
- •2 Основні адміністративні функції менеджера
- •3. Етапи історичного розвитку управління персоналом
- •4.Чотири концепції кадрових функцій: використання трудових ресурсів, управління персоналом, управління людськими ресурсами, управління людиною.
- •Сучасні напрямки розвитку менеджменту персоналу.
- •9. Метод, методологія дисципліни. Сутність, об'єкт та суб'єкт менеджменту персоналу.
- •10 Функції та принципи дисципліни. Зв’язки менеджменту персоналу із внутрішнім і зовнішнім середовищем організації.
- •11 Стратегія та політика менеджменту персоналу.
- •12 Мета, цілі та завдання менеджменту персоналу.
- •14 Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень.
- •15. Заклади, які займаються науковими дослідженнями актуальних проблеми менеджменту. Найпоширеніші методи наукових досліджень.
- •16. Організація як соціальний інститут і об'єкт менеджменту. Визначення терміну “організація” з різних точок зору.
- •17. Нормативно-правова база менеджменту персоналу. Трудове законодавство України.
- •18. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу.
- •1) До першої групи документів науково-методичного забезпечення менеджменту персоналу слід віднести:
- •19. Забезпечення менеджменту персоналу. Інформаційна база менеджменту персоналу.
- •20. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу.
- •21. Групи матеріально-технічних засобів та їх характеристика.
- •22. Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •23. Особистісні якості керівника як передумова ефективного менеджменту персоналу.
- •24. Методи управління: адміністративно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні, виховні.
- •25. Ролі керівника за г.Мінцбергом. Характерні риси та якості діяльності ефективного керівника. Здібності менеджерів.
- •26. Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу.
- •27. Комунікації в управлінні персоналом. Сутність комунікації та спілкування. Модель комунікації.
- •Модель комунікаційного процесу
- •28. Стратегії та методи управління конфліктами. Управління стресами.
- •29. Соціально-психологічний клімат і його вплив на ефективність діяльності організації.
- •32. Кадрове діловодство. Номенклатура справ з кадрового діловодства. Напрямки роботи з кадрового діловодства.
- •35. Облік особового складу організації. Особова картка. Штатно-посадова книга, алфавітна книга.
- •36. Комп'ютеризація кадрового діловодства.
- •37. Поняття, цілі і завдання планування персоналу. Умови і напрямки планування персоналу, їх характеристика.
- •38. Створення кадрового потенціалу організації. Аналіз наявної чисельності та структури персоналу.
- •39. Методи визначення потреб персоналу. Види планів з питань персоналу.
- •40. Оперативний план роботи з персоналом.
- •41. Планування: потреб у персоналі, планування набору, звільнення, використання, розвитку персоналу, планування витрат на персонал.
- •42. Джерела поповнення й оновлення персоналу.
- •50. Планування трудової кар'єри в організації. Типи кар'єри. Сутність професійної кар'єри.
- •51. Напрямки професійно-кваліфікаційного просування робітників.
- •52. Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників. Особливості формування кадрового резерву.
- •53. Види, фактори та показники руху персоналу. Позитивні та негативні наслідки руху персоналу.
- •54. Основні процеси руху персоналу. Введення в посаду.
- •55. Адаптація та її види, умови успішної адаптації. Переміщення працівників в організації, ротація.
- •56. Підстави для звільнення працівника. Особливості звільнення працівників за власним бажанням.
- •57. Розірвання угоди з ініціативи роботодавця. Вивільнення робочої сили як особлива форма припинення трудової угоди. Пристосування персоналу до економічних змін.
- •Оцінка витрат, пов'язаних із заміною працівників.
- •Регламентування: посадових обов'язків, діяльності структурних підрозділів, діяльності посадових осіб.
- •64. Правила поведінки й дисциплінарні процедури. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •65. Робочий час як універсальна міра кількості праці. Норма тривалості робочого часу.
- •66. Законодавче регулювання робочого часу та тривалості відпусток.
- •67. Режим праці та відпочинку: змінний, добовий, тижневий та річний режими праці та відпочинку
- •68. Традиційні та гнучкі графіки роботи. Методи аналізу ефективності використання робочого часу.
