- •2 Основні адміністративні функції менеджера
- •3. Етапи історичного розвитку управління персоналом
- •4.Чотири концепції кадрових функцій: використання трудових ресурсів, управління персоналом, управління людськими ресурсами, управління людиною.
- •Сучасні напрямки розвитку менеджменту персоналу.
- •9. Метод, методологія дисципліни. Сутність, об'єкт та суб'єкт менеджменту персоналу.
- •10 Функції та принципи дисципліни. Зв’язки менеджменту персоналу із внутрішнім і зовнішнім середовищем організації.
- •11 Стратегія та політика менеджменту персоналу.
- •12 Мета, цілі та завдання менеджменту персоналу.
- •14 Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень.
- •15. Заклади, які займаються науковими дослідженнями актуальних проблеми менеджменту. Найпоширеніші методи наукових досліджень.
- •16. Організація як соціальний інститут і об'єкт менеджменту. Визначення терміну “організація” з різних точок зору.
- •17. Нормативно-правова база менеджменту персоналу. Трудове законодавство України.
- •18. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу.
- •1) До першої групи документів науково-методичного забезпечення менеджменту персоналу слід віднести:
- •19. Забезпечення менеджменту персоналу. Інформаційна база менеджменту персоналу.
- •20. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу.
- •21. Групи матеріально-технічних засобів та їх характеристика.
- •22. Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •23. Особистісні якості керівника як передумова ефективного менеджменту персоналу.
- •24. Методи управління: адміністративно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні, виховні.
- •25. Ролі керівника за г.Мінцбергом. Характерні риси та якості діяльності ефективного керівника. Здібності менеджерів.
- •26. Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу.
- •27. Комунікації в управлінні персоналом. Сутність комунікації та спілкування. Модель комунікації.
- •Модель комунікаційного процесу
- •28. Стратегії та методи управління конфліктами. Управління стресами.
- •29. Соціально-психологічний клімат і його вплив на ефективність діяльності організації.
- •32. Кадрове діловодство. Номенклатура справ з кадрового діловодства. Напрямки роботи з кадрового діловодства.
- •35. Облік особового складу організації. Особова картка. Штатно-посадова книга, алфавітна книга.
- •36. Комп'ютеризація кадрового діловодства.
- •37. Поняття, цілі і завдання планування персоналу. Умови і напрямки планування персоналу, їх характеристика.
- •38. Створення кадрового потенціалу організації. Аналіз наявної чисельності та структури персоналу.
- •39. Методи визначення потреб персоналу. Види планів з питань персоналу.
- •40. Оперативний план роботи з персоналом.
- •41. Планування: потреб у персоналі, планування набору, звільнення, використання, розвитку персоналу, планування витрат на персонал.
- •42. Джерела поповнення й оновлення персоналу.
- •50. Планування трудової кар'єри в організації. Типи кар'єри. Сутність професійної кар'єри.
- •51. Напрямки професійно-кваліфікаційного просування робітників.
- •52. Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників. Особливості формування кадрового резерву.
- •53. Види, фактори та показники руху персоналу. Позитивні та негативні наслідки руху персоналу.
- •54. Основні процеси руху персоналу. Введення в посаду.
- •55. Адаптація та її види, умови успішної адаптації. Переміщення працівників в організації, ротація.
- •56. Підстави для звільнення працівника. Особливості звільнення працівників за власним бажанням.
- •57. Розірвання угоди з ініціативи роботодавця. Вивільнення робочої сили як особлива форма припинення трудової угоди. Пристосування персоналу до економічних змін.
- •Оцінка витрат, пов'язаних із заміною працівників.
- •Регламентування: посадових обов'язків, діяльності структурних підрозділів, діяльності посадових осіб.
- •64. Правила поведінки й дисциплінарні процедури. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •65. Робочий час як універсальна міра кількості праці. Норма тривалості робочого часу.
- •66. Законодавче регулювання робочого часу та тривалості відпусток.
- •67. Режим праці та відпочинку: змінний, добовий, тижневий та річний режими праці та відпочинку
- •68. Традиційні та гнучкі графіки роботи. Методи аналізу ефективності використання робочого часу.
- •69. Поняття, фактори й елементи умов праці. Напрямки забезпечення необхідних умов трудової діяльності.
