Визначення коефіцієнта використання світлового потоку η

Індекс приміщення і	Лампи розжарювання					Газорозрядні лампи
	Коефіцієнти відбиття рстелі; рстіни; рпідлоги, %
	70	70	50	30	0	70	70	50	30	0
	60	50	30	10	0	50	50	30	10	0
	30	10	10	10	0	30	10	10	10	0
0,5	24	22	20	17	16	30	30	23	20	18
0,6	34	32	26	23	21	37	36	30	27	26
0,7	42	39	34	30	29	42	40	33	31	29
0,8	46	44	38	34	33	45	43	37	34	33
0,9	49	47	41	37	36	47	45	40	37	35
1,0	51	49	43	39	37	49	47	41	40	38
1,1	53	40	45	41	39	54	50	43	42	40
1,25	56	52	47	43	41	55	53	47	44	42
1,5	60	55	50	46	44	59	56	50	49	45
1,75	63	58	53	48	44	59	56	50	48	45
2	66	60	55	54	49	67	60	56	53	50
2,25	68	62	57	53	54	69	62	57	54	52
2,5	70	64	59	55	53	71	63	59	57	53
3	73	66	62	58	56	73	66	60	58	56
3,5	76	68	64	61	59	75	67	61	58	56
4	76	70	66	62	60	77	69	63	61	58
5,81	73	69	64	62	79	70	66	63	60

Таблиця 4

Коефіцієнт запаса ламп

Т

Освітлювальні прилади	Коефіцієнт запасу для
	ламп розжарювання	газорозрядних ламп
Прожектори та інші освітлювальні прилади з посилення світла 5 і більше	1,5	1,7
Світильники	1,3	1,5

аблиця 5

Норми освітленості для заданого приміщення.

№	Види приміщень	Освітленість поверхонь, лк
1	Кабінет	300
2	Проектна кімната	500
3	Спортивний зал	75
4	Навчальна аудиторія	500
5	Зал засідань	200
6	Актовий зал	200
7	Читальний зал	300
8	Торговий зал	300
9	Робоча кімната	300
10	Конструкторське бюро	500

На усіх об’єктах особлива увага приділяється питанням пожежної безпеки Для цього студент повинен охарактеризувати приміщення з позицій пожежної безпеки, обґрунтувати категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до певних умов. Наприклад, за стандартами безпеки визначаються категорії приміщень з вибухопожежонебезпеки (А, Б, В, Г, Д) (див. табл. 6) і класи робочих зон з вибухо- та пожежонебезпечності (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Ів, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа, та П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ). Належність приміщення чи робочої зони до відповідної категорії або класу пожежонебезпечності визначається на основі властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються у технологічному процесі чи в оздоблені приміщень. кількості цих речовин і матеріалів, особливостями виробництва.

Наприклад, для робочих місць користувачів ПК за вимогами НПАОП 0.00-1.28-10 приміщення повинні мати ІІ ступінь вогнестійкості.

Необхідно описати заходи щодо попередження виникнення пожежі та обмеження поширення вогню. Відповідно до ГОСТу 12.1.004–85 визначити засоби і заходи що сприяють зниженню пожежної небезпеки (система запобігання пожежі та система пожежного захисту). Вид, кількість, розміщення і утримання первинних засобів пожежогасіння визначається за ГОСТом 12.1.033–81. Необхідно також проаналізувати параметри аварійного освітлювання, аварійної вентиляції, вибрані засоби автоматичного пожежогасіння, засоби повідомлення і сигналізації про пожежу, тощо.

Далі в підрозділі слід охарактеризувати розміщення дільниць і приміщень з урахуванням їх вибухо- і пожежонебезпеки, розподіл споруди на відсіки і секції, відокремлення складських приміщень стінами з високою вогнестійкістю, ступінь обмеження горючих матеріалів, які використовуються у виробництві, обмеження вентиляційних комунікацій можливість автоматичного відключення вентиляції на випадок пожежі.

Далі необхідно звернути увагу на заходи щодо успішної евакуації людей і матеріальних цінностей. Необхідно вивчити розташування і взаємне компонування робочих місці і обладнання з урахуванням швидкої евакуації (зазначити конкретно габаритні відстані, ширину проходів і проїздів), з’ясувати чи відповідають їх параметри ГОСТу 12.1.004–91 (обґрунтувати кількість евакуаційних виходів із приміщень і споруд, шляхи евакуації, визначити ширину дверей, коридорів, сходових площадок і маршів, проходів, напрямок відкривання дверей, тощо), наявність спеціальних місць для збереження запасного устаткування, сировини, напівфабрикатів і готової продукції на виробничих ділянках, освітлення евакуаційних шляхів. Слід також вказати вибрані первинні засоби гасіння пожежі (стаціонарні установки чи ручні вогнегасники, їх вид, кількість, характеристики та строки їх дії). Необхідно навести схему евакуації персоналу підприємства.

