
- •Тема 4.1. Культура та політика. Поняття і функції політичної культури
- •Габріель Алмонд
- •Тема 4.2. Структура політичної культури. Політична поведінка
- •Тема 4.3. Типи політичної культури. Політична субкультура
- •Сідней Верба
- •Карл Поппер
- •Френсіс Фукуяма
- •Самуель Хантінгтон
- •Тема 4.4. Політична культура в Україні
- •Поняття, структура і функції політичної культури. Політична поведінка.
- •Типологія політичної культури. Політична субкультура.
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми для доповідей і рефератів
- •Література
З
містовий
модуль 4.
культура І політика
Культура та політика. Поняття і функції політичної культури.
Структура політичної культури. Політична поведінка.
Типи політичної культури. Політична субкультура.
Політична культура в Україні.
Політична культура представляє собою динамічну та водночас відносно усталену систему політичних цінностей та орієнтацій, моделей поведінки, характерних для певної держави, суспільства, цивілізації. Від її стану, характеру, якості політичних цінностей та домінуючих політичних орієнтацій напряму залежить розвиток всієї політичної системи суспільства.
Позначене поняття, вбираючи в себе емпіричні та теоретичні, ціннісні та нормативні, раціональні та підсвідомі уявлення, допомагає усвідомити всебічні зв'язки людей з інститутами влади та поміж собою з приводу участі в управлінні суспільством та державою. Знання сутності та структури політичної культури, а також її основних типів дає можливість глибокого розуміння всебічного впливу культури на суспільно-політичні явища та процеси.
Тема 4.1. Культура та політика. Поняття і функції політичної культури
Культура і політика тісно взаємодіють між собою протягом всього існування людської цивілізації, регулюючи життєдіяльність суспільства. У різні історичні часи відносини між культурою та політикою складалися по-різному: політика впливала на культуру, нерідко шляхом жорсткої політизації культурної сфери суспільства (в тому числі й силовими методами), призводячи до колоніальних війн XVII-XVIII ст. (зіткнення "цивілізації" і "варварства"), до знищення творів мистецтва та діячів культури у 20-30-ті роки ХХ ст. в Радянському Союзі та у 30-40-ві роки – в нацистській Німеччині, до "культурної революції" Мао Цзедуна в Китаї, до ідеологізації культурної сфери в соціалістичних країнах за часів "холодної війни" тощо.
Різні елементи соціокультурної системи – цінності і традиції, релігійні та моральні норми, – також, у свою чергу, завдавали і продовжують завдавати великий вплив на політичні відносини і процеси, визначаючи на різних етапах розвитку людства можливі напрямки формування політичних сил, особливості кадрової політики, характер політичних відносин між народами, державами і цивілізаціями. Такий вплив культурних факторів на формування та здійснення політики може мати різні наслідки, породжуючи, наприклад, релігійні війни та конфлікти (від хрестових походів середньовіччя до сучасних подій в Афганістані та Іраку) або стаючи визначальним для інтеграції чи дезінтеграції націй, суспільств та держав. Так, різнорідність культур стала одним з головних факторів розпаду СРСР, Югославії, Чехословаччини, а спільність культурних цінностей і норм стала необхідним підґрунтям для об’єднання наприкінці ХХ століття НДР и ФРН у єдину державу.
____________________________________________________________________
“
Гостре
почуття патріотизму американців,
шанобливе ставлення японців до політичних
еліт, схильність французів до інакомислення
та протесту – все це приклади того, як
культурні норми можуть формувати
політичне життя. Наші настанови і
цінності впливають на те, як ми діємо;
це справедливо й по відношенню до
політики.
Функціонування
політичних інститутів відбиває,
принаймні, частково, позиції, норми і
очікування громадян. Так, англійці
використовують свої конституційні
встановлення для підтримки своєї
свободи, в той час як в Південній Африці
і Північній Ірландії ті самі інститути
були перетворені на засоби придушення.
В періоди системних змін підтримка
збоку громадськості може полегшити
становлення нового режиму, тоді як
відсутність такої підтримки здатна
підірвати засади політичної системи.
Для того, щоб зрозуміти тенденції сучасної та майбутньої поведінки будь-якої нації, ми повинні виходити з суспільних настанов в галузі політики та їх ролі в політичній системі, тобто від того, що ми називаємо національною політичною культурою.”
(Г. Алмонд, С. Верба “Громадянська культура і стабільність демократії”)
________________________________________________________________________________