- •69. Поняття, фактори й елементи умов праці. Напрямки забезпечення необхідних умов трудової діяльності.
- •70. Державне регулювання умов праці.
- •Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві.
- •72. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.
- •73. Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві.
- •74. Об'єктивна необхідність та значення оцінювання персоналу.
- •75. Сучасні тенденції розвитку людських ресурсів.
- •76. Об’єктивні потреби підприємства в оцінюванні персоналу.
- •77. Процес оцінювання персоналу: сутність, цілі, завдання, елементи. Помилки у визначенні критеріїв оцінювання.
- •78. Модель комплексної оцінки персоналу. Напрямки оцінювання діяльності керівників.
- •79. Методи оцінки персоналу
- •82. Мотивація персоналу: сутність і значення. Теорії мотивації персоналу: змістовні та процесні
- •3. Процесні теорії мотивації
- •83. Економічні аспекти збагачення праці.
- •84. Організація заробітної плати в умовах ринкової системи господарювання
- •85. Системи оплати праці. Нормування праці та його роль у визначенні заробітної плати.
- •Організація преміювання персоналу: загальні вимоги.
- •Соціальне партнерство: його визначення та особливості.
- •Об'єктивні передумови виникнення соціального партнерства та чинники його розвитку.
- •Сторони й суб'єкти соціального партнерства. Фактори розвитку соціального партнерства.
74. Об'єктивна необхідність та значення оцінювання персоналу.
Ефективність діяльності будь-якої організації значною мірою визначається ступенем відповідності індивідів, які в ній працюють, робочим місцям, які вони займають. Лише за умови даної відповідності організація та індивіди досягають цілей свого розвитку. Виявити ступінь відповідності індивідів вимогам їх робочих місць можна в процесі оцінювання, яке є однією з ключових функцій менеджменту персоналу.
Необхідність та значення оцінювання персоналу багатократно зростають в сучасних умовах ринкової трансформації економіки.
Перехід українських підприємств до ринку поставив роботодавців перед необхідністю оптимізації якості та чисельності персоналу, слідом за реорганізацією структури робочих місць. Аналіз поведінки (діяльності) людей, оцінка їх ділових та особистісних рис стають одним з основних напрямів формування національного менеджменту, без яких неможливо забезпечити ефективне функціонування найціннішого виробничого ресурсу – людського.
Сучасними тенденціями розвитку людських ресурсів є: зростання попиту на кваліфіковану працю, а, отже підвищення ціни трудових послуг, які вона створює; значне посилення ролі людського фактору у виробництві продукції підприємства; перехід до стратегічного управління підприємством, який вимагає високої творчої віддачі від кожного співробітника. За цих умов перед керівниками постають такі першорядні завдання як найкраще використання кваліфікації працівників для реалізації цілей господарської діяльності; досягнення найповнішої корисної віддачі і одночасно найвищого рівня замотивованості.
Іншою тенденцією сучасного розвитку організації є швидка змінюваність зовнішнього середовища, звідки випливає необхідність постійного приведення якісних та кількісних характеристик персоналу у відповідність до нових вимог. Без цього перспективні плани організації залишаються нереалізованими, а роботодавці несуть подвійні втрати. По-перше, недостатня відповідність робітників змінюваним вимогам робочих місць унеможливлює досягнення намічених цілей підприємства. По-друге, така невідповідність веде до зниження продуктивності праці і мотивації людей до корисної, цілеспрямованої діяльності.
Відповідною реакцією підприємств на зазначені тенденції розвитку людських ресурсів повинна стати посилена увага до розробки і впровадження дієвих систем оцінювання персоналу.
Оцінювання персоналу передбачає порівняння певних характеристик людини (ділових та особистісних якостей, трудової поведінки та результатів діяльності) з відповідними еталонами, вимогами, параметрами. Вона охоплює дві сфери діяльності працівників: поточну і перспективну.
При аналізі поточної діяльності визначається, якою мірою кожний працівник досягає очікуваних результатів праці й відповідає тим вимогам, які випливають з його посадових обов’язків. При плануванні перспективної діяльності визначаються потреби у розвитку якостей персоналу, підвищенні еластичності його потенціалу.