Таблиця 6

Класифікація приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою

відповідно до ОНТП 24-86

Категорія приміщення	Характеристика речовин і матеріалів, що зберігаються (є в обігу) в приміщенні	Назва виробництва
А Вибухо- пожежо- небезпечна	Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху ТСП не >28°С у такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, під час запалювання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа; речовини і матеріали, здатні вибухати, горіти при взаємодії з водою,киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа вибуху.	Пункти і насосні станції промивання і дегазації цистерн з-під легкозаймистих рідин (бензину, бензолу, сирої нафти тощо); склади для небезпечних вантажів, крім вантажів ОР і ВР; малярні цехи і комори в яких застосовують нітрофарби, лаки і розчинники з легкозаймистих речовин з температурою спалаху парів ТСП 28°С і нижче; станції, що виробляють ацетилен.
Б Вибухо-пожежо-небезпечна	Горючий пил або волокна; легкозаймисті рідини з ТСП >28°С; займисті рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні чи пароповітряні суміші, під час запалювання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.	Цехи малярних робіт з лаками, фарбами із ТСП парів 20 - 61°С; склади лаків і фарб, дизельного палива; насосні, зливні естакади з перекачуванням і зливанням дизельного палива; цехи тепловозних депо і заводів; ділянки з виготовлення і ремонту деталей із пластичних мас і склопласттика; відділення і дільниці лиття, обтирання вузлів і деталей із застосуванням бензину, газу; промивально-пропарювальні станції цистерн; тари з під мазуту із ТСП парів 28-61 °С; аміакові холодильні установки.
В Пожежо-небезпечна	Займисті, важкозаймисті рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали (зокрема пил і волокна); речовини і матеріали, здатні під час взаємодії з водою, киснем повітря чи один з одним тільки горіти за умови, що приміщення, в яких вони зберігаються або які використовуються, не належать до категорій Д і Б.	Мастильне господарство заводів; масляне господарство тягових підстанцій; асфальтові заводи; склади і комори масляних фарб; малярні цехи, в яких застосовують фарби і розчинники з ТСП >61°С; шпалопросочувальні, шпалоремонтні заводи; склади лісоматеріалів, шпал; деревообробні цехи, автомобільні гаражі; дільниці розбирання дизелів і вузлів; дільниці випробування масляних насосів і дизелів.
Г	Незаймисті речовини, матеріали в розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплоти, іскор і полум'я; займисті гази, рідини і тверді речовини, що їх спалюють (утилізують) як паливо.	Цехи випалювання на цегляних, цементних і вапняно-випалювальних заводах; зварювальні дільниці різних цехів.
Д	Незаймисті речовини і матеріали в холодному стані, приміщення, в яких є горючі речовини в системах змащування, охолодження і гідроприводу устаткування (в одиниці устаткування не >60 кг за умови тиску не >0,2мПа, кабельні електропроводки, окремі меблі на місцях.	Механічні цехи холодної обробки металів: повітряно-продувні і компресорні станції повітря та інших незаймистих газів; депо електрокарів та електровозні.

Пожежна безпека підприємства чином складається із системи запобігання пожеж та системи пожежного захисту, а у разі виникнення зменшується вплив на людну небезпечних факторів горіння і захист матеріальних цінностей.

Зовнішнє протипожежне водопостачання (гідранти) розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін і не далі 2,5 м від краю проїзної частини дороги. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння беруться в залежності від ступеня вогнестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки виробництва у межах від 10 до 40 л/с.

На підприємствах відповідно до будівельних норм і правил необхідно мати систему протипожежного водопостачання, елементи якої розраховують відповідно до розрахункових формул та довідкових таблиць, наведених нижче. У розрахунках приймається тривалість гасіння (водопостачання) 3 години, а для будівель І та II ступеня вогнестійкості та категорій Г і Д - 2 години. У розрахунках приймати водогони низького тиску, висота напору в яких повинна бути не менше 10 м від рівня поверхні землі у випадках одноповерхової забудови, при більшій поверховості на кожний поверх додають 4 м висоти напору.

Для будівель, які поділені протипожежними стінами, тобто мають різну категорію за пожежною небезпекою, розрахункова потреба води визначається на ту частину будівлі, яка потребує найбільшої кількості води.

Таблиця 7

Витрати води (n₂) на зовнішнє пожежогасіння

виробничих будівель шириною до 60 м

Ступінь вогнестійкості будівель	Категорія виробництва по вибухопожонебезпеці (ОНТП 24-86)	Витрати води (n2), л/с, на одну пожежу при об'ємі будівлі, тис.м3
		до 3	>3 до5	>5 до20	>20 до50	>50 до 200	>200 до 400	> 400
I і II	Г і Д	10	10	10	10	15	20	25
I і II	А, Б, В	10	10	15	20	30	35	40
III	Г, Д	10	10	15	25
ПІ	В	10	15	20	30
IV і V	Г, Д	10	15	20	30
IV і V	В	15	20	25

Розрахунковий запас води при 3-годинному пожежогасінні визначається із формули:

Q=3·3600(n₁+n₂)/1000 ≈ 11(n₁+n₂), м³ (6)

де 3600 і 1000 – переводні коефіцієнти відповідно годин – в секунди, літрів – у м³; n₁-потреба води на внутрішнє (5 л/с); n₂ – зовнішнє пожежегасіння (табл. 7).

При об'єднанні пожежного водопроводу із промислово-питним водопроводом розрахункова потреба води на пожежу сумується з максимальною кількістю води, що витрачається на виробничі потреби.

Втрати напору по висоті h=1 м довжини рукавних ліній визначити за форм.:

(7)

де q_n – продуктивність пожежного струменя, л/с.

Для гасіння пожеж у виробничих, складських, управлінських та допоміжних будівлях витрати води на внутрішнє пожежогасіння визначають згідно з таблицями 8 – 10.

Таблиця 8