2. Загальна характеристика Кримінального кодексу України

Юридичною базою боротьби зі злочинністю є прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року Кримінальний кодекс України, введений у дію з 1 вересня 2001 року (далі КК), який становить значну віху в історії вітчизняного кримінального законодавства, є важливою ланкою на шляху побудови демократичної та правової держави. Новий КК України закріплює основні положення та принципи Конституції України 1996 року, відповідає потребам суспільства, створює умови для повного й беззастережного захисту інтересів особи та держави від будь-яких злочинних посягань. Для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили. КК покликаний сприяти розвиткові України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

КК України поділяється на частини, розділи та статті. Відповідно до класичних традицій та врегульованих відносин кодекс поділено на Загальну та Особливу частину. В Загальну частину включені норми, які закріплюють загальні положення про завдання Кримінального кодексу і підстави кримінальної відповідальності (Розділ І); Закон про кримінальну відповідальність (Розділ ІІ); Злочин, його види та стадії (Розділ ІІІ); Особа, яка підлягає кримінальної відповідальності (суб’єкт злочину) (Розділ ІV); Вина, та її форми (Розділ V); Співучасть у злочині (Розділ VІ); Повторність, сукупність та рецидив злочинів (Розділ VІІ); Обставини, що спричиняють злочинність діяння (необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця) (Розділ VІІІ); Звільнення від кримінальної відповідальності (Розділ ІХ); Покарання та його види (Розділ Х); Призначення покарання (Розділ ХІ); Звільнення від покарання та його відбування (Розділ ХІІ); Судимість (Розділ ХІІІ); Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування; Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх (Розділ ХV).

Особлива частина КК має своїм змістом норми, яки встановлюють опис певних видів злочинів з вказівкою видів покарання, а також межи, в якої вони можуть бути призначені за вчинення даного злочину. В Особливій частині містяться такі види злочинів: Розділ І. Злочини проти основ національної безпеки України; Розділ ІІ. Злочини проти життя та здоров’я особи; Розділ ІІІ. Злочини проти волі, честі та гідності особи; Розділ ІV. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Розділ V. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Розділ VІ. Злочини проти власності; Розділ VІІ. Злочини у сфері господарської діяльності; Розділ VІІІ. Злочини проти довкілля; Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки; Розділ Х. Злочини проти безпеки виробництва; Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Розділ ХІІ. Злочини проти громадського порядку та моральності; Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів тощо; Розділ ХІV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Розділ ХV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян; Розділ ХVІ. Злочини у сфері використання електронно-обчислюваних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж; Розділ ХVІІ. Злочини у сфері службової діяльності. Розділ ХVІІІ. Злочини проти правосуддя; Розділ ХІХ. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Розділ ХХ. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку. Прикінцеві та перехідні положення (два розділи).

Особливістю чинного КК є велика кількість нововведень та часткова зміна підходів до групування норм порівняно з КК України 1960 року. Крім того, у КК 2001 року скасовано поняття “особливо небезпечний рецидивіст”, скасовано як вид покарання смертну кару, яку замінено довічним позбавленням волі, введено нові види покарань, такі як громадські роботи, арешт, службові обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та інше. В значній мірі змінено систему обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Кодекс доповнений новими обставинами, що виключають злочинність діяння: уявна оборона; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов’язане з ризиком; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організоваваної групи або злочинної організації.

Внесено низку змін та новел і до Особливої частини КК: нова структура, змінена редакція ряду статей, передбачена кримінальна відповідальність за нові види злочинів, наприклад, створення злочинної організації (ст. 255 КК), сприяння учасникам злочинної організації ... (ст. 256 КК) та інші.

Виходячи з вищенаведеного, можна дійти до висновку, що новий КК України є прогресивним надбанням вітчизняної правотворчості, добрим підґрунтям для подальшого розвитку кримінального законодавства, надійним знаряддям зміцнення законності й правопорядку в Україні.