Тема5. Суть та поняття ліцензування. Види ліцензійних договорів
5.1.Передавання права власності на об”єкти інтелектуальної власності шляхом ліцензування.
Ліцензія – дозвіл на використання об’єкта інтелектуальної власності, що надається на підставі ліцензійного договору.
Ліцензійний договір – договір, відповідно до якого надається право на використання об’єкта інтелектуальної власності.
Ліцензуванням називається процес видачі дозволу на певну діяльність, наприклад, виробництво відомої продукції. Ліцензія наділяє одержувача правом, якого він до цього не мав.
Ліцензіар – продавець ліцензії.
Ліцензіат – покупець ліцензії.
Існує загалом два види ліцензій.
Перший вид — це ліцензії, видані урядом особам чи підприємствам, які займаються специфічною (ліцензованою) виробничою діяльністю. Система ліцензування існує стосовно регулювання роботи засобів зв'язку (радіо і телебачення), професійної діяльності (лікарі), сфери послуг (банківська справа, продаж алкогольних напоїв тощо). Умови видачі ліцензій не скрізь однакові, і зазвичай, видача ліцензій супроводжуєтеся накладенням обмежень на підприємство-одержувача. Ці обмеження стосуються ціни, якості або обсягу наданих послуг.
Другий вид ліцензій, застосовується у сфері авторського права і патентів. Дозвіл (у формі ліцензії) видається власником права іншій стороні з метою видання, відтворення або купівлі (продажу) інтелектуальної власності. Власники ОПВ ліцензують інших осіб на використання або виробництво того чи іншого предмета в обмін на фіксований гонорар або пайку від отриманого прибутку.
Значення ліцензування
Прикладом ефективного використання зарубіжного досвіду може служити Японія, яка на базі придбаних ліцензій вивела ряд галузей промисловості на одне з провідних місць у світі, а в подальшому розвинула власні дослідження і відтоді продає велику кількість ліцензій. При цьому в Японії високими темпами зростає експортування власних науково-технічних знань.
Теорія і практика світового промислового виробництва свідчить про те, що темпи науково-технічного прогресу і підвищення ефективності виробництва неабияк залежать не від кількості, а від техніко-економічного рівня застосовуваної новітньої техніки і нових технологічних процесів. Купівля ліцензій на науково-дослідні досягнення, що відповідають світовому рівню науки і практики, є одним зі шляхів прискорення технічного прогресу і підвищення ефективності виробництва в тих галузях техніки, які відстають від рівня, досягнутого в інших країнах.
Придбання ліцензій дає змогу, крім цього, заощаджувати час, відмовившись від проведення власних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, і спрямувати зекономлені трудові та матеріальні ресурси на інші потреби, дістаючи додатковий економічний ефект від виробництва і експлуатації продукції. Ліцензійна торгівля спричиняє необхідність оцінки економічної ефективності продажу ліцензій і закупівлі результатів чужих досліджень та розробок замість проведення власних НДДКР чи освоєння власного виробництва.
Для виявлення економічного ефекту технічні показники приводять до порівняльного вигляду. Визначається економічна доцільність придбання ліцензії натомість власної розробки з виявленням можливості ліцензії в необхідному обсязі у заданий термін за наявної структури ділянок виробництва забезпечити потоковість і безперервність виробництва тощо.
Дані вибіркового обстеження критеріїв оцінки ефективності ліцензійних договорів іноземних фірм свідчать про ті фактори, яким надається особливого значення за оцінки переваг того чи іншого ліцензійного договору.
Серед найпоширеніших критеріїв у практиці, наприклад, американських фірм особливе значення мають такі, як: зміна тенденцій в обсязі продажів, розмір ліцензійної винагороди, ступінь проникнення на ринок, частка продажу на даному ринку, а також якість продукції, виготовленої на підставі ліцензійного договору. Тобто ті показники, які мають економічне підґрунтя. Договори купівлі-продажу патентів і ліцензій постають одними з найприбутковіших форм комерційних операцій.
Переваги та недоліки ліцензування
Переваги (позитивні наслідки):
· економія часу за рахунок скорочення термінів створення, освоєння і впровадження нової техніки;
· додатковий економічний ефект при виробництві й експлуатації продукції за рахунок більш раннього одержання необхідного нововведення;
· задоволення потреби в новій продукції на рівні останніх досягнень науки і техніки;
· економія трудових і матеріальних ресурсів;
· скорочення виплат за рахунок відмови від імпорту однорідної продукції;
· підвищення загальної культури виробництва і кваліфікації фахівців.
Недоліуки (негативні наслідки):
· уповільнення темпів НТП через відмову від власних НДВКР;
· втрата можливості надбання власного технологічного і організаційного досвіду;
· скутість умовами ліцензійного договору;
· можливість контролю з боку продавця ліцензії за діяльністю підприємства при виробництві ліцензійної продукції.
5.2.Ліцензійні договори
Класифікація ліцензійних договорів:
1) За способом охорони предметів угод:
Патентні ліцензії – передача прав на використання обєктів промислової власності, які мають патентну охорону.захищені патентом або свідоцтвом.
Безпатентні ліцензії – передача прав на аикористання незапатентованих знань, досвіду, ноу-хау та іншої комерційної цінної конфіденційної інформації
Ліцензія комплексна – передача разом з патентними правами незапатентованої інформації.
2)За предметом:
ліцензії на винаходи;
ліцензії на промислові зразки;
ліцензії на корисну модель;
ліцензії на ноу-хау;
ліцензії на торговельну марку;
ліцензії на авторські і суміжні права.
3)За обсягом прав, що передаються:
Ліцензія виключна – ліцензіар надає виключне право на використання обєкта інтелектуальної власності на термін і в межах, які визначені у договорі. Ліцензіар не має права напротязі дії договору продавати ОІВ іншим особам і використовувати у власній діяльності.
Обмеження, які обумовлюються в ліцензії, можуть стосуватися: території, строку, обсягу, способів використання та сособів застосування предмета ліцензії.
Крім цього, обсяг наданих прав може бути окреслений і за допомогою кількісних показників: виробничої потужності, річного випуску продукції тощо.
На вибір терміну ліцензії впливають: мета використання обєкта, складність і трудомістксть налагодження виробництва, розмір капіталовкладень, потрюа будівництва нових споруд, навчання персоналу тощо.
Ліцензія одинична (одноособова) –це ліцензія, яка видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання обєкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості самостійного використання ліцензіаром цього обєкта у зазначеній сфері.
Ліцензія повна – ліцензіар у повному обсязі передає виключні права на обєкт інтелектуальної власності, на весь термін дії охоронного документа.
Ліцензія невиключна – це ліцензія, яка надає ліцензіату право на використання ОІВ і при цьому не виключає можливості використання ліцезіаром ОІВ у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього обєкта у зазначеній сфері.