Лекція 9: Сіткове планування на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу
Мета: вивчення основ сіткового планування з відбудовою сіткових графіків, проведенням аналізу та оцінки виконання робіт за планом.
Ключові поняття: план, сіткове планування, сітковий графік, оптимізація плану, подія, критичний шлях, повний шлях, термін події, резерв часу.
План:
1. Сутність сіткового планування як методу стратегічного управління на підприємствах.
2. Сітковий графік.
3. Варіанти плану виконання робіт за сітковим графіком.
4. Аналіз оптимальності вихідного варіанту плану.
5. Оптимізація першого варіанту плану виконання робіт.
6. Вартісна оцінка варіантів плану.
1. Сутність сіткового планування як методу стратегічного управління на підприємствах
Планування виконання складних стратегічних комплексних робіт - одна із найпоширеніших управлінських ситуацій (проблем), які необхідно вирішувати управлінцям середньої й вищої ланки підприємств готельно-ресторанного бізнесу.
Більшість ситуаційних проблем значно відрізняються одна від одної, що передбачає суто індивідуальний підхід щодо аналізу кожної з них, пошуку раціональних управлінських рішень і оцінки їх ефективності. Саме тому як зарубіжними, так і вітчизняними менеджерами усіх рівнів, у процесі основної діяльності використовується сіткове планування й управління (СПУ) як специфічний вид планування, що дозволяє:
- досконаліше організувати процес виробництва продукції та послуг, проведення будь-якого заходу – у т.ч. й спец. події або конференції;
- ефективно використовувати трудові ресурси;
- володіти технологією регулювання процесу виконання комплексу робіт у процесі проведення спец. події або конференції;
- на основі моделювання процесу діяльності за різними напрямами визначати стратегічний розвиток підприємства та (або) стратегію спец. події або конференції;
- здійснювати поточний контроль за виконанням комплексу робіт згідно з визначеним стратегічним розвитком;
- виявляти невикористані резерви підприємства;
- оптимізовувати процес виконання певних видів робіт тощо.
Сіткове планування й управління комплексом робіт передбачає спрощення ситуаційних проблем, що не вступає у протиріччя з методологією вироблення управлінських рішень, а є одним із найважливіших її принципів. СПУ передбачає реалізацію таких положень:
- застосування ситуаційного підходу до процесів управління;
- створення сіткової моделі й сіткового графіку;
- визначення параметрів: подій, робіт і шляхів сіткових графіків;
- запровадження лінійного (календарного) графіка виконання робіт і графіка зайнятості виконавців;
- визначення критеріїв оптимізації й обмежень у плануванні;
- застосування методів оптимізації сіткових моделей.
СПУ передбачає загальну постановку завдання, що відбиває типову управлінську ситуацію, а також наявність індивідуальних варіантів вихідних даних, які характеризують конкретний зміст і шляхи вирішення проблеми.
Сіткове планування й управління базується на стандартних процедурах щодо раціонального вирішення проблеми з такою логічною послідовністю: теоретичне раціональне вирішення проблеми, визначення обмежень й критеріїв прийняття рішення, оцінка альтернатив, обрання конкретного рішення.
2. Сітковий графік
Процес складення сіткових графіків і варіантів планів здійснюється у такій послідовності:
- розробка вихідного варіанта сіткового графіка виконання робіт;
- розрахунок параметрів подій і робіт сіткового графіка;
- визначення першого варіанта календарного плану виконання робіт;
- проведення аналізу оптимальності вихідного варіанта плану;
- проведення оптимізації першого варіанта плану виконання робіт;
- розрахунок вартісної оцінки варіантів оптимізованого плану.
Розробка вихідного варіанта сіткового графіка виконання робіт є одним із найвідповідальніших моментів у сітковому плануванні й управлінні.
Основними елементами сіткового графіка є робота, подія, шлях.
Робота на сітковому графіку позначається безперервною стрілкою, тривалість її виконання вказується над стрілкою, необхідна чисельність виконавців - під стрілкою.
Моменти початку й закінчення роботи позначаються кружками з відповідним номером і називаються подіями. Серед подій сіткового графіку особливо виділяються початкова й завершальна подія, які визначають терміни початку й завершення роботи. Серед багатьох робіт можуть бути «фіктивні роботи», що символізують не процеси, а визначають логічний взаємозв'язок робіт між собою (вони не мають тривалості й не вимагають виконавців).