- •70. Державне регулювання умов праці.
- •Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві.
- •72. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.
- •73. Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві.
- •74. Об'єктивна необхідність та значення оцінювання персоналу.
- •75. Сучасні тенденції розвитку людських ресурсів.
- •76. Об’єктивні потреби підприємства в оцінюванні персоналу.
- •77. Процес оцінювання персоналу: сутність, цілі, завдання, елементи. Помилки у визначенні критеріїв оцінювання.
- •78. Модель комплексної оцінки персоналу. Напрямки оцінювання діяльності керівників.
- •79. Методи оцінки персоналу
- •82. Мотивація персоналу: сутність і значення. Теорії мотивації персоналу: змістовні та процесні
- •3. Процесні теорії мотивації
- •83. Економічні аспекти збагачення праці.
- •84. Організація заробітної плати в умовах ринкової системи господарювання
- •85. Системи оплати праці. Нормування праці та його роль у визначенні заробітної плати.
- •Організація преміювання персоналу: загальні вимоги.
- •Соціальне партнерство: його визначення та особливості.
- •Об'єктивні передумови виникнення соціального партнерства та чинники його розвитку.
- •Сторони й суб'єкти соціального партнерства. Фактори розвитку соціального партнерства.
9. Метод, методологія дисципліни. Сутність, об'єкт та суб'єкт менеджменту персоналу.
Під методом розуміємо сукупність прийомів, операцій практичного або теоретичного пізнання дійсності, вирішення конкретного завдання. В економічній теорії широко використовується термін “методологія”, який означає науку про метод і шляхи досягнення істини. Похідним від поняття “метод” є методика, тобто конкретизація методу у формі інструкцій, правил, технічних прийомів, послідовності дій.
Методи найчастіше застосовують в теоретичних дослідженнях, а методики зазвичай використовують у практичній діяльності.
Кожній галузі науки відповідають одна або декілька фундаментальних і прикладних навчальних дисциплін. Вивчаючи ці дисципліни у вищих навчальних закладах, майбутні фахівці опановують і методологію наукової галузі.
Менеджмент персоналу — це діяльність, спрямована на досягнення найбільш ефективного використання праці, досвіду, здібностей і навичок працівників для досягнення мети організації та їхньої особистої мети. Під метою діяльності організації розуміють отримання певного рівня ефективності і прибутку, а під особистою метою — задоволеність працівників своєю працею, участю у трудовому колективі організації, творча реалізація, визнання, матеріальне забезпечення тощо.
Об’єкт менеджменту персоналу — це широке поняття, яке охоплює організацію як єдине ціле, кожен структурний підрозділ незалежно від кількості ієрархічних рівнів управління, первинні трудові колективи, кожного найманого працівника незалежно від статусу в організації.
Щодо суб’єкту менеджменту персоналу, то до них відносять і безпосередніх лінійних керівників, і керівників, що здійснюють загальне управління організацією, і служби персоналу (служби персоналу). Лінійні керівники особисто та безпосередньо регулюють трудову поведінку підлеглих працівників. Служба персоналу також виконує важливі функції, беручи участь у професійному доборі кадрів, атестації, веденні кадрового діловодства та виконує інші важливі функції. Але це зовсім не означає, що в менеджменті персоналу не беруть активної участі функціональні структурні підрозділи. Отже, суб’єктами менеджменту персоналу в організації є: лінійні й функціональні керівники всіх рівнів управління, працівники виробничих і функціональних підрозділів, які забезпечують керівників необхідною для управління персоналом інформацією або виконують обслуговуючі функції.
Менеджмент персоналу можна розглядати в таких аспектах, як:
— сфера практичної професійної діяльності;
— навчальна дисципліна;
— галузь науки.
Якщо представники цих трьох напрямів розвитку менеджменту персоналу будуть діяти синхронно, обмінюватись корисною інформацією, спільно обговорювати досягнення та проблеми, то їх взаємодія безсумнівно, призведе до підвищення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності українських підприємств.
Кожен з цих трьох напрямів розвитку менеджменту персоналу в процесі вивчення, аналізу, проектування потребує застосування як однакових, так і специфічних методів, підходів, способів та прийомів розв’язання проблем.
