поводження гіромаятника на рухомій основі
- •3.3.1. Мета роботи
- •3.3.2 Теоретична частина
- •3.3.2.1. Вільний рух гіромаятника
- •3.3.2.2. Балістична похибка гм
- •3.3.3. Опис програмного забезпечення
- •3.3.4. Завдання
- •3.3.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.3.6. Контрольні запитання
- •3.4. Поводження маятникового гірокомпаса на рухомій основі
- •3.4.1. Мета роботи
- •3.4.2 Теоретична частина
- •3.4.2.1. Вільний рух маятникового гірокомпаса
- •3.4.2.2. Балістична похибка. Умова незбурності
- •3.4.3. Опис програмного забезпечення
- •Xlabel('Час, хвилини','Fontsize',12), legend('швидкісна',' балістична',0)
- •3.4.4. Завдання
- •3.4.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.4.6. Контрольні запитання
- •Додаток. Зразок звіту з лабораторної роботи
- •1. Мета лабораторної роботи
- •2. Лабораторна установка
- •3. Теоретичні відомості
- •4. Завдання 1
- •4.1. Результати експериментального дослідження
- •4 .2. Аналіз і висновки
- •Xlabel('Період t_0, хвилини')
- •5. Завдання 2
- •5.1. Результати експериментального дослідження
- •5.2. Аналіз і висновки
- •Загальні висновки
- •3. Цикл "Динаміка приладів орієнтації на рухомій основі" 84
- •3.1. Поводження двоступеневого гірокомпаса на рухомій основі 85
- •3.2. Поводження гіроскопа напрямку на рухомій основі 96
- •3.3. Поводження гіромаятника на рухомій основі 116
- •3.4. Поводження маятникового гірокомпаса на рухомій основі 128
Xlabel('Відносна частота збудження'), ylabel('Амплітуда (градуси)')
а) б)
в) г)
д) e)
Рис. 1. 3. АЧХ маятника за різних умов
На рис.
1.3 відображені отримані графіки. Рис.
1.3, а...1..3, г презентують АЧХ при значенні
відносного коефіцієнта згасання
0,1
і різних значеннях амплітуди вібрації
точки підвісу (
1;
0,5; 0,3 і 0,2 відповідно). На рис. 1.3, д
і 1.3, е подано АЧХ при
0,2
і
0,07
і 0,01.
1.2.4. Завдання
Амплітуду перевантаження і відносний коефіцієнт загасання обрати з таблиці 1.1 згідно свого варіанту.
Таблиця 1.1
-
Варіант
1
1
0.01
2
0.3
0.01
3
0.5
0.01
4
0.8
0.1
5
0.8
0.05
6
1
0.05
7
0.5
0.05
8
0.8
0.01
9
1
0.1
10
0.3
0.1
11
0.5
0.1
12
0.3
0.05
1.2.5. Методичні вказівки до виконання
Коли коливання маятника з часом не встановлюються, цю обставину слід фіксувати, а при побудові графіка, відмічати у середині відповідної зони частот характер руху маятника (обертання, зростання амплітуди коливань, загасання коливань).
1.2.6. Контрольні запитання
Які коливання нелінійної системи називають вимушеними?
Які особливості мають АЧХ нелінійних систем у порівнянні з АЧХ лінійної стаціонарної системи?
Які особливості мають АЧХ маятника?
Яку роль у графіку АЧХ відіграє скелетна крива?
За яких умов АЧХ нелінійної системи наближається до скелетної кривої?
По яких формулах і за яким алгоритмом обчислені побудовані на рис. 1.3 теоретичні АЧХ вимушених коливань маятника? Яку при цьому обрано залежність частоти власних коливань від їхньої амплітуди?
У чому полягає сутність метода лінеаризації відшукування розв’язків нелінійних диференціальних рівнянь?