Шлях це є безперервна послідовність виконання робіт від початкової до завершальної події. Шлях, який має найбільшу тривалість, називається «критичним» і позначається подвоєною стрілкою. Критичний шлях має вирішальне значення при виконанні робіт, бо саме він визначає термін завершення всіх робіт. Порушення термінів виконання кожної з подій критичного шляху відбивається на термінах виконання всього комплексу робіт у той час, як події некритичних шляхів мають певну варіативність в термінах виконання (тобто резерви щодо термінів виконання).
Розподіл ресурсів за окремими роботами на сітковій моделі дозволяє отримати сітковий графік виконання робіт (рис. 9.1).
Рис.
9.1
Сітковий графік виконання робіт
Представлений на рис. 9.1 сітковий графік дає наочне уявлення про хід виконання окремих робіт, їх взаємозалежність, тривалість виконання у днях (цифра над стрілкою), необхідну чисельність виконавців (цифра під стрілкою), а також дає змогу визначити додаткові параметри подій і робіт.
Шлях від початкової до завершальної події називається повним, а з найбільшою тривалістю робіт - критичним. Для сіткової моделі, представленої на рис. 9.1 критичним буде шлях 1-4-6-8-9, який становитиме:
Дкр = 10 + 15+20 + 5 = 50 днів.
Сіткові графіки (моделі) можуть мати безліч форм і конструктивних особливостей, несхожих одна на одну, що зумовлене наявністю в практичній діяльності підприємств значної кількості неординарних ситуаційних проблем, різноманітних комплексів робіт і стратегічних планів.
До основних часових параметрів сіткових графіків відносять ранні (Тр) і пізні (Тп) терміни виконання подій, резерви часу виконання подій, (Рпод) і робіт (Рр).
Ранній термін виконання поточної події визначається тривалістю максимального шляху від початкової події до тієї, що розглядається. Наприклад, для представленого вище сіткового графіка (рис. 9.1) до 7 події веде один шлях 1-4-7 тривалістю 10+10=20 днів, що і є раннім терміном здійснення події 7. До події 8 ведуть кілька шляхів 1-2-3-8; 1-4-6-8; 1-5-8 та 1-4-7-8, але максимальним із них буде шлях 1-4-6-8, який дорівнює 45 дням (10+15+20), який і буде раннім терміном здійснення події 8. Ранній термін здіснення початкової події визначається датою початку робіт і при розрахунках приймається за 0.
Пізній термін події визначається довжиною максимального з шляхів, які ведуть від даної події до завершальної - Дмак(і-з) Розрахунки здійснюються за формулою:
Тп(і) = Дкр-Дмак(і-з)
Наприклад (для рис. 9.1), від події 5 до кінцевої події 9 веде один шлях 5-8-9 тривалістю 9+5=14 днів. Для події 5 Тп= 50 - 17=36 днів. Від події 4 до події 9 ведуть два шляхи /4-6-8-9/ і /4-7-8-9/. Більш тривалим з них є перший шлях, який дорівнює 15+20+5=40 днів. Якщо є два шляхи виконання робіт, то пізнім терміном буде більш тривалий з двох. Тому для події 4 пізній термін виконання складає Тп=50 - 40 = 10 днів. Для кінцевої події пізній термін здійснення дорівнює критичному шляху.
Резерв часу здійснення події визначається за формулою:
Рс(і) = Дкр (з) - Тр(і)
де і - поточна подія;
з - завершальна.
Частина подій графіка мають нульові резерви (для подій критичного шляху).
На основі розглянутих часових параметрів подій можуть бути обчислені параметри, які характеризують терміни здійснення кожної з робіт.
Для кожної поточної роботи, яка має початкову і-ту подію, завершальну к-ту подію і тривалість виконання Т(і-к) можуть бути визначені такі параметри:
- ранній термін початку роботи: Трп(і-к) = Тр(і)
- пізній термін початку роботи: Тпп(і-к) = Тп(і)
- ранній термін закінчення роботи: Tрз(і-к) = Тр(к)
- пізній термін закінчення роботи: Тпз(і-к) = Тп(к)
- повний резерв роботи: Рп(і-к) = Тк – Тр(і) - Т(і-к)
Після визначення параметрів події й робіт сіткового графіка приступають до розробки першого варіанта плану виконання робіт.